Час триматися!

Друзі мені багато хто пише, щоб я якось вплинув на операторів зв’язку.

Скарги різні, у когось немає заявлених 100 мегабітів, у когось досить довго ремонтна бригада їде на виклик. Навіть військові телефонують, щоб я вплинув на оператора, який надає їм фіксований звʼязок. Що я можу сказати, це взагалі чудо, що вони ще кудись їздять, хтось їздить і взагалі щось працює.

Я був впевнений що ще тиждень тому оператори повинні були поступово вимкнутись. Та перейти на подачу Інтернет = наявність живлення. В мене навіть совісті не дозволяє їх відривати від роботи. Бо я не знаю жодного оператора який би зараз цілодобово не підтримав свої мережі. Жодного!

На жаль, з повагою до всіх, але де-факто мобільні оператори вкрай важко тримають свої мережі. Це зрозуміло, велика інфраструктура. Фіксовані оператори ще більш-менш якось намагаються це зробити. Навіть перебудовують мережі на оптичні рішення до абонента. І це все з урахуванням практично, відсутності технічного персоналу, мобілізація поступово вимиває фахівців, та колосальних витрат на паливо, акумулятори тощо.

Тому шановні хто мені скаржиться, просто треба зрозуміти та почекати. Скільки чекати не знаю. Тому тримаємось та маємо надію, що коли ви будете дивитись у ваш гаджет, там ще буде залишатись Інтернет.

Шановні колеги, вважайте це флешмобом, чекаю від вас фото відео, як ви, як ваші підлеглі, працюють для того, щоб в країні був зв’язок. Громадськість не відставайте, бо ви я бачу вже трошки пилюкою припали…

Зрозумійте, до тих пір поки все працює, і вас не видно, про вас ніхто ніколи не згадає.

Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора