В опублікованому днями аналітичному звіті Gartner Magic Quadrant, присвяченому первинним платформам зберігання даних, з'явилися цікаві тренди.
Аналітики Gartner дали нове визначення первинної платформи зберігання даних (PSP, primary storage platform): «стандартизовані корпоративні продукти для зберігання даних, а також сервісні можливості, характерні для платформи, для підтримки додатків зі структурованими даними». Такі продукти PSP, як первинні корпоративні масиви зберігання даних, забезпечують обов'язкові та загальні функції і можливості первинної системи зберігання корпоративного класу, необхідні для підтримки платформи. Такі послуги, як зберігання як послуга (STaaS) і захист від вимагання, з можливостями продуктів PSP, необхідні для підтримки послуг, заснованих на платформі».
На їхню думку, ринок PSP розвивався «разом із попитом на гібридні, багатодоменні сервіси зберігання на базі платформи, розширюючи локальні сервіси до публічних хмарних, граничних і колокаційних середовищ». По суті, тепер недостатньо просто надати обладнання та програмне забезпечення для блокових масивів зберігання в локальній мережі. Це програмне забезпечення повинно працювати в основних публічних хмарах, забезпечувати хмарну модель споживання і кіберстійкість у хмарі, на місцях і в гібридних середовищах.
Стратегічне планування передбачає наступне:
До 2027 року гарантії SLA для платформ, які засновані на споживанні, замінять понад 50% вимог до характеристик продукту під час вибору системи зберігання, порівняно з менш ніж 5% у 2024 році.
До 2028 року система зберігання даних як послуга (STaaS), що базується на споживанні, замінить понад 33% капітальних витрат на корпоративні системи зберігання даних, порівняно з менш ніж 15% у 2024 році.
До 2028 року понад дві третини первинної інфраструктури зберігання даних для критично важливих застосунків використовуватимуть засоби виявлення та захисту від кіберзагроз, порівняно з менш ніж 5% у 2024 році.
Не встигла отримати офіційного затвердження специфікація Wi-Fi 7, як почалася розробка стандарту наступного покоління - Wi-Fi 8.
Про те, що експерти вже приступили до такої роботи, стало відомо за інформацією від Mediatek. І нехай вас не бентежить, що планована поява фінальної версії специфікації Wi-Fi 8 - друга половина 2028 року. За вже роками сформованою практикою виробники створюють свої рішення зі значним випередженням, як, наприклад, це відбувається зараз із Wi-Fi 7.
Зауважу, стандарт Wi-Fi 8 також відомий під назвою IEEE 802.11bn Ultra High Reliability. Перші відомості про нього з'явилися ще 2022 року, коли стало відомо, що ключовим удосконаленням у Wi-Fi 8 має стати підвищення не пікової, а ефективної пропускної здатності. Поки що експерти вважають, що прийдешній стандарт має бути вельми схожим на Wi-Fi 7 за кількома ключовими характеристиками. Так максимальна швидкість на фізичному рівні (PHY) буде такою ж - 2880 Мбіт/с x 8, або 23 Гбіт/с. Також будуть використовуватися ті самі три частотні діапазони (2,4, 5 і 6 ГГц) і та сама модуляція 4096 QAM за максимальної смуги пропускання каналу 320 МГц.
Таким чином, Wi-Fi 8 має забезпечувати ту саму пропускну спроможність бездротової мережі, що і Wi-Fi 7, використовуючи ті самі канали та ту саму модуляцію. Кожен стандарт Wi-Fi також має зворотну сумісність зі своїми попередниками. Однак Wi-Fi 8 змінить те, як клієнтські пристрої, наприклад ПК або телефони, взаємодіють з декількома точками доступу.
Згодом Wi-Fi еволюціонував від зв'язку між одним ноутбуком і маршрутизатором по одному каналу. Під час перемикання каналів різні клієнти потрапляли в різні діапазони. Коли було розроблено Wi-Fi 6, було додано виділений канал 6 ГГц, який іноді використовували як «транзитну лінію» між точками доступу у вашому будинку. Зараз більш поширені комірчасті мережі, що надають клієнтському ноутбуку безліч точок доступу, каналів і частот для вибору. Наразі для роботи з декількома каналами в рамках Wi-Fi 8 запропоновано кілька нових технологій.
Скоординоване просторове повторне використання (Co-SR): цю технологію було вперше реалізовано у Wi-Fi 6 як Spatial Reuse. Проблема виникала, коли існувала різниця в потужності передавання між точкою доступу, що «розмовляє» з пристроєм, який знаходиться поруч, і одночасно спілкується з другою точкою доступу, яка перебуває на великій відстані. Якщо перша точка доступу знижувала свою потужність для зв'язку з прилеглим пристроєм, він не міг бути «почутий» точкою доступу.
