| 0 |
|
Як повідомляє Bloomberg, Китай розробив стратегію масштабного наступу в навколоземному просторі, подавши заявку до Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU) на розгортання флоту з 203 000 супутників до середини 2030-х років. Цей план за своїми масштабами значно випереджає амбіції західних приватних компаній: для порівняння, мережа Starlink Ілона Маска наразі налічує близько 10 000 супутників, а сузір'я Kuiper від Amazon планується в обсязі лише 3 232 одиниць. Така активність Пекіна свідчить про спробу встановити контроль над низькою навколоземною орбітою, яка стає дедалі тіснішою.
Проте аналітики Bloomberg зазначають, що плани Китаю можуть бути не стільки реальною програмою запусків, скільки стратегією створення перешкод для конкурентів. Так звані «паперові супутники» дозволяють зарезервувати за собою орбітальні позиції та радіочастоти без негайного виведення апаратів у космос. Це створює юридичні та технічні труднощі для SpaceX: західні інженери змушені проектувати обладнання так, щоб уникати радіоперешкод від китайських «примарних» об'єктів, що фактично обмежує потужність та продуктивність американських мереж ще до їх запуску.
Ситуація на орбіті стає критичною, оскільки з 2020 року кількість супутників у космосі зросла в чотири рази, перевищивши позначку у 16 000 одиниць. Враховуючи, що SpaceX додає понад 2 000 апаратів щороку, вільне місце швидко закінчується. Дослідження показують, що оптимальна місткість низької орбіти складає близько 148 000 об'єктів — це значно менше, ніж сукупні плани всіх гравців ринку, які вже зараз задекларували наміри запустити понад мільйон пристроїв.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
