У щорічному звіті Google 2025 Environmental Report наведено цікаві дані про те, який вплив справив штучний інтелект на енергоспоживання дата-центрів компанії.

Хоча підвищення ефективності AI має вирішальне значення, це лише одна з частин загальної картини. Для повнішого уявлення про вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище і про те, як можна ефективно керувати ним, необхідне більш широке розуміння загального споживання електроенергії AI.

За останні кілька років багато що змінилося. Так була запущена Gemini, найпотужніша та універсальна AI-модель Google. Причому вона була швидко інтегрована в основні продукти та платформи компанії. Мільйони людей тепер використовують генеративний AI способами, які вони навіть не могли собі уявити у 2022 році, від спрощення повсякденних завдань до створення нових додатків для розробників, стартапів і підприємств по всьому світу.

За повідомленням Google, для підтримки всіх її продуктів і цифрових сервісів, включаючи AI, загальне споживання електроенергії центрами обробки даних компанії зросло на 27% у 2024 році в порівнянні з 17% торік. Однак важливо зазначити, що зростання потреб в електроенергії обумовлено не тільки AI. Прискорене зростання Google Cloud, постійні інвестиції в пошук, розширення охоплення YouTube та інші фактори також сприяли цьому загальному зростанню. 

У звіті також відзначається, що вперше за шість років середньорічний показник ефективності використання електроенергії (PUE) для глобальних центрів обробки даних Google опустився нижче 1.10 до 1.09.

Хоча покращення PUE на 0.01 може здатися незначним, в масштабах глобальних операцій компанії такий приріст ефективності дозволяє уникнути значного споживання електроенергії.

Зазначається, що зараз дата-центри надають понад у шість разів більше обчислювальної потужності на одиницю електроенергії, ніж п'ять років тому. Значна частина цього покращення досягнута завдяки впровадженню прискорювачів штучного інтелекту, таких як TPU.

Google підкреслює, що як і раніше прагне максимально використовувати потенціал AI для просування наукових відкриттів, прискорення прогресу людства та поліпшення життя людей у всьому світі. Щоб досягти цієї мети відповідально, компанія продовжуватиме оптимізувати моделі, створювати ефективну інфраструктуру та закуповувати чисту енергію, щоб ще більше підвищити ефективність AI та мінімізувати його загальні потреби в ресурсах.

З такою заявою, опублікованою в блозі Windows Experience, виступив Юсуф Мехді (Yusuf Mehdi), виконавчий віцепрезидент і директор з маркетингу Microsoft.

Це твердження базується на результатах тестування за допомогою інструменту Geekbench 6 Multi-Core, які можна вважати оманливими, оскільки вони не повністю відображають реальні умови використання. Наприклад, було показано, що Windows 10 має кращу продуктивність в іграх, ніж Windows 11, що є поширеним аргументом на користь збереження старої операційної системи.

Водночас у блозі також наводяться аргументи на користь переходу на Windows 11, підкреслюючи підвищену безпеку завдяки таким рішенням, як TPM 2.0 і Smart App Control. Microsoft стверджує, що з Windows 11 кількість інцидентів, пов'язаних з безпекою, скоротилася на 62%, але це порівняння нових комп'ютерів під управлінням Windows 11 зі старими комп'ютерами під Windows 10.

Після 14 жовтня 2025 року офіційна підтримка Windows 10 буде припинена. Microsoft більше не буде надавати безкоштовні оновлення безпеки, технічну підтримку та виправлення помилок для Windows 10. Для користувачів, які бажають продовжити використання Windows 10, Microsoft пропонує платну програму розширених оновлень безпеки (ESU). Ця програма дозволяє приватним користувачам отримувати критичні оновлення безпеки протягом додаткового року за плату в розмірі $30.

Чи матимуть користувачі як і раніше можливість перейти з Windows 10 на Windows 11 після 14 жовтня 2025 року, залежить від майбутніх рішень Microsoft. Наразі немає офіційної заяви про те, чи діятиме пропозиція про безкоштовне оновлення після цієї дати. Тому користувачам рекомендується перейти на нову версію до закінчення терміну підтримки, щоб скористатися поточними умовами.

Важливо відзначити, що Windows 11 має певні вимоги до обладнання, в тому числі TPM 2.0, Secure Boot і сумісні процесори 8-го покоління Intel або еквівалентні моделі AMD. Microsoft заявила, що ці вимоги не будуть пом'якшені, і старі пристрої не будуть офіційно підтримуватися. Хоча існують неофіційні методи установки Windows 11 на не підтримуване обладнання, вони можуть призвести до проблем зі стабільністю і відсутністю оновлень.

Традиційно дисплеї сприймаються як інтерфейс взаємодії комп'ютера і людини, але виявляється, з їх допомогою можна організувати високошвидкісний канал передачі даних між обчислювальними платформами.

Саме на це застосування й розраховане рішення від компанії X Display Company (XDC), яка представила високошвидкісний дисплей зі швидкістю передачі даних в мільйон кадрів в секунду. Цей прорив закладає основу для систем бездротового оптичного зв'язку вільного простору наступного покоління, здатних прискорити підключення в дата-центрах штучного інтелекту та забезпечити кластери внаслідок масштабованих, бездротових, перенастроюваних і енергоефективних каналів зв'язку між дисплеєм і камерою.

«Ми бачимо, що концепції та елементи технологій дисплеїв microLED готуються до виходу на ринок оптичного зв'язку для центрів обробки даних для взаємозв'язку всередині», — сказав Ерік Вірей (Eric Virey), доктор наук, головний аналітик з ринку дисплеїв і технологій у підрозділі Photonics, Sensing & Display групи Yole Group. З появою штучного інтелекту та зростанням нейронних мереж більш масштабовані та стійкі рішення для підключення полегшать навантаження на енергетику, мережеву інфраструктуру і сукупну вартість володіння (TCO) для гіпермасштабних центрів обробки даних. Оптичний зв'язок на основі дисплеїв XDC дозволяє даним буквально літати в повітрі, усуваючи необхідність у фізичних пучках волокон для формування кластерів xPU, а також динамічно адаптуючись у режимі реального часу до змін у попиті на пропускну здатність.

На відміну від звичайних дисплеїв, оптимізованих для людського зору, дисплеї XDC розроблені для міжмашинної комунікації. Використовуючи тисячі надшвидких, багатохвильових і паралельно випромінювачів, що передають, система динамічно записує і контролює дані по дискретних послідовних кадрах, кожен з яких оптично передається дисплеєм, а потім зчитується високошвидкісною камерою приймачем. Моделювання енергоефективності каналу зв'язку показує, що в порівнянні з оптичними трансиверами 800G питома потужність на біт (pJ/bit) може бути збільшена у 2-3 рази, що є значною перевагою для гіпермасштабних дата-центрів, які прагнуть до більш екологічної та реконфігурованої інфраструктури.

«Цей прорив відкриває абсолютно нову парадигму, в якій дисплеї виходять за рамки своєї традиційної ролі простих інтерфейсів для людей і перетворюються на оптичні передавачі даних між машинами», — зазначив Нікхіл Джайн (Nikhil Jain), директор з оптоелектроніки та стратегічних партнерств в X Display. «Можливість динамічної передачі даних зі швидкістю в мегагерцах по повітрю відкриває перспективи для трансформації хмарної інфраструктури. Ми з гордістю представляємо найшвидший у світі дисплей і оптичні з'єднання на основі дисплеїв, які дозволяють передавати величезні обсяги даних через вільний простір, а не через громіздкі пучки волокон. У перспективі, завдяки постійним інноваціям, пропускна здатність в терабітах в секунду і вище стане доступною, що полегшить масштабований, модульний і енергоефективний оптичний зв'язок і відкриє шлях для таких передових додатків, як оптичні обчислення».

Ця платформа є не тільки привабливим рішенням для оптичної передачі даних, але і пропонує компоненти для додатків, що охоплюють LiFi, цифрове мовлення, зв'язок у видимому світлі (VLC), автомобільні мережі ad hoc (VANET) і енергоефективні оптичні обчислення.

Цікавий проект реалізується в Sandia National Labs, де розгорнуто суперкомп'ютер, в якому змогли обійтися не тільки без GPU, але й без системи зберігання даних.

Платформа SpiNNaker 2, створена компанією SpiNNcloud, імітує роботу мозку. На нинішньому етапі її розвитку - це від 150 до 180 млн нейронів.

Архітектура, що застосовується в цьому рішенні, була спочатку розроблена піонером Arm Стівом Фурбером (Steve Furber).

Як пояснює SpiNNcloud, високопаралельна архітектура SpiNNaker 2 передбачає 48 чіпів SpiNNaker 2 на кожній серверній платі, кожна з яких, у свою чергу, містить 152 базових ядра і спеціалізовані прискорювачі.

Кожен з 48 чіпів містить 20 МБ SRAM, а кожна плата — 96 ГБ зовнішньої пам'яті LPDDR4. Таким чином, 90 плат складають 8640 ГБ DRAM, а система з 1440 плат містить 69120 чіпів і 138240 ТБ DRAM. Зрозуміло, в системі використовується високошвидкісний зв'язок між чіпами. За словами SpiNNcloud, це усуває необхідність в централізованому сховищі. 

В рамках проекту, реалізованого в Sandia, була поставлена система з 24 плат і 175000 ядер. За даними SpiNNcloud, в Sandia «суперкомп'ютер підключений до наявних систем HPC і не містить ніяких ОС або дисків. Швидкість забезпечується внаслідок зберігання даних в SRAM і DRAM».