За словами MediaTek, технологія Co-SR у Wi-Fi 8 є «зрілою» версією технології Spatial Reuse і розв'язує цю проблему, даючи змогу точкам доступу спілкуватися одна з одною і координувати свою потужність. «Наші попередні випробування показують, що Co-SR може збільшити загальну пропускну здатність системи на 15-25%», - кажуть у MediaTek.
Координоване формування променя (Co-BF): функція просторового занулення була запущена в 802.11ac (Wi-Fi 5), даючи змогу маршрутизатору припиняти передачу сигналів у певних напрямках. Таким чином, маршрутизатор надсилав сигнали туди, де вони були запитані, і уникав глушіння пристроїв, які не бажають спілкуватися з маршрутизатором.
Ця техніка дає змогу розв'язати досить поширену проблему в під'єднаних сім'ях або в громадських місцях, які обслуговує Wi-Fi: два пристрої, розташовані дуже близько один до одного. Координоване формування променя дає змогу точкам доступу спілкуватися одна з одною, з'ясовувати, якому пристрою потрібен сигнал, а якому - ні, і спрямовувати сигнал у бік від пристрою, що не хоче спілкуватися з мережею, відмовляючись передавати його в ділянку, в якій він розташований.
«Пропускна здатність, що забезпечується координованим формуванням променя в наступному поколінні MediaTek Filogic, значно збільшується, причому приріст становить від 20% до 50% в комірчастій мережі з однією керувальною та однією агентською точками доступу», - заявили в MediaTek.
Динамічна робота з підканалом: новітні пристрої підтримують найостанніші стандарти бездротового зв'язку, наприклад Wi-Fi 7. Але деякі пристрої також можуть мати більш потужні або поліпшені антени Wi-Fi, які забезпечують вищу пропускну здатність. Раніше ця інформація передавалася на маршрутизатор і зберігалася там.
У більшості випадків це не було б проблемою. Але в сценарії, коли кілька різних пристроїв завантажують один і той самий файл, DSO створить динамічний сценарій, за якого досконаліший пристрій отримає підканал для швидшого завантаження файлу. Різниця між старим підходом і DSO у Wi-Fi 8 полягатиме в тому, що точка доступу зможе ухвалювати рішення, «знаючи» можливості кожного пристрою і те, що він запитує, і відповідним чином направляти дані. У MediaTek вважають, що DSO може збільшити пропускну здатність на 80% порівняно з відсутністю цієї технології.
Нові швидкості передачі даних: можливо, ви не знаєте про так званий індекс MCS - схему кодування модуляції для Wi-Fi. По суті, це таблиця, що допомагає Wi-Fi маршрутизатору визначити швидкість з'єднання, щоб клієнт міг під'єднатися і передавати дані без помилок. Якщо пропускна здатність сповільнюється в міру переміщення будинком, це частково пов'язано з тим, що пристрій і маршрутизатор «вирішують», на якій швидкості з'єднання має працювати пристрій.
Проблема, на думку MediaTek, полягає в тому, що «крок» вниз до нижчих швидкостей занадто глибокий, і необхідно ввести додаткові градації, наприклад, 16-QAM із частотою кодування 2/3. Ідея полягає не в різкому зниженні та підвищенні пропускної спроможності в міру переміщення телефону або ноутбука по дому, а в більш дрібних приростах. Знову ж таки, MediaTek вважає, що тонший розподіл MCS може підвищити загальну швидкість передачі даних від 5% до 30%.
Розвиток Wi-Fi 8 залежить від того, наскільки швидко стандарт пройде через процес регулювання. Очікувалося, що стандарт Wi-Fi 7 (802.11be) буде затверджено у вересні цього року, але поки цього не сталося.
Розробка бездротових стандартів займає близько шести років, але як показала практика, виробники обладнання не чекають їх фінальної версії. Як зазначає MediaTek, продукти Wi-Fi 7 постачаються з кінця 2023 року, хоча стандарт ще не був офіційно затверджений. Частково це пояснюється тим, що комітет IEEE, який відповідає за стандарт, рідко вносить кардинальні зміни між затвердженням проєкту стандарту і його остаточним варіантом. Для Wi-Fi 8 перші продукти з'являться на початку 2028 року, хоча остаточне затвердження має відбутися до кінця цього року.
Ініціатива OpenAI хоча і не вирізняється технічним опрацюванням, але вражає своїми масштабами. Йдеться про те, щоб вивести США в лідери перегонів технології штучного інтелекту. І для досягнення такої мети передбачається розгорнути надзвичайно потужну ІТ-інфраструктуру. OpenAI оцінює її сукупну потужність у 5 ГВт. Для того, щоб наочно уявити цей показник, достатньо порівняти його з потужністю нині наявних дата-центрів. Так, компанія Microsoft на початку цього року мала у своєму розпорядженні глобальну сукупну потужність центрів обробки даних у 5 ГВт, причому має намір додати ще 2,5 ГВт до першої половини наступного року. Погодьтеся, амбітне завдання - в короткі терміни розгорнути потужності, що відповідають такому гіганту, як Microsoft.
