`

СПЕЦИАЛЬНІ
ПАРТНЕРИ
ПРОЕКТА

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Про важливість big data

Про важливість big data

Хороша ілюстрація про важливість big data у сучасних військових діях. Мережею гуляє карта, яка начебто складена за даними українських мобільних операторів і показує кількість абонентів з російськими номерами на території України. Найчервоніша область – це Куп'янськ, великий вузол, що у тилу угруповання російських військ між Харковом і Луганськом, виділяються також Херсон і Каховка, і навіть околиці Сєвєродонецька.

Російські канали зрештою плачуть, що український Генштаб може в реальному часі відстежувати пересування військ, у яких провалено роботу щодо безпеки. А мені цікаво – враховуючи, що всі наші оператори з початку війни вимкнули роумінг з РФ, навіщо весь цей натовп тримає телефони увімкненими?

Чи все ж таки фейк?

Про важливість big data

Історія з Facebook Oversight Board

Цікава історія зараз відбувається у Facebook.

Відразу після початку вторгнення росії в Україну соціальна мережа зробила багато зусиль щодо зміни політики модерації - пам'ятайте, вони навіть дозволили бажати смерті окупантам і Путіну з Лукашенком. Серед іншого, Meta попросила Oversight Board - організацію, яку вона створила для розбору спірних випадків модерації, - сформувати політику модерації для теми вторгнення.

І ось на днях Meta наважилась повідомити, що наприкінці квітня відкликала це прохання, уточнивши, що зробила це з міркувань безпеки. Сама рада висловила своє розчарування цим фактом.

Що ж сталося - чи це зрада, чи перемога? Як повідомляють різні джерела, ситуація складна. Meta останнім часом неабияк зіпсувала відносини з росією — вона визнана в рф екстремісткою організацією, а Facebook та Instagram там заблоковані. І хоча компанія вивезла співробітників з рф, ймовірно, що вони не загострювали ситуацію однозначними рекомендаціями формально незалежного і авторитетного органу, запевнивши натомість, що докладають усіх зусиль і так далі.

Але в результаті було сильно підірвано авторитет Oversight Board. Ця рада й так складається з людей, підібраних компанією, яким вона ж сама і платить за роботу, так ще й виявляється, що їх можна попросити помовчати по справді гострому й цілком логічному питанню, що підпадає під компетенцію ради. При тому, що ідея гарна - якась апеляційна інстанція, яка не залежить від Meta, безумовно, потрібна.

Ну от тепер подивимося, як це буде розвиватися далі.

Багатостраждальна Arm China

Після скасування угоди про покупку Arm компанією Nvidia якось не звертав особливої уваги на події в Arm China, а там є за чим поспостерігати. Минулого тижня чиновники провінції Шенчжень поступилися і, нарешті, зареєстрували зміни в реєстраційних даних компанії, прибравши звідти ім'я Аллена Ву, який відмовлявся покинути пост CEO, і зареєструвавши нову печатку компанії.

Щоправда, цього виявилося замало – офіс компанії новому CEO довелося брати штурмом за участю поліції. Після затримання кількох охоронців з'ясувалося, що офіс порожній, оскільки Ву перевів усю компанію на віддалений режим роботи та вимагає узгоджувати з ним усі вказівки чи вимоги щодо надання інформації. Так тривало до п'ятниці, коли один із сисадмінів «зрадив» його та розблокував пошту, щоб листи нового CEO могли доходити до персоналу. Одночасно було вимкнено спеціальний сайт, який публікував заяви про те, як група міжнародних корпорацій прагне знищити яскравого представника економіки сучасного Китаю.

Скільки це ще триватиме, сказати складно – Аллен Ву протягом кількох років вибудовував компанію під себе, звільняючи нелояльних. Але і SoftBank відступати вже не може – не вдалося продати, так треба хоча б на IPO компанію вивести, а без ключового елемента на одному з найбільших ринків зробити це не вийде.

Багатостраждальна Arm China

Як працює пропаганда

Сумний факт, який, одначе, треба знати, щоб розуміти реальну картину пропаганди – дослідження, проведене Institute for Strategic Dialogue, виявило, що з 200 повідомлень, присвячених подіям у Бучі протягом першого тижня після виявлення масових звірств російської армії, значно більше поширення набули півсотні, які ставили під сумнів або заперечували події.

Повідомлення відбиралися через CrowdTangle у країнах Європи та Америки, причому вибиралися не просто найпопулярніші пости, а релевантні місцевій аудиторії, тому у вибірку потрапили іспаномовні країни Латинської Америки, наприклад. У результаті 55 повідомлень, які заперечують чи ставлять під сумнів участь російських військ у злочинах, отримали понад 200 тис. репостів, тоді як решта 145 – лише 172 тис. Причому з 55 повідомлень лише шість належали російським посольствам та державним ЗМІ.

