Навіть за наявності нагальної потреби рішення щодо ІТ-закупівель, зокрема серверного обладнання, ухвалюються дуже повільно. І добре, якби йшлося лише про бюджетних замовників - їхньому ІТ-персоналу можна лише поспівчувати. Натомість дивують приватні компанії, які розглядають серверні пропозиції тижнями, а то й місяцями, посилаючись на необхідність погодження з усіма вертикальними та горизонтальними підписантами.

У мирний час, на стабільному й насиченому ринку, можна думати хоч роками: «ваш дім - ваші правила». Але сьогодні такої розкоші більше немає. Ринок нарешті відчув наслідки АІ-буму у вигляді стрімкого зростання цін на всі базові компоненти. Дата-центри скуповують величезні обсяги, насамперед пам’яті та флеш-накопичувачів. Контрактні закупівлі великих гравців - Google, AWS, Microsoft - завантажили всі виробничі потужності, спустошивши решту каналів збуту.

Оцінки наслідків цього лиха такі.

DRAM

Оперативна пам’ять - найбільш «розігрітий» сегмент із кратним зростанням цін, що випередило всі інші категорії. За останні шість місяців ціни на серверні модулі DDR5 зросли приблизно на 340% (у 4,4 рази). Аналіз контрактних та оптових цін показує подальше подорожчання - з прогнозом +55–60% за квартал.

SSD (включно з NVMe)

За даними аналітиків, середнє зростання цін на SSD за пів року становить близько +80%. Високоємні корпоративні SSD подорожчали більш ніж на +250%. Виробники попереджають про можливий дефіцит і ймовірні стрибки цін до +100% через нестачу NAND-чипів.

HDD

Ціни на HDD за пів року зросли в середньому на 55–60%. Гіперскейлери активно скуповують великі ємності, черга за ними у всіх трьох виробників розтягнулась на місяці. Дефіцит неминуче призведе до подальшого підвищення цін.

Професійні GPU

Середнє зростання цін на графічні адаптери як клас за останні шість місяців становило +7–14%. 2026-й рік почався з тотального дефіциту ходових RTX 5090. Усе йде до різкого подорожчання, яке торкнеться всіх GPU, зокрема професійних: попит з боку розробників АІ величезний, а пам’ять GDDR та HBM потягне ціни «у космос».

Замовники не зобов’язані щоденно моніторити ціни - це робота аналітиків і постачальників. Але нинішнє зростання є настільки безпрецедентним, що постачальники мають бути настирливими. Не варто соромитися, потрібно з цифрами в руках переконувати нерішучих покупців приймати швидкі рішення.

Обізнаний - значить озброєний.

Твіттерська аналітика зростання цін компенсує брак цифр проникливістю висновків:

«Причина, чому оперативна пам'ять стала вчетверо дорожчою, полягає в тому, що величезна кількість оперативної пам'яті, яка ще не вироблялася, була придбана за неіснуючі гроші для встановлення в графічні процесори, які також ще не вироблялися, щоб розмістити їх у ще не побудованих центрах обробки даних, що працюють на інфраструктурі, яка може ніколи не з'явитися, задовольнити попит, якого насправді не існує, та отримати прибуток, який математично неможливий». 

Станом на кінець 2025 року Samsung Electronics, SK hynix та Micron разом контролювали приблизно 86% світового виробництва DRAM. 

Samsung Electronics (~34% ринку DRAM) наразі не підписує довгострокові контракти, відмовляючи в преференціях навіть своїм підрозділам з виробництва смартфонів та планшетів. Пріоритет надається короткостроковим замовленням за вищими цінами. Компанія активно інвестує в HBM. Хоча Samsung ще два роки тому побудувала виробництво у Техасі як частину розширення присутності компанії у США, фабрика ще не стала повністю операційною. Її запуск було перенесено на 2026 рік або пізніше. Одночасно Samsung переорієнтує технологічну лінійку цього заводу на нове обладнання, з 4 нм на 2 нм. 

SK hynix (~36%) cтаном на другий квартал 2025 року випередив Samsung за ринковим доходом,  значною мірою саме завдяки продажам HBM. Виробництво спрямовано на розвиток штучного інтелекту, з домінуванням на ринку поставок HBM3 для графічних процесорів Nvidia. SK hynix планує значні інвестиції та розширення виробництва в межах Yongin Semiconductor Cluster (Корея), де заплановано побудувати чотири фабрики для виробництва напівпровідників, однак, ці фабрики будуть готові до повної продуктивності лише через роки.

