Поширена думка про виняткову людянicть дельфінів заснована на оповіданнях плавців, яких тварини штовхали до берега. Проте в нас немає даних від тих, кого виштовхали у вiдкрите море.
Жарти жартами, але це називається «помилкою того, хто вижив», когнітивним спотворенням, коли є багато інформації по одній групі об'єктів («що вижили»), але практично немає по іншій («загиблі»). У результаті ми звертаємо увагу на якісь загальні характеристики перших, коли те, що нам необхідно, слід шукати у других.
В поширеному сенсi упередження виживання є логічною помилкою зосередження на суб’єктах, які пройшли процес відбору, і ігнорування тих, які не пройшли. Це призводить до неправильних висновків через неповні дані.
Приклади спотворення здорового глузду життя підкидає щодня:
- «Не розказуйте менi, яким має бути сервер. Я плачу зарплату адміністратору, нехай її відпрацьовує: сам вирішує, який потрiбен сервер, сам купує компоненти, сам збирає»
- «На Розетцi не представлене обладнання, яке ви пропонуєте. Розетцi я довiряю – бо купую там гаджети, памперси та макарони. Вам не довIряю»
- «Я не розбираюся в технічних характеристиках, тому віддаю перевагу магазинам (сайтам) з великою різноманітністю товарів – бо там є з чого вибрати»
- «Наша компанiя захищає себе, купуючи складне обладнання у власників сертифікатів: гігієнічного, екологічного, борців із корупцією, охорони здоров'я»
- «Тендер – найкращий спосіб вибрати підрядника»
- «Бренд всьому голова»
Підміна експертизи громадською думкою, маркетинговою локшиною або посиланнями на паркани з оголошеннями перемикає увагу споживача з суті на форму. Сенси втрачаються, мiфи поширюються.
Си́мъ побѣди́ши.
Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора