`

СПЕЦІАЛЬНІ
ПАРТНЕРИ
ПРОЕКТУ

Чи використовує ваша компанія ChatGPT в роботі?

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Асоціальний експеримент

З 9 лютого я проводжу над собою жорстокий експеримент – намагаюся не користуватися соціальними медіа (можливо, навіть не вперше). Я перестав заглядати у ФБ, я припинив читати та писати в Mastodont, і лише кілька разів заглянув у Bluesky. (Конкретно у Bluesky в мене сформувалася дуже американсько-орієнтована стрічка, і я пішов туди почитати жарти про Супербоул, який стався 11 лютого). У Хвіттер я й так давно вже не ходжу, думаю зрозуміло чому.

Складно сказати, з чого це все почалося, або чому так сталося. Оскільки я не просто старий, а навіть суперстар, то всякими соціальними мережами я користувався дуже давно (MySpace, кхе-кхе, Orkut там, ось ці всякі LinkedIn з далекого 2003 року, ЖЖ тощо), ну і далі ФБ, Твіттер з 2007 року. Ніколи не мав якоїсь єдиної «стратегії» щодо використання соціальних мереж, довільно постив куди на думку спадало, хоча приблизно з 2010 року Твіттер був, напевно, основним одержувачем мого контенту. Але з приходом Маска я зрозумів, що більше не хочу брати участь у цьому цирку, і мігрував у Мастодонт. Також я відчуваю досить сильне відторгнення до алгоритмічних стрічок, які непередбачено підсовують мені контент, який їм здається правильним для мене. Щоправда, випадкові фоточки собак та машин, які можна подивитися в Інстаграмі, загалом влаштовували.

Але їдучи у відпустку, я вирішив, що було б непогано провести соціальний детокс. Це, так би мовити, обмежена версія «цифрового детоксу» – повної відмови від інтернету (корисних сервісів, додатків та новин). В сучасному цифровому світі це все-таки дуже тяжко і навіть не корисно. А ось соціальні мережі та медіа обмежити цілком можна. Зовсім відмовитися від них, напевно, також можливо, але в мене це не є метою. Як мінімум, треба звикнути мінімізувати свій час у них. Тисячі продуктових менеджерів працюють над тим, щоб засмоктувати користувачів у соцмережі та утримувати їх там якнайдовше, і іноді я ловлю себе на тому, що це у них виходить. В навколишньому світі багато інших більш прекрасних речей, ніж втикання в екран і нескінченний думскролінг, тому я хочу продовжити чинити опір всіляким growth hacks соціальних проєктів (термін «мережа» в соціальних ресурсах вже давно втратила свій початковий зміст).

Комунікаційна частина таких ресурсів (месенджери) – те, що змушує мене таки залишити лазівку і не дає повністю попрощатися з цими ресурсами. Підтримувати контакти з різними людьми, які так чи інакше залишили якийсь слід у моєму житті, все ж таки треба. Хоча з неодноразовими переїздами між країнами за останні 20 років такі зв'язки підтримувати дуже важко, і рвуться вони, на жаль, дуже легко. Але ефект від цього обмеженого детоксу я, як мені здається, спостерігаю вже зараз: настрій і сон покращилися, волосся стало м'яким і шовковистим… Хоча кого я обманюю, яке у мене там уже волосся. Але якщо серйозно, то позитивний ефект від зниження часу, що проводиться у соціальних медіа, справді є, і це зазначають навіть психологи. Часу на різні корисні та приємні активності у мене точно побільшало.

Не приховую, що зробити це не так просто. І сила звички, і автоматичний рефлекс чимось заповнити паузу, дають про себе знати. Та й по людях, звичайно, теж трохи сумую: у твіттер я не заходив давно – і досі іноді хочеться. Але, знову ж таки, корисне тренування сили волі. Я поки що добре відчуваю і той момент, що більшість інформації, яку я отримував через соціальні медіа, не так для мене важлива, а точніше навіть зовсім не потрібна. Навіщо витрачати на неї час? Я поки що не вирішив точно, але, думаю, що залишу собі ліміт у півгодини-годину на тиждень на «пробіжку» за тими соціальними проєктами, в які я ще готовий іноді заходити (Mastodont, FB, Threads, Bluesky). Фото в Інстаграм я, напевно, теж не перестану постити, треба ж десь собачку і котів документувати. А якщо мені щось захочеться сказати, то для цього я, мабуть, використовуватиму насамперед блог – якщо вже домен і хостинг є, то навіщо їм простоювати? Знову ж таки, мій контент там належить тільки мені, а якщо хтось захоче його читати чи підписатися через RSS, то жодних алгоритмів, лише хронологічна стрічка! Для зв'язку зі мною, як і раніше, працюють усі стандартні інструменти, крім, хіба що, DM у Хвіттері – і в MySpace, мабуть, теж не пишіть. Ну, загалом, за психічне здоров'я!

Асоціальний експеримент

Про Apple Car

Гарна стаття The New York Times про проєкт автомобіля Apple і причини його провалу та закриття. Там багато цікавих деталей і про нескінченну зміну пріоритетів, і про зміну менеджерів, і про інший бардак на проєкті. Посилання, якщо що, подарункове, відкривається без вимоги передплати.

У моїй голові формула статті склалася так: Apple довелося вибирати з двох лих. Перше – це розробка та виробництво «звичайного» електричного автомобіля, де треба конкурувати з уже великою кількістю інших виробників за невисоку маржинальність. А друге – це бажання зробити машину одразу з автопілотом Level 5, де компанія після багатьох років досліджень дійшла висновку, що в поточних умовах зробити L5 неможливо. (Очевидно, розповіді Маска про мільйон автономних Тесл, які підробляють таксі, поки їх власники сплять, не вразили розробників).

І, схоже, другого Apple хотіла досягти набагато більше, ніж першого. Apple не та компанія, яка лякається конкурентів, та й з маржинальністю вони можуть щось вигадати. А ось це бажання зробити машину без керма, якою можна «керувати» за допомогою голосових команд Siri – напевно, переважало. На жаль, мрійників, які ще десять років тому розповідали про те, як ми буквально в одному кроці від повної автономності L5, достатньо і без Маска. Але прогрес чинних стартапів підкреслює, що досягти рівня L5 буде дуже і дуже непросто. Тому абсолютно виправдано з боку Apple зняти зараз людей з проєкту Titan (невдала, до речі, назва, що заслужила за свої складності варіант Titanic), і відправити займатися проривом з AI. Не те щоб напрацювання автомобільного проєкту знищили та викинули – до них завжди можна повернутися, якщо раптово відбудеться якийсь прорив у дизайні автомобільної автономності.

P.S. Я скептик автономності, так, і що ви мені зробите? Приїдете на машині без керма до мене і доводитимете, що я не правий?

Про Apple Car

Демонстрація Apple Vision Pro

Іншої назви для цього допису я не зміг підібрати, тому що це саме те, що я зробив: записався на демонстрацію Apple Vision Pro в Apple Store, і там протягом пів години зміг випробувати основну функціональність пристрою. Саме демо дуже нагадує, як я розумію, те, що отримували журналісти у червні минулого року – кілька базових сценаріїв використання, без просунутих речей на кшталт роботи з Маком, наприклад. Я з точки зору VR/AR досить нульовий користувач; років 5 тому спробував гру в VR пристрої HTC, якщо я правильно пам'ятаю, і ще грав якось з Google Cardboard.

Проблем із записом на таке демо, до речі, немає – доступні слоти навіть того ж дня, іноді наступного, залежно від обраного магазину Apple. Під час запису треба лише вказати, чи є якісь недоліки зору, щоб для демонстраційного пристрою підібрали відповідні лінзи. У мене хоч і знизився вже трохи зір, покращений після корекції, але поки не дуже сильно, тому я не потребував жодних лінз. У вказаний час ти приходиш у магазин. На вході, як завжди, комусь зі співробітників говориш про те, чому ти прийшов, і вони відправляють тебе до столу.

Демонстрація Apple Vision Pro

За столом можна проводити одночасно два демо для різних людей. У процесі демонстрації «жертва» сидить у VR-гарнітурі… вибачте, у просторовому комп'ютері, а поруч співробітник Apple Store дає інструкції й також спостерігає за процесом у планшеті – картинка Apple Vision Pro транслюється в iPad mini. У моєму випадку я одразу краєм вуха почув деталі досить базового інструктажу про те, як проводити демо, людині, яка зрештою і займалася мною. У процесі розмови я з'ясував, що ця співробітниця лише вчора вийшла з відпустки, і такі демо для неї є досить новим заняттям. У результаті деякі недоліки демонстрації пристрою я готовий списати на недосвідченість співробітника: зокрема, мені довелося поправляти гарнітуру для того, щоб картинка набула необхідної точності, а також досить щільно затягнути задній ремінець – так що в результаті маска під кінець демонстрації відчутно натиснула мені обличчя. Сам процес демонстрації ми зі співробітником загалом вивчали разом.

Демонстрація Apple Vision Pro

Насамперед співробітник просить просканувати обличчя за допомогою iPhone – процес дуже схожий на навчання Face ID, але треба обличчям покрутити в чотири сторони, замість того, щоб робити повне коло, як для Face ID. Після цього настає кілька хвилин очікування, тому що десь у задній частині магазину хтось підбирає під проскановану особу відповідну ізоляційну прокладку. Вона потрібна для того, щоб гарнітура добре сиділа на обличчі й щільно ізолювала очі від зовнішніх джерел світла. Я, до речі, не впевнений, що у моєму випадку варіант цієї прокладки був оптимальним. Але при покупці дають кілька різних варіантів спробувати. На демонстрації – добре, що дали нову та чисту, а не після попереднього учасника демонстрації.