До того ж лише два повідомлення містили посилання на джерела, і жодне з них не було забезпечене відміткою про фактчекінг, яку, за ідеєю, має розміщувати Facebook.

Висновків можна зробити багато – як про те, що людям краще заходить будь-яка конспірологія, що суперечить «офіційним» точкам зору, так і про розгалуженість мережі російської пропаганди, особливо в соцмережах.

Як працює пропаганда

Європа проти дезінформації

Законодавці в Брюсселі схвалили Digital Services Act, який був узгоджений між усіма державами ЄС, Єврокомісією та Європарламентом. Новий пакет регуляцій зобов'яже провідні технологічні компанії розкривати перед регулюючими органами ЄС інформацію про те, як вони борються з дезінформацією та військовою пропагандою, щоб обмежити поширення фальшивої інформації. Закон передбачає заходи, що забороняють таким компаніям, як Facebook та Google, націлювати онлайн-рекламу на неповнолітніх, а маніпулятивні техніки, які змушують людей кликати на контент, будуть заборонені.

Основне призначення закону – зробити інтернет безпечнішим для користувачів та захистити їх від зловживань великих компаній. Він перегукується з Digital Markets Act (не плутайте), який передбачає заходи захисту конкуренції.

Підприємства, які порушують вимоги закону, може бути оштрафовані на 6% від глобального обороту. У разі повторних порушень Єврокомісія зможе застосувати навіть такий захід, як закриття компанії на території ЄС.

Щоправда, треба враховувати, що тепер закон буде адаптований у кожній країні-учасниці ЄС, і після цього набуде чинності протягом кількох років.

Європа проти дезінформації

Отже, Ілон Маск купив Twitter. Що далі?

Велика і багато в чому унікальна соціальна мережа оцінена в 44 млрд дол. і після завершення угоди повністю належатиме одній людині – яка, до речі, сама є її активним користувачем і веде обліковий запис з майже 84 млн фоловерів. І який не приховує, що збирається активно впливати на соціальну мережу в частині продуктових функцій, редакційної політики, позиціювання тощо.

Спробуймо зрозуміти, що це означає і кому буде добре, а кому – не дуже.

Twitter – досить активна та цікава соцмережа, яка пройшла чималий шлях від прикольного сервісу для спілкування смсками (перше обмеження на довжину твітів виходило з того, що користувачі могли надіслати твіт як SMS на певний номер, звідси 140 символів плюс службові елементи). Зараз це місце, де практично гарантовано присутні лідери громадської думки багатьох країн, політики, журналісти, артисти та інші. Всі пам'ятають, як активно тут спілкувався Дональд Трамп до і після обрання президентом США – ймовірно, Twitter повинен бути вдячний йому за чималу частку аудиторії, що не завадило сервісу в результаті заблокувати невдаху останніх на цей час президентських виборів.

Водночас компанію складно назвати успішною – особливо на тлі сусідів по Кремнієвій Долині. Котирування акцій TWTR, за винятком короткочасного зльоту у 2021 р. (коли всі технологічні акції нестримно росли на хвилі буму), ніколи не підійматися вище за рівень перших місяців після IPO у 2013 р. Фінансово компанія балансує на межі прибутковості й, хоча фінансових проблем не відчуває, але і шалених прибутків не показує. Головне ж не це – сервіс явно зупинився у розвитку та не має лідера. Якось Джек Дорси поступився місцем біля керма Діку Костоло, щоб той побудував компанію і вивів на біржу, потім повернувся, але тепер знову пішов – точніше, пішов уже давно, а нещодавно оформив передачу повноважень новому CEO, який взагалі ніяк себе не проявив.

Що з цим усім може зробити Маск? Як одноосібний власник сервісу він формально може зробити абсолютно все. Щоправда, трохи більш ніж половину грошей на покупку він зібрав у вигляді боргових зобов'язань від сторонніх інвесторів – тому побічно він все ж таки відповідальний перед ними за розвиток компанії і якісь обмежувачі існують. Ще один обмежувач – це працівники компанії. Навіть якщо Ілон призначить себе CEO, зважати на позицію співробітників він повинен, інакше вони з легкістю знайдуть роботу в будь-якій іншій компанії.

Разом з тим ми знаємо, що Маск – дуже сильний продуктовий менеджер. Навіть, якщо прямо зараз у нього немає детальної стратегії розвитку Twitter, він може її розробити та методично втілити в життя. До речі, унікальний випадок – тепер ми зможемо дізнатися, чи є розвиток соціальної мережі завданням складнішим, ніж rocket science.

Я не думаю, що Маск вживе свою владу в купленій компанії на задоволення бажання покерувати модерацією – забанити Рогозіна або розбанити Трампа. Людина, яка 20 років через всі терни пробивалася до справжніх зірок, паралельно привчаючи людство їздити на стильних електромобілях, точно розуміє допустимі межі волюнтаризму у продуктових рішеннях.

Разом з тим – я чекаю бурхливого продуктового розвитку сервісу, великої активності із залучення аудиторії (адже саме завдяки ефірам з Маском почав злітати Clubhouse), і взагалі усілякого хайпу. Можливо, на шкоду фінансам, оскільки котирування акцій більше не мають значення і навіть не дуже існують.

Цікаво буде, коротше.

Отже, Ілон Маск купив Twitter. Що далі?

Збір публічної інформації в інтернеті неможливо заборонити

Пропустив цікаву новину – апеляційний суд у США ухвалив рішення, що збір публічної інформації в інтернеті є легальним. Рішення стосується позову LinkedIn до компанії Hiq Labs, в якому стверджувалося, що масове індексування профілів користувачів LinkedIn порушує умови використання сервісу. Позов спочатку був програний LinkedIn ще 2019 р., потім компанія дійшла Верховного Суду США, який повернув позов назад до апеляції для перегляду.

Рішення прецедентне, тому важливе – тепер на нього спиратимуться багато сервісів, що займаються обробкою інформації, доступною в соціальних мережах. На мій погляд, воно робить стандарт robots.txt виключно доброю волею сервісів – індексація будь-чого, доступного в інтернеті, просто не може бути заборонена.

Збір публічної інформації в інтернеті неможливо заборонити

Ніколи знову!

20 років я підписаний на один список розсилки – ЄЖЕ-лист. Колись це було розсилання за участю практично всіх значущих людей російськомовного інтернету, де спілкувалися хоч Антон Носик, хоч Максим Кононенко, хоч Діма Вернер. Ну і ваш покірний слуга.

Звичайно, з того часу минуло багато часу, багато хто перестав писати і навіть читати лист, хтось помер, прийшли нові люди і навіть сам лист трохи заглух. А останні два роки ожив.

Я в нього навіть не заглядав, бо багато чого зрозумів ще в середині 2000-х. А нещодавно зазирнув і зрозумів, що не повинен цього приховувати.

Врахуйте, що цих людей не можна дорікнути в обдуреності пропагандою, невмінні прочитати щось в інтернеті та ошуканості фейками.

Вони є інтернет. Багато хто з них і є пропагандою. Дуже багато хто безпосередньо бере участь у фейках. І дуже багато хто не раз приїжджав до України, повчав, виступав на конференціях і навіть робив дочірні компанії.

Ніколи знов! І ось для цього я викладаю невеликий шматок архіву цього листа – за останні два роки, включаючи листи, що прийшли вчора. Читайте, жахайтеся, діліться.

https://ezhe.pages.dev

Ніколи знову!

Нам пишуть – 2

А ми тим часом продовжуємо листування з Тільдою, яка тиждень тому юридично образилася на мій текст про переїзд з їхнього сервісу куди завгодно. Мої добрі друзі з юридичної компанії Axon Partners самі прийшли із пропозицією «Давай напишімо відповідь, це не кейс, а казка» і написали. Мої читачі знають, що я люблю юридичні документи, а взяти участь у повноцінному юридичному тролінгу разом із професіоналами – це просто мрія.

Коротше, у блозі я виклав повний текст відповіді, який за моїм підписом пішов у юридичну службу Тільди. Прочитайте до кінця :-)

А в мене тим часом є одразу кілька замовлень від охочих переїхати з Тільди, і ми практично вже визначилися з техпроцесом, тому звертайтеся. Найкраще на пошту.

Нам пишуть – 2

Ганьбитися до сумного кінця

«Роскомнагляд» вирішив застосувати заходи «сприйняття» щодо Google, який «розповсюджує фейки» про війну в Україні та не видаляє матеріали «Правого сектора» та «Азова». Наразі компанії заборонено рекламувати свої ресурси, а пошукові системи інформуватимуть інтернет-користувачів про порушення законодавства компанією Google.

Виглядає це як зусилля прапорщика зупинити поїзд. Якщо йдеться про заборону офлайн-рекламним майданчикам розміщувати рекламу Гугла, то як це практично реалізувати? Йдеться про інформаційні ресурси, а «Карти» та Android можна? Нарешті, найсмачніше – про пошукові системи. Таких у Росії рівно одна – це «Яндекс». Тобто «Яндекс» тепер скрізь, де показує посилання на Google, буде ще такий дисклеймер про порушення? Я навіть не дуже здивуюся, якщо так і зроблять, треба ганьбитися до сумного кінця.

Ганьбитися до сумного кінця

 
 

  •  Home  •  Рынок  •  ИТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Сети  •  Безопасность  •  Наука  •  IoT