Орієнтований на українських розробників програмного забезпечення проєкт DOU представив свій черговий рейтинг найбільших компаній у сфері ІТ-аутсорсингу. Майже в половини компаній зафіксована негативна динаміка, а загальна кількість ІТ-спеціалістів зменшилася майже на три тисячі. Відбулися зміни й у «великій п’ятірці» – цього року Ciklum вперше за 10 років опинився за межами п’яти найбільших компаній.

Понад 60% компаній повідомили, що не зупиняли найняття в Україні після 24 лютого 2022 року. Але той самий відсоток компаній заявили про скорочення найму, з огляду на довоєнні плани, більш ніж на 20% у лютому-липні.

У січні загальна кількість спеціалістів у топ-50 вперше сягнула 100 тис. Але в першому півріччі зменшилася на 3%, і сьогодні у 50 найбільших компаніях України працює 97,6 тис. фахівців.

Кількість спеціалістів у топ-25 компаній зменшилася на 800 осіб. Нині там працює 77 тис. фахівців. На відміну від загальної кількості людей, кількість технічних фахівців у топ-25 навіть трішки збільшилася – майже на 100 осіб. Тобто йдеться передусім про зменшення кількості нетехнічних фахівців.

Лише дві з п’яти найбільших компаній збільшили кількість спеціалістів за перше півріччя – GlobalLogic і Evoplay. Остання вперше потрапила до п’ятірки саме завдяки активному зростанню за останній рік (майже на 1,5 тис. спеціалістів з липня 2021 р.).

Загалом кількість спеціалістів у п’яти найбільших ІТ-компаній зменшилася на 1,1 тис. – до 38,8 тис. у липні.

Статус найбільшої ІТ-компанії України продовжує утримувати EPAM, попри суттєве зменшення кількості людей у січні-липні цього року. Загалом українська команда EPAM зменшилася на 1260 спеціалістів.

На другому місці залишається SoftServe – компанія у першому півріччі також втратила 164 спеціалісти. Хоча ще на початку січня анонсувались план розширення на 3-4 тис. працівників в Україні цього року й мета перетнути позначку в 15 тис. працівників глобально.

На третій та четвертій сходинках GlobalLogic і Luxoft. В останньої штат залишився без змін у порівнянні із січнем. А у GlobalLogic позитивна динаміка, хоч і не значна (+50 людей), якщо порівнювати з минулими роками.

У GlobalLogic зазначають, що не припиняли залучати нових фахівців у компанію й загалом їм вдалося за місяці війни закрити понад 400 позицій. Найбільш популярними серед спеціальностей та треків лишаються DevOps, Python, JS, QA Auto, .NET.

У компанії Evoplay, яка посіла п’яте місце рейтингу, повідомили, що динаміка приросту стабільна, зазвичай у роботі близько 500 вакансій. Серед факторів, які обумовили зростання компанії: запуск нових продуктів; M&A – в кінці 2021-го – на початку 2022-го до холдингу приєдналась ще одна структура; розширення географії, збільшення трафіку та розвиток продуктів; орієнтир на зміцнення основних напрямів.

Щонайменше 30 компаній відкрили у першому півріччі нові офіси у містах Польщі (Кракові, Познані, Бидгощі, Гданську, Лодзі, Варшаві). Серед українських локацій нові офіси з’явилися в Ужгороді, Хмельницькому, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську, Вінниці, Тернополі.

Найбільше постраждав Харків – 13 компаній закрили там офіси. Ще 8 компаній – у Києві. Окрім цього, офіси закривались в Одесі, Херсоні, Дніпрі, Сумах, Черкасах, Житомирі.

Кількість користувачів соціальних мереж в Україні зросла у порівнянні з минулим роком. Станом на липень соцмережами користується вже близько 76,6% українців. Про це свідчить аналіз GlobalLogic на основі відкритих даних. Більшість українців мають акаунти в розважальних соцмережах, при цьому лише 3,6 млн зареєстровані в LinkedIn – платформі для бізнес-комунікацій та пошуку роботи.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну призвело до різкого зростання використання соціальних мереж як джерела новин. Серед 76,6% громадян, які використовують соціальні мережі як джерело інформації, 66% обирають Telegram, 61% – YouTube, 58% – Facebook. Важливо зазначити, що опитані могли обрати одразу декілька варіантів відповідей.

Сьогодні в YouTube зареєстровано понад 28 млн українських користувачів, в Instagram – понад 16,1 млн, у Facebook – 15,45 млн. TikTok має понад 10,55 млн користувачів в нашій країні.

При цьому на початку року кількість зареєстрованих українських користувачів LinkedIn становила лише 3,6 млн осіб. Між тим, ІТ-компанії в Україні досить активно використовують LinkedIn для пошуку спеціалістів. Наприклад, понад чверть консультантів GlobalLogic знайшли роботу в компанії саме завдяки LinkedIn.

До речі інтернет-користувачів стає більше не тільки в Україні, але й у світі. За минулий рік кількість користувачів соціальних медіа зросла на 227 млн і станом на початок липня досягла 4,7 млрд. За останні 12 місяців глобальна база користувачів соціальних мереж зросла більш ніж на 5% і становить 59% від загального населення планети.

Спільне дослідження Qatalog та GitLab показало, що навіть в умовах дистанційної роботи співробітники щодня витрачають даремно в середньому 67 хвилин через цифровий презентизм. Простіше кажучи, працівники імітують діяльність через побоювання невизнання та засудження, а технології допомагають їм у цьому.

Дослідження сучасних традицій асинхронної роботи під красномовною назвою «Вбивання часу на роботі» було проведено в березні компанією Attest на замовлення Qatalog та GitLab та охопило 2000 працівників розумової праці зі США та Великобританії. В опитуванні взяли участь працівники, які понад половину часу виконують свої посадові обов'язки дистанційно, за допомогою комп'ютера. А під асинхронною малася на увазі робота в зручний час без жорсткої прив'язки до інших співробітників.

Через стрімке поширення віддаленої та гібридної роботи багато менеджерів позбавлені можливості постійно бачити свою команду фізично в офісі. Водночас працівники розумової праці тепер стурбовані тим, що їхню роботу не буде визнано: більша частина (54%) кажуть, що відчувають необхідність показувати колегам та керівникам, що вони перебувають у мережі та працюють.

У багатьох випадках це також означає роботу наднормово. У середньому працівники заявили, що вони витрачають додатково 67 хвилин щодня (понад свою звичайну робочу годину), щоб переконатися, що вони помітні онлайн, що еквівалентно понад 5,5 години на тиждень.