Після того, як тобі принесли демо-пристрій, співробітник розповідає про дві основні кнопки на пристрої, і пропонує нарешті його надіти. Потім Apple Vision Pro починає завантажуватися, показує яблучний логотип, напис Hello, а потім вже з’являється головний екран із passthrough відео навколишнього середовища. Може, це були недоліки саме моєї демонстрації, і зазвичай дають одягнути пристрій, коли він уже завантажений? Але я особисто кидав би користувачів в якийсь екстремальний приклад, щоб вони там офігелі остаточно – суперінтерактивне відео з динозаврами, де вони намагаються відкусити користувачеві голову. Але я розумію також про юридичні обмеження та необхідність запитати потрібні підтвердження у користувачів: у мене, наприклад, запитали про висоту, швидкі переміщення та інше. Тому починати потрібно з базових речей – з головного екрана із додатками та того, як їх запускати. До речі, ще до того, як принесли пристрій, співробітниця провела інструктаж про те, які жести працюють в Apple Vision Pro: тап або подвійний тап великим та вказівним пальцем для підтвердження дії. Причому вона реально просила мене повторювати ці жести за нею, начебто у першому класі. Ще були вертикальні та горизонтальні свайпи для перетягування об'єктів. Треба торкнутися та тримати стиснутими великий та вказівний пальці, потім провести лінію та відпустити. Щось на кшталт священника, що благословляє. Ще є жест двома руками для збільшення зображення. Тут виникає питання, що робити людям, у яких з якоїсь причини немає однієї руки?

Демонстрація Apple Vision Pro

Надягаєш лижну маску – і відразу такий dork!

Далі був традиційний сценарій випробування базових додатків Apple Vision Pro. Спочатку ми переглянули програму Photos зі звичайними фотографіями, а потім із просторовим фото та просторовим відео, які були зняті на Apple Vision Pro. Не брехатиму, просторове відео, яке було знято на гарнітуру, в ній виглядало дуже вражаюче. Особливо, якщо вікно збільшити до максимального розміру. Ефект занурення досить сильний. І я можу собі уявити сценарій, в рамках якого такий контент у майбутньому можна буде переглядати та занурюватись у сцену. Просторове відео, зняте на iPhone, до речі, мені здалося менш об'ємним. Але я не зрозумів, чи це конкретне відео таке, чи дійсно iPhone їх по-іншому знімає. Зважаючи на те, що глибину Apple Vision Pro сканує набагато щільніше і далі, ніж лідар iPhone, то не здивуюся, якщо справа саме у відео з iPhone.

Закінчуючи з фотографіями, хочу відзначити, що мені дуже сподобався режим перегляду панорам, знятих на iPhone. Коли все це простирадло фотографії оточує тебе приблизно на 270 градусів, і можна крутити головою, щоб розглядати в деталях все, що відображено на знімку, то це однозначно викликає задоволення. Набагато краще, ніж дивитися на плоскі панорами на екрані комп'ютера.

Показали мені тривимірних динозаврів з метеликом, який сідає на руку, а динозавр пихкає тобі в обличчя – ну 3D і 3D, не можу сказати, що я пройнявся. Я так і не зрозумів у результаті, що це за контент: чи інтерактивний додаток, чи тривимірний фільм, чи якийсь гібрид і того, і іншого. (Вже потім я зрозумів, що це був immersive experience, про який я скажу пізніше). Показали й тривимірну версію «Аватар», яка виглядала саме так, як має виглядати фільм у 3D – наголос на слові фільм.

Далі запустили браузер і ввели адресу в рядок, щоб зрозуміти, як працює віртуальна клавіатура. Нагадаю, що для набору тексту треба подивитися на потрібну букву, і потім зробити цей тап двома пальцями. Загалом, вести довгі розмови в чатах з такою клавіатурою точно не вдасться. Але цей досвід дає можливість ще раз оцінити, як круто працює трекінг очей в Apple Vision Pro. Те, куди дивиться користувач, і є основним інструментом вибору об'єктів, і на цьому будується більшість інтерактиву з пристроєм. Навіть початок роботи з пристроєм починається з калібрування, коли треба «влучити» поглядом у 8 точок, розташованих по колу на екрані. Правда, я під час мого демо кілька разів відчував складнощі з тим, щоб «влучити» поглядом в об'єкти в крайніх точках екрана – зовсім близько до верху або в кутах, і доводилося напружуватися, щоб уважно на них дивитися. Чи пов'язано це з відсутністю досвіду, чи, можливо, недостатньо правильно «усадженої» на обличчя гарнітури, важко сказати – треба буде спробувати ще.

Також мені дали спробувати «середовище». Це коли довкола тебе простір на 360 градусів у всіх вимірах заповнюється певною сценою (у моєму випадку це було «на березі озера, оточеного лісом та горами, і йде дощ»). У цьому просторі можна розвісити свої робочі вікна і, мабуть, намагатися працювати, ізолювавшись від суспільства. Одна з варіацій таких «середовищ» – це кінотеатр, в якому можна вивісити величезний екран, що відтворює фільм, і навіть вибрати свій ракурс відносно екрана: центр залу або передні ряди, балкон або партер. Для егоїста, що любить дивитися фільми наодинці, це великий подарунок. Тому що комбінація високої роздільної здатності, гігантського екрана та гарного звуку створює такі відчуття, які не подарує жоден OLED телевізор чи, навіть, похід в IMAX.

До речі, про звук! Попри те, що «навушники» Apple Vision Pro, по суті, не вставляються у вуха, навіть у шумному Apple Store звуковий потік був досить щільним для того, щоб відокремлювати мене від шуму в магазині. Звичайно, для гарніших вражень краще встромити Apple AirPods Pro. Але навіть без них звук чудово доповнював «занурюваність» картинки.

Але найбільше враження на мене справило відео immersive experience. Конкретно в моєму випадку це був трейлер із переліку відео за посиланням, і, звичайно, головна думка після перегляду цього трейлера – «всі відео мають бути такими». Це, як я розумію, кастомний формат, придуманий Apple – комбінація 3D зображення, високої якості відео на 180 градусів навколо користувача та просторового аудіо. Уявіть панораму, яку ви зняли на айфоні. Тепер її натягнули довкола вас на 180 градусів, причому не тільки по горизонталі – це ще не чиста півсфера, але близько – тобто можна дивитися не лише вправо чи вліво, а й вгору-вниз. Під ногами таки є чорний простір, на відміну від «середовищ», які я згадував раніше. Але ефект присутності, або занурення, назвіть це як хочете – дуже сильний. Паротяг, що проноситься повз, нюхають тебе носороги, ти стоїш на натягнутому тросі над високою ущелиною – все це настільки велике та якісне, що викликало в мене абсолютно щирі відгуки захоплення. Але я також розумію, що цього контенту зараз дуже мало, і ніхто не знає, наскільки багато його буде в майбутньому.

Пів години демо пролетіли дуже швидко, і коли я зняв пристрій із голови, я добре відчув і втому шиї від ваги пристрою на голові, і те, як маска натиснула обличчя на лобі та під очима. Нудоти я не відчув, але відчуття втоми від такої кількості вражень точно було. Напевно, якщо просто працюєш усередині такого пристрою – фотографії там, браузер, календар, пошта, і т.д., а не дивишся цілий день відео, що занурюють – тоді враження не так втомлюють. Управління вікнами у трьох вимірах – абсолютно нове завдання, особливо коли використовуєш пристрій вдома, і вікна різних програм можна розкидати по різних кімнатах. Такого півгодинного демо недостатньо для того, щоб знайти для себе відповідь на питання, для чого мені такий пристрій, а також оцінити революційність і перспективи Apple Vision Pro.

Тому з магазину я пішов одразу з двома Apple Vision Pro – для себе та для дружини. Жартую, звичайно. Ось так просто витратити 8 тисяч доларів на ці пристрої я поки що не готовий. По-перше, як я писав після анонсу гарнітури, я вважаю, що з точки зору споживання контенту це пристрій для одинака. Дивлячись в ці відео, що занурюють, я ловив себе на думці, що мені хотілося б переживати ці відчуття разом з дружиною. Але навіть спільний перегляд у різних Apple Vision Pro – це психологічно якось не те, як мені здається. Принаймні поки що – поки пристрій відокремлює тебе від навколишнього світу, і створює своє затишне середовище всередині. Не можу поки що я собі уявити, як я проводжу 8-10 годин роботи з таким пристроєм на голові. Особливо з урахуванням того, що для нормальної роботи потрібна зовнішня клавіатура і миша – тобто на диван не ляжеш. Як не крути, я все ще не можу відповісти собі на запитання «навіщо мені цей пристрій?» настільки чітко, щоб виправдати 3,5 тисячі доларів його вартості.

Хоча в цілому вартість новинки мабуть виправдана – технологічно Apple Vision Pro вражає, та й за відгуками інших оглядачів пристрій на роки випереджає інші гарнітури змішаної чи віртуальної реальності на ринку. Сам факт сміливості Apple зі створенням такої нової платформи теж заслуговує на повагу. І хочеться побажати їм достатньо сил і наполегливості, щоб до третьої-четвертої версії цього пристрою довести його до рівня масової доступності та в плані характеристик ваги та розміру, і в плані ціни. Щось у цьому просторовому комп'ютері безперечно є.

Демонстрація Apple Vision Pro

«Оцифрування» медичної галузі

Розповім трохи про «цифровізацію», яку я спостерігаю у медичній галузі США. Вона (галузь) у принципі досить «відстала» щодо документообігу, і кількість паперових документів, які доводиться заповнювати в ній, завжди вражає. Але загалом тренд на оцифрування процесів є, і нещодавно я зіткнувся з одним із таких проявів.