За словами OpenAI, центр обробки даних потужністю 5 ГВт може обійтися в 100 млрд дол., але приносити 40 млрд дол. на рік. Цифри в доларах ґрунтуються на оцінювальній вартості долара у 2028 р., «щоб врахувати час на будівництво».
З розрахунку 80 співробітників на 100 МВт потужності, в середньому на об'єкті можуть працювати 4 тис. осіб, а також 14 тис. на будівництві.
На тлі цього потенційного проєкту в підготовленому OpenAI документі докладно описано також «інфраструктурний сплеск Китаю з першого погляду», включно з новими ядерними реакторами, центрами оброблення даних і «Цифровим шовковим шляхом». «Хто контролюватиме майбутнє AI - ось нагальне питання нашого часу», - йдеться в доповіді.
«Стрімкий прогрес означає, що перед нами стоїть стратегічний вибір, у якому світі ми житимемо - у тому, в якому США і союзні їм країни просувають глобальний AI, що поширює переваги технології та відкриває доступ до неї, або в тому, у якому Китай та інші країни, що не поділяють наших цінностей, використовують AI для зміцнення і розширення своєї влади?»
У доповіді додається: «Створення інфраструктури, необхідної для підтримки переваги США в розвитку AI, - це той вид далекоглядного починання, в якому країна унікально відома й оснащена для реалізації - масштабні зусилля, сформовані на основі демократичних цінностей і спрямовані на широкий розподіл економічних вигод. На відміну від цього, централізована стратегія Китаю зі створення інфраструктури AI «згори донизу» являє собою реальну та конкурентоспроможну альтернативу, сформовану автократичними цінностями, яка буде впроваджувати технології та розподіляти вигоди таким чином, щоб закріпити свій власний вплив».
Важливим аргументом OpenAI на користь свого проєкту стала оцінка компанії глобальних інфраструктурних коштів у розмірі 175 млрд дол., які чекають свого часу. «Питання не в тому, чи будуть ці гроші витрачені, а в тому, куди. Якщо ми не спрямуємо їх на інфраструктурні проєкти, які підтримають демократичні екосистеми AI по всьому світу, ці кошти перетечуть до наших глобальних конкурентів».
Новий пластиковий чип потужністю 6 мВт з відкритим вихідним кодом може виконувати завдання машинного навчання і працювати, скрутившись навколо олівця.
У журналі Nature опубліковано наукову статтю компанії Pragmatic Semiconductor «Не кремнієвий RISC-V мікропроцесор, який можна згинати», присвячену першому у світі 32-розрядному мікропроцесору Flex-RV, який виготовлено за гнучкою технологією, а також повністю функціонує навіть у зігнутому стані. Варто зазначити, що це також перший гнучкий мікропроцесор із вбудованими можливостями ML.
У статті описується дослідження, проведене у співпраці з компанією Qamcom, що спеціалізується на розробці апаратного та програмного забезпечення і систем, та Гарвардським університетом.
Емре Озер (Emre Ozer), старший директор Pragmatic з розробки процесорів і провідний дослідник, коментує: «Це захопливий крок уперед у розвитку гнучких напівпровідникових технологій. Створення 32-розрядного мікропроцесора з відкритим стандартом, що не містить кремнію, демократизує доступ до обчислень, відкриває можливості для нових застосунків і відкриває двері до обчислень за невеликі гроші».
Вартість і формфактор тривалий час не давали змоги використовувати інтелектуальні системи на рівні предметів у таких додатках, як споживчі товари, що швидко розвиваються, переносні пристрої або одноразове медичне обладнання, попри мінімальні обчислювальні вимоги для забезпечення необхідної функціональності.
«Забезпечуючи масштабовані та недорогі обчислення в гнучкому формфакторі в поєднанні зі швидкими термінами виконання робіт та низькими одноразовими витратами на проєктування, пов'язаними з нашою FlexIC Foundry, ми справді робимо крок уперед у мистецтві можливого для гнучких електронних систем», - наголосив Емре Озер.
Серед цікавих особливостей чипа Flex-RV - технологічний процес для його виготовлення, запозичений зі сфери дисплеїв із застосуванням тонкоплівкових транзисторів (TFT) на основі оксиду індію-галію-цинку (IGZO). Це дає змогу створити наддешевий і компактний мікропроцесор для нових застосувань.
Раніше в нові застосунки, як-от споживчі товари, що швидко зростають, (наприклад, розумні етикетки та пакування), медичні вироби, що носяться, (наприклад, розумні пластирі та пов'язки), одноразові медичні імплантати (наприклад, нейроінтерфейси) та одноразові медичні тест-смужки (наприклад, тести латерального потоку, мікрофлюідіка), мікропроцесори не вбудовували, головним чином через вартість і формфактор. Вартість є визначальним фактором у створенні таких застосунків, зокрема, в розумних етикетках і упакуванні для товарів. Крім того, формфактор, у контексті фізичної гнучкості та гнучкості, важливий імплантованих пристроїв, що носяться, в охороні здоров'я. Обчислювальні вимоги цих нових застосунків не є інтенсивними з погляду швидкості та пропускної здатності каналів зв'язку. Частота вибірки даних, яку вимагають датчики в цих застосунках, не перевищує 200 Гц; у деяких випадках частота вибірки може досягати 1 кГц, тому мікропроцесори, що працюють на низьких тактових частотах (наприклад, <100 кГц), можуть задовольнити обчислювальні вимоги таких застосунків.
Ще кілька років тому широкосмуговий інтернет-доступ через супутники здавався чимось із віддаленого майбутнього. Але вже сьогодні обговорюються питання не просто забезпечення космічного зв'язку для масових клієнтів, а його значного покращення.
Так днями, як повідомляє Ars Techniсa, компанія SpaceX подала заявку до Federal Communications Commission із запитом на деякі зміни параметрів роботи супутників угруповання Starlink, які дозволять забезпечити швидкість каналу передачі даних із нинішніх 100 Мбіт/c до 1 Гбіт/с.
SpaceX заявила, що просить «внести кілька невеликих, але значних змін в орбітальну конфігурацію та операційні параметри своєї космічної системи Gen2, щоб підвищити її стійкість, краще реагувати на попит, що змінюється, і більш ефективно ділити спектр з іншими користувачами спектра».
Мова йде про необхідність знизити висоту супутників «на висотах 525 км, 530 км та 535 км до 480 км, 485 км та 475 км відповідно». Реконфігурація дозволить збільшити "потенційну максимальну кількість орбітальних площин та супутників на одну площину". При цьому запланована загальна кількість супутників другого покоління залишиться на рівні 29988 або менше. На цей час FCC схвалила 7500 супутників другого покоління.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск написав, що «супутники Starlink наступного покоління, які настільки великі, що їх може запустити лише Starship, дозволять у 10 разів збільшити пропускну спроможність і завдяки зменшенню висоти скоротити час очікування».
Варто зазначити, що SpaceX обіцяла гігабітні швидкості ще у 2016 році, коли супутникова система була лише на стадії планування та ще не мала назви.
Що стосується фактичних швидкостей на цей момент, як зазначається на сайті Starlink, користувачі зазвичай отримують швидкість завантаження від 25 до 220 Мбіт/с. При цьому у більшості користувачів швидкість перевищує 100 Мбіт/с. Швидкість завантаження зазвичай становить від 5 до 20 Мбіт/с. Затримка складає у середньому від 25 до 60 мс на суші та 100+ мс у деяких віддалених місцях.
За словами SpaceX, ще один запит стосується зміни кутів підвищення супутників, щоб підняти продуктивність мережі. «SpaceX просить знизити мінімальний кут піднесення з 25 до 20 градусів для супутників, що працюють на висоті від 400 до 500 км, - заявила SpaceX у зверненні до FCC. - Зниження мінімального кута піднесення таким чином покращить зв'язок із клієнтами, дозволивши супутникам безпосередньо підключатися до більшої кількості наземних станцій та підтримувати зв'язок із наземними станціями протягом більш тривалого часу під час польоту».
У SpaceX також заявили, що модернізація супутників Starlink покоління 2 «містить вдосконалене обладнання, яке зможе використовувати вищий коефіцієнт посилення і більш сучасні технології формування променя та цифрової обробки даних для більш цілеспрямованого та надійного покриття для американських споживачів».
Компанія також досягає більш гнучкого використання ліцензій на використання спектра для підтримки запланованого мобільного сервісу та поточного домашнього інтернету. SpaceX попросила дозволу "використовувати частоти Ka-, V- та E-діапазонів як для мобільних, так і для фіксованих супутників, якщо американська або міжнародна таблиця розподілу частот допускає таке подвійне використання та якщо параметри антен будуть невідмінні".
Втім, немає жодних гарантій, що FCC схвалить всі запити. Інші супутникові оператори та оператори мобільного зв'язку не схвалювали попередні плани Starlink, і FCC скептично поставилася до деяких заяв компанії.
Зокрема AT&T і Verizon нещодавно попросили FCC відхилити ключову частину плану SpaceX на пропозицію стільникового зв'язку в партнерстві з T-Mobile. Оператори мобільного зв'язку стверджують, що запит SpaceX стосовно відмови від правил FCC щодо обмежень позасмугового випромінювання завадить і погіршить обслуговування наземних мобільних широкосмугових мереж.
