Пройшов практично рік, як я писав ці думки. Хочу трошки дати роз’яснення що змінилось з того часу, та чи дійсно готові оператори до роботи у критичних ситуаціях на кшталт blackout.

Я продовжую комунікувати з багатьма операторами електронних комунікацій по країні, та постачальниками відповідного обладнання, та кабелів. Після блекаутів на кінець 2022 року - початок 2023 року, більша частина операторів середньої та малої ланки (фіксованого зв’язку), незалежно від технології інвестувало сотні тисяч доларів у модернізацію своїх мереж, велика трійка інвестувала десятки млн доларів, і продовжує інвестувати, це ми кажемо про мобільних операторів.

Модель кожен з операторів обрав свою. Невеличкі оператори одразу зосередились на модернізації мереж та переведення їх на PoN-рішення у багатоповерхівках. Великі гравці, для того, щоб утримати свого абонента у тих же багатоповерхівках встановлювали ДБЖ (джерело безперебійного живлення на своє обладнання, яке знаходилось у будинках), будь-яка акція типу рік безоплатно, хвилини на телефон, не працювало. Людям потрібен був зв'язок, а не акція.

Генератори та паливо, це окрема історія, але вже сьогодні практично всі генератори здешевшали на 50-70%. Тобто зарезервувати весь ланцюжок мережі сьогодні оператору буде дешевше.

Акцентую, що все про що я пишу, стосується суто великих міст.

Взагалі, за моїми підрахунками, десь приблизно до 20% абонентської бази великих операторів мігрували на маленьких та середніх гравців, які знайшли гроші на модернізацію (тобто розбудову PoN-рішення), або встановлення ДБЖ на свої немаленькі мережі під час перших фаз блекаутів. До того ж тоді, маючи відповідну кількість персоналу, невеличкі гравці значно швидше обслуговували, модернізували свої, мережі, змінювали акумулятори тощо.

Віконце можливості не може тривати довго, вже на початку 2023 року великі оператори у містах зрозуміли що втрачають абонента, та почали встановлювати на своє обладнання ДБЖ (це уповільнило, а десь і зупинило відтік абонентів), почали модернізацію своїх мідних типів підключення на оптичні (будувати PoN-мережі). А вже десь на початку березня 2023 року, міграція абонентів зупинилась, енергетична система стала більш стійкою, захист ППО значно покращився.

Чи повернуться такі інвестиції? Я не вірю. Але будемо мати надію, що коли люди інвестували, вони рахували кошти, хоча на це повинно або піти десятки років, або відбутись монополізація ринку. Це нормально, коли одні купують інших. Так це може призвести до збільшення вартості послуг для користувача (абонента). Але зараз це виглядає як соціальна місія, та можлива робота на «перспективу».

Чесно кажучи, я намагався якось прорахувати економіку, і все більше та більше розумів, що там взагалі немає здорового глузду.

Або ось такий приклад, коли оператори на все обладнання встановив ДБЖ, а потреби у такому невеличкому місті на безперебійну послугу немає, от немає і все. І на zabbix (система моніторингу мережі) під час вимкнення живлення, мережа зелена, а кількість сесій від абонентів нуль.
Сьогодні ми можемо впевнено казати про те, що практично всі оператори, або встановили ДБЖ, або завели своїм абонентам PoN-технологію. Тобто якби мене сьогодні попитали яку б я обрав технологію підключення: оптичну чи мідну у себе вдома, я б в першу чергу попитав про відповідну кількість персоналу в оператора (та згадав про SLA), і ось чому. Попри технологію підключення я впевнений, що абонент тепер буде залежати суто від того, який має власний домашній ДБЖ для свого роутера, модема, та як швидко персонал оператора, заведе генератор (не скрізь є з авто запуском суто на кореневих) та у разі потреби замінить акумулятори тощо. Тобто все ще більше з’являється людський фактор.

Так, оператори вже зарезервували по живленню, як магістральне, так і кінцеве обладнання, а з урахуванням того, що вартість акумуляторів зменшилась то, на мій погляд, зараз взагалі все менше та менше є різниця у типі підключення, будь то мідне чи оптичне. До того ж на тому ж (PoN та GPoN) чим більше абонентів, тим складніше гарантувати швидкість: абонент тепер робить speedtest, бачить 600/600 та каже, а де мій 1G, за що я вам плачу 5 доларів? Або коли десь рветься магістральне волокно та одночасно відключається сотні абонентів, не кожен абонвідділ витримає таку кількість дзвінків. У операторів (не залежно від розміру та технології) тепер буде нова проблема, і абоненту треба з цим починати миритись. Це збільшення часу реагування, через брак персоналу. І повірте це проблема у кожного оператора, хто б вам що не казав.

Війна не зупинилась, війна триває, мобілізація триває, фахівців мобілізують, оператори досягли критичної маси технічного персоналу, який обслуговує мережі, а у деяких невеличких взагалі відсутні тепер технічні працівники. Я знаю приклади, коли людина, яка мобілізована, з бліндажа на війні адмініструє мережу, бо мережа залишилась, абоненти є, а альтернативи там може просто не бути (невеличкі міста та села). Під час відрядження, я бачив як у деяких фронтових селах, вже не хлопці, а дівчата у касках та броніках ремонтують мережі, варять оптику.

Мобільні оператори не виключення, на мій погляд, їм буде ще складніше забезпечити роботу під час блекаутів. А згідно з відповідними наказами, вони повинні тримати безперебійно свої мережі три доби, це при тому, що кількість технічного персоналу у них значно зменшилась. Так скоріше голосові мережі вони будуть тримати довго, а от щодо передачі даних я маю великі сумніви. Особисто я в такі терміни, практично не вірю. Але подивимось.

Резюмуючи:
- ситуація з резервуванням значно покращилась;
- я не згоден з цифрами які наведені на знімку з екрана. Взагалі мені невідомо якими методиками їх збирали, але то вже окрема історія. Я продовжую комунікувати з багатьма операторами електронних комунікацій по країні, та постачальниками відповідного обладнання, та кабелів.

Продовжую писати про потреби військових та про запити виробників що треба, мова знову про РЕБ.

З одного боку буваючи як представник комітету у військових, та спілкуючись з ними, розумієш що все більше і більше є потреба у саме тактичному РЕБ, або як зараз всі кажуть окопний РЕБ. З іншого боку, зараз багато хто робить окопний РЕБ на волонтерських засадах.
На державному рівні, теж є роботи, але поки не такі помітні. Про це вже писано переписано, як у мене, так і тих активістів хто досліджую цю тематику, не буду витрачати часу.

Моє минуле інженера конструктора Радіотехнічного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського інколи бере в гору, тому знову, зібравши деякі прилади та засоби РЕР та РЕБ з командою однодумців поїхали тестувати. Принцип тестування був досить простий, це протидія FPV-дронам під час проведення евакуаційних операцій наших хлопців з поля бою. Функцію евакуаційного авто виконувала моя автівка, що правда у статичному варіанті. Ми розробили свій протокол тестування.

Особисто я вважаю, що хлопцям військовим не потрібно мати досить перевантажений РЕБ з різними смугами випромінювання (на фото такий собі їжачок з антен). Ну типу якщо це звичайний джамер проти FPV не пхайте туди 2,4 і 5,2 МГц та все що давить L1,3,5. Важливе завдання РЕБ під час роботи, щоб з високою долею ймовірності FPV-дрон не потрапив в автівку евакуації або наступу. Та при цьому був конструктивно міцним та надійним.

Нікого не хочу образити, але інколи те що я бачу (у хлопців на фронті), взагалі не витримує жодної критики конструктора. Рівень виконання такого пристрою (навіть за умови що він працює) не відповідає жодним критеріям військової експлуатації. Робота такого пристрою буде суттєво обмежена по часу, через виконання БЗ випадково хлопці можуть відламати антену, вирвати дріт, зламати перемикач, який навіть не IP67 або прилад впав, та тріснув корпус, десь від тряски він розвалився (в середині все бовтається, бо було закріплено на клею або неармованим кріпленням). Встановлюють на автівку, а прилад не має демпферів. Це все впливає на боєздатність та захищеність, а саме головне терміни роботи такого пристрою.

До речі про захищеність. Хлопці військові, НЕ БУВАЄ такого РЕБ який вам дасть 100% захисту. Повторюю, наявність таких приладів, зменшить ймовірність вашого ураження від БПЛА.

Щоб не проводити рекламу, не буду називати всі ті прилади які ми тестували, два з них були рівнозначними (різниця у конструктиві виготовлення), перекриваючи всі наявні смуги де літає БПЛА, а один це той самий який роблять з урахуванням саме військової експлуатації, і суто від одного типу зброї: це FPV-дрон.