Ця культура презентизму, ймовірно, йде згори: 63% працівників дотримуються думки, що керівництво в їхній організації «надають перевагу традиційній культурі зі співробітниками в офісі». Ще 54% також заявили, що їхні колеги застрягли у старих звичках, що ускладнює перехід на асинхронну роботу.

Схильність начальників до презентизму, ймовірно, буде контрпродуктивною: переважна більшість людей (81%) кажуть, що вони «продуктивніші й виробляють продукцію вищого ґатунку, коли у них більше гнучкості в роботі».

Попри заяви про «новий спосіб роботи», лише третина (33%) працівників розумової праці заявили, що вони працюють асинхронно «Часто чи завжди», що вказує на те, що колишній формат роботи «9 на 5» залишається реальністю для багатьох, навіть якщо вони працюють віддалено. При цьому опитування також виявило суттєву різницю між старшими та молодшими співробітниками.

Майже три чверті (74%) керівників вищої ланки заявили, що вони працюють асинхронно «часто» або «завжди», у порівнянні з 48% на рівні віцепрезидента чи директора, 32% на рівні менеджера чи консультанта та 24% тих, хто обіймає аналітичну чи адміністративну посаду.

«Пандемія дала нам унікальну можливість змінити наш стиль роботи та відкинути пережитки, які ми придбали в офісну епоху, але поки що ми повторюємо ті самі помилки. Працівники відчайдушно намагаються уникнути підозр у тому, що вони працюють недостатньо старанно, і вони повертаються до звичок презентизму, адаптованих для цифрового робочого місця. Що, зрештою, призводить до зниження ефективності та нещасних співробітників, які вигоріли. Водночас керівники знають, що можуть працювати за власним графіком, не побоюючись питань зі сторони своєї команди. Тобто старші співробітники відчуваються вправі працювати асинхронно, але не поширюють таку саму свободу та гнучкість на членів своєї команди», – вважає Тарік Рауф, засновник та генеральний директор Qatalog.

У той час як технології уможливили віддалену та асинхронну роботу, вони також полегшують цифровий презентизм, коли працівники знаходять безліч способів показати колегам, що вони все ще присутні на цифровому робочому місці, від надсилання електронних листів або повідомлень до додавання коментарів у Google Docs.

Як працівники демонструють колегам, що вони у мережі та працюють:

• Електронні листи – 70%;
• Повідомлення у месенджерах – 53%;
• встановлення статусу «Активний» у Slack чи Teams – 52%;
• Підключення до групових відеодзвінків – 51%;
• Додавання коментарів до редагованих документів – 29% тощо.

У середньому працівники тепер отримують повідомлення із шести різних додатків, і майже три чверті (73%) відповідають на ці повідомлення у неробочий час, а 30% заявили, що практикують таке щодня.

При цьому гнучкість у виборі робочого часу швидко стала одним із ключових полів битви за залучення та утримання талантів. Дві третини (66%) працівників заявили, що звільняться з роботи, якщо гнучкість буде обмежена, а 43% –що розглянуть більш низькооплачувану посаду, якщо це дасть їм більшу гнучкість у роботі.

Що цілком закономірно, адже три чверті (74%) працівників заявили, що більш гнучкий графік дозволив їм приділяти більше часу хобі, волонтерству чи підробіткам. Крім того, серед працівників, які сказали, що вони працюють асинхронно «часто» або «завжди», 65% сказали, що це позитивно позначилося на їхньому добробуті, у порівнянні з 6%, які сказали, що це мало негативний вплив.

Від початку поточного року 62% оперативних попереджень системи Bitdefender Managed Detection and Response (MDR) щодо актуальних кіберзагроз припадало на витоки облікових даних, стверджується у черговому щомісячному звіті компанії. В останні два роки цей вектор атак набирає ваги незалежно від галузі та місця розташування користувачів. У звіті Verizon про розслідування витоків інформації вказується, що облікові дані становили 42% усіх даних, скомпрометованих у 2021 році, і говориться: «Якщо ви можете отримати доступ до активу безпосередньо через Інтернет, просто ввівши облікові дані, те саме можуть зробити й злочинці».

Незалежно від того, чи йдеться про нове порушення, чи перероблений список, витік облікових даних залишається серйозною загрозою для організацій. Облікові дані, включно з адресами електронної пошти користувачів і відповідними паролями для певного сайту чи програми, є улюбленим типом даних кіберзлочинців, оскільки вони дозволяють їм маскуватися під законного користувача в системі.

Є кілька способів, якими зловмисники можуть використовувати компрометовані облікові дані. Це можуть бути комбінації імен користувачів, адрес електронної пошти та відкритих паролів для отримання початкового доступу через вебпортал або інші засоби віддаленого доступу, такі як RDP, VPN або SSH, за допомогою атак методом «грубої сили» або встановлення облікових даних. Спамери та інші атаки соціальної інженерії, такі як фішинг та цільовий фішинг, також можуть використовувати електронні листи для атаки на корпоративні чи особисті електронні адреси, які, ймовірно, активні.

На основі аналізу виявлення шкідливого програмного забезпечення з 1 по 30 червня, усього було зафіксовано 192 активні сімейства програм-вимагачів. Як бачимо, лідирує з великим відривом сумнозвісний WannaCry – 42%, далі йдуть GangCrab – 15% та Robin – 13%.

Загалом у червні системи кіберзахисту Bitdefender виявили програми-вимагачі зі 156 країн. Нижче наведено десять, які найбільше постраждали від шифрувальників. Першу трійцю складають Сполучені Штати Америки (27%), Бразилія (15%) та Індія (12%). Багато таких атак, як і раніше, мають опортуністичний характер, і розмір популяції корелюється з кількістю виявлень.

Фішингові атаки часто використовуються як початковий вектор атаки, а зараження програмами-вимагачами є кінцевою стадією. Фахівці Bitdefender проаналізували виявлення зловмисного програмного забезпечення у червні. При цьому враховувалась лише загальна кількість випадків, а не заподіяні фінансові втрати. Опортуністичні зловмисники та деякі групи програм-вимагачів як послуги (RaaS) становлять вищий відсоток у порівнянні з групами, які більш вибірково ставляться до своїх цілей, оскільки вони віддають перевагу обсягу, а не вищій вартості.

Атаки homograph спрямовані на зловживання міжнародними доменними іменами (IDN). Зловмисники створюють міжнародні доменні імена, які підробляють цільове доменне ім’я. Переглядаючи ці дані, пам’ятайте, що тут маються на увазі виявлення програм-вимагачів, а не зараження.

Попри вторгнення рф в Україну, ІТ-аутсорсинг продовжує зростати. За останні п'ять місяців його частка склала майже половину всього експорту послуг – 46%. Якщо динаміка буде триматись на такому ж рівні, обсяг експорту ІТ-послуг може сягнути 7 млрд дол. надходжень до економіки у 2022 році. Для порівняння, ця сума, наприклад, перекриває збитки всіх цивільних аеропортів України. Про це повідомив Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic.

Вторгнення рф вдарило по експорту товарів та ключових галузях української економіки, як то металургія чи агропромисловість. При цьому, експорт послуг залишився на рівні минулого року, оскільки IT-індустрія (мається на увазі IT-аутсорсинг) компенсувала падіння інших експортних послуг.

Так, у першому кварталі 2022 року експорт українських товарів впав на 20%. Падіння зафіксовано в таких категоріях, як чорні метали – 38%, продовольчі товари – 6%.

В той час, як ІТ-послуги залишаються єдиною індустрією експорту послуг, що зросла упродовж п’яти місяців на 27%, свідчать дані «Опендатабот». Минулого року лідером експорту були транспортні послуги, а IT-послуги посіли друге місце.

«Експорт послуг залишається на рівні минулого року – 6,8 млрд дол., оскільки IT-індустрія тримає ці показники на довоєнному рівні, – зазначає Андрій Яворський. – Ми робимо для цього все можливе, утримуючи міжнародних партнерів та залучаючи нових зовнішніх замовників. Тільки GlobalLogic з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну по 5 травня сплатила 97,7 млн грн податків».

Між тим, для України розвиток IT-аутсорсингу означає не лише створення нових технологій та забезпечення валютних надходжень. Так, він залишається привабливою сферою, що пропонує робочі місця й довгострокові інвестиції в спеціалістів. При цьому загальносвітова тенденція показує, що галузь росте і буде продовжувати нарощувати об'єми. Доказом цього є договір покупки японською компанією Hitachi міжнародної ІТ-компанії GlobalLogic, перша річниця якого була 14 липня. За цей час GlobalLogic зросла з 21 тис. до 26 тис. інженерів у всьому світі, а штат GlobalLogic Ukraine збільшився на 1 тис. інженерів – наразі компанія в Україні співпрацює з понад 7500 фахівцями.

«Через війну багато українців змушені шукати нову роботу. Вони хочуть стати частиною стабільної та перспективної галузі. Ми прагнемо допомогти у цьому, тому вперше від 24 лютого поновлюємо співпрацю зі спеціалістами початкового рівня – trainee. Всі охочі матимуть шанс розпочати свій кар’єрний шлях в IT-професії», – зазначила Анна Щербакова, віцепрезидентка операцій GlobalLogic.

Зараз в Україні майже 13 тис. відкритих позицій в IT, а у GlobalLogic – понад 340. Компанія продовжує залучати до співпраці інженерів і пропонувати можливості для професійного навчання та розвитку. Наприклад, нещодавно в GlobalLogic стартував IT Switch – онлайн-курс із менторами та тренерами компанії, під час якого учасники можуть отримати базові технічні знання для подальшого розвитку в ІТ. Долучитись до курсу можна і зараз.

Для подальшої ефективної роботи IT-галузі необхідна інфраструктурна стабільність, чітка законодавча взаємодія з клієнтами та стабільність людського капіталу. Надання дозволу на тимчасовий виїзд IT-спеціалістів за кордон дозволить їм займатися IT-проєктами, що неможливі у країні, де ведуться бойові дії. Саме за таких умов IT-індустрія продовжить забезпечувати регулярне надходження валюти в економіку країни.

Компанія GlobalLogic планує масштабне розширення вже цього року – її присутність поповниться щонайменше трьома новими країнами.

Крім того, у червні GlobalLogic відкрила новий сучасний офіс у Гданську. Понад 120 інженерів працюватимуть над новітніми рішеннями у сфері розробки вбудованих систем, кібербезпеки та комунікацій. Гданськ став сьомою фізичною локацією компанії в Польщі.

Загалом у GlobalLogic відкрито 35 локацій у світі. Це Німеччина, Польща, Словаччина, Швеція, Хорватія, Аргентина, Канада, Індія, Ізраїль, США з головним офісом у Кремнієвій Долині та Україна.

«У 2022 році ми планували активно відкривати нові офіси не лише за кордоном, а й в Україні. Зокрема в Одесі, Дніпрі та в західних регіонах, – зазначає Анна Щербакова. – Ми обов’язково повернемось до цих планів з настанням миру в Україні».

Якщо оцінка ринкової вартості компанії-стартапу перевищила 1 млрд дол., у сфері венчурного інвестування її називають єдинорогом (unicorn). Щоб зрозуміти, у що нині вкладається великий венчурний капітал, аналітики вивчили актуальну інформацію про найперспективніші стартапи.

На основі даних CB Insights за червень, дослідники BestBrokers виділили 10 найбільших фондів, що володіють частками у найбільшій кількості єдинорогів. Сьогодні на їхню частку припадає 38% з усіх 1143 перспективних новачків. Як бачимо, сім із цих десяти венчурних фондів походять з США, два – з Китаю та один – з Японії. Причому перша трійка – Accel, Tiger Global Management та Insight Partners – володіють частками більш ніж у 60 єдинорогах кожна.

З точки зору галузевої приналежності єдинорогів, в які інвестують найбільші фонди, більша частина з них (53%) працюють в одній із трьох сфер діяльності – інтернет ПЗ та сервіси (22,8%), фінтех (18,8%), а також електронна комерція та прямі продажі (11,7%). Ще приблизно чверть єдинорогів зайняті розробками в галузі штучного інтелекту (7,5%), кібербезпеки (7,1%), охорони здоров'я (6,1%), а також управління даними та аналітики (5,3%).

На думку фахівців, на поточний стан справ суттєво вплинули політичні, економічні та соціальні зміни останніх років, пов'язані, зокрема, з пандемією. Так, з початку 2021 року фінтех-єдинороги виросли на приголомшливі 330%, на другому місці за динамікою зростання інтернет ПЗ та послуги з 274%, на третьому – кібербезпека з 267%.

Загалом з точки зору найбільш перспективних напрямків лідирують програмне забезпечення і фінтех – на ці дві галузі припадає понад 50% єдинорогів, у яких інвестували три провідні американські фонди (Accel, Tiger Global Management та Insight Partners).

На третьому місці у глобальному рейтингу знаходиться електронна комерція. Однак у портфелі трьох найбільших азійських фондів – Sequoia Capital China, SoftBank Group і Tencent Holdings – вона впевнено займає позицію лідера. Варто додати, що за прогнозами Statista, до 2024 року доходи від електронної комерції в Азії можуть досягти позначки 2 трлн дол.

