| 0 |
|
Як повідомляє Reuters, китайська влада видала директиву внутрішнім компаніям негайно припинити використання програмного забезпечення для кібербезпеки від понад дванадцяти фірм із США та Ізраїлю, посилаючись на загрози національній безпеці.
Під жорстку заборону потрапили продукти Broadcom, включаючи системи VMware, а також рішення від Palo Alto Networks та Fortinet. Окремий акцент зроблено на ізраїльському сегменті: до списку увійшли Check Point Software Technologies, CyberArk (нещодавно придбана Palo Alto), Orca Security та Cato Networks. Крім того, Пекін витісняє софт від Mandiant та Wiz, що належать Alphabet, а також продукти CrowdStrike, SentinelOne, Recorded Future, McAfee, Claroty, Rapid7 та Imperva (належить Thales). Китайські регулятори - Міністерство промисловості та інформаційних технологій і Адміністрація кіберпростору - висловили побоювання, що ці програми можуть збирати та передавати конфіденційні дані за кордон. Цей крок став частиною стратегії заміщення західних технологій вітчизняними аналогами від 360 Security Technology та Neusoft на тлі підготовки до візиту президента Дональда Трампа до Пекіна у квітні 2026 року.
Реакція фінансового ринку на цю новину виявилася болючою: акції Broadcom впали на понад 5% під час торгів у середу, папери Palo Alto Networks просіли на 1%, а Fortinet втратили близько 2%. Прикметно, що заборона послідувала за серією звітів від Check Point та Palo Alto, у яких китайських хакерів звинувачували в атаках на європейські державні установи та дипломатів по всьому світу. Хоча деякі компанії, як-от SentinelOne та CrowdStrike, заявили про мінімальний вплив через відсутність прямого бізнесу в КНР, такі виробники як Fortinet та Broadcom мають розгалужену мережу офісів у Шанхаї, Гонконгу та Макао, що робить їхні втрати суттєвими. Водночас у McAfee підкреслили, що їхні продукти орієнтовані на споживчий сектор і не призначені для урядового використання, проте це не врятувало їх від потрапляння до «чорного списку».
Аналітики вважають, що рішення Пекіна про масштабну зачистку ринку від західного кіберсофту є остаточним сигналом переходу до технологічного суверенітету, де питання безпеки повністю домінують над економічною доцільністю. Директива фактично створює ситуацію «цифрової автаркії», де будь-яка іноземна присутність у критичних мережах трактується як потенційний вектор для саботажу або шпигунства. Особливо показовим є час прийняття цього рішення - напередодні важливих переговорів із Дональдом Трампом. Китай прагне зайти в кабінет переговорів, маючи повністю закриту від зовнішнього моніторингу цифрову інфраструктуру. Для світового ринку це означає кінець епохи глобальних стандартів безпеки: тепер софт остаточно набуває «політичного громадянства», а довіра до розробника стає важливішою за технічну досконалість продукту. Витіснення американських та ізраїльських гравців, які роками будували мережі підтримки в КНР, не лише завдає фінансових збитків інвесторам, а й змушує світових техгігантів переглядати стратегії присутності в регіоні, де «безпековий протекціонізм» стає новою нормою.
Ці події провокують подальшу фрагментацію інтернету, де корпоративні мережі будуть будуватися за геополітичними кордонами, що неминуче призведе до подорожчання кіберзахисту через втрату ефекту масштабу та потребу в дублюванні систем для різних ринків.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