FPV-дрон атакував мою автівку. До речі, як варіант тестування РЕБ, можна запропонувати виробникам РЕБ, саме сідати у свою автівку і, наприклад щоб FPV з шумовою гранатою атакував цю автівку. Так от, якби автівка була статична, то ймовірність ураження FPV з урахуванням, що зараз застосовують протокол, коли дрон ще 3-5 сек при активному придушені РЕБ пам’ятають курс куди летів, дорівнювалась би десь 70%. Якщо автівка рухається ну хоча б 50 км/год, ймовірність ураження значно менше, та понад 80 км/год практично неможливо уразити дроном автівку.

Оператор дрона з висоти 30 метрів на всіх приладах РЕБ, що працювали, все одно на відео бачив на відео мою автівку, тобто з тим, з чим працював я, жоден РЕБ не давив відео. Та це логічно, тим паче там аналог. Та і не треба давити відео, це не розвідувальний дрон.
Завдання було саме придавити керування FPV, та його падіння на відстані 20 метрів від автівки, що до речі на всіх трьох виробах було досягнути. Коли дрон робив коло, та заходив на ураження (знижувався) автівки, він не долітав десь метрів 15-20.

Тепер трошки про інженерію. Невірно класифікувати РЕБ суто за вихідною потужністю.
Вкрай важливо купувати перевірені антени. Коли я бачу там звичайні колінеарні антени, ще й всі вертикальної поляризації, а мені кажуть то ми зробили купол, у мене починається рука-обличчя.

Тут є свої лайфхаки, щодо монтування антен (додав фото закордонних) навіть таких та під відповідними кутами, але вони точно не повинні бути вертикальними. Або тоді треба купувати/розробляти, дійсно відповідну антену (купол, фото додається).
Інколи читаю, ми придбали джамер, в якого вихідна потужність 100 Вт, то він по ВЧ давить L1,L3,L5. А антенна при цьому монтується з Кп (коефіцієнтом підсилення 3 Дб). І тут я згадую такий термін, як що таке ізотропне випромінювання. Можна вирахувати так, що у вас ізотропне випромінювання суто внаслідок більшого Кп антени буде більше навіть якщо ви використали передавач з меншою потужністю. А це впливає на терміни роботи від батареї.

Передавачі, окрема історія, писав багато разів про щільність випромінювання, не буду повторюватись. Але це важливо. Не забувайте про захист як по живленню, так і по ВЧ тракту (є різні виробники, десь стоїть, десь суто пишуть що стоїть).

А ще інколи забувають під'єднувати антени до передавача. Увімкнули, вихідний каскад згорів, і ніхто не знає про це, а хлопці думають що РЕБ працює та їх захищає. Тому конструктивно я вважаю, що антени повинні бути без можливості їх зняти. Особисто я впевнений, що кожна евакуаційна автівка, або танчик наступу, вже штатно повинни мати прилади РЕБ на собі. Це як активна броня, або прилад нічного бачення. У кожному підрозділу рівня батальйону повинен бути штатний фахівець РЕР/РЕБ.

Сучасна війна, перейде у фазу війни РЕБ та БПЛА. Та кібернетичних війн. Слава Україні!

Після того, як я написав про Starlink у потяги, отримав як публічний, так і приватний зворотний відклик щодо взагалі роботи Starlink, вартості терміналів, пакетів та використання, на території України та не тільки.
Тому вирішив все це зібрати до купи та дати відповіді. Для себе я окреслив такі питання.

1. Кількість Starlink терміналів на території України?
2. Відсоток тих, які були надані завдяки МТД (матеріально технічної допомоги) партнерів та куплених нашими волонтерами?
3. Вартість різних терміналів Starlink?
4. Що таке якість та наявність SLA?
5. Скільки на нас (Україні) заробляє компанія SpaceX?
6. Чи є альтернатива рішенню компанії SpaceX?

Для цього аналізу я використовував суто відкриті джерела інформації з мережі. Витратив трошки часу, та можу дійти висновку, що станом на 2023 рік на території України знаходиться десь приблизно 140-150 тисяч терміналів. Цю цифру на нараді мені підтвердили фахівці центру підтримки Starlink. На питання щодо обґрунтування це методологічно, не зможу, суто інсайди, та відкриті дані, та трошки OSINT. Можливо десь є похибки.

Тепер з чого утворюється ця цифра загальної кількості терміналів? З публічних джерел є інформація, що як допомогу партнери нам надали приблизно 45 тисяч терміналів Starlink, куди вже входить абонентська плата. Далі залишаються приватні термінали, що купували наші громадяни, та сплачують за них абонплату. Це приблизно понад 100 тисяч таких терміналів, які купили громадяни України. Тільки вдумайтесь яка цифра.