Micron (~16%) - третій за величиною виробник DRAM. Нещодавно компанія оголосила, про поховання свого бренду Crucial (споживча DRAM), щоб зосередитися на основних сегментах корпоративного попиту. Micron планує інвестувати близько $200 млрд у виробництво пам’яті та R&D у США, включно з будівництвом кількох великих фабрик і розширенням існуючих потужностей — частина цієї програми стала результатом федеральної підтримки та CHIPS Act. Очікується, що виробництво DRAM почне виходити на повну потужність у 2027 році. Розбудовується новий виробничий майданчик HBM у Сингапурі. Є наміри розгорнути виробництво в Японії. 

Виходить, ще 3-5 років виробничі потужності масового виробництва DRAM залишатимуться на поточному рівні. За хрестоматійним сценарієм економіки дефіциту («інфляції попиту») пам’ять дістається тому, хто більше заплатить. Загальна кількість випущених кремнієвих кристалів DRAM у галузі залишається практично незмінною, проте все більша їх частина перетворюється на HBM та LPDDR. Тобто, на рівні модулів пам’яті масовим серверам та ПК дістається все менше. Динаміка цін підтверджує, що виробники чіпів обирають короткострокову прибутковість, а не обсяг і не прискорення інвестицій у нові виробництва. 

Коли у жовтні 1973-го року арабські члени ОПЕК оголосили ембарго проти США та інших через підтримку Ізраїлю, частка ОПЕК серед країн-видобувачів нафти складала 50-55%. Ціна нафти тоді зросла вчетверо за кілька місяців, а світ увійшов у першу глобальну нафтову кризу.
Рівень монополізації ринку пам’яті набагато вищий; DRAM як «цифрова нафта» є ключовим ресурсом провідних галузей. Мимоволі згадується Карл Маркс, який цитує у своєму «Капіталі» Томаса Даннінга: «При 300% немає  такого злочину, на який [капітал] не ризикнув би, хоч би під страхом шибениці».

У дивні часи живемо.

Аналітики традиційно не надто переймаються оригінальністю прогнозів. 

Вважається, що у 2026 році серверні обчислення будуть AI-орієнтованими, енергоефективними, гнучкими та розподіленими між хмарою і «землею». 

Подальше зростання ринку пояснюють цифровою трансформацією та розширенням AI-ініціатив, щедро підкріплюючи ці очікування фінансовими звітами виробників компонентів - ті справді демонструють вибухове зростання збуту.

Та поки у світі тривають змагання йокодзун штучного інтелекту, дрібним діячам серверних околиць доводиться пристосовуватися до нової, значно менш святкової реальності. А вона така:

• подорожчали всі сервери - від А-брендів до Я-брендів;
• подорожчали всі без винятку серверні компоненти;
• зростання цін на DRAM і NAND запустило ланцюгову реакцію у суміжників - виробників GPU, RAID-контролерів та інших;
• «свято» охопило продавців материнських плат, HDD і навіть процесорів. Гуляти - так гуляти.

Розпорядникам чужих грошей - держустановам, бюджетним утриманцям, банкам - байдуже. А от бізнесу знадобиться кілька місяців на пристосування.

Скоріше за все:

• збережеться загальна тенденція зміщення уваги від серверів загального призначення до спеціалізованих;
• замовники приділятимуть більше часу реальній оцінці навантажень і менше - родоводу серверів;
• попит зміститься «вниз»: замість двопроцесорних серверів купуватимуть однопроцесорні, з меншою кількістю пам’яті та простіші за наповненням;
• сервери «на виріст» купувати не будуть: по-перше, незрозуміло, звідки тому зростанню взятися, по-друге, навіщо платити сьогоднішніми грошима за те, що може знадобитися післязавтра (більш ймовірно - ні).

Невизначеність змушує бути ощадливими: не вкладати кошти в уявні принади брендів і надлишкові обчислювальні ресурси.

Помірність - запорука зростання. А не оцей ваш штучний інтелект у кожну хату.

З усіма видами пам’яті (HBM, DDR5, GDDR7, TLC NAND тощо) сьогодні відбувається те, що у класичній економіці називають інфляцією попиту. Вона виникає тоді, коли сукупний попит зростає швидше, ніж економіка здатна збільшувати пропозицію. Ціни зростають тому, що споживачі готові купувати більше, ніж виробники фізично можуть виробити. Дефіцит наростає — коло виробників надто вузьке, і всі вони з помітним задоволенням «стрижуть купони».

Причиною «вибуху» попиту стали центри обробки даних та хмарні сервіси, що потребують величезних обсягів пам’яті та високої пропускної здатності. «Шиїти» — забудовники інфраструктури штучного інтелекту часів буму — демонструють класичний нееластичний попит, коли обсяг покупок майже не змінюється навіть при суттєвому зростанні цін. Раніше до товарів із нееластичним попитом відносили хліб, сіль, базові ліки та бензин. Як виявилося, тепер і мікросхеми пам’яті.

Виробники DRAM і NAND масово переводять частину потужностей зі «споживчої» пам’яті на виробництво HBM для дата-центрів і ШІ —там зараз найбільша маржинальність. У результаті виробництво звичайної DDR5 скорочується, що створює дефіцит на масовому ринку.

Ситуацію загострило й оголошення Micron: компанія припиняє продажі під брендом Crucial (RAM і SSD) для споживчого сегмента до лютого 2026 року, зосереджуючись на корпоративній пам’яті та HBM. Лише ця новина вже спричинила стрибок цін на споживчу пам’ять.

DRAM — це складний і капіталомісткий продукт із тривалим циклом розгортання виробництва. Швидко збільшити його випуск практично неможливо. На ринку залишилися лише двоє гравців — Samsung Electronics і SK Hynix. Обидва також концентруються на більш прибутковій HBM для ШІ-інфраструктури і добре пам’ятають недавні часи надвиробництва та продажів у мінус. Чекати термінових інвестицій у нові фабрики не варто. Дуополія їх більш ніж влаштовує.

Ціни на серверну та споживчу оперативну пам’ять за рік зросли щонайменше удвічі, і поки що не видно причин, які могли б зупинити це зростання.

Пояси доведеться затягувати.

Первинна мета будь-якого бізнесу — отримувати прибуток.

Але ж лікар у приватній клініці також працює за гроші. І автомеханік на СТО. Будівельна бригада не займається благодійністю.

Коли ми звертаємось по послуги до інших спеціалістів, ми очікуємо на професіоналізм і порядність.
Хочемо, щоб лікар не прописував нам фуфломіцин і не призначав марних процедур.
Сподіваємося, що механік не внесе в рахунок роботи, яких не виконував, і не замінить запчастини, що не потребують заміни.
Довіряємо бригадиру, його досвіду та вибору матеріалів.

Продавці серверів мусять вирішувати завдання замовника, а не власні. Бумеранг, він повертається.

Прилетить за:

    «Захисні передні панелі»
    Контролери, що «не займають PCIe-слотів»
    Вимогу 32 слотів DIMM при потребі у 32 ГБ DRAM
    «Замок, який у закритому положенні блокує кнопку ввімкнення»
    Матеріал корпусу: сталь товщиною не менше 0,6 мм
    …і за інші декоративні “покращення”, що не мають жодного стосунку до реалій

Є проста формула: «Вчиняй так, як хотів би, щоб вчиняли з тобою».

Не треба розповідати, що «інакше тендер не виграти».
Імітуєте професійність — йдіть на сцену, в клоуни. Або в депутати.

Щороку у світі проходить безліч відомих парадів – національних, військових, культурних, релігійних. Карнавали, марші протесту, ЛГБТ-прайди – всі ці яскраві й гучні події дозволяють спільнотам самовиражатися – за власний кошт і без шкоди байдужим.

Інша справа – паради марнотратства бюджетних утриманців та їхніх поплічників. Загострення традиційно припадає на четвертий квартал року. Заходи відбуваються тихо, без квитків, але за участі кожного – через сплачувані податки.

Міністерство юстиції розпочало чергову низку серверних тендерів для судових адміністрацій усіх рівнів – обласних, міських, районних. Таке вже було – торік, позаторік. Розпорошене по регіонах фінансування виглядає як децентралізація, та насправді про автономію у прийнятті рішень не йдеться: є технічне завдання, затверджене міністерством, його слід виконувати.

Що не так?

Затребувані характеристики серверів багаторазово перевищують потреби діловодства.

Вимога «наявності захисної передньої панелі з замком для запобігання несанкціонованого доступу до дисків та кнопок» викликає природне питання, чи можна взагалі довіряти чутливі дані людям, чиї серверні кімнати – прохідний двір? Відколи це суди почали надавати цілодобові послуги, якщо їм самим потрібна сервісна підтримка серверів 24/7?

Концерн радіомовлення, радіозвʼязку та телебачення купує п’ять серверів та систему зберігання даних за $1M. Не стримуються: купують найкраще, «орієнтуючись на провідних виробників обладнання, їх високі стандарти та цілодобову технічну підтримку». Тим часом сайт контори припав пилом, остання новина датована травнем 2022 року (і та стосується проведення на обʼєктах концерну планово-профілактичних робіт).

Державний центр зайнятості купує два сервери «для побудови високопродуктивного середовища та обробки вимогливих робочих навантажень» за $300K, у дусі часу – кожен сервер оснащений чотирма графічними акселераторами NVIDIA L40S. Не дає їм всім спокою ідея побудови національної LLM іншими їдками бюджету. Завищена ціна виправдовується «використанням обладнання у критично важливих бізнес-процесах, де необхідна безперебійна робота та мінімізація ризиків». Звісно, вимагають підтримку 24/7 – хоча самі працювати не напружуються (пн-чт 09-18, пт 09-16:45, вихідні сб-нд). Традиційно присутня вимога «лицьової панелі, що замикається на ключ та обмежує доступ до жорстких дисків». Таке своєрідне уявлення про інформаційну безпеку перетворюється на принизливий фетиш, ніби справді технологічних принад у сучасних серверів немає.

Наївно пояснювати особливості закупівель «бритвою Генлона» («ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю»). Щойно на бюджетних ланах починаються жнива, «некрасиво підозрювати, коли цілком упевнений».

Цей відомий інтернет-мем уживають у відповідь на ситуації, коли потрібно обрати один із двох однаково поганих варіантів.

Наприкінці року бюджетні організації, що планують закупівлі серверів, потрапляють саме в таку пастку. На сайті прозорих закупівель щодня з’являються нові оголошення про проведення торгів — із детально прописаними технічними завданнями та наборами кваліфікаційних вимог. Неважливо, хто і з якою метою їх складав — крейда долі все перекреслює, тому що на серверному ринку панує дефіцит. Замовлення на сервери провідні вендори приймають, але виконати швидше, ніж за 2–3 місяці, не обіцяють.

Що нам каже Бюджетний кодекс України, стаття 57?

    Не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду (або останнього дня іншого бюджетного періоду) Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.
    На кінець бюджетного періоду … залишки коштів … перераховуються до загального фонду державного бюджету.
    Усі надходження та витрати відображаються в тому бюджетному періоді, у якому вони здійснені.

Отже, замовлення, не виконані в поточному році, не оплачуються, а виділені кошти повертаються у спільний котел. Хто не встиг — залишається без серверів і займає чергу на повторну спробу за рік.

Здавалось би, більшість тендерів дозволяє купувати «еквівалент» — альтернативні рішення з характеристиками не гіршими за заявлені. Але реальність суворіша: тих, хто насмілився використати виділені кошти на свій розсуд, карають. До них приходить контрольно-ревізійна служба й звинувачує у «нецільовому використанні бюджетних коштів». КРУ не розуміється на серверах — будь-яка розбіжність артикулів стає приводом для страти.

Піти в кредиторську заборгованість — теж поганий варіант. Для бюджетних установ вона стає проблемою, якщо переходить у прострочену — після закінчення терміну обов’язкового платежу потребує списання та відображення у звітності. «Чорна мітка» забезпечена: доведеться звітувати перед Казначейством щомісяця, щокварталу і щороку.

Що робити? Співчувати.

Щиро співчуваємо всім причетним до бюджетних закупівель, поки ракова пухлина марнотратства доїдає держапарат.

Деонтологія — це розділ етики, що вивчає проблеми обов’язку та моральних вимог. Найчастіше цей термін уживають у вузькому значенні — для позначення професійної етики, наприклад, медичної чи юридичної: сукупності правил і норм поведінки, яких необхідно дотримуватися у професійній діяльності, щоб досягти максимальної користі та мінімізувати шкоду.

Продавці серверів — не лікарі, але їхня роль схожа. Виходячи з анамнезу (наявних або передбачуваних навантажень), вони мають:

• Діагностувати проблему — виявити «вузькі місця» серверів або інфраструктури;
• Призначити лікування — підібрати оптимальне обладнання й програмне забезпечення;
• Надати невідкладну допомогу — оперативно застосувати наявні засоби, поки «пацієнт» ще дихає.

Є відмінності. Від серверних помилок, звісно, ніхто не помирає. Користь і шкода у сфері серверних технологій мають безліч відтінків: для кого? для чого? Проте, лікарську аналогію можна взяти за зразок професійної етики продавця серверів.

Порівняння, в ідеалізованому сприйнятті:

Реальність накладає відбиток, але не сильний. Керуватися ціннісними принципами, а не миттєвою вигодою – взагалі гарна стратегія.