Масштабна російська агресія проти України призвела до того, що зараз у всіх на слуху не тільки фізична, але й продовольча безпека. Тож цього разу, в рамках проєкту [email protected], нашими співрозмовниками стали представники агрохолдингу «Астарта-Київ» – директор департаменту розвитку інформаційних технологій Олександр Войналович, та директорка компанії AgriChain Наталія Богачева, які розповіли багато цікавого про підходи до роботи в команді та взаємодію з клієнтами в умовах війни.

Бізнес до війни

«Астарта-Київ» – один з найбільших публічних вертикально інтегрованих агроіндустріальних холдингів в Україні. З 2006 року акції компанії розміщені на Варшавській фондовій біржі. В її управлінні знаходиться 220 тис. га земель сільськогосподарського призначення.

Агрофірми «Астарти» обробляють орні землі у семи областях України. Компанія вирощує цукрові буряки, а також зернові та олійні культури: озимі пшеницю та ріпак, сою, соняшник та кукурудзу. З 2017 року розвивається органічне землеробство, є відповідні сертифікати.

«Астарта» – провідний виробник цукру в Україні – володіє шістьма заводами, які можуть переробляти 36 тис. тонн цукрового буряку на добу. Також компанія є одним із лідерів українського ринку виробництва та зберігання зернових й олійних культур, вона володіє вісьмома елеваторними комплексами в обсязі понад 550 тис. тонн.

Холдинг – ведучий виробник індустріального молока в Україні. Загальне поголів’я складає 22 тис. корів. На високому рівні в «Астарті» і переробка сої, потужність виробництва на рік – 230 тис. тонн. Працює біогазовий комплекс.

Крім того, до складу агропромхолдингу «Астарта-Київ» входить створена у 2017 році ІТ-компанія AgriChain, що займається розробкою та впровадженням спеціалізованих ІТ-рішень. Зокрема багатофункціональної платформи, яка об’єднує автоматизацію бізнес-процесів та ефективне управління всіма напрямами діяльності підприємства.

Війна та бізнес

На початку повномасштабної російської агресії «Астарті» вдалося зберегти колектив та забезпечити безперервність виробничих процесів. Це дуже важливо, адже агросектор, особливо тваринництво, чутливі до цього. Саме цей напрямок був найуразливішим, адже доїння в компанії не зупиняли, хоча працювали не всі молокопереробні підприємства та була сильно ускладнена логістика.

Попри всі труднощі, спричинені російською військовою агресією, «Астарта» в оптимальні терміни провела посівну кампанію. Засіялись після розмінування полів навіть на території Чернігівської області, яка до початку квітня була під тимчасовою окупацією.

У структурі посівів агропромхолдингу відбулися зміни на користь тих культур, які можна переробляти в Україні. Зокрема, скоротили посівні площі кукурудзи на користь таких олійних культур як соняшник і соя.

Наразі в компанії кажуть, що головними завданнями команди є зібрати урожай на усіх площах і забезпечити зберігання та перероблення цієї продукції.

Компанія залишається добропорядним роботодавцем – жодних затримок із виплатами працівникам не було і немає. Навпаки, у перші ж дні вторгнення росії всім було виплачено зарплати наперед для того, щоб кожен мав «фінансову подушку».

Олександр Войналович

Всі працівники, які проживали на територіях, що піддалися масовим військовим атакам у перші дні після 24 лютого та виявили бажання переїхати, були евакуйовані на безпечніші території. «Астарта» взяла розв'язання цього питання на себе і зараз допомагає всім хто потребує.

Соціальна відповідальність і гуманітарний фронт

В умовах воєнного стану, коли частина підприємств частково або навіть повністю зупинила свою діяльність, виконання податкових зобов’язань бізнесом, який працює – це прояв соціальної відповідальності й громадянської свідомості. В «Астарті» добре розуміють, що сплата податків є особливо важливою фінансовою підтримкою для місцевих бюджетів, тож компанія сплачує податки в повному обсязі та вчасно. Зокрема, за перший квартал підприємства агропромхолдингу сплатили понад 285 млн грн податків та зборів.

Також агрохолдинг «Астарта» та благодійний фонд «Повір у себе» з перших днів війни стали на захист рідної країни та українців і на гуманітарному фронті, створивши проєкт Common Help UA.

Вклад у перемогу – 10 млн дол. або понад 14 тис. тонн благодійної допомоги.

Продукти, дитяче харчування, засоби індивідуального захисту, ліки, воду, техніку отримали понад 660 тис. українців у 14 областях. Підтримка від «Астарти» та фонду «Повір у себе» вже надійшла у 212 соціальні та медичні заклади, які обслуговують понад мільйон українців. Робота продовжується 24/7. До Перемоги!

ІТ до і після 24.02

З кінця 2021 року і фактично до 24 лютого разом з іншими бізнес-підрозділами департамент розвитку інформаційних технологій вів активну діяльність по обробці ініціатив, які були напрацьовані бізнесом під час стратегічних сесій, що проходили на кожному виробничому підприємстві «Астарти». Безперечно, ІТ-департамент та компанія AgriChain зі своїми цифровими продуктами були важливими учасниками цих стратегічних сесій. Напрацювань було дуже багато. Вони почали формуватися в блоки для стратегії бізнесу загалом та короткострокової стратегії ІТ-напряму. Були заплановані досить серйозні модернізації ІТ-інфраструктури протягом року та захищений з їх урахуванням бюджет на 2022 рік.

Вже за кілька годин після початку війни було зібране екстрене засідання ІТ-департаменту, на якому спільно з начальниками управлінь обговорили безпеку команди та можливість переїзду працівників з родинами у більш безпечні місця.

Перевірили всі засоби віддаленого зв’язку, намагаючись забезпечити не лише роботу резервних каналів, а й подумали що робити у разі найгіршого сценарію – якщо не буде працювати мобільний зв'язок та Інтернет.

«Відчуття на рівні інтуїції було таке, що війна все ж почнеться. За два тижні до її початку я пропонувала команді подумати про переїзд на захід України, радила шукати житло, щоб ми могли перевезти туди команду. Але сталося як сталося, – розповідає Наталія Богачева, директорка компанії AgriChain. – Вже о 5:30 ранку 24 лютого я почала обдзвонювати усіх менеджерів компанії, ми радилися, куди та кому краще евакуюватися. Тобто, розпочався процес виїзду та розміщення працівників у безпечних місцях. Завдяки цьому наша команда досить швидко зорієнтувалася та практично усі оперативно виїхали».

Першочергові задачі

В перші тижні IT-департамент вирішував операційні завдання: чи всі колеги, кого війна застала десь віддалено від офісу, мають комп’ютери, засоби для роботи та зв’язку. Тобто, з’ясовували, чи є все необхідне для продовження діяльності в тому вигляді, в якому дозволяли обставини.

«Були такі дні, коли наші працівники, ризикуючи власним життям, приїжджали в офіс, щоб під'єднати колег до мережі, або, щоб видати комп’ютер особисто чи передати поштою. Також нам постійно надходили запити про надання комп’ютерів чи принтерів на вимогу ЗСУ, і ми все організовували максимально оперативно», – каже Олександр Войналович.

Вже десь за тиждень від початку війни співробітники AgriChain почали повертатися до звичного режиму роботи, хоча і в попередні дні проводилися традиційні щоденні стендапи та виконувались робочі завдання.

«Ми продовжили займатися тими проєктами, які у нас вже були в роботі, та виконали усі зобов’язання перед зовнішніми клієнтами. Для мене було важливо не лише відновити роботу, але й щоб уся команда була залучена у процес й колеги мали менше часу для читання новин та занурення у деструктивні стани», – говорить Наталія Богачева.

Трудові ресурси були розподілені: спеціалісти, які працювати із зовнішніми клієнтами, зосередилися на внутрішніх проєктах. Мова йде про «СпівДію», Common Help UA та проєкти «Астарти», де була потрібна участь команди AgriChain.

IT, що допомагають

Насамперед, у пригоді став Microsoft Teams. Це вже друга критична ситуація, яка показала значущість цього сервісу для компанії. Перша – 2020-й ковідний рік: тоді всі разом перейшли в Teams і відчули переваги віддаленої роботи та безперебійного зв’язку одне з одним. Друга – це війна, але з обтяжувальними обставинами – періодично доводиться переривати наради та спілкування через повітряні тривоги чи вибухи у когось з учасників.

Також дуже добре показала себе система електронного документообігу. Починаючи з 2021 року в ній затверджуються більшість документів та всі договори. Тому цей сервіс, як, власне, і під час пандемії, виявився дуже актуальним.

Вся IT-інфраструктура «Астарти» розподілена між кількома хмарними майданчиками та дата-центром. Наразі 80% всіх даних компанії зберігається в «хмарі». В перші дні повномасштабної війни було розроблено кроки для швидкого перенесення решти 20%, але поки в цьому немає потреби.

«Став у нагоді й наш досвід роботи з «хмарними» сервісами. Оскільки ми маємо спеціалістів у цій сфері, партнери зверталися до нас за консультаціями, щоб ми допомогли перевести в «хмару» їхню інфраструктуру. Звісно, це була дружня допомога, а не комерційна взаємодія. Для нас це дуже важливо – підтримувати одне одного.

Наталія Богачева

Також ми мали багато запитів на супутниковий моніторинг об’єктів (особливо на окупованих територіях). А ще ми отримували запити про віддалене відстеження та блокування польової техніки, яку викрали на півдні України. Тобто ми «закривали» дуже багато нетипових, але посильних для нас питань, які з’являлися у наших клієнтів з початку війни», – розповідає Богачева.

Негайні питання

IT-інфраструктура «Астарти» була готова до автономної роботи, але завдяки зусиллям мобільних операторів та інтернет-провайдерів зв’язок майже не переривався. Пізніше, завдяки організації УКАБ, компанія отримала 21 пристрій Starlink, які було розподілено між виробничими підрозділами для розбудови резервних каналів зв’язку.

За словами пані Наталії, ще до війни компанія AgriChain почала працювати над переходом в статус резидента «Дія City», і після 24 лютого цей процес був продовжений: проведено ґрунтовний аналіз відповідності вимогам, обраховано фінансові наслідки, потенційні ризики та врешті прийняте рішення про подачу заявки.

«Для нас це було важливо, оскільки ми не мали юридичних підстав подати пропозиції щодо бронювання наших ключових ІТ-спеціалістів для забезпечення безперебійної роботи програмних комплексів, бо працювали з ними на умовах підряду. Після введення ж у штат спеціалістів та проходження відповідних процедур на рівні міністерств аграрної політики та оборони – це питання вирішилось позитивно, – каже керівниця AgriChain. – Крім того, завдяки приєднанню до «Дія City» наші спеціалісти, які стали штатними працівниками, отримали більше гарантій у разі призову до ЗСУ. Тепер при мобілізації за ними зберігатиметься заробітна плата та робочі місця, тоді як для підрядників подібні опції є недоступними згідно з законодавством України. Отож нині усі наші хлопці, які боронять нашу землю, а також їхні сім’ї мають гарантії фінансових компенсацій».

Відмова від продукції з рф

«Потреба відмови від російського ПЗ та сервісів виникла ще у 2014 році. Тут важливо підкреслити наше ставлення до системи 1С, яка є однією з основних у нашій компанії. Ми жодної гривні не сплачуємо до росії. Ми використовуємо цей програмний продукт у версії, локалізованій для України, і підтримуємо його роботу власними силами. Витрати на підтримку цього рішення сплачуються розробниками та аналітиками, які є громадянами України або українськими підприємцями», – говорить Олександр Войналович.

Персонал

«Тут я відповім не просто як директор ІТ-департаменту, а як член дирекції холдингу: це питання обговорювалося на засіданні дирекції й принципова позиція керівництва у тому, що ми не скорочуємо персонал, тому що для нас кожна людина – це цінність. Скоротивши людину зараз, нам буде потрібно після перемоги шукати мотивацію та аргументи повернути її назад в компанію. І це було б дуже непросто. Тому ми повністю зберегли команду та намагалися тих працівників, які не були навантажені своїм основним функціоналом, залучити у волонтерські та гуманітарні проєкти», – розповідає Олександр Войналович.

Наприклад команда ІТ-департаменту «Астарти» долучилася до підтримки гуманітарного проєкту Common Help UA. Лише за три тижні з нуля було розроблено програмний продукт для обліку товарних залишків гуманітарної допомоги. Він дозволяє формувати заявки на «відвантаження» конкретному отримувачу, розподіляти товарні залишки на отримувачів і показувати документально списання зі складу товарних позицій: ліків, продуктів тощо. На фінальному етапі розробили документ, який фіксує процес відвантаження, і на основі якого формуються ТТН та акт прийняття-передання товару. Також працювали над звітами, які допомагають користувачам отримувати інформацію: в розрізі постачальників та отримувачів. Крім того, забезпечили можливість вивантаження даних, в які саме регіони попрямувала гуманітарна допомога. Уся ця кропітка робота була проведена заради того, щоб волонтерська діяльність проєкту Common Help UA була максимально прозорою та організованою й оперативною.

«До лав ЗСУ було призвано два спеціалісти компанії. Функції, які вони виконували, ми розподілили між іншими колегами. У нас є цікавий кейс. В AgriChain працює чоловік та дружина. Він – менеджер проєктів, вона – керівник відділу маркетингу та продажів. Дружина повністю «підхопила» роботу свого чоловіка, коли його було призвано до лав ЗСУ. Час, що був алокований на комерційну зовнішню діяльність керівника відділу маркетингу, ми перерозподілили на той функціонал, який вона може виконувати, – говорить Наталія Богачева. – Наша команда також зі свого боку підтримала Common Help UA. Ми розробили для нього вебсайт, який став обличчям та голосом проєкту, де можна знайти інформацію про сам проєкт, партнерів, познайомитися зі звітами та зробити свій внесок у підтримку України. Також ми розробили мобільний додаток, у якому волонтер міг просканувати штрих-код на пакуванні, зробити декілька фото ліків і вказати їхню назву. Ця інформація завантажувалася в Google-таблицю. Ми мали домовленості із волонтером-провізором, який у спокійних обставинах міг групувати ці ліки за діючою речовиною, а також правильно вказати товарну групу, що дозволило без присутності провізора на складі якісно ідентифікувати усі медикаменти.

Також команда AgriChain допомагала автоматизувати процес роботи з донорами поточними та потенційними. Щоб не втрачати час на розробку рішення під дане завдання, ми зв’язалися з компанією Terrasoft, розробником платформи для автоматизації різних типів бізнес-процесів Creatio. І вони зголосилися на безоплатній основі передати пул ліцензій для роботи волонтерів гуманітарного проєкту Common Help UA. Даний інструмент дозволив за декілька днів автоматизувати роботу з донорами та зробити її більш ефективною».

Поточні проєкти

Як вже згадувалось, ІТ-департамент «Астарти» сконцентрувався на операційній роботі. Ті глобальні проєкти, які були забюджетовані, призупинилися, і всі бюджети були вивільнені, щоб перенаправити їх на посівну та підтримку операційної діяльності підприємств. І, звичайно, частину коштів на впровадження гуманітарних ініціатив.

Одним із пріоритетних напрямів роботи є логістика: транспортна, польова, складська та комерційна. Для цього було створено спільний портфель проєктів, щоб комплексно переосмислити усі питання, що стосуються логістики, оскільки це одна із найактуальніших проблем, яку потрібно вирішувати тут і зараз. Мова йде і про план розміщення продукції, автоматизацію токів, щоб «розвести» усі запаси зерна та розмістити торішній і майбутній урожай, якщо «Астарті» не вистачатиме елеваторних потужностей. Також вже сьогодні готується матеріальна база для логістики нового урожаю.

Якщо раніше компанії холдингу тримали курс на згортання токів та складських приміщень, бо це вважалося нераціональним, то зараз у турборежимі відбувається їхня автоматизація. Це один із прикладів тих нових викликів, які з’явилися у команди із початком війни.

Також розпочали співпрацю з американською компанією Planet Labs. Ця компанія зробила революцію в індустрії спостереження за поверхнею Землі завдяки високій точності супутникових знімків. Сьогодні AgriChain знаходиться в процесі інтеграції з Planet, щоб клієнти отримували максимально якісні супутникові індекси із високою роздільною здатністю (мова йде про 3-4 метри).

Вже сьогодні на компанію «Астарта» пілотується рішення AgriChain Plan для планування сезонної виробничої програми в рослинництві. Ближче до осені планується завершити пілотний проєкт та запропонувати це рішення ринку. Крім того, є глобальні плани та партнери, щоб продавати AgriChain Plan за кордоном.

IT-безпека

Це дуже важливе запитання. Настільки, що з 1 липня було створено відділ кібербезпеки «Астарти». В компанії добре усвідомлюють важливість цього фронту, на якому ведуться постійні атаки. Інформаційна війна – це теж війна, зі своїми досягненнями та, на жаль, із втратами. На цьому фронті не гинуть люди, але можна втратити важливу для країни чи бізнесів інформацію.

«Наша служба кібербезпеки працювала в режимі 24/7 і зараз активно продовжує працювати, досліджуючи інформаційні периметри компанії. Окремо варто зазначити, що ми мали завдання, не знижуючи захисту наших інформаційних систем, знайти рішення розгорнути корпоративну інфраструктуру на персональному домашньому комп’ютері для тих працівників, які змушені були швидко їхати з дому без робочих комп’ютерів. І це завдання було успішно вирішено», – каже Олександр Войналович.

Стратегія IT

ІТ-стратегія повинна мати постійний процес узгодження із бізнес-стратегією. Яка в нашому випадку полягає у забезпеченні продовольчої безпеки України. А для ІТ-стратегії, щонайперше, важливо забезпечити безпеку інформаційного периметра компанії, щоб всі засоби комунікації – мобільний та онлайн зв'язок, Інтернет працювали постійно.

Також важливо було не дати «впасти прапору», який ніс наш операційний бізнес – забезпечити роботу всіх систем обліку, фінансового управління, цифрових модулів AgriChain, щоб в операційному полі наші бізнес-підрозділи жодних змін не відчували.

Можна сказати, що вже наприкінці березня й ІТ-департамент, і компанія AgriChain вийшли на довоєнний режим роботи. Звичайно, «айтішнікам» було трішки простіше, оскільки вони звикли до віддаленої роботи. В роботу взяли велику кількість проєктів по забезпеченню операційної діяльності, розвитку систем керування процесами в логістиці, в закупівлях. І зараз, після затвердження дорожньої карти розвитку цих проєктів, продовжується їх впровадження, не знижуючи темпу.

Робочий настрій у команді

«Кожна людина – це просто людина. Зі своїм психологічним станом, страхами, побоюваннями за себе і родину. І всі ми безперечно були шоковані та потребували психологічної підтримки. Мій рецепт, мабуть, не новий – це комунікація. Тут її було більше, і вона була щоденна. Ми й зараз, окрім робочого часу, двічі на місяць організовуємо зустрічі зі всією командою ІТ-департаменту. Обов’язково із ввімкненими камерами, щоб бачити одне одного. Ми розповідаємо, як кожен почувається, чим він займається поза роботою, куди ходить з дітьми, що робить у неділю. Ми спілкуємося і слухаємо одне одного, даємо можливість побути в офісі, в команді, хоч і віртуально. Тут є місце жартам, особистим історіям – тут можна виговоритися, – розповідає Олександр Войналович. – Я щасливий менеджер, якому дуже поталанило мати згуртовану команду, тому якихось додаткових засобів чи методів управління не потрібно застосовувати, щоб мотивувати людей на роботу. Всі й так прекрасно усвідомлювали високий рівень відповідальності, який покладено на нашу компанію – це продовольча безпека країни.