У зв'язку з моніторингом пересадженої нирки мені потрібно регулярно здавати аналіз крові. Для цього раніше мені в клініці видавали багаторазово скопійований папірець, де чекбоксами були відзначені необхідні для контролю параметри. Іноді мені його надсилали в електронному вигляді – все той самий папірець, але просканований. І ось наприкінці минулого року мені сказали, що клініка переїхала на нову систему, і тепер направлення на аналіз приходитиме до організації, яка ці самі аналізи робить, безпосередньо й в електронному вигляді.

У призначений час я прийшов до лабораторії, і там справді виявився напрямок для мене. «Ура!», подумав я, «нарешті прогрес». Наступного дня я отримав повідомлення, що вже є результати, перевірив їх – і про всяк випадок написав своїй контактній медсестрі, що я вже переглянув результати. Відповідь від неї, однак, мене здивувала. «Ми отримали результати назад трохи не в ту систему, і хтось їх звідти вже видалив. Можеш надіслати мені свої результати, які ти бачиш?». Я списав це на складності перехідного періоду з інтеграції з новими системами. Залогінився в обліковий запис лабораторії, отримав звідти PDF і відправив його медсестрі.

Через якийсь час я отримав повідомлення з особистого кабінету трансплантаційної клініки, що там були додані нові дані. Чисто з дослідницького інтересу я зайшов до онлайн-кабінету, і побачив, що туди дійсно були додані результати аналізів. Але замість того, щоб прикріпити PDF, який я відправив... хтось видрукував його, просканував і додав до особистого кабінету скан-копію, причому теж у вигляді PDF. Це вже важче списати на складності затяжного перехідного періоду, але я все одно сподіваюся, що далі все-таки буде краще.

Це мені нагадало про випадок, коли користувач надіслав інформацію про проблему в програмі. Це був архів, у якому лежав документ Word. Усередині самого документа було вставлено картинку, яка була фотографією екрана комп'ютера. Уявляючи всю цю процедуру, сподіваюся, що людина в процесі все ж таки думала, що «повинен бути простіший спосіб це робити».

«Оцифрування» медичної галузі

Враження від iPhone 15 Pro Max

Цього року я знову вирішив провести експеримент – перейти на телефон дуже великого розміру. Минулого разу це був iPhone XS Max, і тоді досвід мені не дуже сподобався: я через рік переїхав назад на iPhone стандартного розміру, і продовжував скептично ставитися до Макс-розмірів. При цьому я розумію і приймаю той факт, що у різних людей уподобання різні, та й розміри рук теж. Але все одно не міг себе умовити, що це відповідний мені розмір. Але Apple, можна сказати, змушує зробити вибір на користь Max-версії.

Формально, звичайно, ніхто не змушує мене купувати великий телефон. Однак, наявність у версії Pro Max покращеного телеоб'єктива, якому не знайшлося місця у звичайній Pro моделі, викликало в мене цікавість, яка коштувала мені додаткові $200. Припускаю, що Apple таке позиціювання моделей зробила навмисно. Очікуючи, що користувачі куплять дорожчу модель через її додаткові можливості, і таким чином піднімуть середню продажну ціну лінійки iPhone. Пропозиція не така вже й жахлива. Зрештою, покупці отримують не тільки новий телеоб'єктив, а й більше екранного простору, акумулятора, пам'яті – більше телефону загалом.

Я не був упевнений у результатах цього експерименту. Але після 10 днів використання Pro Max я схильний припустити, що можливо в майбутньому я залишуся на цьому розмірі телефонів. І річ зовсім не в тому, що у мене збільшилися руки або погіршився зір, і тому знадобився екран більшого розміру. Але зміни матеріалів та дизайну, які впровадила Apple у цій моделі, якимось магічним чином перетворили модель Max із «важкої лопати» на прийнятний для використання пристрій навіть у моїй, не найбільшій руці. Магія насправді полягає в моменті інерції, який знижується майже на 15% завдяки зниженню маси пристрою. І це добре відчувають наші руки. Так чи інакше, за суб'єктивними відчуттями, здається, що вага між 14 Pro, з якого я перейшов, і 15 Pro Max майже не змінилася.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Здається, між iPhone 14 Pro і 15 Pro Max, і особливих змін у дизайні теж немає. Але, знову ж таки, завдяки магії Apple (або гіпнозу Тіма Кука) комбінація зниження ваги, зменшення рамок навколо екрану, і згладжування країв призводить до того, що пристрій сприймається «свіжим» та оновленим. Згладжені рамки хочу ще відзначити окремо, оскільки завдяки ним, більший розмір версії Pro Max став відчуватися набагато приємніше в руці. Це як щось середнє між iPhone 4 і «обмилочністю» iPhone X. У ситуації, коли для великого розміру доводиться більше розчепірювати долоню, відсутність гострих прямокутних кромок попередньої моделі суттєво підвищує комфорт використання телефону. Чохли, підозрюю, можуть нівелювати цей ефект, оскільки вони збільшують розміри та вагу смартфона.

Враження від iPhone 15 Pro Max

У моєму випадку це перший iPhone за кілька років, який я вирішив використати без чохла. Для цього я «розорився» на програму AppleCare+, яка коштує цілих $9 на місяць, і дозволяє за невелику суму потім швидко ремонтувати або міняти телефон при настанні «нещасного випадку». Не знаю, чи вистачить мене надовго в такому режимі, оскільки кілька разів я вже відчував відчуття майже «зупинки серця», коли діставав телефон з кишені, а він зісковзував між пальцями. Але, як я писав вище, чохол, швидше за все, нівелюватиме певні переваги нового дизайну. Тому я постараюся уникати чохла якомога довше.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Закінчуючи тему екстер'єру, хочу відзначити, що я вибрав колір Natural titanium. Цього року для моделей Pro колірна гама, скажімо так, скромна. Але якщо вже в моді титан, то треба отримати його «по максимуму», тобто в рідному кольорі. Подряпини на ньому, думаю, будуть непомітні, на відміну від інших моделей з нанесеними кольорами. Ще до початку продажів були коментарі про особливо помітні відбитки пальців та «зміну кольору» від них. Але я на своєму пристрої не помітив сильного ефекту. Можливо, тому, що смартфон весь час курсує в кишеню з кишені, і це сприяє його очищенню.

Переїзд з iPhone 14 Pro на нову модель стався майже без затиків. Новий телефон після базових кроків налаштування відразу запропонував встановити оновлення системи, яке на той момент для нього вийшло. Після встановлення оновлення 15 Pro Max все ніяк не міг продовжити міграцію з 14 Pro, але після рестарту останнього процес відновився і зайняв приблизно пів години. В останні пару років міграція відбувається швидко: дані Wi-Fi переливаються між пристроями – ось і вся міграція. Якісь чутливі програми типу банківських або месенджерів вимагають повторити авторизацію, але інші зазвичай продовжують працювати без проблем. Що бісить щоразу при такому переїзді – це необхідність додавати знову всі пристрої Bluetooth (крім навушників і годинників Apple).

Без проблем також відбулося і перенесення eSIM між пристроями. Нагадаю, що в США iPhone вже другий рік продається без слота фізичної карти – тепер все через eSIM. При налаштуванні новий телефон запитує, чи я не проти перенести eSIM. Якщо я правильно пам'ятаю, є ще якесь підтвердження для мобільного оператора через SMS – і все номер на новому телефоні. (Сину, який викупив у мене 14 Pro за ціною trade-in, запропонованою Apple, довелося сходити до оператора. Оскільки у його 11 Pro була стара SIM-карта і там не було підтримки переходу на eSIM.)

Ще одне нововведення моделі iPhone 15 – порт USB-C. З одного боку, це заміна, про яку багато говорили й передчували, а з іншого, після переїзду я спіймав себе на думці, що «ну роз'єм і роз'єм, подумаєш». Перехід на цей стандарт, треба сказати, дався набагато простіше і безболісніше, ніж свого часу перехід із 30-пінового роз'єму на Lightning, коли довелося закуповувати велику кількість шнурків. Оскільки iPad, і Mac вже давно живуть з USB-C, кабелів із цим роз'ємом вдома достатньо. Тож якихось складнощів у зв'язку зі зміною роз'єму не виникло. Знову ж таки, тепер і дані швидше (10Gb/s замість 480Mb/s) копіюються з телефону, що теж добре. Щоправда, треба пам'ятати, що не всі кабелі з USB-C однаково корисні. Я вдома виявив, що деякі кабелі вміють тільки в зарядку, а деякі вміють і в передачу даних (а там ще може бути передача аудіо, Thunderbolt 3 або Thunderbolt 4 – той ще бардак). До речі, кабель, що йде в комплекті з новими iPhone 15 Pro, хоч і підтримує передачу даних, але ніяких 10Гбітів у ньому немає – Apple знову заощадила на користувачах.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Є й інший момент, пов'язаний із USB-C. Він полягає в тому, що в рамках одного домашнього господарства не всі його учасники одразу переходять на нові телефони. Принаймні, у нас один я першопроходець з новим iPhone. У результаті вдома утворюється мікс із телефонів з Lightning та USB-C. Бездротове заряджання частково дозволяє розв'язати цю проблему, але не скрізь це можливо. Це означає, що, наприклад, в машині, якщо немає бездротової зарядки, або для резерву потрібно мати провідну зарядку, тепер або треба тримати два кабелі – з USB-C і з Lighting, або ж купувати кабель, який вміє у два роз'єми. (Є MFI-кабелі з насадками, або китайські мутанти з двома або трьома «головами» без сертифікації MFI). Дрібні складності затяжного перехідного періоду, загалом. Шкода, що такі перехідні періоди призводять до ще більшої кількості електронного сміття – у цьому випадку звалища поповняться великою кількістю кабелів Lightning, що стали непотрібними.