Так скільки Україна сплачує грошима громадян України компанії SpaceX? Нижче я розберу це детально, але це десь приблизно 10 млн доларів щомісяця. Хоча я думаю ця цифра трошки більше. Ця цифра складається з вартості пакета, та вартості на проведення валютної операції, тому що ми платимо з гривні на долар, а це також накладні витрати. До речі, вже замислився, може варто такі платежі на рівні Закону якось звільнити від оподаткування.

Ми розуміємо, що такими терміналами користуються наші котики. Нам треба розробити фінтех рішення, котре дозволить платити українцям у гривнях, та надавати контрактні послуги юридичним особам. Бо зараз юридично немає механізму юридичній компанії з України легально придбати та сплачувати за Starlink. Така прозорість вирішить багато питань валютних платежів фізичних осіб, прозорість, інструментів закупівлі державними установами.

Згадую, що свого часу була ще незрозуміла схема, коли одна з британських компаній для нашого МО законтрактувала 1300 комплектів Starlink, та сплачувала абонентську плату $2500 на місяць за кожен термінал. Тривала ця історія недовго, і коли на цьому було сфокусовано погляди, зупинилась та більше не відновлювалась. Мої депутатські запити свого часу теж якось зникли… Але ж тепер у нас новий менеджмент МО. Зараз класична абонентська плата за послугу Starlink, з урахуванням всього складає десь $105 щомісяця.

Що у світі? Європа придбала приблизно 80 тисяч терміналів Starlink. Найбільше всього United Kingdom, France і т.д. Тобто, на мій погляд, Україна у вигляді громадян сплачує більше грошей компанії SpaceX, аніж вся Європа разом. Можемо казати, що ми є самим великим клієнтом компанії. Тому мені інколи дивно, коли нас намагаються обмежити у використання терміналів Starlink.

Всі такі механізми сірих покупок несуть ризики бути ошуканими, або взагалі втратити гроші. Тобто залишитись як то кажуть з розбитим коритом, коли термінал Starlink у вас є, а от доступ до нього відсутній, і ви нічого не можете з ним зробити. Бо не ви купували, не на вас акаунт, а сервісу в Україні не має.

Щодо вартості та різниці самих терміналів. Так, є класичні термінали REV3, а є HP1 (High Performance), де потенціал заліза вищий, аніж у перших, що правда поки цей потенціал заліза не уведений в експлуатацію. Той хто користувався (я користувався) можу сказати, що HP1 працює трошки краще, аніж REV3.
Вартість термінала Starlink складає від 16-30 тисяч грн на території України – це версія (REV3), а HP1 від 2,5 тис. дол. Це вкрай рідкий гість у нас.

Більша частина терміналів завозиться на територію України, за сірою схемою. Ну тобто, замовляють у Польщу, звідти роблять назвемо це так, релокацію на територію України. Нещодавно промайнула інформація, що начебто з першого жовтня компанія SpaceX заблокує будь-яку мобільність наявних терміналів. А для того, щоб залишитись мобільним треба перейти на інший тарифний пакет. Цю інформацію розповсюджував один з реселерів, що правда жодної інформації на сайті компанії SpaceX я поки не знайшов. Так, мені б не хотілось, якби умови змінились. Бо інакше важко буде їздити у відрядження, де немає жодного покриття, а треба бути на зв’язку. Та збільшення вартості абонплати для наших громадян теж не дуже буде приємне.

Якщо знову повернутись до питання мобільний не мобільний, партнерський або власно придбаний, саме з цього й виходить наявність або відсутність SLA. Тобто в наявній угоді компанії SpaceX вказано щодо заборони використання у русі, питання стосується гарантії та можливого розірвання угоди згідно п.3.3. Кому цікаво вивчайте, але поки я не бачу обмежень у питанні використання.

Але там є купа моментів, котрі не формалізовані, і так SpaceX не гарантують роботу під час руху, окрім тих що начебто мають на це можливість. Знову ж таки я користувався різними терміналами. Ті що по МТД, працюють як у русі, так і статично відчутно краще, тобто там явно присутній показник SLA.

