Ощадливе споживання

Свого часу менеджмент Toyota запропонував проривний підхід до управління бізнес-процесами – «ощадливе виробництво» (lean production). Наразі виявлення та виключення прихованих втрат (всього, що не додає цінності кінцевому продукту, але розпорошує зусилля та витрати) є постулатом будь-якої результативної діяльності. Пішли часи масового виробництва великими партіями, із заштовхуванням виробленого у споживача засобами активного маркетингу.

Усі бизнес-школи навчають розумно планувати розробку та випуск продукції, налагоджувати відносини з постачальниками і покупцями – щоб відповідати попиту, швидко реагувати на зміни, не виробляти зайвого, не заморожувати кошти у неходовому товарі. Зворотний зв’язок - ключовий інструмент ринкової поведінки.

Ощадливому споживанню навчає життя. Кожен вільний розпоряджатися своїми грошима як хоче. Воно так, тільки побутова кмітливість багатьох закінчується периметром персональних інтересів. Виступаючи у ролі замовника (закупника) товарів та послуг на підприємстві, люди вимикають у своїй голові блок раціонального аналізу. «Держава (корпорація, хазяїн) заплатить».

На відміну від побутового споживання, з глибоко субʼєктивним ставленням до вибору будь-чого, придбання підприємством обладнання – суто раціональний крок. Зокрема, сервери як робочий інструмент мають бути доцільними, ефективними, продуктивними у певному наборі додатків. Покупець сервера є співучасником створення цінностей, кожен в рамках свого бізнес-процесу, а вибір обладнання стає частиною «ощадливого виробництва». Коли витрачаєш власні гроші компанії (не донорів і не платників податків), мусиш зважувати, що з придбаного працюватиме на бізнес, а що - проти. Марні вкладення не приносять практичної користі, не додають цінності, проте збільшують капітальні та операційні витрати.

Саме тому головне у покупці серверів – не обрання вендора чи проведення тендеру, а зіставлення цілей та засобів, доступних технологій та наявних реалізацій. Виходячи з неправильних передумов, умоглядних оцінок навантажень, замовники роблять неправильні висновки, купують недостатні, або, навпаки, надлишкові обчислювальні ресурси, переплачуючи за те, що не здатні навантажити. Вимиванню оборотних коштів з прямої діяльності можуть перешкодити тільки попередні консультації з експертами. Тендери (на недоречне обладнання) лише здешевлюють (недоречну) покупку.

Замовникам несолодко. Їм треба мати мужність фільтрувати анонси нових технологій, тиск вендорів, огляди продуктів. Перед покупкою все варто «приміряти на себе», не відволікаючись на гонитву за модой чи абстрактними бенчмарками. А ще, за сьогоднішніх обставин, краще утриматись від придбання чого завгодно «на виріст». По-перше, мрію про виріст ще треба втілити. По-друге, якщо він колись таки станеться, технології на той момент втечуть далеко вперед, купити новий сервер під нові обставини буде набагато дешевше, ніж нарощувати старі потужності. В настольній книзі користувача так і написано: «не журіться про завтрашній день - бо завтра за себе само поклопочеться» (Від Матвія 6:25-34).

Допомагайте замовникам не робити помилок. Це заощадить кошти їм та додасть репутації вам.

Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора