На початку війни всі українці одразу ж зіткнулися з величезним чергами в магазинах, аптеках та на автозаправках. Майже скрізь швидко зникли найбільш ходові товари та спостерігалось підвищення цін. Це було пов’язано як з ажіотажним попитом, так і з порушенням великої кількості логістичних ланцюгів. Для контролю ситуації та розв'язання проблем що з'являються за лічені тижні була створена «Національна платформа продовольчої безпеки», що базується на сучасних інформаційних технологіях.

Офіційна презентація системи відбулася 1 квітня, але фактично вона була запущена в роботу ще у середині березня. Як повідомив у своєму виступі Анатолій Вовнюк, т.в.о. «Держпродспоживслужби», для розв'язання нагальних проблем забезпечення українців харчовими продуктами, ліками, товарами першої необхідності тощо, та узгодження дій усіх залучених сторін уряд створив «Координаційну раду з питань продовольчої безпеки», до якої серед інших увійшла також «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

Проаналізувавши ситуацію, фахівці зрозуміли, що в умовах вкрай обмежених ресурсів одним із головних викликів стало створення інструменту для підтримання чіткого балансу попиту та пропозиції на ринку. Тому було прийняте рішення про створення платформи для постійного моніторингу ситуації, виявлення трендів та ліквідації вузьких місць.

Систему було реалізовано на базі технічних та технологічних рішень компаній Terrasoft, Microsoft та Banza, за підтримки партнерів, та запущено в роботу в гранично стислі терміни. Причому, у ході реалізації проєкту не було використано жодної гривні з держбюджету. Базою для платформи стало програмне рішення Creatio, яке компанія Terrasoft Ukraine надала безплатно. Налаштування на волонтерських засадах за лічені дні здійснила компанія Banza, партнер Terrasoft.

Вже за два тижні в системі було зареєстровано понад 1500 учасників. У планах «Держпродспоживслужби» – залучити до неї всіх гравців харчового ринку: від агрофірм та продовольчих підприємств до кінцевих точок продажу. Платформа об'єднує зусилля виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій та військових адміністрацій для стимулювання української економіки та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

Платформа надає доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій різних товарів та дозоляє значно спростити пошук ринку збуту для продукції вітчизняних виробників й комунікацію з покупцем чи постачальником без зайвих посередників. Серед опцій платформи продовольчої безпеки є також замовлення послуг транспортування. Ця система допомагає фахівцям «Держпродспоживслужби» запобігати дефіциту критично важливих продуктів та утримувати ціни на них. Вона дає можливість чітко бачити на які напрямки необхідно докласти зусилля з точки зору розвитку внутрішнього виробництва, а що потрібно поставити в перелік критичного імпорту.

Зі свого боку Тарас Висоцький, перший заступник міністра «Аграрної політики та продовольства» додав, що по суті ця платформа є інструментом реалізації продовольчої безпеки, основне завдання якої полягає у забезпеченні наявності безпечної продукції, щоб вона була фізично доступна споживачам, та щоб вони могли собі її дозволити. В деяких випадках держава просто викуповує у виробників чи постачальників базові харчі та безплатно роздає їх населенню, що їх потребує.

Оскільки морські порти України зараз заблоковані, залишається тільки залізниця та автотранспорт. Щоб зменшити вплив вартості логістики на ціну продукції, уряд зробив ряд дій – в тому числі були знижені податки на пальне, заброньовані водії вантажівок, скасовані штрафи за перевищення ваги на вісь тощо. Це дозволило знизити ціни на частину продукції. На жаль, це поки що не стосується регіонів, які заблоковано, але в цілому спостерігається покращення ситуації. На останок додамо, що за словами Анатолія Вовнюка, наша країна стала чи не першою у світі, де для реалізації державної політики у сфері продуктової безпеки використовується таке сучасне технологічне рішення.

GlobalLogic дослідила потенціал вітчизняної ІТ-індустрії (мається на увазі ІТ-ауторсинг) в умовах війни. У компанії вважають, що в сучасних умовах ця галузь залишається однією з небагатьох, здатних підтримувати економіку України валютними надходженнями. Так, за «позитивного сценарію» експерти МВФ у 2022 році прогнозують падіння ВВП України на 10% до попереднього року і зменшення виробництва на 25-30% через зупинку ключових галузей промисловості. В той самий час за позитивного сценарію українське ІТ здатне майже повністю відновити свою роботу та принести понад 20 млрд грн податків.

За результатами 2021 року ІТ-індустрія посідає друге місце в структурі українського експорту послуг з часткою у 37%.

За минулий рік галузь принесла понад 6,8 млрд дол. експортних надходжень в економіку країни. Враховуючи ризики для ключових галузей українського експорту через війну (аграрний сектор та металургія), цього року роль ІТ в економіці та відновленні держави буде ще більшою.

Наразі українські ІТ-компанії говорять про значну підтримку міжнародних клієнтів та відновлення продуктивності на рівні 80-90% від довоєнного – це дозволяє сподіватися збереження показників минулого року попри повномасштабну війну на території України. Головна причина стійкості галузі – мобільність ІТ-спеціалістів, незалежність від виробничих потужностей, які в інших галузях тимчасово недоступні або суттєво постраждали внаслідок воєнних дій.

Чи буде передувати йому подальший вибуховий ріст – залежить від багатьох чинників (тривалість війни, її вплив на людський капітал, інфраструктуру, довіру міжнародних клієнтів тощо). Але, очевидно, що кожен долар, який індустрія приносить в економіку країни, наразі стає ще важливішим.

Лише за перші 10 днів війни ІТ-компанії України зібрали та скерували понад 710 млн грн на потреби військових, гуманітарні проєкти, підтримку державного бюджету тощо.

ІТ-компанії ще за пандемії призвичаїлися до віртуальних робочих місць і онлайн-процесів, тож навіть у таких нестабільних умовах здатні бути ефективними. GlobalLogic, яка входить до трійки найбільших в Україні, повідомляє, що 100% клієнтів готові продовжувати співпрацю з компанією. Наразі продуктивність команди складає майже 90% у порівнянні з довоєнним періодом. Це дає підстави говорити про поступове відновлення бізнесу навіть за таких складних умов. У компанії підкреслюють важливість персонального внеску та відданості кожного інженера, які продовжують виконувати робочі задачі у надскладних воєнних умовах.

«Ключовий внесок ІТ-компаній в перемогу України лежить в економічній площині та з кожним роком збільшується. Так, за минулий рік ІТ-компанії перерахували майже на 40% більше податків і наростили експорт. Зараз, коли економіка котиться у прірву, ІТ здатне полегшити це падіння, підтримати Україну у найважчі часи нашої історії та прискорити відновлення після перемоги, – прокоментував Андрій Яворський, старший віцепрезидент GlobalLogic. – При цьому, зараз українське ІТ нарощує м’язи та має ще кращі перспективи. Війна сколихнула всю світову економіку та призвела до ізоляції ринку рф. Як наслідок, найближчим часом спостерігатиметься сплеск попиту на інженерів і ІТ-ринок закипить. ІТ-індустрія зможе пришвидшити відновлення вітчизняної економіки. Внесок у перемогу робить кожен. Віримо, що вона вже зовсім скоро».

Згідно опитування асоціації IT Ukraine, з перших днів війни майже 2% ІТ-фахівців галузі, які мали військовий досвід, долучились до лав ЗСУ. В деяких невеликих компаніях із колективом до 200 осіб, до армії приєднались 20% фахівців.

ІТ-спеціалісти активно долучаються до боротьби в інформаційному просторі, в сфері кібербезпеки держави та підтримці об’єктів критичної інфраструктури задіяні 5% фахівців галузі. При цьому є компанії, де майже 100% фахівців працюють у кібер-військах.

Продовжують робити свою справу більше 85% ІТ-фахівців.

ІТ-компаніям вдалось досить швидко адаптуватись до нових умов роботи, тому що більшість мали антикризові бізнес-плани. Ще до початку війни певна частина фахівців була релокована із східних областей. Зараз більше 70% ІТ-фахівців працюють у безпечних регіонах України, інші 16%, переважно жінки, працюють за кордоном.

Переважна більшість компаній повністю відновили та продовжують свою роботу, від 50 до 80% спеціалістів залучені до виконання проектів клієнтів. Завдяки цьому, галузь залишається фінансово стабільною, адже 77% компаній у більшій мірі зберегли майже всіх клієнтів та обсяги своїх контрактів.

Участь опитуванні взяли 30 ІТ-компаній, що є членами IT Ukraine. Загалом в цих компаніях працюють 34 тис. ІТ-спеціалістів. Це порівняно невелика частка від загальної кількості фахівців на ринку (285 тис за підсумками 2021 р.). Але і вони роблять свій внесок у майбутню перемогу України. 100% опитаних компаній продовжують сплачувати податки і спрямовують значні фінансові та людські ресурси на підтримку армії та гуманітарні цілі.

Дослідники відстежують низку проектів Protestware («протестного програмного забезпечення») з відкритим кодом на GitHub, які нещодавно змінили свій код, щоб відображати користувачам повідомлення «Stand with Ukraine» або основні факти про війну в Україні.

Як повідомляється, основні зусилля проводяться через Telegram, але також активно задіються сервіси Google, наприклад, електронній таблиці.

Один з прикладів, популярна бібліотека ES5-ext не оновлювала свій код майже два роки. Але 7 березня проект додав компонент «postinstall.js», який перевіряє, чи прив’язаний комп’ютер користувача до російської інтернет-адреси. Якщо так, код транслює «заклик до миру».

Більш цікавий приклад можна знайти на сторінці GitHub «vue-cli», популярної платформи JavaScript для створення веб-інтерфейсів. 15 березня користувачі виявили, що додано новий компонент, призначений для видалення всіх файлів. Оновлення популярного пакету Vue-Cli намагається стерти файли, якщо користувач має російську або білоруську IP-адресу.

Є також бібліотека коду під назвою «PeaceNotWar», яку підтримує користувач GitHub RIAEvangelist.

«Цей код служить неруйнівним прикладом того, чому важливо контролювати ваші модулі вузла, – написав RIAEvangelist. – Це також служить ненасильницьким протестом проти агресії росії, яка зараз загрожує світу. Цей модуль додасть повідомлення про мир на робочих столах користувачів. Щоб включити цей модуль у свій код, просто запустіть npm i peacenotwar в каталозі вашого коду або корені модуля».

Алекс Холден, українець, який керує фірмою кіберрозвідки Hold Security у Мілуокі, відмічає, що справжні проблеми починаються, коли протестне ПЗ включається в пакети коду, які автоматично завантажуються безліччю програмних продуктів сторонніх розробників. Холден надав, що зараз дуже багато коду, якій обслуговується українськими розробниками ПЗ.

«Українські та неукраїнські розробники модифікують своє загальнодоступне програмне забезпечення, щоб ініціювати шкідливе програмне забезпечення або проукраїнську рекламу під час розгортання на російських комп’ютерах», – відмічає Холден.

Війна відбувається в тому числі й в інформаційному просторі – фейки, фішинг, підробки сайтів тощо. Фахівці OLX зібрали п’ять поширених схем та варіанти протидії, що можуть стати у пригоді українцям.

1. Фейки. Українці регулярно оновлюють стрічку новин, щоб дізнатися про ситуацію на фронті та в дипломатичному полі. Тим часом ворог масово розповсюджує фейки про начебто захоплення міст, капітуляцію України, евакуацію місцевих тощо. Звичайно, в умовах постійної напруги пильність іноді притуплюється, але життєво важливо не втрачати розуму.

Намагайтеся читати лише офіційні та перевірені джерела, а не сумнівні телеграм-канали та пости в соцмережах. Однак майте на увазі, що в умовах воєнного часу навіть надійні медіа та офіційні особи можуть помилятися. Прочитавши важливу новину, дочекайтеся її спростування чи підтвердження. Наочний приклад – новина про руйнування ТЕЦ-6 на Троєщині, яке опублікували на сторінці мера Києва, однак пізніше – спростували інформацію. Запам’ятайте, що часто ворог спеціально поширює негативні повідомлення, щоб деморалізувати населення та посіяти паніку. Отже, якщо не бачите подію на власні очі та не чуєте пряму мову, не вирвану з контексту – довіряйте обережно та не вірте на слово.

2. Діпфейки. Це підроблене відео, на якому ви бачите публічну особу і чуєте її голос. Так, у «Центрі інформаційної безпеки» повідомляли, що у мережі може з’явитися відеозвернення президента Володимира Зеленського про начебто капітуляцію перед Росією.

Попри, на перший погляд, складність технології, розпізнати діпфейк все ж можливо. Зверніть увагу, що коли перед обличчям героя проходить якийсь предмет, наприклад, рука, то вона спотворюється, «пливе». Крім того, можна помітити неприродний тон і дивну текстуру шкіри, тіні на обличчі, які неправильно падають, забагато чи замало кліпання тощо. А основне – дивіться звернення президента та високопосадовців лише на офіційних сторінках і пам’ятайте, що Україна за жодних обставин не здаватиметься ворогу та не капітулюватиме, тож будь-які схожі заяви офіційних осіб – однозначно неправдиві.

3. Підробки сайтів та акаунтів офіційних структур. Для дезорієнтації населення з‘являється безліч аналогів сторінок офіційних структур. Так, ви можете натрапити на фейковий акаунт «Верховної Ради України» в соціальних мережах або підроблений сайт «Служби безпеки України».

Якщо йдеться про сторінки в соцмережах, звертайте увагу на те, чи верифікований акаунт (синя галочка поруч із назвою). Друга можлива зачіпка – невелика кількість підписників та дописів. Що стосується вебсайтів, то обов‘язково дивіться, чи в адресному рядку браузера зображається символ замочку. Це означає, що сторінка пройшла детальну перевірку та отримала сертифікат безпеки. Додатково сайт можна перевірити через сервіс Whois та дізнатися дату реєстрації/створення, приналежність компанії та інші юридичні дані.

4. Фішингові посилання. Найпоширеніший і найбільш дієвий спосіб інтернет-шахрайства використовують і на кіберфронті. Зловмисники розсилають файли різних форматів – від посилання на сайт до архівованого документа чи медіафайлу. Ви можете отримати несподіваного листа як на електронну пошту, так і в особисті повідомлення в соцмережах чи месенджерах. Ще один, удосконалений метод фішингу – підробка посилань на підпис електронних петицій, як от звернення до НАТО про закриття неба над Україною. Тож важливо навчитися розрізняти справжні посилання від підроблених.