Стандартні паралельні порти Ethernet «достатні для завантаження/збереження даних». «Поточна максимальна система» налічує понад 10,5 млн ядер, що, за словами SpiNNcloud, означає, що вона може підтримувати біологічний реальний час.

Крім того, вона дозволяє виконувати складні обчислення і симуляції, керовані подіями, з більшою енергоефективністю в порівнянні з системами на базі GPU.

«Хоча системи на базі графічних процесорів можуть підвищити ефективність суперкомп'ютерів, обробляючи високопаралельні і математично інтенсивні робочі навантаження набагато швидше, ніж центральні процесори, системи, натхненні роботою мозку, такі як SpiNNaker2, пропонують привабливу альтернативу», — сказав Крейг М. Вайнярд (Craig M. Vineyard), доктор наук, науковий співробітник Sandia National Laboratories. «Нова система забезпечує як вражаючу продуктивність, так і суттєве підвищення ефективності, доповнюючи нейроморфні можливості Sandia».

Гектор А. Гонсалес (Hector A. Gonzalez), співзасновник і генеральний директор SpiNNcloud, повідомив, що система буде орієнтована на вирішення проблем «оборони наступного покоління і далі. Підвищення ефективності SpiNNaker2 робить платформу особливо придатною для вимогливих обчислювальних завдань в області національної безпеки».

У перспективі SpiNNcloud буде підтримувати нові алгоритми генеративного AI, забезпечуючи ефективніше машинне навчання за рахунок динамічної розрідженості. Замість того, щоб покладатися на щільні моделі, які активують всі нейронні шляхи, динамічна розрідженість вибірково задіює тільки відповідні підмножини нейронів на основі вхідних даних. Цей зсув підтримує розробку нових, ефективніших архітектур AI і пропонує потенційний шлях до зниження зростаючих енергетичних потреб, пов'язаних з великомасштабним навчанням моделей і висновками.

Уявіть собі армію роботів, схожих на героїв з фільму «Термінатор», що крокують полем бою. Це вже не лише фантастика — Китай активно розвиває технології людиноподібних роботів, які можуть змінити уявлення про майбутнє війни та промисловості.

Офіційне видання Народно-визвольної армії Китаю (PLA Daily) нещодавно опублікувало коментар, в якому підкреслюються переваги використання людиноподібних роботів на полі бою. Такі роботи можуть поєднувати тактичну гнучкість зі стратегічним стримуванням, виконуючи завдання з доставлення припасів, надання медичної допомоги пораненим та ремонту обладнання. Це свідчить про серйозні наміри Китаю інтегрувати роботів у військові операції.

Одним із прикладів є робот Tien Kung Ultra, розроблений Beijing Humanoid Robot Innovation Centre (X-Humanoid), який переміг у першому півмарафоні для людиноподібних роботів у Пекіні в березні. Цей робот демонструє переваги двоногого дизайну для навігації в складних умовах, таких як руїни та сходи.

Китайські компанії активно впроваджують людиноподібних роботів у промисловість. Наприклад, Fourier Intelligence з Шанхаю представила свого робота GR-2, який має 53 ступені свободи та здатний підіймати до 3 кг однією рукою. Цей робот оснащений 12-ступеневими руками з тактильними сенсорами, що дозволяє йому виконувати складні завдання з високою точністю.

Інша компанія, UBTech з Шеньчженя, планує до кінця року впровадити від 500 до 1000 одиниць своїх роботів Walker S серії на заводах, включаючи виробництво автомобілів та електроніки. Ці роботи вже використовуються на виробничих лініях таких компаній, як BYD та Foxconn, для виконання завдань з інспекції та складання продукції.

Kepler Robotics також представила оновлену версію свого робота Forerunner K2, який має 52 ступені свободи та здатний підіймати до 15 кг. Цей робот використовує передові алгоритми для автономного виконання завдань у виробництві та логістиці.

Активний розвиток людиноподібних роботів у Китаї викликає занепокоєння в інших країнах. У США деякі законодавці висловлюють побоювання щодо потенційного використання китайських роботів для шпигунства або саботажу. Деякі експерти вважають, що ці побоювання можуть бути перебільшеними, але вони підкреслюють необхідність уважного моніторингу ситуації.

Китайська компанія Unitree Robotics, яка спеціалізується на розробці людиноподібних та чотириногих роботів, вже постачає свої продукти на глобальний ринок. Її роботи використовуються в різних сферах, включаючи виробництво, реагування на надзвичайні ситуації та навіть військові навчання.

Китай прагне стати світовим лідером у галузі робототехніки до 2027 року, активно інвестуючи в дослідження та розвиток. Це включає не лише промислове застосування, але й потенційне використання роботів у військових цілях.

Однак виникають питання щодо етичних та безпекових аспектів такого розвитку. Як забезпечити, щоб роботи використовувалися виключно в мирних цілях? Які міжнародні норми повинні регулювати використання людиноподібних роботів?

Таким чином, можна зробити висновок: розвиток людиноподібних роботів у Китаї відкриває нові можливості для промисловості та потенційно для військової сфери. Однак це також порушує важливі питання щодо етики, безпеки та міжнародного регулювання. Світова спільнота повинна уважно стежити за цими тенденціями та працювати над створенням відповідних нормативних рамок.

Нещодавно опублікований аналітичний прогноз свідчить про те, що попри деяке зменшення продажів сегмент HDD очікує швидке зростання в найближчі п'ять років.

Ці дані наводяться в останньому 174-сторінковому бюлетені Тома Кофліна (Tom Coughlin) Digital Storage Technology Newsletter, у якому розглядаються результати діяльності трьох постачальників HDD у першому кварталі 2025 року та прогнозуються обсяги постачання дискових накопичувачів до 2030 року.

У першому кварталі 2025 року компанія-лідер Western Digital відвоювала у Toshiba один пункт ринкової частки, адже обсяг постачання дискових накопичувачів та їхній обсяг в ексабайтах знизився, як порівняти з останнім кварталом 2024 року.

Так, у I кв. 2025 року було поставлено 29,7 млн дисків, що на 9,5% менше, ніж у попередньому кварталі (31,7 млн), водночас постачання дисків малої місткості скоротилося на 12%. Загальний обсяг відвантажених ексабайтів - 361,4 EB - знизився на 4,4% за той самий період. Загальний виторг постачальників жорстких дисків знизилася на 8,4% порівняно з попереднім кварталом і становила 5,242 млрд дол.

Western Digital поставила 12,1 млн дисків і 179,8 EB, отримавши дохід у розмірі 2,294 млрд дол. та частку ринку в 42% штучному обчисленні. Компанія Seagate поставила 11,4 млн дисків і 143,6 EB, отримавши дохід 2,003 млрд дол. і частку ринку 40%. Зі свого боку Toshiba відвантажила 5,2 млн дисків і 41 EB, отримавши 18% ринку і 945 млн дол.

У квартальному обчисленні категорії постачання накопичувачів розрізняються за форматом:

Ноутбуки: зростання на 1,4%
Настільні комп'ютери: зростання на 1,4%
Споживча електроніка: зниження на 10,4%
Брендовані: зниження на 11,3%
Високопродуктивні корпоративні пристрої: зниження на 15,2%
Nearline enterprise: зниження на 11,3%

Загальний обсяг постачання 3,5-дюймових дисків знизився на 8,7% до 22,7 млн штук, а 2,5-дюймових - на 12,9% до 6 млн штук. Усе це відображає висхідну концентрацію галузі на створенні 3,5-дюймових Nearline HDD.

За оцінками аналітика, у I кв. 2025 року середня ціна продажу (ASP) зросла на 4,9% порівняно з попереднім кварталом. Таким чином, графік історії ASP, заснований на даних про ціни Seagate і WD, демонструє майже симетричну криву у вигляді ванни.

Том Кофлін зазначає: «Ціни на HDD зараз перебувають на рівні, що перевищує той, який спостерігався наприкінці 1998 року, завдяки підвищеному попиту на жорсткі диски великої місткості та збільшенню частки постачання таких дисків».

У звіті наводиться діаграма з високими, середніми та низькими оцінками постачання жорстких дисків до 2030 р, причому всі три показники зростають.

На думку Кофліна, з 2000 року щільність зберігання дискових накопичувачів збільшується на 20% на рік, причому з 2000 до 2010 року темпи зростання становили 40%, а потім до 2024 року темпи зростання вирівнюються і становлять близько 10% на рік.

У звіті є графік прогнозу щорічних постачань обсягу дискових накопичувачів, що показує різке зростання з 2024 по 2030 рік.

Загалом, якщо не брати до уваги неухильного витіснення HDD у ноутбуках і ПК, немає жодних ознак того, що SSD повністю витіснять жорсткі диски великої місткості в найближчому майбутньому.

Компанія Uptime Intelligence провела аналіз, використовуючи останні дані зі звітів та опитувань за 2024 і 2025 роки. Уже четвертий рік поспіль дані свідчать про те, що частота відключень щодо загального робочого навантаження знижується.

За даними опитування Uptime Institute Global Data Center Survey 2024, більше як половина (53%) операторів повідомили про відключення за останні три роки. Цей показник продовжує тенденцію - він помітно знизився з 60% у 2022 році, 69% у 2021 році та 78% у 2020 році. Однак із року в рік поліпшення показників сповільнюється - у 2024 році вони знизилися лише на два відсоткові пункти (55%) порівняно з 2023 роком.