Хочу наголосити на проблемі перегріву, про яку багато пишуть зараз в інтернеті, і яка начебто характерна для нових моделей, аж до якихось випадків здуття акумуляторів. Не можу сказати, що я спостерігаю цю ситуацію часто, але схоже, я з нею теж зіткнувся. Відразу після міграції зі старого телефону на новий я перші пару днів звертав увагу, що телефон міг бути дуже гарячий. Не те щоб прямо пекуче гарячий, але точно тепліше, ніж хотілося б. Тоді я списав це на якусь переіндексацію інформації та завантаження даних після переїзду. Але, як мені здається, за ці 10 днів я ще кілька разів стикався з ситуаціями, коли телефон був теплішим, ніж має бути. Apple каже, що планує виправити цю ситуацію за допомогою програмного оновлення, що чудово – і навіть начебто стверджує, що телефон після цього не стане повільнішим. У мене вже певний час встановлена бета-версія iOS 17.1, що, можливо, мінімізує проблему перегріву.

Навіть з періодичним нагріванням я повинен відзначити одну величезну перевагу моделей Max і великих телефонів у принципі: місткість акумулятора, який можна помістити у великий корпус. Час роботи від акумулятора у версії Max тішить неймовірно. Оскільки до вечора при звичайному використанні в телефоні все ще залишається достатньо заряду, на відміну від моделі Pro, яку найчастіше доводилося до вечора підзаряджати. Звісно це не фішка саме моделі 15*. Але все одно хочеться це згадати як важливий чинник «за» модель Max.

Нова модель iPhone не була б новою, якби вона не мала оновленого процесора. У цьому поколінні смартфонів Apple додали процесор A17 Pro. Який, судячи з назви, якийсь «професійніший», ніж у звичайних моделях iPhone 15. Можливо він швидше рахує формули в Excel, редагує офісні документи та краще чатується в корпоративних чатах, ніж «непрофесійний» процесор. Але, що навіть кумедніше, Apple багато говорить про процесор 17 Pro в плані поліпшення продуктивності графіки та ігор. У будь-якому випадку, Apple стверджує, що новий процесор на 10% швидше за попереднє покоління, що, відверто кажучи, якось не дуже багато. Цікаво, чи означає це, що Apple уперлася в якісь межі підвищення продуктивності своїх процесорів, або ж просто вважає, що все і так вже досить швидко, і телефони далі прискорювати немає особливої необхідності?

Чи ці 10% прискорення відображаються якось на роботі телефону? Важко сказати однозначно. Нові телефони завжди суб'єктивно наче швидше, але як тільки поставиш на них свій типовий набір додатків, то вже починає здаватися, що стало ще повільніше, ніж раніше. Загалом добре, що процесор новий. Але купувати через нього новий телефон точно необов'язково.

Ще одне нововведення покоління iPhone 15 – кнопка Action, яка замінила вмикач режиму тиші на смартфонах Apple. В цілому, ідея хороша, враховуючи обмеженість перемикача, якого Apple позбулася. Кнопка тепер програмована, і система дозволяє повісити на неї якусь додаткову функцію, якщо натиснути та потримати (запуск програми Камера, наприклад). Інтерфейс зміни функціональності простий та дозволяє вибрати різні опції, включаючи запуск шорткатів (скриптів, які дозволяють автоматизувати певні завдання на телефоні).

Враження від iPhone 15 Pro Max

Shortcuts істотно збільшують набір опцій для кнопки, але ж вони й відкривають додаткову скриньку Пандори. Шорткати – штука цікава, але як тільки копнеш у неї трохи глибше, відразу стає дуже складно для непросунутого користувача. Я думаю, що більшість користувачів у кращому разі подивляться на запропоновані Apple варіанти та виберуть щось звідти. А ось чи Apple розширюватиме можливості кнопки далі, за межі одного натискання – час покаже. Мені здається, що як мінімум ще можна додати туди подвійне або навіть потрійне натискання для збільшення її функціональності, як це свого часу вміла робити кнопка Home.

24мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

120мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

І, звичайно, не можна не відзначити зміни з камерами в iPhone 15 Pro Max. Насправді апаратна зміна одна: він отримав нову телефотокамеру з 5-кратним оптичним зумом. Інші покращення, включаючи розширення набору фокусних відстаней на 24мм, 28мм та 35мм – програмні. З цієї точки зору, зміни в «звичайному» iPhone 15 з додаванням 48Мп і як результат – дворазового цифрового «зуму», який практично не відрізняється від апаратного – навіть крутіше.

24мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

120мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

У будь-якому випадку, для мене аргумент за п'ятикратний оптичний зум в iPhone 15 Pro Max був досить переконливим. Я вже неодноразово ним скористався для фотографій усілякого тваринного світу навколо нашого будинку. Що мене здивувало окремо, то це факт, що цей оптичний зум дуже непоганий навіть в умовах недостатнього освітлення. Раніше нічні фото із зумом виглядали відверто погано, а зараз – набагато краще. Не знаю, чи це програмні фокуси, чи тетрапризмова лінза дійсно так добре передає світло, деталі й колір, але фото з 5х зумом мене приємно порадували.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Усі відблиски поки що прибрати не виходить

Нове покриття антивідблиску на лінзах в моделях 15 Pro покликане зменшити кількість відблисків, зрозуміло, і це одна з тих дрібниць, які раптово виявляються великим бонусом. Відблиск від сонця вдень або від джерел світла вночі дійсно часто псували знімки, а тепер їх набагато менше (однак всеодно є).

Враження від iPhone 15 Pro Max

Дуже порадували покращення портретного режиму в нових iPhone, хоча, підозрюю, що обмеження за новою моделлю штучне, і в 14 Pro цей режим теж можна було б додати. По-перше, портретний режим тепер набагато краще визначає тварин і їхню шерсть, і фотографії в цілому виглядають якось більш природно з точки зору співвідношення «чіткого» об'єкта та розмитого псевдобоке. По-друге, тепер можна змінювати «фокус» у фотографіях з портретним режимом після того, як знімок зроблений, і це виявилося напрочуд зручно.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Краса як вона є

На додаток, якщо камера визначає в кадрі людину або тварину, то дані про глибину записуються автоматично, і портретний режим можна ввімкнути потім. При цьому портретний режим працює навіть із телефотокамерою. Що, хоч і не дає ідеального результату, іноді теж корисно мати.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Крім цього, (хоча, може, мені здається) iPhone став рідше включати макрорежим при зніманні близьких об'єктів – можливо, використовуючи нові фокусні відстані. Коротше, у комбінації з новою телефотокамерою та іншими поліпшеннями в потрібних місцях, камери нових iPhone радують. Шкода, що у відпустку, в яку я їздив на самому початку вересня, не вдалося взяти 15 Pro – він би там точно став у пригоді.

24мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

120мм

Враження від iPhone 15 Pro Max

З інших новинок у цих моделях можна відзначити яскравіший екран до 2000 nit, що добре помітно в сонячний день. І те, що через порт USB-C можна заряджати інші пристрої, наприклад, навушники. І підтримка WiFi 6E. Хоча поки що навіть роутери з підтримкою цього стандарту ще треба знайти. Новий модем для 5G потенційно має прискорити роботу цього стандарту зв'язку. Хоча там і так вже було досить швидко.

Як звичайно, в останні кілька років, для тих, хто переїжджає на новий телефон через 3-4 роки, iPhone 15 Pro або 15 Pro Max стане дуже крутим апгрейдом. Не дарма навіть у себе на сайті Apple, розповідаючи про процесор A17 Pro, згадує, що графічний чіп на 70% швидше, ніж в iPhone 12 Pro. Якщо ви не гік-маніяк або аматор мобільної фотографії, переходити на iPhone 15 Pro з модельного ряду 14 (або навіть з 13) немає особливої потреби. Плато смартфонів – це реальність, і це можна помітити також смартфонами інших виробників. Навіть експерименти з іншими формфакторами смартфонів погано приховують цей факт. У поточному вигляді iPhone нагадує вже закінчений продукт, якого мало що можна додати. Так що для мене найцікавіше питання – це те, куди Apple рушить далі. Останні 5-6 років еволюції лише підкреслюють те, що ми живемо в епоху, коли смартфони досягли свого піка – і далі переможе той, хто зможе вивести цей пристрій на радикально новий рівень. Хотілося б сподіватись, що Apple Тіма Кука зможе це зробити.

Враження від iPhone 15 Pro Max

Apple Vision Pro

У рамках конференції для розробників Apple представила новий пристрій у лінійці своїх продуктів – гарнітуру (шолом?) доповненої реальності Apple Vision Pro. Вибір такого місця для анонсу не випадковий, і я далі розповім чому. У найкращих традиціях інтернету я мав у перший же день опублікувати тригодинне відео на YouTube з назвою «повний та детальний анбоксинг та розбір гарнітури». Але я не такий. Я взяв паузу щоб подумати та зрозуміти для себе краще, що це за пристрій та які у нього перспективи.

Apple Vision Pro

Завдяки паузі я прочитав, здається, майже всі огляди журналістів, яким пощастило бути на презентації та отримати пристрій на півгодинне демо (наприклад, один, два, три). Дуже рекомендую і вам почитати, якщо досі не читали. Тому що на найближчі пів року це найближче до реального використання пристрою.

Якщо резюмувати враження з цих оглядів у кілька слів, то вийде приблизно «кращий пристрій, найкраще демо». Говорити про якесь реальне використання зараз, зрозуміло, немає сенсу. Оскільки саме демо було 30-хвилинним обмеженим сценарієм Apple без будь-яких відхилень. Сама Apple називає пристрій Vision Pro «просторовим комп'ютером». З одного боку, намагаючись точніше відобразити суть самого пристрою, а з іншого – уникнути порівнянь з тими гарнітурами доповненої та віртуальної реальності, які вже є на ринку. Хейтери радісно генерували у перші дні після презентації гігабайти мемів, порівнюючи Apple Vision Pro із пристроями Microsoft, Meta та інших. Можливо, вони просто забули, що для iPod, iPhone, Apple Watch всі ці порівняння були багаторазово. Але чомусь зникають конкуренти, а Apple продовжує випускати свої пристрої мільйонними тиражами, задовольняючи користувачів. Як би банально це не звучало, але Apple справді грає у своїй лізі, мало оглядаючись на те, що є на ринку. Чомусь багато хто з цих реакцій критиків Apple нагадають реакцію Стіва Баллмера на анонс iPhone. Не те щоб я намагаюся порівняти перспективи Apple Vision Pro з iPhone. Просто хочу зазначити, що з прогнозами щодо продуктів Apple треба бути обережними.