Перше і головне правило – це не відкривати несподівані посилання та файли. Якщо їх надіслали знайомі вам контакти, уточніть, що саме знаходиться в повідомленні, адже сторінки ваших близьких теж можуть зламати. Що стосується електронних петицій, запам‘ятайте: якщо посилання підозріло довге, або ж, навпаки, скорочене (наприклад, через сервіс bit.ly), ймовірно, це підробка. Уважно читайте адресу сайту. Часто зловмисник підмінює всього одну букву чи символ. Також зверніть увагу, що жодні офіційні установи ніколи не будуть запитувати у вас паролі до особистих сторінок чи персональні/платіжні дані.

5. Заволодіння обліковими записами українців у Telegram. У перші дні війни чимало користувачів Telegram скаржилися, що в налаштуваннях сторінки їм показувало власне місцеперебування в Москві, Черкеську та інших російських містах. Це все – справа рук ворога, який через українські профілі веде інформаційну війну проти України.

Тож перевірте, чи ваш акаунт у Telegram не використовують зловмисники. Зробити це просто: в налаштуваннях подивіться, з якого регіону підключений ваш пристрій. Якщо місцеперебування смартфона чи комп’ютера збігається з реальним, то все в порядку. Також скасуйте всі інші активні сеанси. Щоб знизити ризик злому акаунту, обов’язково увімкніть двофакторну аутентифікацію. Це дозволить додатково захистись від крадіжки профілю. До речі це також стосується акаунтів у соціальних мережах.

Група аналізу загроз Google (TAG) працює цілодобово, зосереджуючись на безпеці українських користувачів і платформ, які допомагають їм отримувати доступ до важливої інформації та обмінюватися нею.

Протягом останніх двох тижнів TAG спостерігала за активністю з боку низки груп зловмисників, які ми регулярно відстежуємо та які добре відомі правоохоронним органам, зокрема такі хакерські групи як FancyBear і Ghostwriter. Ця діяльність варіюється від шпигунства до фішингових кампаній. Google ділиться цією інформацією, щоб допомогти підвищити обізнаність серед спільноти безпеки та користувачів із високим ризиком:

FancyBear/APT28 – хакерська група, яку пов'язують із російським ГРУ, провела кілька великих фішингових кампаній, спрямованих на користувачів української медіакомпанії UkrNet. Фішингові листи надсилаються з великої кількості зламаних облікових записів (не Gmail/Google) і містять посилання на домени, контрольовані зловмисниками.

У двох останніх кампаніях зловмисники використовували нещодавно створені домени Blogspot як початкову цільову сторінку, яка потім переспрямовували цілі на фішингові сторінки з обліковими даними. Усі відомі домени Blogspot, які контролюються зловмисниками, видалено.

Приклади фішингових доменів облікових даних, які спостерігалися під час цих кампаній:

• iid-unconfirmeduser[.]frge[.]io
• hatdfg-rhgreh684[.]frge[.]io
• ua-consumerpanel[.]frge[.]io
• consumerspanel[.]frge[.]io

Ghostwriter/UNC1151 – білоруська група кіберзловмисників, протягом останнього тижня проводила фішингові кампанії проти польських та українських урядових і військових організацій. TAG також визначила кампанії, націлені на користувачів веб-пошти від таких провайдерів:

• i.ua
• meta.ua
• rambler.ru
• ukr.net
• wp.pl
• yandex.ru

Приклади фішингових доменів облікових даних, які спостерігалися під час цих кампаній:

• accounts[.]secure-ua[.]website
• i[.]ua-passport[.]top
• login[.]creditals-email[.]space
• post[.]mil-gov[.]space
• verify[.]rambler-profile[.]site

Ці фішингові домени заблоковано через Google Safe Browsing – службу, яка визначає небезпечні вебсайти в Інтернеті та сповіщає користувачів і власників вебсайтів про потенційну шкоду.

Mustang Panda або Temp.Hex – група кіберзловмисників, яка базується в Китаї, націлилася на європейські організації за допомогою приманок, пов’язаних з вторгненням в Україну. TAG виявив шкідливі вкладення з іменами файлів, наприклад «Situation at the EU borders with Ukraine.zip». У zip-файлі міститься однойменний файл, який є основним завантажувачем, і якщо його відкрити, він завантажує кілька додаткових файлів, які встановлюють остаточний файл. Щоб зменшити шкоду, TAG повідомила відповідні органи про свої висновки.

Орієнтація на європейські організації являє собою відхід від звичайних цілей Mustang Panda в Південно-Східній Азії.

Також TAG продовжує спостерігати спроби DDoS-атак проти численних сайтів в Україні, зокрема «Міністерства закордонних справ», «Міністерства внутрішніх справ», а також таких сервісів, як Liveuamap, які створені, щоб допомогти людям знайти інформацію. Google розширила доступ до Project Shield, безкоштовного захисту від DDoS-атак, щоб українські урядові вебсайти, посольства в усьому світі та інші уряди в безпосередній близькості від конфлікту могли залишатися онлайн, захищатися і продовжувати пропонувати свої важливі послуги та забезпечувати доступ до потрібної людям інформації.

Project Shield дозволяє Google поглинати поганий трафік під час DDoS-атаки та діяти як «щит» для вебсайтів, дозволяючи їм продовжувати працювати та захищатися від цих атак. На сьогодні сервісом користуються понад 150 вебсайтів в Україні, у тому числі багато інформаційних організацій. Бажаючі також можуть подати заявку.

VMware представила исследование угроз вредоносного ПО на базе Linux Exposing Malware in Linux-Based Multi-Cloud Environments. Как наиболее распространенная облачная операционная система, Linux является основным компонентом цифровой инфраструктуры и поэтому часто становится мишенью злоумышленников для проникновения в мультиоблачную среду. Большинство решений для защиты от вредоносного ПО в основном ориентированы на защиту устройств на базе Windows. Это делает многие публичные и частные облака уязвимыми для атак, направленных на рабочие нагрузки, использующие Linux.

Главные выводы исследования:

• программы-вымогатели все чаще нацелены на серверы, используемые для развертывания рабочих нагрузок в виртуализированных средах;
• в 89% атак методом криптоджекинга используются библиотеки, связанные с криптомайнером XMRig;
• более половины пользователей фреймворка Cobalt Strike могут быть киберпреступниками или, по крайней мере, использовать Cobalt Strike незаконно.

Киберпреступники расширяют масштабы своей деятельности и добавляют в свой арсенал вредоносные программы, цель которых – операционные системы на базе Linux. Взлом одного сервера способен принести злоумышленникам большую прибыль и обеспечить доступ к главной цели без необходимости атаковать конечное устройство. Киберпреступники атакуют как публичные, так и частные облачные среды.

Успешно проведенные атаки программ-вымогателей на облачные среды могут иметь катастрофические последствия для систем безопасности. Атаки шифровальщиков на сервисы, развернутые в облачных средах, часто сочетаются с утечками данных – так реализуется схема двойного вымогательства. Программы-вымогатели эволюционировали, чтобы атаковать/ задействовать хосты, используемые для развертывания рабочих нагрузок в виртуализированных средах. Злоумышленники теперь ищут наиболее ценные активы в облачных средах, чтобы нанести максимальный ущерб. Примерами этому могут служить программы-вымогатели семейства Defray777, которые шифровали данные на серверах ESXi, и программы-вымогатели семейства DarkSide, нанесшие ущерб сетям компании Colonial Pipeline, что вызвало нехватку бензина на всей территории США.

Киберпреступники, нацеленные на быстрое получение прибыли, часто охотятся за криптовалютой, используя для атаки один из двух подходов: внедряют вредоносное ПО для кражи из онлайн-кошельков, либо монетизируют похищенные циклы центрального процессора для майнинга криптовалют (так называемый «криптоджекинг»). Большинство таких атак сосредоточено на майнинге валюты Monero (или XMR) – в 89% атак криптоджекинга используются библиотеки, связанные с XMRig. Именно поэтому, когда в бинарных файлах Linux обнаруживаются специфичные для XMRig библиотеки и модули, это свидетельствует о вредоносной активности с целью криптомайнинга.

Чтобы установить контроль и удержаться в среде, злоумышленники стремятся установить во взломанную систему программную закладку, которая даст им частичный контроль над устройством. Вредоносное ПО, веб-сайты и средства удаленного доступа могут быть внедрены в систему. Одна из основных программных закладок – это Cobalt Strike, средство коммерческого тестирования на проникновение злоумышленника, и инструменты Red Team и Vermilion Strike на базе Linux.

За период с февраля 2020 по ноябрь 2021 гг. подразделение анализа угроз VMware обнаружило в сети более 14 тыс. активных серверов Cobalt Strike Team. Общая доля взломанных и выложенных в сеть идентификаторов клиентов Cobalt Strike составляет 56%, то есть более половины пользователей фреймворка Cobalt Strike могут быть киберпреступниками или, по крайней мере, использовать Cobalt Strike незаконно. Тот факт, что такие средства удаленного доступа, как Cobalt Strike и Vermilion Strike, стали массово использоваться киберпреступниками, представляет серьезную угрозу для компаний.

«Наше исследование показало, что все больше семейств программ-вымогателей переходят в категорию вредоносного ПО на базе Linux, существует вероятность атак, которые могут использовать уязвимости Log4j, – заявил Брайан Баскин (Brian Baskin), менеджер по исследованию угроз компании VMware. – Выводы нашего отчета могут быть использованы для более глубокого понимания природы вредоносных программ на базе Linux и сдерживания растущей угрозы, которую сейчас представляют программы-вымогатели, криптомайнеры и программы удаленного доступа для мультиоблачных сред. Поскольку атаки, нацеленные на облако, продолжают развиваться, организациям следует придерживаться концепции "нулевого доверия" Zero Trust для обеспечения безопасности всей инфраструктуры».