Скажу більше, що члени дирекції відмовилися від частини своєї зарплатні на користь гуманітарного проєкту Common Help UA. А з усіма працівниками, які співпрацюють з нами на умовах підряду (ФОП), ми домовилися, що вони на весь період воєнного стану не вказуватимуть понаднормових годин у звітах про роботу, а лише фіксовану частину. Ми працюємо з таким самим ентузіазмом, як і раніше, а це точно не 8 годин на добу».

Який був план?

«На дирекції це питання обговорювалося та складалися різні плани розвитку подій. У найвищому пріоритеті для нас було подбати про безпеку людей, вберегти їх від ймовірних атак, нальотів, продумати шляхи евакуації, – говорить Олександр Войналович. – Скажу відверто, що особисто я був трохи наївним, бо не вірив в те, що настільки повномасштабним вторгненням все це почнеться. Тому я налаштовував команду на серйозну роботу. 23 лютого ввечері розв'язували питання, де буде проходити наступна стратегічна сесія, щоб сформувати остаточно стратегію.

Водночас я знав, що інфраструктура у нас готова. Ми ще 2,5 роки тому підготували план дій відновлення при екстремальних діях – Disaster Recovery Protocol (Протокол відновлення інфраструктури в разі критичних збоїв). Так, протокол був, але я був переконаний, що нам не доведеться його застосовувати. Виявилося, що частково застосували… На щастя зараз ми всі у відносній безпеці та працюємо, наближаючи Перемогу»!

За два місяці війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії. Обсяг завданої шкоди та довгострокові наслідки поки що важко оцінити, адже бойові дії тривають. Проте деякі висновки можна і треба робити вже зараз.

Агенція Promodo, що працює на ринку України вже 18 років, спеціалізується на цифровому маркетингу і розвитку бізнесу, та має експертизу з розвитку майданчиків eCommerce, представила результати дослідження стану українського ринку електронної комерції за лютий – травень. Для його підготовки використані як результати власних опитувань, так і дані інших компаній та організацій.

Так, згідно з дослідженням «Київської школи економіки» та компанії Gradus від 12 квітня, з початку повномасштабної війни суттєва кількість українців мігрувала на західну та центральну Україну – Львівська область дала прихисток 18% опитаних, Вінницька – 13%, Івано-Франківська – 11%, Черкаська – 9%.

Проте з квітня, завдяки припиненню бойових дій відразу на кількох напрямках, частина вимушених переселенців почала повертатися додому чи перебиратися до великих міст. Особливо це стосується Київського регіону.

В наслідок цього попит в Україні перерозподіляється не лише за географічно, але й за статтю. Так, за даними ООН, на 13 червня більш як 7 млн українців перетнули державний кордон. Переважно жінки з дітьми та люди похилого віку (60+). Майже стільки ж, 6,5 млн громадян переїхали до порівняно більш безпечних регіонів. При цьому значно зросла частка чоловіків віком від 18 до 60 років.

Згідно звіту SimilarWeb по ТОП-100 українських eCommerce-сайтів за березень, 83% споживачів зараз – це українці віком від 18 до 44 років. І серед них стало більше чоловіків – 61%.

Підтверджують цю тенденцію і дані з Facebook. Аудиторія цієї соціальної мережі у березні на 52% складалась з жінок й на 44% – з чоловіків, тоді як роком раніше це співвідношення становило 62 до 38.

Оскільки на новому місці люди не завжди можуть знайти потрібні товари – зростає кількість онлайн-замовлень. В день повномасштабного російського вторгнення всі онлайн-магазини втратили в середньому 82,7% сеансів. Проте вже того ж тижня почалося незначне зростання трафіку. А з середини березня тенденція змінилася на позитивну, і спостерігається помітне збільшення сесій. Цьому сприяло те, що: українці почали відходити від першого шоку; відновилася логістика; скінчилася активна фаза переселення.

Частина українців, яка переїхала до безпечнішого місця, зіткнулася з відсутністю в офлайн-магазинах своїх звичних брендів і вибирає з того, що є. Частина відмовилась від преміальних брендів та заощаджує. А частина діє всупереч суворій ієрархії потреб, і перемикається на українські бренди, щоб підтримати суспільство. Це дає зелене світло онлайн-торгівлі.

Так, згідно з опитуванням KSE та Gradus від 1 квітня, 63% опитаних відповіли, що взагалі не звертають увагу на бренди, 15% купували рівною мірою як товари нових, так і звичних для себе брендів і тільки 5% продовжили купувати товари своїх улюблених та/або звичних брендів.

Таким чином, станом на кінець травня за доходом щодо довоєнного періоду відновилися лише дві категорії: зоотовари та косметика (плюс господарські та гігієнічні товари). Є стрибки з доходу у категорії «Електроніки та побутової техніки», але це пов'язано зі зростанням середнього чека.

Найгірше за доходом відновлюються категорії «Продукти», «Ліки» та «Одяг і взуття».

Товари для дітей мають тренд на зростання, що, швидше за все, пов'язане зі зміною сезонів та необхідністю оновлювати товари через дорослішання дитини. Також ця категорія є пріоритетною у розподілі бюджету родини.

Згідно з опитуванням Gradus, станом на 28 березня споживачі найбільше цікавились категоріями: харчові продукти, ліки, одяг і взуття, засоби гігієни. При цьому у категорії «Продукти» найбільший попит спостерігався на цигарки, рибні консерви та каву. В категорії «Ліки» були мали попит препарати для опорно-рухового апарату, для нервової та серцево-судинної систем. Споживачі також активно шукали одяг для мисливців та рибалок і чоловічі черевики; контактні лінзи та набори косметики для догляду; дитячі суміші та підгузки; корм для тварин та наповнювач для їх туалетів.

Тож, дослідники доходять висновку, що всупереч війні життя триває. Попит є, але він змінився – треба розширювати асортимент товарами, які зараз є найпопулярнішими. Прихильність до брендів дуже низька – купують те, що є.

В деяких регіонах попит впав, проте в інших навпаки виріс. Населення мігрує – перерозподіляйте маркетинговий бюджет на регіони, в які перебираються українці.