Я й сам обережний. Тому що в мені борються скептик і людина, яка давно стежить за Apple. Так, я скептик щодо пристроїв на обличчі чи голові, бо вважаю їх дивними та обмежувальними. Порівнювати «головний комп'ютер» з Apple Watch не зовсім правильно – у людства є понад сто років досвіду з годинником на зап'ясті, і годинник за цей час ставав дедалі складнішим. Нічого дивного в тому, що зрештою вони перетворилися на комп'ютер на зап'ясті – це схоже на природну еволюцію пристрою. Ми знаємо, що Джоні Айв намагався зробити з Apple Watch модний та дорогий аксесуар. Але підхід Apple до поступового вдосконалення пристрою спрацював і тут – для десятків (або вже сотень? не знаю) мільйонів користувачів це сьогодні незамінний пристрій.

Комп'ютер на обличчі, хоч і фігурував у фантастичних оповіданнях, і присутній на ринку зараз у вигляді не дуже популярного гаджета серед вузької аудиторії, не є настільки природним об'єктом у повсякденному житті людей. Найближче, що ми маємо – це окуляри. Але більшість гарнітур тієї чи іншої реальності зовсім не схожі на звичні окуляри та відокремлюють нас від зовнішнього світу. Більшість людей в окулярах (не сонячних) змушені носити їх, і з радістю б їх позбулися. Тому для мене залишається відкритим питання, наскільки люди погодяться надягати собі на голову на тривалий час те, що не зовсім природно. З іншого боку, Apple поки що не передбачає мобільності для Vision Pro – сиди собі вдома або в офісі, і клацай пальцями, споживаючи контент не встаючи з дивана. Взагалі, тема споживання контенту на пристрої проходить червоною ниткою навіть через пресреліз Apple про вихід SDK – набору інструментів для розробників, які дозволять створювати додатки для нового пристрою:

«…Vision Pro lets users interact with digital content in their physical space…»

«…an entirely new class of spatial computing apps that take full advantage of the infinite canvas in Vision Pro and seamlessly blend digital content with the physical world…»

«…Apple Vision Pro has an all-new App Store where users can discover amazing apps and content.»

Питання відокремлення від зовнішнього світу, до речі, не пусте. Це те, на що я звернув увагу ще під час презентації пристрою, і ці думки не покидають мене досі. Безліч людей, які були показані у відео, використовуючи Vision Pro, виглядали напрочуд самотніми, що сиділи на самоті у своїх квартирах. Виходить, що це індивідуальний пристрій (хоча і з підтримкою профілів користувачів), і споживання контенту в цьому пристрої відбувається суто індивідуально. Я розумію, що за 3,5 тисячі доларів користувач отримує, по суті, гігантський монітор/телевізор перед собою, та ще й з усілякими 3D функціями, і безліччю іншої функціональності. Хороший OLED телевізор такого розміру коштуватиме ще дорожче. Але телевізор можна дивитися одному, удвох, утрьох і навіть великою компанією.

Apple Vision Pro

Я не можу собі уявити, як ми в сімействі купуємо ТРИ «просторові комп'ютери», і в суботу ввечері надягаємо їх, сидячи на дивані, щоб подивитися якийсь фільм разом. Втім, напевно, функція спільного перегляду у пристроїв буде, тобто для цього навіть не треба буде знаходитися в одній кімнаті. Знову тема самотності. І навіть трюки Apple із віртуальними очима на передній панелі не вирішать цієї проблеми, як мені здається. (До речі, якщо ми про очі в Apple Vision Pro, я хочу відразу зазначити, що сцена, де тато в «просторовому комп'ютері» знімає нехай і модне тривимірне відео дня народження дочки, була неймовірно кринжовою, і я досі дивуюся, що її пропустили у фінальну презентацію).

iPhone теж начебто є індивідуальним пристроєм, але він все-таки не відокремлює нас від зовнішнього світу – хоча і бувають моменти, коли ми забуваємося, витріщаючись в телефон. До речі, відокремлення від зовнішнього світу працює і в інший бік. Етикет поведінки з такими пристроями ще не придуманий. Але я вже зараз знаю, що я не хотів би спілкуватися зі співрозмовником, який сидить навпроти мене в подібній гарнітурі, навіть попри віртуальні очі, які малює Apple.

Питання ціни, мені здається, роздуте критиками надмірно. Судячи з тих характеристик, які розкрила компанія, пристрій справді вийшов технологічно попереду всього, що є на ринку. Тому щонайменше з точки зору витрат BOM та RnD ціна має обґрунтування. Це як із просунутими кабелями Apple, коли починають кричати «як 40 доларів за кабель!?». А потім виявляється, що там з двох сторін кабелю напхано електроніки більше, ніж у космічному модулі, який на Місяць літав.

Apple Vision Pro

Але це навіть не найголовніше. Apple – не маленький стартап – їй не треба турбуватися про масового споживача з першого дня. Висока цінова планка дозволяє Apple розвивати пристрій поступово, фокусуючись спочатку на топовому сегменті ринку: гіки, багаті колекціонери, 1% і т.д. Невеликі обсяги першої версії дозволять компанії зібрати зворотний зв'язок, зрозуміти краще сценарії користувача, зрозуміти, куди далі треба рухати пристрій для версій 4, 5 і далі (підозрюю, що roadmap для Apple Vision Pro 2 і 3 вже розписаний і узгоджений). А далі будуть розширення продуктової лінійки разом із новими ціновими діапазонами, і, можливо, навіть виходами в інші ніші – Apple може собі це дозволити.

Говорячи про Vision SDK, варто відзначити одну найважливішу відмінність «просторового комп'ютера» Apple від інших схожих продуктів. Якщо під час презентації я зазначив, що Apple не змогла знайти якийсь killer use case для Vision Pro і вирішила відразу розпорошуватися на все – перегляд контенту, дзвінки, робота в додатках і т.д. То зараз я схильний вважати, що це скоріше перевага пристрою, ніж його недолік. Звуження сценаріїв до ігор та віртуальних зустрічей або презентацій прирікає пристрій на вузькі нішеві ринки. А позиціювання Apple Vision Pro саме як комп'ютера, який може робити все – це той широкий невід, яким можна захопити великі маси споживачів (зрозуміло, через кілька років поліпшення пристрою і зниження його ціни). І тут на сцену виходять ті самі розробники, яким першим показали пристрій саме під час конференції WWDC.

iPhone без SDK, яке вийшло через рік, ризикував залишитися нішевим пристроєм з обмеженою функціональністю. Зараз Apple має сотні тисяч розробників, які працюють на платформах Apple, розробляючи мільйони додатків для них. Саме вони зараз, встановивши SDK, експериментують із симулятором «просторового комп'ютера», адаптуючи свої програми для Vision Pro. Саме вони можуть створити ті самі killer use cases, які можуть зробити Vision Pro чимось більшим, ніж просто пристроєм для споживання контенту. Я читаю в соціальних мережах і блогах про те, як ці розробники наввипередки зараз експериментують з перенесенням своїх додатків на нову платформу, і розумію, що я не бачив схожого захоплення ні щодо Microsoft Hololens, яка, напевно, найближча як ідейно, так і за ціною до Apple Vision Pro, ні щодо інших гарнітур різних видів реальності.

Як і до iPhone свого часу, до Vision Pro компанія йшла давно. Всі ці лідари в останніх моделях iPhone та iPad, приклади додатків з доповненою реальністю, часті коментарі Тіма Кука про доповнену реальність показують, що Apple працювала над цим просторовим комп'ютером дуже давно. Apple епохи Тіма Кука відрізняється від Apple Стіва Джобса. Але я не впевнений, що це обов'язково порівняння не на користь Тіма Кука. Повертаючись до свого скептицизму, хочу сказати, що я просто не знаю, чи людство готове до просторових комп'ютерів як до нової платформи. Я ось поки що, здається, не готовий.

Apple Vision Pro

Враження від Apple Watch Ultra

Закрию все-таки цього року гештальт з обіцянкою розповісти про новий смарт-годинник Apple – Watch Ultra, який приїхав ще в жовтні. До цього я користувався Apple Watch Series 6 – пропустивши Series 7, оскільки великий екран тієї моделі мене особливо не зачепив. Насправді я користувався відразу двома Apple Watch – Series 5 та Series 6, але я про це розповім трохи нижче. Пропуск покупки Series 7 мені якраз допоміг з виправданням, що у мене є якийсь ментальний «бюджет» на новий годинник, тому особливих сумнівів із приводу покупки нової моделі я не відчував. Усі попередні версії Apple Watch до цього у мене були алюмінієві, а я давно хотів спробувати, як воно по-дорослому, з титаном та сапфіром.

Відверто зізнаюся, що я зовсім не та аудиторія Apple Watch Ultra, яку показує Apple у своїх промо-матеріалах для цієї моделі. Я не бігаю марафони вранці, перепливаючи Ла-Манш після обіду і пірнаючи в Маріанський жолоб ближче до вечора. Я не живу спортом, хоч і намагаюся бути активним, і в моєму житті майже немає екстриму, якщо не брати до уваги їзду дорогами громадського користування на машині, яку ми зібрали самі в гаражі. Я можу піти на хайк у горах, де красиво, але навіть там не виникне потреби викликати допомогу через супутник завдяки iPhone 14 Pro, тому що буде доступний мобільний зв'язок.