У березні FCC відхилила заявку SpaceX на використання певних спектрів діапазону для мобільного зв'язку. Рішення змушує SpaceX досягати змін у процесі прийняття правил, у ході якого FCC оцінюватиме, чи можуть смуги спектра впоратися із системою, не впливаючи на наявних користувачів.
FCC поставила під сумнів можливості Starlink у 2022 році, коли агентство відхилило заявку на федеральне фінансування у розмірі 886 млн дол., яке мало бути використане для розширення широкосмугового доступу. Комісія вирішила, що Starlink, можливо, не зможе постійно надавати послуги з низькою затримкою при необхідних за програмою грантів швидкостях завантаження 100 Мбіт/с та швидкості вивантаження 20 Мбіт/с.
У той час FCC назвала Starlink «технологією, що зароджується» з «визнаними обмеженнями пропускної спроможності», вказавши на швидкості, що падають, та первісну вартість підключення у $600, яка з того часу була знижена. Але заявка на зміну супутникової системи це зовсім інше питання, ніж грант. Пропоновані SpaceX зміни можуть розв'язати деякі проблеми пропускної спроможності та швидкості, які FCC раніше визначила.
Але в інших компаній є час подати заперечення. Щоб отримати схвалення, SpaceX доведеться продемонструвати, що зміни не вплинуть на інших користувачів спектра та супутникових операторів.
Останнім часом активізувалися пошуки можливостей збільшення дальності дії Wi-Fi, завдяки чому вона вже подолала рубіж 10 кілометрів. І ось схоже, що за допомогою нової специфікації дистанція бездротового підключення за допомогою Wi-Fi може обчислюватися вже кільками десятків кілометрів.
Нагадаю, що нещодавно поставлений рекорд дальності дії Wi-Fi складає 16 км на відкритому просторі із застосуванням специфікації Wi-Fi HaLow. А тепер дослідники вирішили об'єднати можливості Wi-Fi та мережевого протоколу Long Range (LoRa), що дозволить створити нову концепцію бездротового зв'язку на великі відстані під назвою WiLo. Примітно, що технологія WiLo може бути використана на наявному обладнанні Wi-Fi та LoRa.
Ця розробка може знайти застосування в технологіях Інтернету речей (IoT) – наприклад, у мережах датчиків дальньої дії, що використовують у сільському господарстві чи «розумних» містах.
Присвячена цій розробці публікація з'явилася нещодавно у журналі IEEE Transactions on Communications. Один з її провідних авторів Демін Гао (Demin Gao), професор Коледжу інформаційних наук та технологій Нанкінського лісового університету (Китай), зазначає, що сьогодні Wi-Fi має обмеження щодо дальності дії та високого енергоспоживання. На відміну від нього, технологія LoRa ґрунтується на низьких вимогах до енергоспоживання, що забезпечують дальність зв'язку, яка часто використовується для IoT-додатків.
У WiLo ці два протоколи зв'язку були об'єднані, щоб максимально використовувати переваги кожного з них, без необхідності використання додаткових технологій для з'єднання двох систем. «Це знижує витрати, складність та потенційні точки відмови, роблячи розгортання IoT більш ефективним та масштабованим», - говорить Дьомін Гао.
Дослідники з університетів Гонконгу, Китаю, Південної Кореї, США та Великобританії, а також співробітники Intel у Німеччині проводили свої експерименти з WiLo, використовуючи готовий LoRa-трансівер SX1280 виробництва Semtech. І хоча діапазон зв'язку SX1280 становить 2,4 ГГц і використовується спільно з Wi-Fi (і безліччю інших стандартів та технологій), сигнали Wi-Fi та LoRa несумісні.
Тому дослідники розробили алгоритм, що дозволяє маніпулювати частотою сигналів передачі даних Wi-Fi, щоб вони відповідали сигналам, які використовують пристрій LoRa для зв'язку з іншими пристроями. Вони маніпулювали стандартом мультиплексування даних Wi-Fi (так званим OFDM), щоб емулювати довші чірп-сигнали, які використовують у стандарті поширення LoRa (так званому CSS).
"Це дозволяє використовувати стандартні пристрої Wi-Fi для зв'язку на великих відстанях за допомогою LoRa без додаткового обладнання", - зазначив Дьомін Гао.
Команда протестувала свій новий підхід WiLo як у приміщенні – у лабораторії та коридорі, так і на відкритому повітрі – на відстані до 500 метрів. Дослідники повідомили, що WiLo досягла успіху 96%.
За словами Дьоміна Гао, одним із переваг WiLo є його здатність працювати на наявному готовому устаткуванні. Таким чином, не потрібні значні витрати на розгортання чи ускладнення. З іншого боку, одним з обмежень WiLo є додаткове енергоспоживання, необхідне для пристроїв Wi-Fi для одночасного забезпечення зв'язку та емуляції сигналу – цю проблему Дьомін Гао та його колеги мають намір вирішити у подальшій роботі.
Дьомін Гао наголошує: «Для комерціалізації WiLo наступні кроки будуть пов'язані з подальшою оптимізацією системи для підвищення енергоефективності, швидкості передачі даних та стійкості до перешкод. Це може вимагати додаткової розробки програмного забезпечення та тестування в різних IoT-середовищах. Також необхідно забезпечити відповідність системи галузевим стандартам та інтегрувати заходи безпеки для міжтехнологічного зв'язку».
У міру зростання популярності технології штучного інтелекту, виробники розширюють сферу її застосування на нові платформи. Підтвердженням цього тренду став представлений в Україні ноутбук ASUS Zenbook S 14 з новітнім процесором Intel Core Ultra (Series 2).
Онлайнова презентація новинки була організована київським офісом ASUS. Познайомив з її можливостями Іван Омельченко, PR-менеджер українського представництва ASUS. За його словами, модель Zenbook S 14 (UX5406) - один із найтонших і найпортативніших 14-дюймових комп'ютерів ASUS AI PC нового покоління: він отримав корпус завтовшки 1,1 см.
Zenbook S 14 – ноутбук преміумкласу, який відрізняється абсолютно новим дизайном. Для виготовлення кришки корпусу пристрою використано ексклюзивний високотехнологічний матеріал Ceraluminum. Він пропонує виняткову міцність і легко протистоїть подряпинам і зносу.
Модель Zenbook S 14 базується на новітньому процесорі Intel Core Ultra 7 (Series 2) з графічним ядром Intel Arc і модулем NPU для підтримки штучного інтелекту з продуктивністю 47 TOPS. Завдяки використанню сучасного виробничого процесу фрезерування на ЧПК розробникам пристрою вдалося вбудувати в ноутбук надзвичайно тонку випарну камеру, яка є унікальною для настільки витонченого пристрою. Це рішення забезпечує максимальний ліміт потужності процесора (TDP) на рівні 28 Вт і роботу за мінімального рівня шуму.
Ноутбук оснащено спеціальною клавішею Copilot і великим тачпадом з підтримкою інтелектуальних жестів.
Використання процесора Intel Core Ultra 7 (Series 2) з дизайном "система на кристалі" (SoC) дало змогу зменшити розмір материнської плати на 27% для підвищення загальної ефективності охолодження. Дизайн SoC передбачає встановлення мікросхем оперативної пам’яті LPDDR5X обсягом до 32 ГБ з низьким енергоспоживанням у компактний модуль процесора. Таким чином, скорочується відстань між CPU та ОЗП, забезпечуючи більшу пропускну здатність і меншу затримку, що гарантує стабільну й продуктивну роботу пристрою.
До складу ноутбука також входять твердотільний накопичувач з інтерфейсом PCIe 4.0 обсягом 1 ТБ та акумулятор місткістю 72 Вт·год, який забезпечує автономність протягом усього дня.
Ультракомпактний Zenbook S 14 також оснащений повним набором інтерфейсних портів, зокрема двома Thunderbolt 4, USB 3.2 Gen 2 Type-A, картридером, HDMI 2.1 і комбінованим аудіороз’ємом. Бездротовий модуль стандарту Wi-Fi 7 із сертифікацією ASUS WiFi Master Premium гарантує швидке й надійне з’єднання.
HDR-дисплей ASUS Lumina OLED із роздільною здатністю 3K і частотою оновлення 120 Гц пройшов сертифікацію Pantone Validated та VESA DisplayHDR True Black 500. Він відтворює реалістичне зображення, передаючи 100% відтінків колірного простору DCI-P3.
Вбудована аудіосистема з чотирма динаміками сертифікована Harman Kardon. Вона забезпечує багатовимірний звук Dolby Atmos у повному діапазоні для повного занурення в атмосферу мультимедійних розваг.
Особливу увагу у Zenbook S 14 приділено зниженню рівня шуму завдяки вдосконаленій системі охолодження з надтонкою випарною камерою та двома вентиляторами IceBlade. У «тихому» режимі вона забезпечує охолодження з рівнем шуму до 25 дБ, а в режимі високої продуктивності дозволяє процесору працювати з лімітом потужності (TDP) до 28 Вт. Ґратчаста панель над клавіатурою дає змогу максимально збільшити повітряний потік, мінімізуючи ризик потрапляння всередину корпусу пилу й бруду.
Конфіденційність і безпеку користувачів ноутбука забезпечує підтримка ключів доступу Windows і модуль Microsoft Pluton, що об’єднує найсучасніше обладнання, мікропрограмне та програмне забезпечення для захисту від загроз, які постійно розвиваються. Функція розпізнавання рис обличчя Windows Hello забезпечує безпечний вхід користувача в систему, тому йому не потрібно більше запам'ятовувати паролі. Камера ASUS AiSense з ІЧ-сенсором підтримує функції адаптивного блокування (Adaptive Lock), яка автоматично блокує ноутбук, коли користувач відходить від нього, та адаптивного затемнення екрана (Adaptive Dimming), що зменшує яскравість екрана, коли користувач відводить від нього погляд.