Є також ознаки того, що серйозність відключень знижується. Лише 9% інцидентів, зареєстрованих у 2024 році, було класифіковано як серйозні або важкі - це найнижчий рівень, зафіксований Uptime на сьогодні.

Ці дані свідчать про те, що постійні інвестиції галузі в забезпечення доступності - завдяки резервуванню, вдосконаленню процесів і операційної дисципліни - дають відчутний ефект. Ось деякі спостереження за цими тенденціями:

- Відключення стають дедалі рідшими та менш серйозними порівняно зі швидким зростанням цифрової інфраструктури. Ця тенденція зберігається вже кілька років, що свідчить про прогрес галузі в напрямку управління ризиками та надійності. Однак робоче навантаження неможливо точно виміряти за цією (або будь-якою іншою) вибіркою. У результаті показник на мегават не може бути отриманий.

- Уповільнення темпів поліпшення не означає самозаспокоєння. Оператори стикаються з зовнішніми ризиками, що зростають, які значною мірою перебувають поза їхнім контролем, включно з обмеженнями в роботі електромереж, екстремальними погодними умовами, збоями в роботі мережевих провайдерів і проблемами з програмним забезпеченням сторонніх виробників. Поліпшення відбуваються, попри більш мінливий ландшафт ризиків.

Розширюються програмні та розподілені засоби забезпечення відмовостійкості. Ці системи підвищують час безвідмовної роботи, але при цьому можуть створювати нові ризики та складнощі. Використання стратегій відмовостійкості на базі програмного забезпечення поряд із фізичним відмовостійким/надлишковим зберіганням, безсумнівно, сприяє загальному підвищенню доступності. Однак додаткова складність створює свої проблеми та може розмивати межі відповідальності за збої, ускладнюючи аналіз першопричин і класифікацію відмов.

- Темпи трансформації галузі прискорюються. Попит на штучний інтелект, що зростає, створює навантаження на наявні інфраструктурні проєкти, особливо щодо електроживлення та охолодження, а обмеження в електромережах і напруженість у світовій торгівлі вносять нову невизначеність у ланцюжки постачання і плани розширення. У сукупності ці фактори можуть у кінцевому підсумку вплинути на стабільність поточних тенденцій надійності.

На думку Uptime, очікується подальше зростання як розподілених, заснованих на програмному забезпеченні моделей відмовостійкості, так і традиційного резервування на рівні об'єкта. Нещодавні дослідження Uptime підтверджують це: підвищення відмовостійкості та підтримка гібридної хмари названі серед основних факторів попиту на центри обробки даних. Однак необхідність підтримки робочих навантажень, пов'язаних зі штучним інтелектом, може ускладнити способи та місця застосування цих моделей.

Гібридні хмарні платформи, як-от AWS Outposts і Azure Arc, а також механізми управління, як-от VMware Cloud Foundation, значно розвинулися, поліпшивши інтеграцію з локальною інфраструктурою. Ці тенденції підтверджують, що стійкість локальної інфраструктури залишається критично важливою, а стороння інфраструктура використовується стратегічно, виходячи з вартості, допустимих ризиків і вимог до конкретних робочих навантажень.

Виявляється, вже минуло 25 років з моменту офіційного затвердження специфікації інтерфейсу USB 2.0.

Чи пам'ятаєте ви про те, що колись у світі ПК існували паралельний і послідовний інтерфейси, до яких необхідно було підключатися ще до ввімкнення ПК? «До хорошого звикаєш швидко», тому ці реліктові порти оперативно були замінені на настільки звичні роз'єми USB.

Що ж стосується швидкості USB 2.0, то на початку 2000 років пропускна здатність 480 Mbps, яку він забезпечував, виявилася неймовірним стрибком з 12 Mbps, що надавалися USB 1.1. Тож не дивно, що новинка так швидко зайняла своє почесне місце не тільки в комп'ютерах, а й у різноманітних мобільних пристроях. Допомогли в цьому і компактні «міні» і «мікро» версії роз'ємів, що швидко з'явилися. Зізнаюся, до недавніх пір користувався одним з таких пристроїв.

Що ж стосується шляху USB 2.0 до масового споживача, то варто нагадати, що на перших порах індустрія не надто оперативно прийняла новинку. Так її драйверна підтримка в популярній на той момент ОС Windows XP з'явилася лише з випуском Service Pack 1 у серпні 2002 р. І тільки після випуску Windows 2000 Service Pack 4 у червні наступного року стара операційна система змогла скористатися перевагами вищої швидкості USB 2.0. Windows 95 і 98, які були ще доволі популярними на рубежі століть, взагалі не отримали вбудованої підтримки USB 2.0, хоча Windows 98 Second Edition (SE) підтримувала драйвери сторонніх виробників для цього стандарту.