Асоціація ІТ Ukraine представила результати власного дослідження актуального стану вітчизняної IT-галузі, що базується на даних з офіційних джерел, а також опитуванні представників близько 70 компаній. Слід зазначити, що йдеться переважно про галузь розробки програмного забезпечення на замовлення.

Згідно даними Emerging Europe, Україна має найбільший порівняно за найближчими сусідами ринок праці – понад 18,1 млн осіб (оцінки станом на 2019 рік). При цьому кількість ІКТ-спеціалістів сягає 290 тис., а частка експорту комп’ютерних послуг у ВВП становить 2,7%. Таким чином, у нас у 2-4 рази менше ІТ-спеціалістів на 100 тис. населення, ніж у країнах-конкурентах. Це свідчить про високий потенціал розширення зайнятості в ІТ-сфері через формальну освіту та перекваліфікацію (світчинг).

Національна система освіти готує суттєву кількість фахівців для ІТ-галузі. З того ж джерела, на відповідних спеціальностях навчається більше як 104 тис. осіб, а кількість випускників ІКТ становить 68 осіб на 100 тис. населення.

Український ринок розробки ПЗ стрімко зростає. Однак офіційні дані та експертні розрахунки суттєво відрізняються. «Єдиний державний реєстр підприємств і організацій» на кінець 2021 р. налічував 18,6 тис. юридичних осіб з ІТ-КВЕДами. Проте реєстр не враховує реальну активність: «Держстат» дає оцінку у 8,2 тис. діючих юридичних осіб. Звісно, компанії часто складаються з декількох юридичних осіб, тож фактично їх ще менше. За експертними оцінками, на ринку праці активні близько 5 тис. компаній з галузі ІКТ.

Сектор ІТ в Україні доволі різноманітний. Велику частку складають компанії малого та середнього розміру. Найбільше (86%) ІТ-компаній зі штатом до 80 спеціалістів. Ще 11% – від 81 до 200 осіб. Домінують на ринку сервісні компанії (51%), проте багато, крім того, також створюють власні продукти (33%).

Експорт комп’ютерних послуг з України зростає в середньому на 27% щорічно. За чотири роки надходження зросли вдвічі (до 6,83 млрд дол. у 2021 р.), та цей тренд триває. Основними драйверами зростання є США (40% експорту) і Велика Британія (10%).

Попит на IT-послуги разом із порівняно високою оплатою праці зумовлює суттєве зростання кількості ІТ-талантів в Україні. Взаємодія з ФОП є привабливою для компаній, оскільки ІТ часто передбачає проєктний характер робіт. Тому 86% компаній в основному співпрацюють із ФОП. Тож ФОПи складають близько 81% з усіх зайнятих. IT-галузь активно залучає молодь: 80% працівників IT-компаній віком від 18 до 32 років. При цьому приблизно чверть ІТ-спеціалістів – жінки.

Типовий український IT-працівник має вищу, переважно технічну (74%) освіту, володіє англійською мовою на рівні не нижче Intermediate (81%), 60% фахівців мають понад трьох років досвіду.

Україна має потужну наукову базу та мережу публічно фінансованих технічних вишів. З 1700 навчальних закладів в країні 150 пропонують програми рівня бакалаврату за ІТ-спеціальностями. Найпотужніші центри освіти формують кластери компаній у своїх регіонах.

Виші країни готують близько 16-17 тис. бакалаврів ІТ-спеціальностей на рік. Очікується, що підвищений інтерес абітурієнтів до фаху та державне фінансування навчання призведуть до зростання кількості випускників до 23 тис. у 2025 р. У середньостроковій перспективі можливе зростання до 35 тис. випускників-бакалаврів через пік народжуваності у 2008-2013 рр.

Продовження навчання на магістратурі обирають чимдалі менше випускників бакалаврату (54% у 2020 р.). Більшість випускників не розглядають цей ступінь як самостійну цінність. Модернізація навчальних програм технікумів та коледжів є потенційною точкою зростання для галузі.

ІТ-бізнес є зацікавленим стейкголдером системи освіти в Україні. Наразі попит на нових ІТ-фахівців значно перевищує можливості українських закладів вищої освіти. Реакцією на це стала поява численних закладів неформальної ІТ-освіти, які пропонують курси інтенсивної підготовки нових фахівців Junior-рівня. Неформальна освіта готує 10-12 тис. нових ІТ-фахівців на рік. За прогнозами ІТ Ukraine, їх кількість зросте до 20-25 тис. у найближчі роки.

Зважаючи на дефіцит кваліфікованих співробітників, окремі компанії створюють власні програми підготовки талантів, які дозволяють в тому числі людям з інших галузей отримати ІТ-освіту та можливість працевлаштування. Також ІТ-компанії створюють програми освіти разом з освітніми закладами.

Працевлаштування світчерів стає нормою для українського ІТ-ринку. 82% компаній вже наймають або планують наймати світчерів – людей, які прийшли в ІТ-галузь з інших професій.

Українська ІТ-галузь активно залучає інвестиції для розвитку. Щороку, в середньому, укладається угод на загальну суму в 300-700 млн дол. Більша частина угод – інвестиції та гранти для стартапів на ранніх етапах розвитку (Seed та Pre-seed), проте більшу частину фінансування отримують кілька найбільших компаній.

Для ІТ віддалена робота досить звичне явище: ІТ-проєкти, зокрема аутсорсингові, передбачають віддалений від клієнта режим співпраці. Пандемія Covid-19 додатково змушує працювати навіть поза офісом. Також це надає додаткові можливості для ІТ-бізнесу: зокрема дозволяє розглядати кандидатів з інших областей та навіть країн, а також робить можливим скорочення витрат на офіси. Між тим, у разі зняття карантинних обмежень 42% компаній планують починати повертати співробітників в офіси у 2022 р., а 13% навіть хочуть повернути в офіси весь персонал.

З повною версією звіту Ukraine IT report 2021 можна ознайомитись за посиланням.

Группа по борьбе с киберугрозами Cisco Talos Incident Response (CTIR) рассказала о главных событиях на рынке кибербезопасности в 2021 г. На фоне пандемии, которая повлекла за собой ряд специфичных проблем ИБ, специалистам по ИБ пришлось иметь дело с растущим кругом злоумышленников, промышляющих программами-вымогателями, занимаясь при этом крупными инцидентами безопасности, которые затронули организации по всему миру.

По данным Cisco Talos, в прошлом году:

• самой атакуемой отраслью на протяжении большей части 2021 г. оказалось здравоохранение;
• главной угрозой года стали программы-вымогатели (шифровальщики);
• чаще всего атаки начинались с компрометации приложений, имеющих выход в Интернет, и фишинга;
• CTIR имела дело с четырьмя серьезными инцидентами ИБ:
  • атака на цепочку поставок SolarWinds;
  • массовое использование уязвимостей Microsoft Exchange Server;
  • атака хакерской группы REvil на поставщика ИТ-решений Kaseya;
  • обнаружение уязвимости Log4J;
  • из четырех перечисленных пока наиболее значительным для клиентов CTIR стали атаки, использовавшие уязвимости Microsoft Exchange, поскольку они не прекращаются до сих пор.

Основной целью злоумышленников в течение практически всего 2021 г. было здравоохранение, лишь осенью на первое место вышли атаки против локальных администраций. Преимущественно это обусловлено недостаточными средствами, которые медучреждения выделяют на кибербезопасность, а также чрезвычайно высокими требованиями к отсутствию простоев (которые еще только ужесточились в связи с продолжающейся пандемией).

Среди всех угроз в 2021 г. доминировали программы-вымогатели. В их использовании наблюдались два тренда: увеличение числа злоумышленников и рост применения коммерчески доступных продуктов и программ с открытым кодом.

В течение 2020 и в начале 2021 г. чаще всего встречался шифровальщик Ryuk. Затем его активность начала постепенно снижаться, и во второй половине 2021 г. он практически исчез. Ryuk был не единственным вымогателем, чья активность пошла на убыль в 2021 г. Недавно также прекратили действовать или провели ребрендинг такие семейства, как Darkside, BlackMatter, REvil и Maze. Возможно, что именно из-за спада активности вымогателей-гигантов зимой произошел всплеск различных атак, причем ни одно семейство не повторялось дважды.

Одновременно с расширением круга злоумышленников, наблюдаемом в начале осени, возросло применение коммерческих продуктов, программ с открытым кодом и легитимных программ и компонентов операционной системы (living-off-the-land binaries, LOLBINS). Наиболее часто встречающиеся: Cobalt Strike, ADFind, ADRecon, GMER, Bloodhound/Sharphound, PowerShell, PCHunter, 7-Zip, WinRAR, Windows Management Instrumentation, RDP, Rubeus, TeamViewer.

В 2021, как и годом ранее, в большинстве организаций регистрация событий велась так, что во многих случаях установить с точностью начальный вектор атаки не представлялось возможным. Когда же начальный вектор удавалось определить с достаточной уверенностью, на первое место выходили фишинг и приложения, имеющие выход в Интернет.

Рост числа успешных атак связан, в том числе, с раскрытием ряда крупных уязвимостей ПО, используемого многими организациями. В частности, это несколько брешей Microsoft Exchange, которые привели к необходимости проводить мероприятия по реагированию на инциденты во многих организациях.

В то же время, рост числа фишинговых атак может быть связан с тем, что они являются традиционным способом для начального заражения при использовании шифровальщиков, на которые приходилась большая часть угроз в течение 2021 г. Кроме того, осенью прошлого года выросло число компрометаций корпоративной электронной почты, что увеличило долю этого вектора в общей картине.