ASUS Zenbook S 14 (UX5406) вже доступний в Україні за рекомендованою ціною 82499 грн (конфігурація з процесором Intel Core Ultra 7 258V, 32 ГБ оперативної пам’яті LPDDR5X і SSD на 1 ТБ).
Недавнє дослідження показало, що літієві батареї служать значно довше, ніж очікувалося.
З літій-іонних батарей, випущених на ринок у 2010 р., майже 80% досягли кінця терміну служби у 2020 р. та могли бути використані повторно або перероблені. Однак із батарей, що надійшли на ринок у 2020 р., тільки 35,4% досягнуть кінця терміну служби через десять років. Однією з основних причин цього є те, що дедалі більша кількість батарей використовується в пристроях, де вони служать набагато довше, ніж раніше. На думку дослідників, триваліший термін роботи пов'язаний з тим, що такі батареї використовуються в блоках, які краще розроблені для підтримки здоров'я батарей протягом тривалого часу.
Це також пов'язано з тим, що обладнання, яке вони живлять, використовується довше. Мало хто користується мобільним телефоном, якому понад 10 років, але середній вік автомобілів в ЄС становить понад 12 років, тобто більшість машин експлуатується понад 20 років.
Ці дані отримані з останнього оновлення сайту CES Online, який відстежує передбачуваний життєвий цикл батарей у 30 різних додатках - від мобільних телефонів до електромобілів (EV). «У 2040 році ми очікуємо, що менше ніж 21% батарей, випущених на ринок за 10 років до цього, досягнуть кінця терміну служби», - йдеться в дослідженні.
У період з 2010 по 2020 рік літій-іонні батареї поліпшили свої показники як за довговічністю, так і за щільністю енергії, особливо за щільністю енергії та питомою енергією. Хоча щільність сама по собі не впливає на термін служби батареї, вона підвищує рівень, з якого починається деградація, і тим самим дає змогу використовувати продукт довше.
Однак основна причина криється у фактичному розмаїтті сфер застосування літій-іонних батарей. У 2010 році понад 98% батарей, випущених на ринок, використовувалися в портативних пристроях. Вони входили до складу невеликих комплектів у продуктах з високою плинністю серед користувачів, таких як мобільні телефони, ноутбуки та фотоапарати. А вже 2020 року портативні батареї становили менш як 20%, а легкі та важкі EV - 62%.
Існує також поведінковий та економічний фактор. Хоча $2500 за 13-річний Nissan Leaf або Mitsubishi i-Miev - це не так уже й багато для автомобіля, це все одно значна сума. Поки він проходить щорічну перевірку і відповідає основним вимогам, він залишатиметься в експлуатації. Те ж саме вірно і для мобільних телефонів, але навіть якщо є ринок для 10-річного iPhone 6, суми настільки малі, що більша частина пристроїв потрапляє в потік електронних відходів, ніж у випадку з автомобілями.
Потреби у великому радіусі дії та малому енергоспоживанні покликана задовольнити технологія Wi-Fi HaLow, для якої й було зафіксовано новий рекорд дальності підключення.
Нагадаю, специфікація Wi-Fi HaLow (IEEE 802.11ah) з'явилася відносно недавно і передбачає використання неліцензованих частот у районі опорної 900 МГц. Зауважимо, що збільшення дальності дії та підвищення енергоефективності в цій технології досягнуто внаслідок зменшення швидкості передачі. Але оскільки вона націлена насамперед на сферу IoT, такий компроміс цілком виправданий.
Ми вже зверталися до цієї теми, але нинішнє досягнення здалося настільки дивовижним, що не можна було не повідомити про нього. Річ у тім, що якщо в січні максимальна дальність підключення Wi-Fi HaLow досягла 3 км, то цього разу зафіксовано рекорд - 16 км. Утім, у першому випадку експеримент проходив в умовах міської забудови, нехай і не надто щільної. Тепер же дослідження проходили в сільській місцевості Національного парку Джошуа-Трі в США. При цьому компанія Morse Micro, що виконувала їх, повідомила про досягнуту швидкість передачі даних 2 Мбіт/с.
У випробуваннях використовувався оцінювальний комплект як точка доступу (AP) на краю тихої сільської долини. Готовий оцінювальний комплект MM6108-EKH01 заснований на Raspberry Pi 4 з еталонним модулем Wi-Fi HaLow Morse MM6108-MF08651.
Оцінювальний комплект видає 21 dBm (125 мВт) через стандартну дипольну антену з низьким коефіцієнтом посилення 1 dBi, унаслідок чого загальна потужність, що випромінюється, становить 22 dBm без зміни параметрів 802.11ah для збільшення радіуса дії або використання спрямованих антен із високим коефіцієнтом посилення.
Чипи Morse Micro відповідають стандарту 802.11ah, який визначає час слота в 52 мкс. Реалізація Morse Micro допускає максимальний час польоту 53 мкс, щоб забезпечити невеликі відмінності між пристроями. У результаті теоретична максимальна дальність дії становить 15,9 км.
У теорії експериментаторами очікувалося, що з'єднання за чутливості -95 dBm забезпечить пропускну здатність 4,5 Мбіт/с або пропускну здатність UDP MAC 4 Мбіт/с. Під час випробувань у Національному парку Джошуа Трі було досягнуто стабільного з'єднання з пропускною спроможністю UDP 2 Мбіт/с на відстані 15,9 км.
У міру того, як традиційна технологія напівпровідників підходить до фізичних меж мініатюризації, дедалі актуальнішим стає завдання реалізації принципово нового підходу до створення обчислювальних платформ. Одним із найперспективніших є напрямок повністю оптичних систем, де замість руху електронів використовуються потоки фотонів.
Міжнародна команда дослідників з Байройтського та Мельбурнського університетів продемонструвала можливість реалізації оптично перемикаємих фотонних пристроїв, що дають змогу точно адресувати окремі блоки. Це дасть змогу надійно зберігати та зчитувати двійкову інформацію оптичним способом. Присвячена цьому досягненню стаття опублікована в журналі Advanced Optical Materials.
До цієї команди увійшли колеги з Байройта - професор д-р Юрген Келер (Jürgen Köhler) і професор д-р Мукундан Телаккат (Mukundan Thelakkat) з групи прикладних функціональних полімерів, професор Пол Малвені (Paul Mulvaney) з Університету Мельбурна, а також молодші наукові співробітники д-р Хейоу Чжан (Heyou Zhang), Майкл Філіп (Michael Philipp) і д-р Панкадж Дхарпур (Pankaj Dharpure).
Вони змогли виконати сотні суто оптичних циклів читання, запису і стирання інформації на сітці з мікроструктурованих полімерних сфер, водночас літери алфавіту U, B, T писали послідовно на одному й тому самому місці мікроструктурованого масиву.
Варто зазначити, що світло надає більше можливостей для мультиплексування, ніж електрони. «У світлі для розрізнення сигналів можна використовувати не тільки силу сигналу (кількість фотонів), а й довжину хвилі (колір або частоту) або поляризацію (напрямок коливань)», - пояснює професор д-р Юрген Келер, завідувач кафедри спектроскопії м'яких матерій в Університеті Байройта. «У дуже віддаленому майбутньому це може стати основою для нових фотонних логічних затворів і мікрочипів».
У коментарі Юргена Келера йдеться про дуже віддалене майбутнє появи фотонних мікрочипів, Після короткого знайомства з деталями цього експерименту стає зрозуміло, чому вчений так налаштований. Річ у тім, що в описаному циклі перезапису кожен окремий крок займав кілька хвилин, а зразок висвітлювався через фотомаску. При цьому використовувалися методи конфокального підсвічування для багаторазового нанесення різних зображень протягом декількох секунд на поверхню, що складається з фотоперемикаючої неорганічно-органічної гібридної системи. Однак, оскільки логічні схеми вимагають об'єднання, а це, своєю чергою, вимагає, щоб світло від одного джерела керувало та маніпулювало світлом від іншого джерела, точне розташування елементів, що перемикаються, відносно один одного має вирішальне значення. Для цього необхідні поверхні з активним малюнком для управління просторовим розташуванням фотоперемикальних блоків.
Дослідники розповідають, що як перший крок на шляху до цієї мети було продемонстровано, що мікровузорчасті масиви полімерних кульок, навантажених фотохромними молекулами, можна підготувати та вибірково обробити для нанесення інформації. Також було з'ясовано взаємодію зовнішніх стимулів, як-от інтенсивність освітлення і час освітлення для запису, читання і стирання інформації, щоб досягти оптимального контрасту і мінімальних перехресних перешкод. Прикладом функціональності такого підходу може слугувати послідовне написання, зчитування і стирання літер алфавіту на одних і тих самих 25 полімерних кульках, розташованих у матриці розміром 5 мкм × 5 мкм, що займає всього кілька секунд на кожен крок. Використовуючи велику різноманітність похідних фотохромних молекул, можна створювати варіації довжин хвиль випромінювання для певних фотонних одиниць. Це забезпечує спектральну селективність як додатковий параметр. У поєднанні з сучасними методами патернінгу це відкриває шлях до об'єднання декількох фотонних блоків для створення взаємопов'язаних фотонних логічних затворів. Таким чином, отримані результати демонструють, що фотохромізм може бути використаний для виконання логічних функцій з використанням фотонів як носіїв сигналу.
