Сила бренду

Сила бренду - показник популярності торгової марки, що впливає на обсяг продажів товарів та дозволяє збувати його дорожче, порівняно з менш відомими конкурентами.

 

Постачальники роками борються за лояльність споживачів, вдосконалюючи продукти, відносини з партнерською мережею, логістику та сервісні програми – щоб умоглядне поняття сили бренду набуло для покупця реального втілення. Технологічнi переваги, швидкість поставок, сервісна реакція – хоч щось з цього має виправдовувати преміальну ціну.

 

В серверному обладнанні унікальних відмінностей досягти важко - компонентна база у всіх виробників більш-менш однакова. Простiше прив'язати до себе покупця в інший спосіб. Прив'язка  (vendor lock-in) може бути непереборною (неможливо поставити стандартний накопичувач в NetApp, купуйте, що пропонує Netapp), або базуватися на списках рекомендацій («перевірене обладнання»). Чим вище репутація компанії, тим більше у неї можливостей залишати покупців бiля себе, примусово чи через усвідомлення ними втрат та вигод.

 

Виробникам властивий нарцисизм. Не встигнувши створити репутацію, гнучку та поширену екосистему продуктiв, деякі одразу намагаються змусити покупців переплачувати «за ім'я». Таке, наприклад, сталося з  Synology, постачальником пересічних систем зберігання даних. Вони вирішили, що не гіршi за Dell або HPE та можуть продавати звичайнi HDD вiд Seagate з налiпкою Synology вдвічі дорожче за Seagate. Прошивками унеможливили використання «чужих» дисків. Чим скінчилося? Закономірним відтіком користувачів до конкурентів, втратою частки ринку. Запізніле зняття обмежень втечу призупинило, але «осад залишився».

 

Трапляється, продавці нахвалюють свої сервери не за їх властивості, продуктивніcть чи функціональність, а за наявність сертифікатів сумісності з якимось прикладним забезпеченням. Копнеш глибше - сало як сало, але за ціною чорної ікри.

 

На щастя, продаж серверного обладнання відрізняється від продажу предметів розкоші наявністю об'єктивних метрик, технічних стандартів, інтерфейсів та протоколів. На відміну від показового споживання жиночих сумок Hermes, сервери нiкому не показують. Їх обирають та розміщують у дата-центрах за основним критерієм відповідністi набору додатків. Будь-який притомний спеціаліст насамперед поцікавиться наповненням сервера і саме відповідністю навантаженням, а не «сертифікатом сумісності».

 

ІТ-ринок країни деформовано, це правда - занадто велика частка держзакупівель, з їх супутніми зловживаннями, надуманими кваліфікаційними вимогами та прив'язкою до постачальника. Ось де будь-якi «особливостi» стають у нагодi.

 

Відокремити зерна від полови не складно, було б бажання.