На фоне стресса, вызванного работой в условиях пандемии, и постоянно нарастающих и усугубляющихся угроз со стороны шифровальщиков группе CTIR пришлось заниматься четырьмя серьезными инцидентами, которые затронули организации во всем мире:

• Декабрь 2020 г. Происходит изощренная атака на цепочку поставок, в ходе которой злоумышленники получили доступ к сетям жертв посредством внедрения трояна в обновления ПО SolarWinds Orion. Целью атаки были многочисленные крупные предприятия и госструктуры США;
• Март 2021 г. CTIR занимается множественными атаками, связанными с рядом неустраненных уязвимостей Microsoft Exchange Server;
• Июль 2021 г. Группа хакеров-вымогателей REvil атакует компанию Kaseya, которая разрабатывает ИТ-решения для поставщиков управляемых услуг (managed service providers, MSP). Так как целью REvil были провайдеры, которые управляют ИТ-услугами заказчиков, атака поразила как минимум 1500 организаций;
• Декабрь 2021 г. Злоумышленники начинают сканировать и использовать критичную уязвимость удаленного исполнения кода в популярной библиотеке Apache Foundation Log4j.

В 2021 г., в разгар атак программ-вымогателей, CTIR выступила с заявлением об отсутствии многофакторной аутентификации (МФА) как одном из главных препятствий на пути к обеспечению ИБ предприятия. CTIR часто сталкивается с инцидентами, которые могли бы быть предотвращены при включении МФА на критичных сервисах. Поэтому эксперты ИБ призывают организации внедрять МФА везде, где это возможно.

Компания Nutanix делится результатами четвертого ежегодного исследования Enterprise Cloud Index (ECI), посвященного использованию облаков предприятиями. Согласно отчету, мультиоблако – наиболее распространенная модель и за три года ее популярность вырастет до 64%. Однако главной проблемой на этом пути остается его сложность: 87% считают, что для успеха требуется более простое управление смешанными облачными инфраструктурами. 83% опрошенных согласны, что модель гибридного мультиоблака идеальна для решения основных проблем, связанных с совместимостью, безопасностью, затратами и интеграцией данных.

Респонденты рассказали о текущих проблемах с облаками, о том, как они используют бизнес-приложения и где планируют запускать их в будущем. Вопросы также были посвящены влиянию пандемии на текущие и будущие решения в области ИТ-инфраструктуры и тому, как из-за этого могут измениться ИТ-стратегия и приоритеты.

Ключевые выводы отчета:

• Основные вызовы мультиоблака – это обеспечение безопасности (49%), интеграция данных (49%) и затраты (43%). Хотя мультиоблако – это наиболее популярная модель и единственная, которая будет расти, большинство предприятий сталкиваются с реальностью, когда они работают одновременно и в частных, и в публичных облаках. Эта ситуация не меняется и все больше руководителей осознают, что в работе с облаками не бывает универсального подхода. В результате большинство опрошенных видят операционную модель гибридного мультиоблака с несколькими частными и публичными контурами и функциональной совместимостью между ними как идеальное решение;
• Пандемия изменила то, как работают подавляющее большинство компаний. И мультиоблако поддерживает новые способы работы. 61% респондентов сфокусированы на предоставлении более гибких условий работы из-за пандемии. Большинство организаций сообщают, что, хотя число удаленных сотрудников может сокращаться или расти, они останутся в обозримом будущем. Мультиоблако предоставляет самую гибкую ИТ-среду для их поддержки за счет распределения данных по разным географическим местоположениям для обеспечения их близости к пользователям и непрерывности бизнеса;
• Мобильность приложений важнее всего. Почти все опрошенные организации (91%) перенесли одно или несколько приложений в другую среду за последние 12 месяцев. При этом 80% согласны с тем, что перенос рабочей нагрузки в новую облачную среду может быть дорогостоящим и трудоемким. В качестве причины переезда они чаще всего называют безопасность (41%), затем производительность (39%) и получение контроля над приложением (38%), что является наиболее вероятными драйверами распространения мультиоблачной модели;
• Предприятия относятся более стратегически к ИТ-инфраструктуре. 72% считают, что ИТ-функция в их организациях воспринимается как более стратегическая, чем год назад. Они также называют такие бизнес-причины для изменения инфраструктуры, как: улучшение удаленной работы и совместной работы (40%), более качественная поддержка клиентов (36%) и улучшение непрерывности бизнеса (35%). Кроме того, они начали сопоставлять насколько инфраструктура соответствует рабочим нагрузкам, основываясь на таких приоритетах как безопасность (41%), производительность (39%) и стоимость (31%).

Четвертый год подряд Vanson Bourne проводит исследование от имени Nutanix, опросив 1700 лиц, принимающих решения в области ИТ, в августе и сентябре 2021 г. База респондентов охватила несколько отраслей, размеров бизнеса и следующие регионы: Америка, Европа, Ближний Восток и Африка, Азиатско-Тихоокеанский регион и Япония.