+33 голоса |
Ви знайшли оголошення про відкритий серверний тендер. Або навіть вас запросили до серверного тендеру. Не відволікайтеся, це чуже весілля.
Якщо ви там і потрібні – то тільки для масовки, імітації змагання. Бо державні та комунальні підприємства (а інші зараз не оголошують тендери) під час війни почали жирувати ще дужче. І їм не потрібні випадкові їдці.
Пресслужба НБУ: Українські банки у січні-лютому заробили 21,5 млрд грн (понад пів мільярда доларів!!), що більш як УДВІЧІ(!!) перевищує показники довоєнних січня-лютого торік.
- ВВП – впало на 30,5%;
- Безробіття – зросло до 30%;
- Інфляція – збільшилася до 26,6%;
- Кредитування реального сектора немає взагалі, бо ставка рефінансування – 25%;
- Але банки збільшили свої прибутки порівняно з довоєнними місяцями у 2,2 раза.
Те, що коштом ПДФО із зарплат військових різко зросли місцеві бюджети, призвело до передбачуваних наслідків – на додаток до державних настали райські часи для містечкових паразитів.
До чого тут сервери? Ні до чого.
Паразитам все одно на чому відмивати гроші. Можуть і на серверах – які все частіше купуються в якості меблів.
- Більшість прозорих тендерів – це змова;
- За тендерними заявками немає реальних завдань, розуміння навантажень;
- Пристойним людям робити в тендерах нема чого;
- Гроші пахнуть. Деякі смердять.
Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора
+33 голоса |
З частини, що стосується серверів - висновок напрошується 1... "якщо ви побачили оголошення про тендер на сервери - то не приймайте в ньому участь, бо не ви його готували"... В принципі - мені такий варіант подобається, бо той, хто його "готував" витратив час і гроші, щоб розібратись яку задачу має вирішувати Замовник і яке обладнання (сервер) для цього найкраще підійде... На жаль це суперечить чинному Законодавству...
Феерична фраза - "той, хто його "готував" витратив час і гроші, щоб розібратись яку задачу має вирішувати Замовник".
Треба казати як воно е насправді, насправді в ДЕРЖ установах сервери майже НЕ ВИКОНУЮТЬ ніякі функції, сам особисто бачив як сервер використовуеться на 3-5% його потужності. І сам же особисто знаю де лежить сервер за півмільйона в Чернівцях який НІЧОГО не робить, там учотка на 3и користувача тестових, останній вхід на який був в 21оуму році. І це лише в двох комунальних установах на яких я побував по роботі (мережі). Тому я уявляю як це все робиться. Кличе шеф начальника АСУ до себе, і там вони прикидають скільки можна спилити на цьому, тендер робиться спецом ПІД специфічні сертифікати якоїсь фірми, і реально ніхто крім тієї кАнторки перемогти не може, всіх відсіюють на доп умовах, а по ціні як правило лишаеться лише одна "своя точка". Сам сервер потрібен лише як "меблі", і для майбутнього розпилу на софті. Тому державна оця цифровізація дуже туга.
на жаль, буває і так... АЛЕ я - про зовсім інше... я про те, що якщо Замовнику ДІЙСНО ПОТРІБЕН (наприклад) сервер, то чому той (продавець) що допоміг розібратись та правильно підібрати обладнання (а отже витратив свій час та гроші) не повинен отримати за це віцдповідну винагороду???
На мою (особисту) думку, саме наша тупа тендерна система, де все визначає найнижча ціна, якраз і приводить до того, що купується не те, що потрібно, а те на чому "проще розпиляти"...
Ви просто зверніть увагу, як катастрофічно впала за останні роки технічна грамотність продавців. І не останню провину в цьому (знову-ж таки, на мою особисту думку) відіграє якраз те, що нічого крім ціни в тендеах не важливе, і продавець не повинен шукати краще технічне рішення...