Враження від Apple Watch Ultra

Також, як ви пам'ятаєте, я ще маю велосипед, але за незалежними від мене обставинами, на жаль, цього року він набагато більше провисів на стіні, ніж у попередні роки. Коротше, я звичайна людина, і мені начхати на маркетингове позиціювання Watch Ultra компанією Apple. Мені просто сподобалася нова модель, і я її купив.

Перше, що помічають усі без винятку, дивлячись на AW Ultra – їх розмір. Що не дивно, оскільки вперше за стільки років існування смарт-годинників Apple компанія вирішила випустити хронометр у новому форм-факторі більшого розміру. Особливо помітна різниця, якщо на фотографії поблизу показують «класичні» Apple Watch на зап'ястя поруч із Ultra. Як не дивно, але ці фотографії вводять в оману, тому що створюють неправильне сприйняття розміру годинника на зап'ясті. Так, Ultra більше звичайних AW, але питання швидше в тому, чи занадто вони великі для зап'ястя? І моя відповідь на це питання – ні, не занадто. Точніше, для витонченого жіночого зап'ястя з 40-мм моделлю звичайних годинників Ultra дійсно будуть великими, з цим сперечатися. Але якщо 44/45-мм моделі виглядали на зап'ясті нормально, то Ultra не здаватиметься величезними. Навіть якщо першого дня буде відчуття чогось великого на руці (подивляючись краєм ока, таке може здатися), то можу вас запевнити, що це почуття досить швидко минає.

Враження від Apple Watch Ultra

Щобільше, попри великий розмір, годинник ще й відносно легкий завдяки титановому корпусу. Тому не виникає відчуття важкості на зап'ясті. В якийсь момент – десь через 3-4 дні годинник стає «нормальним». Просто змінюється відправна точка порівняння, і на розміри перестаєш звертати увагу. Я сам про це переживав, ще чекаючи на доставку, і знаю, що інших потенційних користувачів це турбує. Але навіть з моїм відносно тонким зап'ястям годинник не відчувається і не виглядає великим. Одна штука, якої я трохи побоювався через новий розмір, що в холодну пору довгі рукави одягу чіплятимуться за великий корпус годинника, але цього не відбувається.

З погляду дизайну тут кожен собі вирішує, подобається вам конкретно така форма годинника чи ні. Елегантними AW Ultra можуть, напевно, назвати його лише «батьки» – дизайнери, які їх створювали. Поточний форм-фактор Apple Watch 7/8 серій однозначно елегантніший і приємніший на вигляд. Але дизайн, як говорили Джобс та Айв, це не тільки те, як продукт виглядає, але й те, як він працює. Це як з автомобілями: якась модель може рясніти різкими лініями та отворами для вентиляції компонентів та покращення аеродинаміки, але всі ці елементи потрібні та корисні, і в результаті завершують дизайн. Так і у випадку з AW Ultra – назвати їх красивими язик не повертається, але якимось чином усі елементи їхнього дизайну «працюють» так, що створюється відчуття завершеності продукту. Навіть піднята «губа» навколо екрана, що забезпечує йому додатковий захист, має гарний вигляд.

Враження від Apple Watch Ultra

А ось додаткова кнопка, яка з’явилася на AW Ultra, мене трохи розчарувала. Я ношу годинник на правій руці, цифровою короною вгору (праворуч), тому нова додаткова кнопка знаходиться ліворуч. Я виявив, що коли носиш зимові або робочі рукавички, то при згинанні руки край рукавичок часто натискає на кнопку. Мало того, я натрапив на неодноразове спрацювання цієї кнопки, коли я, наприклад, намагаюся зробити скриншот на годиннику: я ставлю вказівний і середній пальці лівої руки на кнопку і корону з правого боку пристроїв, і випадково ставлю великий палець на цю нову кнопку. Упс! Іноді я випадково натискав її, коли просто намагався великим пальцем лівої руки натиснути на корону, а мій зігнутий вказівний палець знову опинявся на цій кнопці. Тому я відключив у цієї кнопки додаткову дію, але це не допомогло: тривале натискання на цю кнопку все одно викликає «аварійне» меню з опціями вимкнення пристрою, виклику екстрених служб і т.д. – навіть якщо у кнопки немає іншої функції. Не впевнений, але, можливо, якщо носити годинник на лівій руці, то буде зручніше, але в мене такий досвід.

Кілька місяців тому хтось запитав у мене про моє головне враження від нового годинника, і я, не замислюючись, сказав «Екран». І готовий повторити це знову: великий, яскравий і завжди увімкнений екран AW Ultra дійсно дуже приємний і впадає в око. Мені подобається розмір об'єктів і текстів на екрані, і, мені здається, я відчув дискомфорт, намагаючись повернутись на традиційні Apple Watch. Одним цим я для себе виправдовую апгрейд, отримуючи набагато більше задоволення від щоденного використання AW Ultra – настільки вони кращі за звичайні Apple Watch.

Говорячи про щоденне використання годинника, не можна не згадати й про акумулятор, якого в новому годиннику набагато більше (що і виправдовує його розмір). Як відомо, у часовому поясі Купертіно доба дорівнює 18 годинам – саме так Тім Кук розповідав про «батарею на весь день». В принципі, в останніх моделях AW 6/7 акумулятора вистачало на добу та більше. Але формально ніколи понад 18 годин не обіцяли. З Apple Watch тепер компанія обіцяє до 36 годин роботи від заряду, що, мабуть, у перекладі каліфорнійською означає «більше як два дні!». Але досить сарказму, тому що Apple не бреше, акумулятора Ultra-годинника дійсно вистачає на набагато більше часу, ніж попередніх моделей. Настільки більше, що за день з 6 ранку до 10 вечора, з одним тренуванням в 40-60 хвилин дуже часто витрачається близько 25-30% заряду (я не користуюсь мобільним зв'язком на годиннику). Вночі, якщо спати в годиннику, часто йде всього лише 2-3%! (Іноді 5-7%, і я не знаю, від чого ця різниця залежить). Я не перевіряв режим низького енергоспоживання з AW Ultra, але не здивуюся, якщо обіцяні 60 години дійсно можна отримати. Здавалося б, чудово, але я все одно незадоволений.

По-перше, я хотів би все-таки отримати годинник, який міг би працювати тиждень чи два без підзарядки. Я розумію, що для тієї функціональності, яка закладена в Apple Watch, з поточними технологіями акумуляторів, це фантастика, але це не заважає мені хотіти. По-друге (і це мій унікальний випадок), збільшений акумулятор AW Ultra зламав мені звичний розпорядок, і я цим незадоволений. Оскільки я прокидаюся рано, то я сплю в годиннику, щоб вони працювали як безшумний будильник, просто вібруючи на зап'ясті – це дозволяє мені тихо вислизнути з кімнати, поки дружина продовжує спати. До AW Ultra я вдень носив AW Series 6 вдень, а на ніч замість них одягав AW Series 5, які до цього цілий день лежали на зарядці. Вночі Series 6 заряджалися. Вранці я міняв годинник – і все було чудово: мені навіть не треба було думати про рівень заряду, я знав, що годинник без проблем доживе до зарядки ввечері. Тепер же з Apple Watch Ultra та їх великою батареєю якось дивно класти годинник на зарядку вночі, та й температуру тіла годинник міряє вночі.

При цьому, оскільки батарейка у годинника велика, то станція зарядки гаджетів, яка в мене була до цього, AW Ultra заряджає довго: тобто вранці або ввечері, поки вмиваєшся, душ, і т.д., годинник особливо не підзарядиш. У результаті я повернувся до ситуації, коли доводиться більше моніторити рівень заряду годинника, іноді навіть спати без нього (о ні!), або намагатися заряджати їх, наприклад, вдень, поки сидиш на робочих дзвінках. Я розумію, що все це звучить як «проблеми першого світу», які насправді такими і є. Але я описую свої враження і те, як годинник вписується в мій щоденний розпорядок. Загалом, нова велика батарейка – це чудово, і якщо ви просто заряджаєте годинник вночі, то вам це доведеться робити вдвічі, а то й утричі рідше.

Велика тема цього годинника – весь цей екстремальний спорт та активності, про які говорить Apple у маркетингових матеріалах. Як я вже згадав вище, я все-таки нормальна, а не залізна людина. Бігати я не люблю в принципі, тому я не можу з впевненістю сказати, наскільки можуть або не можуть насправді AW Ultra замінити годинник від Garmin. Як покращений, посилений, зі збільшеним акумулятором цей новий годинник точно дозволить бігати марафони або брати участь в інших тривалих одноденних заходах, не побоюючись, що закінчиться акумулятор. Чи можуть вони замінити якісь вузькоспеціалізовані моделі годинника для певної активності – вирішувати вам. Як і в будь-якій справі, після певного рівня залучення досягається дзен, коли розумієш, що потрібно щось, що саме «заточено» під цю справу. Я свого часу досить багато часу витратив, намагаючись замінити комбінацією Apple Watch та iPhone велосипедний комп'ютер: навігація за маршрутом, виміри пульсу, рівень потужності на педалях та інше – все це можна зробити й з цими гаджетами, але наскільки ж це простіше та зручніше зі спеціалізованим велокомп'ютером. Тому коли хтось у мене запитав «а як новий годинник з велосипедом?», моя відповідь: та ніяк, як був комп'ютер центром усього, так і залишився. А дані потім синхронізуються у телефон, і мене все влаштовує. Але, як мені здається, для більшості звичайних любителів бігу, пірнання, хайкінгу та іншого Apple Watch Ultra буде а) більш ніж достатньо, і б) точно краще, ніж звичайні Apple Watch.

Враження від Apple Watch Ultra

І останнє, що я хотів відзначити про Apple Watch Ultra – нові ремінці. Не дивно, що до нового розміру годинника Apple випустила й оптимізовані під нього ремінці – Alpine Loop, Trail Loop та Ocean Band. Ремінці від попередніх розмірів годинника 44 мм теж сумісні. Але виглядають зазвичай дещо недоречно в комбінації з великим годинником. Я відразу купив годинник з помаранчевим Alpine Loop, і вважаю, що це найкраща комбінація AW Ultra та ремінця з погляду зовнішнього вигляду. (Знову ж таки, ремінець нагадує мені про помаранчеву Camaro у минулому житті). Проблема з ремінцем помаранчевого кольору полягає в тому, що брудниться він дуже швидко. Особливо якщо щодня проводиш кілька годин із собакою. Тому додатково я купив зелений Alpine Loop з тих міркувань, що на цьому майже військовому зеленому кольорі бруд буде видно менше. Але, крім цього, я також придбав і чорно-сірий Trail Loop ремінець (що з помаранчевою вставкою). Trail Loop набагато м'якший і приємніший у щоденному носінні. Хоча, повторюся, Alpine Loop виглядають, як на мене, найбільш доречно з Apple Watch Ultra. Ocean Band я в магазині мацав, і вони мені не сподобалися. Але у вас можуть бути інші вподобання. Хороші новини, що й Alpine і Trail Loop чудово миються в посудомийній машині.

Відповідаючи на ще одне запитання читача про те, як все ж таки не купити Apple Watch Ultra, хочу сказати наступне:

а) я так собі порадник із цього приводу, тому що я їх купив;

б) все зводиться до простого рівняння: якщо є гроші на AW Ultra – можна купувати. Нема грошей – купувати не варто.

Хоча, як я згадував вище, якщо вам потрібний спеціалізований пристрій, тому що ви глибоко поринули в деяку активність, то треба уважно дивитися і пробувати, чи Apple Watch Ultra підійдуть вам. Apple цілком усвідомлено ігнорує нішу маніяків, які й уві сні можуть продиктувати список вимог до пристрою, що ідеально підходить до їхнього захоплення. Для звичайних людей з відповідним бюджетом Apple Watch Ultra є абсолютно новий рівень смарт-годинників Apple Watch, з новим дизайном і новими можливостями. Apple Watch Ultra абсолютно однозначно найкращі Apple Watch на цей момент, і найкращий гаджет, який Apple випустила цього року, на мою думку.

Враження від Apple Watch Ultra

Зміни безпеки систем Apple

Apple анонсувала цілий набір істотних змін у різних системах, які забезпечують безпеку її операційних систем та хмарного сервісу iCloud. Захоплюючись темою інформаційної безпеки я можу лише привітати такі зміни.

Основних змін три:

  • Перевірка ключів контактів у iMessage;
  • Підтримка фізичних ключів безпеки для акаунтів Apple ID;
  • Додаткові розділи iCloud, які будуть зашифровані наскрізним шифруванням.

Перевірка ключів контактів при обміні повідомлень в iMessage важлива для тих людей, які можуть відчувати на собі надмірний інтерес різних органів – від розвідувальних до державних, наприклад, журналісти. У цьому випадку користувачі, які активували iMessage Contact Key Verification, отримають повідомлення, якщо в листуванні буде помічено неавторизований пристрій (наприклад, зловмисники зламали обліковку одного з учасників листування та увійшли до нього зі свого пристрою, що дозволяє отримувати на цей пристрій повідомлення з листування).

Зміни безпеки систем Apple

Додавання підтримки апаратних ключів для облікових записів iCloud викликає лише одне запитання: «Чому не раніше?». Власне, так, можна лише додати, що «нарешті». Підтримуватимуться сторонні ключі, що підключаються по роз'єму, а також і NFC.

І третя важлива зміна – це розширення категорій даних, що зберігаються в iCloud із наскрізним розширенням. На цей момент частина даних, такі як зв'язування ключів або дані про здоров'я, вже зберігаються у повністю зашифрованому вигляді, і Apple не має доступу до них. З появою нової функції Advanced Data Protection, ці категорії додадуть також резервну копію пристроїв, записки, фотографії, резервну копію листування, закладки браузера, нагадування та інше. Apple каже, що ці додаткові рівні захисту додаються через збільшення кількості зламів хмарних сховищ, проте є нюанс. Один із побічних ефектів цього підходу до шифрування даних – те, що Apple не зможе передати на запит правоохоронних органів ті дані, які зберігаються у зашифрованому вигляді. Навряд чи це дуже потішить такі органи.

Також Apple згадує, що є й деякі категорії даних в iCloud, які компанія не може забезпечувати шифруванням: пошта, адресна книга та календар. Ці системи, як пише Apple, потребують взаємодії з глобальними системами пошти, обміну контактними та календарними даними, і тому не можуть бути зашифрованими.

Оновлена версія документа Platform Security містить більше інформації про те, що і як шифруватиметься, а також які потенційні наслідки включення такої функціональності може мати. Зокрема, наприклад, якщо користувач шифрує нотатки, але надсилає посилання на якусь нотатку іншому користувачеві без шифрування, то нотатку доведеться перевести у звичайний режим зберігання, без додаткового шифрування. iWork, «Альбоми» із загальним доступом, та спільні документи iWork не будуть підтримувати це додаткове шифрування.

Важливо, що ця функція Advanced Data Protection буде за замовчуванням вимкнена, і користувачам потрібно буде її свідомо включити. Викочування функції в США почнеться наприкінці року (тобто ось-ось, коли вийде фінальна версія iOS 16.2), і по всьому світу у 2023 році. Що відбуватиметься у Китаї, Apple поки що відповідає ухильно. У будь-якому випадку, круті покращення, і це настільки близько до повного шифрування iCloud, наскільки це можливо.

Крім цього Apple підтвердила в інтерв'ю, що питання детекції CSAM (зображень, що містять сцени сексуального насильства над дітьми) на пристроях користувачів компанія більше не опрацьовує. Запобігання розповсюдженню у вигляді опціонального повідомлення батьків, якщо їхня дитина отримає таке зображення в повідомленнях, як функція, залишається.

P.S. Крім цього, в апдейті 16.2 вийде зміна опції AirDrop для отримання файлів від навколишніх. Раніше Apple викотила цю функцію тільки в Китаї – опція «приймати від усіх» отримала обмеження у 10 хвилин. Apple звинуватили в тому, що вони йдуть на поводу китайської владу, яка всіляко намагається погасити протести, і вимагають від Apple таких змін для запобігання неконтрольованому поширенню агітаційних матеріалів. Мабуть, щоб заткнути критиків Apple викотила цю функцію взагалі всім користувачам. З одного боку, є ціла проблема дикпіків AirDrop, і відключення функції приймання файлів від всіх навколишніх через 10 хвилин знижує ризики цієї проблеми. Але ідеально було б залишити опцію нескінченного отримання всіх для тих, хто цього насправді хоче.

Зміни безпеки систем Apple

Враження від iPhone 14 Pro

Якщо чесно, я не дуже хотів писати цей огляд, і тому в мене це зайняло стільки часу. Але майже одразу після покупки я пообіцяв читачам розповісти свої враження. Власне я і саму цю модель не дуже хотів купувати, ще під час презентації сказав, що новий iPhone щось ніяк не захопив мене, на відміну від Apple Watch Ultra. Тому я не рвався купувати iPhone, і пропустив час початку передзамовлень. Але потім я глянув на наявність пристроїв, побачив, що новий iPhone все ще можна було забрати на день початку продажів. Водночас за трейд-ін Apple обіцяла прийнятну суму ($600), і я вирішив, що можна махнути.

Враження від iPhone 14 Pro

Після деяких метань у виборі кольору я зупинився на баклажанному iPhone з обсягом пам'яті 128 ГБ (при використанні хмари особливої необхідності купувати більше не бачу). Колір, до речі, досить прикольний і зовсім не такий, як на промо-фотографіях. На iPhone 14 Pro я переїжджав з 13 Pro, переїзд шляхом підключення двох телефонів безпосередньо з переливанням даних з одного пристрою на інший. Нудьга? Так, мабуть – але й оновлення iPhone останні кілька років приблизно так само можна схарактеризувати. Я зараз читаю книгу про Apple, що описує «життя» в Apple після відходу Джобса, і там багато розповідається про Айва, якому набридло нескінченно займатися черговими лініями нового корпусу. От і я так почуваюся. Розповідати характеристики немає сенсу, тому одразу перейду до того, що сподобалося, а що не дуже.

Враження від iPhone 14 Pro

Динамічний острів справив подвійне враження. З одного боку, у вічі він впадає трохи більше, ніж статичний півострів (будучи відокремленим від краю екрана, цей чорний отвір більш помітний зі світлим контентом на екрані). А з іншого боку, те, як Apple обіграла цей елемент телефону в операційній системі, гідно максимальної поваги. Це та сама «смачність» і сильна сторона Apple, яка захоплює і приносить задоволення від використання пристрою. Вся ця анімація, коли з цієї «чорної пігулки» гарною анімацією виростають інші об'єкти – віконце автентифікації Face ID, навігаційні підказки, музичний плеєр – вище за всілякі похвали. Найшикарніше розв'язання банальної проблеми, буквально той шматочок магії Apple, якої останнім часом так не вистачає. Іноді просто хочеться дивитися, як ці анімації відбуваються, справді кайф. Як і виріз на екрані в iPhone X, це, напевно, почнуть копіювати конкуренти, і у них, звичайно ж, це буде гірше.

Від завжди активного дисплея iPhone теж відчуття неоднозначні. Apple спробувала зробити його краще, ніж у конкурентів, у яких часто на екран виводиться лише ключова інформація та повідомлення. Тому для екранів використовувала підхід як Apple Watch, коли екран сильно затемнюється, і різко знижується частота оновлень зображення (один кадр в секунду замість звичайних 60). У результаті «засірений» екран з фоновою картинкою виглядає дещо дивно, і мутнувато – краще б була опція бачити тільки дату-час і ці мікровіджети, які з'явилися в iOS 16. Але в цілому я все одно вітаю рух у напрямку Always-on, тому що, як і з Apple Watch, ці мляві чорні прямокутники екранів навколо викликають тільки зневіру та смуток. Теоретично, з виходом 16.2 ми отримаємо додаткові фішки на екрані, і тоді стане ще веселіше та актуальніше з таким екраном.

Враження від iPhone 14 Pro

Як і щороку, телефон знову покращив систему камер, цього разу навіть з 48 Мп. Перше, що відразу помітно – те, що суттєво змінилася фокусна відстань, і телефон перемикається в макро із надширокою камерою при наближенні об'єктів до камери. Чесно кажучи, підбішує, оскільки в макро кадри не такі якісні, як у випадку з основною камерою, навіть попри всі покращення обчислювальної фотографії цього року. Та й взагалі, для людини, яка клацає кадри рідною програмою в автоматичному режимі, і найчастіше переглядає фото на тому ж телефоні, може здатися, що особливо нічого в камері не змінилося. Усі огляди говорять про те, що треба знімати в ProRAW, потім редагувати зображення, потім думати, що робити з файлами розміром 50-70 Мб. Фотографи та любителі працювати з RAW оцінять, а ось більшість споживачів лише знизає плечима. Але! Є один важливий момент, який проявляється навіть при зніманні в автоматичному режимі зі збереженням HEIC. Рівень деталізації зображень набагато вищий, ніж раніше – достатньо зазумити на фотографії на якийсь об'єкт, і відразу помічаєш, що нова камера збирає набагато більше деталей при зніманні (або домальовує – з цими нейронками ніколи не знаєш).

Враження від iPhone 14 Pro

Трьохкратний телефото-об'єктив залишився той же. Зате повернулася опція знімання у 2х, що приємно, бо це набагато ближче до того, як люди бачать об'єкти. Надширока камера отримала новий сенсор, тому є відчуття, що знімки в ситуаціях з низькою освітленістю стали кращими. Передня камера теж суттєво покращилася, тому любителі селфі оцінять. Все ще не з'явилося підтримки знімання відео в 8К, але я особисто жодного разу з цього приводу не страждав – я на телефон зазвичай все одно знімаю в 1080р, а режим Action я навіть не спробував поки що, але особливої необхідності за наявності GoPro у мене і не було.

Швидкість роботи… Серйозно, ми вже знаходимося в такому становищі, що навіть якщо Apple там раптово щось покращить на 50%, то це буде, я думаю, малопомітно. Програми запускаються швидко, все інше працює швидко, куди вже швидше, з усіма цими А16, LPDDR5 пам'яттю, 4 нм процесами тощо. Це я до того, що хоч і кажуть, що А16 – це просто розігнаний А15, але я вже не знаю, як можна ці покращення на практиці побачити, окрім результатів синтетичних тестів. Не конвертувати ж відео на iPhone, насправді.

На час роботи від акумулятора я й в iPhone 13 Pro не скаржився. Але тут, кажуть, і цього стало більше. Не помітив якось особливої різниці, але це завжди активний дисплей – так що, напевно, якщо його відключити, то якийсь додатковий час роботи додасться.

Супутниковий SOS а) ще не викотили, б) я сподіваюся ніколи не спробувати, і в) я взагалі зазвичай не перебуваю в тих місцях, де немає зв'язку і потрібно зв'язатися із супутником. Навіть більшість національних парків у США непогано вкриті зв'язком у районі основних трейлів, а я вже надто старий експериментувати з дивними маршрутами.

Враження від iPhone 14 Pro

Перехід на eSIM мене особливо не схвилював. Основне питання, яке в цьому процесі виникло – чи викидати стару SIM-картку? «А що як знадобиться?» Сам процес переїзду з телефону з SIM-картою на новий iPhone, у якому тільки eSIM, дуже простий і безболісний: додає лише один крок у процесі налаштування, де погоджуєшся перенести номер та завести eSIM. Для тих, хто багато подорожує, мабуть, відсутність підтримки фізичної карти може викликати якийсь дискомфорт. Але я в останніх поїздках купував такі ж eSIM для інтернету. Теоретично, якщо щось трапиться з телефоном, то швидко вийняти картку і встромити її в інший телефон вже не вийде, але розв'язуватимемо проблеми в міру їх надходження.

Чи задоволений я переходом з 13 Pro на 14 Pro? Чи змінилося моє сприйняття нової моделі на більш позитивне після півтора місяця використання? Apple завдяки Тіму Куку продовжує бути відмінно змащеною машиною з друкування грошей за допомогою iPhone, і, вочевидь, обраний компанією темп інновацій компанію та користувачів влаштовує. Телефони щороку купує меншість, а  цикл заміни у більшості користувачів розтягнувся нині на 3-4 роки. Ось там, напевно, і задоволення більше з таким розривом, а якщо у вас 13 Pro, то апгрейдитися на 14 Pro зовсім необов'язково.

P.S. Тепер залишилося знайти сили написати про Apple Watch Ultra.

Враження від iPhone 14 Pro

Результаты Apple за первый квартал 2022 года

И снова с вами почти что регулярная рубрика о квартальных отчетах компании Apple. Если не хотите читать детали, то TL;DR версия такая: Apple опять заработала кучу наших с вами денег. Если интересно, то можете сами посмотреть на числа в отчетности в документе Apple.

Итак, Apple объявила финансовые показатели за первый квартал 2022 финансового года, который закончился 25 декабря 2021 г. Доход компании за квартал составил 123,9 млрд долл. – на 11% больше по сравнению с аналогичным периодом прошлого года (114,4 млрд долл.), а прибыль достигла показателя в 34,6 млрд долл. Это рекорд дохода за всю историю компании, но самое удивительное даже не это; если бы не ограничения в цепочке поставок, то этот квартал мог быть еще больше. Финансовый директор Лука Маэстро сказал, что нехватка компонентов стоила компании около 6 млрд долл. дохода. Кажется, закон больших чисел на компанию не действует.

Результаты Apple за первый квартал 2022 года

iPhone

Доход по смартфонам достиг 71,6 млрд долл. Еще в 2014 г. весь доход компании от всех продуктов за квартал составлял 75 млрд долл., а теперь это только iPhone. Доход по этой категории вырос на 9%, по сравнению с кварталом год назад. iPhone, который в какой-то момент скукожился до половины дохода компании, опять вырос до 58% от общей суммы.

iPad

Доход по планшетам – единственная категория, которая показала падение на 14%, до 7,2 млрд долл. Но тут все объясняется просто: еще в ноябре компания объявила, что снижает производство планшетов iPad, для того, чтобы перенаправить компоненты, по которым есть нехватка, на производство iPhone 13 и других устройств. Для половины покупателей планшетов это их первый iPad.

Mac

Продажи Маков выросли на 25%, принеся доход 10,9 млрд долл. Возможно, в какой-то мере отложенный спрос на ноутбуки с процессорами M1 Pro/M1 Max позволяет показывать такой рост – их до сих пор надо ждать несколько недель. Тим Кук отдельно отметил рекордный рост в Китае, где 60% покупателей компьютеров впервые покупают себе Мак. Китай по понятным причинам не очень сильно покупает Маки обычно, и такой рост в этом квартале может оказаться предвестником больших изменений. Большинство Маков среди продаваемых предсказуемо были с процессорами М1, что тоже совершенно неудивительно. Интересно, что еще год назад доход от продажи iPad и Маков был примерно на одном уровне, но теперь Маки сильно вырвались вперед.

Носимая и домашняя электроника

Доход по этой категории составил 14,7 млрд долл., рост на 13%. Интересно было бы увидеть разбивку между Apple Watch и персональным аудио (все модели AirPods), но эта информация, очевидно, останется тайной. Две трети покупателей Apple Watch впервые купили себе этот гаджет.

Сервисы

Сервисы продолжают ставить рекорды, и в этом квартале принесли 19,5 млрд долл., рост на 24% по сравнению с годом назад. При этом сервисы показывают рост от квартала к кварталу уже шесть периодов подряд. Количество подписок, на которые подписаны пользователи Apple, достигло 795 млн человек. Очень интересно будет посмотреть, как изменятся эти показатели, если (или когда) законодатели доберутся до обязательных покупок через App Store и таки заставят Apple предоставить разработчикам возможности альтернативных платежей. Пока что Apple как в популярной игре затыкает дыры по мере их возникновения, яростно сопротивляясь в каждом конкретном случае, но так долго продолжаться не может.

Другие интересные моменты:

  • Один из немногих географических рынков, где продажи немного просели – Япония.
  • Shopify (большая американская компания) переводит всех сотрудников на Маки с М1-процессором.
  • Чистые запасы наличных средств составляют 80 млрд долл. (203 млрд долл. запасов, и 123 млрд долл. задолженности).
  • Количество активных устройств Apple достигло 1,8 млрд единиц. С учетом большого количества новых покупателей, есть вероятность, что к концу 2022 г. этот показатель достигнет 2 млрд единиц.
  • Прибыльность компании в этом квартале составила 43,8% (38,4% по устройствам, 72,4% по сервисам).
  • Тим Кук положительно отзывается о концепции метавселенной, называя её «очень интересной».

Конкретных прогноз на следующий квартал Apple предпочла не давать, ограничившись лишь тем, что компания предвидит рост по сравнению с прошлым годом, и, возможно, рекорд для этого квартала. Все это с учетом, что ситуация с Covid не станет хуже, конечно же. Ну что ж, будем надеяться, что не станет – хотя бы просто потому, что сколько уже можно.

Результаты Apple за первый квартал 2022 года

 

Ukraine

 

  •  Home  •  Ринок  •  IТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Мережі  •  Безпека  •  Наука  •  IoT