Сьогодні USB4 версії 2.0 є найшвидшим стандартом USB. Він дає змогу передавати дані зі швидкістю до 80 Гбіт/с. Проте стандарт USB 2.0, як і раніше, широко використовується, особливо для периферійних пристроїв, яким не потрібна висока швидкість передавання даних, наприклад мишей і клавіатур.

Українське представництво ASUS провело презентацію нових топових ноутбуків ROG Strix, серед відмінних рис яких можна відзначити оригінальну конструкцію, що дає змогу проводити модернізацію без використання будь-яких інструментів.

Якщо реалізація швидкого доступу до компонентів платформи не є чимось винятковим у десктопах, то в ноутбуках такого раніше не доводилося зустрічати. Іван Омельченко, PR-менеджер київського офісу ASUS, під час презентації продемонстрував наскільки просто і швидко можна отримати доступ до компонентів нового ноутбука ROG Strix. Його нижня кришка легко знімається, що відбувається після клацання фіксатора.

Іван Омельченко: «Флагманський ігровий ноутбук 2025 ROG Strix SCAR 18 (G835) з процесором Intel Core Ultra 9 275HX, відеокартою NVIDIA GeForce RTX 5090 для ноутбуків, 64 ГБ оперативної пам’яті DDR5 і двома SSD сумарною місткістю 4 ТБ надійде в продаж в Україні у другій половині квітня за ціною 283 999 грн»

Зауважимо, що під час зняття кришки автоматично вимикаються всі силові ланцюги, щоб унеможливити пошкодження платформи, навіть якщо користувач забув від'єднати кабель живлення. А після того, як кришка встановлюється на своє місце, потрібно заново увімкнути подачу електроенергії, щоб ініціювати систему до запуску.

Примітно, вперше в материнських платах ROG слоти для SSD оснащені фіксатором Q-Latch, що спрощує процес встановлення накопичувачів.

Завдяки цьому рішенню ігрові ноутбуки наближаються до висококласних ігрових комп’ютерів у контексті модернізації, дозволяючи легко й швидко отримувати доступ до важливих компонентів системи. Захисна панель оберігає чутливі компоненти від випадкових пошкоджень, а спеціальні вирізи дозволяють користувачеві легко визначити розташування компонентів, які можна замінити або оновити. Досвідчені користувачі зможуть легко зняти цю панель, відкрутивши лише кілька гвинтів, і отримати повний доступ до материнської плати. Тож ці нові моделі створені для максимальної зручності як під час модернізації, так і при обслуговуванні. Для чого достатньо одного клацання.

Варто також коротко зупинитися і на інших особливостях нових ноутбуків. Насамперед відзначимо, що усі моделі лінійки 2025 року отримали найновіші відеокарти NVIDIA серії GeForce RTX 50 для ноутбуків. Тому завдяки таким функціям, як DLSS 4 та Frame Generation, геймери можуть насолоджуватись сучасними графічними можливостями, як-от трасування променів, без компромісів щодо продуктивності.

ROG Strix SCAR 16/18 – це флагманські моделі, яки у максимальній конфігурації оснащені процесором Intel Core Ultra 9 275HX, відеокартою NVIDIA GeForce RTX 5090, 64 ГБ оперативної пам'яті DDR5 5600 МГц та двома SSD на 4 ТБ. Доступніші моделі ROG Strix G16/G18 у максимальній конфігурації мають той самий процесор, відеокарту NVIDIA GeForce RTX 5080, 32 ГБ оперативної пам'яті DDR5 5600 МГц і SSD на 2 ТБ. Такі характеристики націлюють ці рішення, наприклад, на професіоналів, які потребують найвищої швидкодії.

У цьогорічних моделях ROG Strix із процесорами Intel використовується радіатор нової конструкції, у якого ребра розташовані на верхній і нижній стороні випарної камери. Таке інженерне рішення не лише заощаджує простір, але й значно підвищує ефективність охолодження завдяки поєднанню з іншими новаторськими технологіями, як-от рідкий метал на центральному та графічному процесорах, а також система вентиляційних отворів, що включає великий випускний отвір вздовж задньої панелі, впускні отвори з боків і знизу корпусу та поруч із клавіатурою. Нова система охолодження працює із загальним лімітом потужності 255 Вт, забезпечуючи при цьому менший рівень шуму, ніж попереднє покоління. При цьому вбудовані пилові фільтри захищають систему від пилу, забезпечуючи надійну роботу ноутбука на довгі роки.

Ноутбуки ROG Strix SCAR 16 і SCAR 18 оснащено дисплеєм ROG Nebula HDR з технологією Mini LED, який має пікову яскравість 1200 кд/м². ROG Strix G16 і G18 оснащено дисплеями ROG Nebula з роздільною здатністю 2,5K, частотою оновлення 240 Гц і 100% покриттям колірного простору DCI-P3.

У дисплеях усіх нових ноутбуків ROG Strix використовується пара шарів плівки ACR (Ambient Contrast Ratio), які виконують дві основні функції. Перший шар плівки зменшує відблиски на 55% і забезпечує до 4,5 раза кращу контрастність у порівнянні з попереднім поколінням моделі. Це допомагає зберігати зображення чітким і яскравим. Другий шар плівки розширює кут огляду до повних 180°, дозволяючи переглядати контент з будь-якої точки.

Цього року ноутбуки ROG Strix на базі процесорів Intel отримали новий корпус зі зменшеним проміжком між кришкою та шарніром, що надає їм ще більшої витонченості. На нижній панелі корпусу вентиляційні отвори виконані у формі, що створює враження динамічного потоку повітря.

Нагадаю, починаючи з 2018 року, ноутбуки ROG Strix виділяються RGB-підсвічуванням у вигляді тонкої смужки в нижній частині корпусу. ROG Strix 2025 року демонструє корпус, обрамлений яскравим підсвічуванням по всьому периметру, створюючи збалансоване освітлення, яке візуально підіймає ноутбук над поверхнею столу.

Матричний дисплей AniMe Vision тепер доступний і в моделях ROG Strix SCAR 16 та SCAR 18. Завдяки 810 світлодіодам, що світять крізь тисячі дрібних отворів у кришці, він пропонує унікальні візуальні ефекти, при цьому залишаючи місце для класичного логотипа ROG з RGB-підсвічуванням. Завдяки елегантному чорному хромованому логотипу навіть при вимкненні яскравих світлових ефектів ноутбук зберігає свій стильний зовнішній вигляд.

У нових ноутбуках ROG Strix усі порти розташовані на бокових гранях, забезпечуючи зручний доступ до всіх необхідних інтерфейсів: два порти Thunderbolt 5, відеовихід HDMI 2.1, мережевий порт із пропускною здатністю 2,5 Гбіт/с і три порти USB-A.

Ноутбук 2025 ROG Strix G18 (G815) з процесором Intel Core Ultra 9 275HX, відеокартою NVIDIA GeForce RTX 5080 для ноутбуків, 32 ГБ оперативної пам’яті DDR5 і SSD місткістю 1 ТБ вже доступний у продажу за рекомендованою ціною 189 999 грн.

Флагманський ігровий ноутбук 2025 ROG Strix SCAR 18 (G835) з процесором Intel Core Ultra 9 275HX, відеокартою NVIDIA GeForce RTX 5090 для ноутбуків, 64 ГБ оперативної пам’яті DDR5 і двома SSD сумарною місткістю 4 ТБ надійде в продаж в Україні у другій половині квітня за ціною 283 999 грн. Попереднє замовлення відкрито в офіційному онлайн-магазині ASUS Україна. Кожен, хто зробить передзамовлення, отримає у подарунок ігрову гарнітуру ROG Cetra True Wireless.

Стати світовим лідером у галузі штучного інтелекту - така мета представленого Єврокомісією Плану дій «Континент AI».

Як було заявлено президентом фон дер Ляєн (von der Leyen) на саміті AI Action Summit у лютому 2025 року в Парижі, ця амбітна ініціатива покликана перетворити сильні традиційні галузі Європи та її винятковий кадровий резерв на потужні рушії інновацій і прискорення AI.

Перегони за лідерство в галузі AI ще далекі від завершення. Від передових базових моделей до спеціалізованих AI-додатків - ландшафт AI в ЄС динамічний. Його рушійною силою є дослідження, нові технології та квітюча екосистема стартапів і масштабних проєктів. План дій «Континент AI» сприятиме розвитку інноваційного потенціалу Європейського Союзу в галузі AI шляхом вжиття заходів і політики за п'ятьма ключовими напрямами.

Єврокомісія зміцнить європейську інфраструктуру AI та суперкомп'ютерів за допомогою мережі AI-фабрик. 13 таких фабрик уже розгорнуто навколо провідних європейських суперкомп'ютерів. Вони підтримуватимуть стартапи ЄС у галузі AI, промисловість і дослідників у розробці моделей і додатків AI.

Як було оголошено в «Компасі конкурентоспроможності», ЄС також допоможе створити гігафабрики AI. Це будуть великомасштабні об'єкти, оснащені приблизно 100 000 новітніх AI-чіпів, що вчетверо більше, ніж на наявних AI-фабриках. Вони об'єднуватимуть величезні обчислювальні потужності та центри обробки даних для навчання і розробки складних моделей AI в безпрецедентних масштабах. Гігафабрики AI очолять наступну хвилю передових AI-моделей і підтримають стратегічну автономію ЄС у найважливіших промислових секторах і науці, вимагаючи державних і приватних інвестицій. Сьогодні опубліковано заклик до висловлення зацікавленості для зацікавлених консорціумів.

Приватні інвестиції в «гігафабрики» будуть додатково стимулюватися за допомогою програми InvestAI, яка дасть змогу мобілізувати 20 млрд євро інвестицій для створення до п'яти «гігафабрик» AI по всьому Союзу.

Для стимулювання приватних інвестицій у хмарні потужності та центри обробки даних Єврокомісія також запропонує Закон про розвиток хмарних технологій і AI. Мета полягає в тому, щоб у найближчі п'ять-сім років збільшити потужність центрів обробки даних у ЄС щонайменше втричі, віддаючи перевагу високостійким дата-центрам.

Для підтримки інновацій у сфері AI також необхідний доступ до великих обсягів високоякісних даних. Важливим елементом Плану дій є створення лабораторій даних, які об'єднують і зберігають великі обсяги високоякісних даних з різних джерел на AI-фабриках. У 2025 році буде запущена всеосяжна стратегія Союзу даних для створення справжнього внутрішнього ринку даних, здатного розширити масштаби рішень у сфері AI.

Попри потенціал AI, тільки 13,5% компаній в ЄС впровадили AI. Для розроблення спеціалізованих рішень у сфері AI, стимулювання їхнього промислового використання і повного впровадження в стратегічних державних і приватних секторах ЄС Єврокомісія найближчими місяцями запустить стратегію «Застосувати AI». Європейська інноваційна інфраструктура AI, зокрема AI-фабрики і європейські центри цифрових інновацій (EDIH), буде відігравати важливу роль у реалізації цієї стратегії.

Щоб задовольнити попит, що зростає, на таланти в галузі AI, Єврокомісія сприятиме міжнародному найму висококваліфікованих експертів і дослідників у сфері AI за допомогою таких ініціатив, як Talent Pool, акція «MSCA Choose Europe» та програми стипендій у сфері AI, що пропонуються Академією навичок AI, яка створюється. Ці заходи сприятимуть створенню легальних шляхів міграції для висококваліфікованих працівників із країн, що не входять до ЄС, у секторі AI та залучать найкращих європейських дослідників та експертів у сфері AI назад до Європи. Також буде розроблено освітні та навчальні програми з AI й генеративного AI в ключових секторах, що дасть змогу підготувати наступне покоління фахівців з AI та підтримати підвищення кваліфікації та перекваліфікацію працівників.

Закон про AI підвищує довіру громадян до технологій і забезпечує інвесторам і підприємцям правову визначеність, необхідну для розширення масштабів і впровадження AI по всій Європі. Комісія також запустить сервісну службу AI Act Service Desk, щоб допомогти підприємствам дотримуватися закону про штучний інтелект. Вона слугуватиме центральним контактним пунктом і центром для отримання інформації та рекомендацій щодо Закону про AI.

Разом із цим планом дій Єврокомісія відкриває дві публічні консультації, які триватимуть до 4 червня 2025 року і допоможуть сформувати подальші ініціативи в рамках Плану дій для Континенту AI:

- Публічна консультація, на якій усі зацікавлені сторони можуть поділитися своїми думками щодо закону про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту.

- Публічні консультації за темою «Застосування AI» для визначення пріоритетів зацікавлених сторін, проблем, що перешкоджають впровадженню AI, та актуальності пропонованих рішень і політичних підходів, включно з додатковими заходами щодо забезпечення безперешкодного і простого застосування Закону про AI.

У травні розпочнуться треті публічні консультації щодо стратегії Союзу даних.

Паралельно Єврокомісія організовує діалоги з представниками промисловості та державного сектору, щоб допомогти сформувати стратегію застосування AI. Ці діалоги, а також громадські консультації дадуть змогу виявити відповідні приклади невикористаного потенціалу впровадження AI-технологій у конкретних секторах, їхню поточну інтеграцію в бізнес і виробничі процеси, а також можливості для розширення масштабів у цих секторах та в економіці загалом.

Нагадаю, 1 серпня 2024 року набув чинності Закон про штучний інтелект, а 4 лютого 2025 року було опубліковано керівні принципи щодо забороненої практики AI. 24 січня 2024 року Комісія запустила пакет заходів щодо підтримки європейських стартапів і SME в розробці надійного AI. 9 липня 2024 року набув чинності змінений регламент EuroHPC JU, що дозволяє створення фабрик AI. 10 грудня 2024 року було відібрано сім консорціумів для створення фабрик AI, а 12 березня 2025 року - ще шість консорціумів. На саміті AI Action Summit у Парижі 11 лютого 2025 року президентка фон дер Ляєн оголосила про ініціативу InvestAI, спрямовану на мобілізацію інвестицій у 200 млрд євро в AI по всій Європі.