Динаміку зростання зберігають категорії, які закривають базові потреби: харчові продукти, сигарети, медикаменти, взуття та одяг, гігієнічні та господарчі товари, товари для тварин.

Українці швидше приймають рішення про покупку за умови наявності товарів та коротких термінів доставлення. Хто з гравців забезпечить наявність і логістику – той буде у виграші.

У середині березня ринок електронної комерції почав оживати. Швидше відновлюються та забирають клієнтів лідери, до яких звикли і яких знають. А також магазини, які відновили рекламні кампанії. Хто зараз є у Shopping, або у перших рядках видачі Google, той забирає покупця.

Зараз люди чутливі до позиції бренду щодо війни: розповідайте, що ваш бізнес робить для спільної перемоги.

У зв'язку із завершенням активних бойових дій у Києві, попит у столиці зростає – люди повертаються. У західних областях попит збережеться, доки на сході триватимуть активні воєнні дії.

Рано чи пізно війна скінчиться. Почнеться відновлення, і за оцінками багатьох експертів у топі продажів опиняться будматеріали, товари для дому, техніка та електроніка. Все це габаритні товари, які потребують специфічної логістики – є сенс підготуватись до цього заздалегідь.

Магазини, які опиняться в лідерах пошукової видачі та забезпечать наявність товарів різної цінової категорії (обов'язково економ та середній) – зберуть «вершки». І люди будуть як ніколи чутливі до ціни – асортимент має обов’язково утримувати товари сегмента економ.

В останньому звіті Ericsson Mobility Report, двадцять другому випуску аналітики та прогнозів шведського виробника телекомунікаційного обладнання відносно мережевого трафіку, стверджується, що у найближчі п'ять років за поширенням підписки на 5G у світі лідируватиме Північна Америка. При цьому очікується, що до 2027 р. дев'ять із десяти підписок у цьому регіоні будуть припадати на 5G.

Згідно з прогнозами (PDF, EN), в інших регіонах до 2027 р. на 5G припадатиме: 82% абонентів у Західній Європі, 80% у країнах Перської затоки та 74% у Північно-Східній Азії. Очікується, що в Індії, де розгортання 5G ще не почалося, до 2027 р. на 5G припадатиме майже 40% усіх підписок.

Глобальна кількість користувачів 5G через п'ять років становитиме близько половини всіх підписок або понад 4,4 млрд, а через мережі 5G проходитиме 60% всього глобального трафіку даних мобільних мереж.

Крім того, у звіті стверджується, що глобальний трафік мобільних мереж подвоївся за останні два роки. Це зростання зумовлене збільшенням використання смартфонів та мобільного широкосмугового доступу, а також цифровізацією суспільства та галузей. Щороку кілька сотень мільйонів людей стають новими абонентами мобільного широкосмугового доступу.

Укладачі червневого Ericsson Mobility Report роблять висновок, що 5G розвивається швидше, ніж усі попередні покоління мобільних технологій. Близько чверті населення світу зараз має доступ до покриття 5G. Лише за перший квартал 2022 р. було додано близько 70 млн передплат на 5G. Таким чином, до 2027 р. близько трьох чвертей населення світу зможуть отримати доступ до 5G.

У звіті також наголошується на все більш важливій ролі фіксованого бездротового доступу (FWA) у наданні послуг широкосмугового зв'язку. Ericsson прогнозує, що кількість з'єднань FWA перевищить 100 млн у 2022 р., а до 2027 р. ця цифра збільшиться більш ніж удвічі та наблизиться до 230 млн.

Що стосується Інтернету речей (IoT), у звіті наголошується, що у 2021 р. широкосмуговий IoT (4G/5G) випередив як 2G так і 3G у якості технології, що з'єднує найбільшу частку всіх IoT пристроїв, – на долю 4G/5G зараз припадає 44% всіх підключень.

Масові технології IoT (NB-IoT, Cat-M) збільшилися майже на 80% протягом 2021 р., сягнувши 330 млн підключень. Очікується, що до 2023 р. кількість пристроїв IoT, підключених за допомогою цих технологій, перевищить 2G/3G.

Реєстрація нового бізнесу в Україні демонструє позитивну динаміку відновлення, стверджується у спільному з партнерами дослідженні «Дія.Бізнес». Загалом у перші три місяці війни темп реєстрації нового бізнесу становив 81% до відповідного періоду 2020 р. та 47% до відповідного періоду 2021 р.

Упродовж трьох місяців війни в Україні зареєстровано 31266 суб’єктів господарювання, з яких 26386 ФОПів (84%).

У травні темп реєстрації нового бізнесу, порівнюючи з відповідним періодом 2020 р., був вищий на 24% та досяг майже 90% рівня травня 2021 р. Найбільше нових суб'єктів господарювання було зареєстровано у Києві, Львівській та Дніпропетровській областях.

У травні було зареєстровано 13126 нових ФОПів. До секторів, у яких найчастіше реєструвалися нові ФОПи, увійшли: комп'ютерне програмування (18,8%) та роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (6,4%).

Незмінною у травні залишилася трійка лідерів серед регіонів, у яких найчастіше реєструвалися нові прибуткові юридичні особи: Київ – 345 юросіб (+252, порівнюючи з першими двома місяцями війни); Львівська обл. – 116 (+62); Дніпропетровська обл. – 85 (+44). Також чималу кількість нових юросіб було зареєстровано в Київській, Одеській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Вінницькій та Полтавській областях.

Загалом від початку повномасштабної війни було зареєстровано 2407 нових неприбуткових організацій. Однак у травні, порівнюючи з двома першими місяцями війни, динаміка реєстрації нових неприбуткових організацій знизилася майже в півтора раза – з 1689 до 1372. Таким чином, якщо в березні-квітні частка неприбуткових організацій у загальній кількості юросіб становила 79%, то в травні скоротилася до 54,7%.

Цікаво, що утворені в травні неприбуткові організації реєструвалися лише за двома КВЕД: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 1035 (або 75,4% неприбуткових організацій) та ремонт комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 337 (або 24,6% неприбуткових організацій).

З початку повномасштабної війни українські компанії активно користуються програмою підтримки з релокації бізнесу, яку координує «Міністерство економіки України». Станом на 10 червня заявку на релокацію подали 1639 підприємств, 503 з яких вже релоковані. Причому більша частина з них вже відновили роботу на новій локації.

Найбільше підприємств, які подали заявки на релокацію, з Харківської області (25%), Києва (21%) та Київської області (13%). До топ-регіонів, куди переїхало найбільше підприємств, увійшли: Львівська, Закарпатська та Чернівецька області.