Тепер про ризики, та альтернативи. Ну я думаю що ні для кого вже немає таємниці, що термінали Starlink відіграють вкрай важливу місію під час роботи наших котиків. Але станом на сьогодні альтернативних рішень що працює практично не існує. Якщо казати про системи, які знаходяться на геостаціонарній орбіті, вони вже не зможуть задовольнити ті платформи, які використовуються в умовах сучасних реалій та нашими котиками. Тому суто LEO (низька навколоземна орбіта), а тут всього два гравці. Але той же OneWeb станом на сьогодні має дуже обмежені місткості у мережі. Так він може покрити якийсь відсоток потреби, як альтернатива, але це дійсно вкрай маленький відсоток. А використання старих систем з геостаціонарної орбіти принаймні дозволить зберегти критичну функціональність керування у разі будь-яких збоїв.

Друзі я не знаю, чи було вам цікаво, звісно це не про велогенератори, але сподіваюсь інформація буде корисна.

В Україні 150 тисяч терміналів Starlink, 100 тисяч з них приватні 

Сьогодні вирішив послухати про що спілкуються на російських майданчиках ті хто опікується питаннями кібербезпеки та кіберзахисту. Не скажу, що почув для себе щось новеньке чи ексклюзивне, обговорювали ті самі питання, які обговорюємо і ми.

Різниця тільки у тому, що ми поки продовжуємо обговорювати, вони вже впроваджують.

Для того, щоб потрапити на цю подію, заздалегідь був створений такий собі цифровий громадянин росії. Через російській VPN та маючи авторизацію на mail.ru, під'єднався, використовуючи додаток webinar. Хто займається OSINT, створити такий цифровий відбиток «людини» вже не є проблема.

Вони дуже серйозно говорять про децентралізації операторської інфраструктури. Тобто максимальне рознесення RS серверів по країні. До того ж всі канали зв’язку повинні бути незалежними, та не перетинатися, якщо вони зовнішні на RS сервері. Навіть про постачання, та розподіл енергетичними системами на такі об’єкти ОКІ також обговорювалось: різними лініями, різними напрямками, різними підприємствами, що генерують.

Цікаво що всі як один казали що краще використовувати обладнання Cisco або Juniper та не використовувати обладнання Huawei. От така історія… Враховуючи те, що Сполучені Штати Америки на це обладнання зняли всі санкції, то звісно воно доступне росіянам, і вони його мають.

Дуже багато спілкувались про Bug Bounty та про перевірку цифрових мереж, систем, на стійкість. Постійно проводять сканування, та зондування мереж. Окремо, за письмовою домовленістю, атакують та перевіряють системи. Взагалі було дуже цікаво, що вони багато взяли з NIS2-директиви.

Таки реально готуються до кібервійни.

Так, окремо обговорювали питання цифрового суверенітету. Тобто вони обговорюють питання, що їм робити, якщо вони будуть відключені від всіх зовнішніх каналів зв’язку. Це окрема історія.

Приділено багато уваги кібергігієні у всіх державних установах. Це там, як з’ясувалось, на досить високому рівні, з урахуванням відповідальності, та наявних програм з навчання та тестування службовців. Говорилось також про ризики та втрати іміджу у разі компрометації комерційних підприємств.

Як кажуть росіяни, розмір атаки ботнетами перейшов межу 1,2 Тбіт/с, та понад 500 Mpps.
Терміни атаки понад 1 Тбіт/с тривав понад 10 днів. Через децентралізацію інфраструктури, хмарні сервіси, вони пишались, як відбивають атаки.

Це якщо дуже стисло, бо сама подія тривала десь понад 4 години. До речі, чудовий майданчик якщо треба створювати сітку резидентури. Але при цьому не треба недооцінювати нашого ворога.

Останнім часом отримую багато питань щодо роботи операторів які надають послуги доступу до мережі Інтернет. Я хочу нагадати, що без зв’язку зупиниться життя, зупиниться економіка. І про це потрібно не тільки казати про це потрібно кричати.

Питання зазвичай такі: які оператори краще працюють, які гірше працюють, як довго працюють ті або інші оператори, якого оператора обрати тощо. Спробую трохи висловити своїх думок, та своїх спостережень.

Краще за все з проблематикою коли вимикається електроживлення справляються маленькі та середні компанії, і це логічно, бо вони не мають величезних мереж, і це не потребує величезних людських ресурсів на обслуговування.

Далі кажемо про технологію, я про це вже писав, але нагадаю що краще за все зараз виграють ті компанії мережі яких працюють, або які почали будувати нові мережі за технологію PoN.

Є багато різноманітних скептиків які мені інколи намагаються довести, що навіть якщо є підключення по мідних портах Ethernet, то оператор може встановлювати акумулятор на кожному будинку. Звісно може, але для цього потрібно величезне капіталовкладення, величезний штат монтерів, та саме головне, тих хто буде ці акумулятори постійно заряджати у ті часи коли є електроживлення. Або витрачати паливо на генератор генеруючи електроживлення.

Трохи цін на акумулятори:
35 Агод - 80$
65 Агод - 185$
75 Агод - 190$
120 Агод - 270$
200 Агод - 435$

Хтось запитає чому такі дорогі? По-перше, це не автомобільні акумулятори, по-друге, попит який зробили оператори через те що на них почали тиснути абоненти, призвели до того що вартість акумуляторів катастрофічна зросла. Тепер порахуйте, якщо оператор, наприклад має зарезервувати 100 будинків багатоповерхівок, він повинен принаймні витрати тільки на закупівлю акумуляторів десь 200-400 тис. грн. Акумуляторів треба на один будинок купувати два: один працює, другий десь заряджається.

Паливо, я десь читав, що, наприклад оператор Vodafone Ukraine за день спалює для підтримки мережі 10 тис. тонн палива! Тобто це приблизно за день пів мільйона гривень. Середній, маленький оператор спалює в день приблизно 15 літрів на годину. Якщо брати середні відключення по 8 годин це становить за день 10-20 тис. грн. Це якщо ми кажемо про фіксований інтернет, тобто інтернет до якого звикли практично всі наші громадяни: будь то багатоповерхівка або приватний сектор.

Зазвичай всі ті хто підключені за технологію PoN до оператора, Інтернет у них практично не зникає. Головне це звісно мати резервне живлення для свого побутового роутера. Такі оператори витрачають значно менше фінансових ресурсів на підтримку мереж.

Наступний крок це намагатись витрачати гроші не на акумулятори на кожну будівлю, а в модернізацію своїх мереж та переводити їх на сучасну технологію. Отже, з моїх спостерігань, якщо ми беремо до уваги, наприклад місто Київ, то в операторів, які мають сучасну технологію PoN, практично інтернет не зникає. Тоді як в інших операторів, які надають дротове мідне підключення, Інтернет зникає або миттєво, або протягом однієї години. В окремих випадках це може бути навіть дві години, але це скоріше виключення.

Мобільний зв’язок відчувається став краще, тобто скоріше за все мобільні оператори провели відповідні регламентні роботи, та замінили акумулятори на базових станціях. Але ми не можемо казати, що мобільний зв’язок залишається цифровим, який можливо використовувати для мережі інтернет. Мобільний зв’язок у такі часи працює суто у стандарті EDGE. Але все одно, якщо вимкнення електроживлення, наприклад відбувається п‘ять та більше годин, а я особисто спостерігав у деяких мікрорайонах міст Київ, Бориспіль та Бровари, коли жоден оператор не працював. Тобто скоріше за все їх базові станції не витримала таких відключень електроживлення та самі відключилось. І це добре, що у громадян принаймні залишився працювати місцевий оператор фіксованого доступу.

Інколи мене питають, чи потрібно вкладати гроші, чи не потрібно, в модернізацію своїх мереж. Це цікаве питання, на яке у мене немає чіткої відповіді, зараз поясню чому. Ви можете вкладати гроші розвивати сучасну технологію, і у цьому відрізку часу перемикати на себе абонентів конкурента, надаючи їм доступ до мережі інтернет. Але може бути інша ситуація, коли з часом, ситуація нормалізується з постачанням електроживлення, а конкурент знецінить ваш вклад шляхом звичайного демпінгу послуги. Повірте мені абоненту байдуже з ким працювати, він все одно буде вибирати вартість. Тому ви повинні розуміти вкладаючи зараз гроші в розвиток нових сучасних мереж ви ризикуйте у майбутньому.

Також хочу відповісти на питання щодо, чи можливо втримувати мережі суб’єктам ринку, яким РНБО надало паперові приписи тримати свої мережі, не надавши жодних преференцій, або генераторів, або палива. Друзі це просто неможливо. Бо кожен бізнес має якийсь запас фінансової міцності. Зараз практично всі оператори спалюють гроші, або накопичені, або гроші свого інвестора, або гроші, які йшли на зарплату працівникам компанії, але зараз ідуть на паливо, і такі випадки я знаю.

Тому якщо їх зараз держава не підтримує не папером вказівкою, а реальними діями, незабаром тільки оператор почнуть зупинятись. Або тоді оператори повинні збільшити вартість своїх послуг, і вартість цих послуг може перевищити рівень вартості європейської.
Або можливо дійсно потрібно якась регуляція, для того, щоб був хоч якийсь поріг входу на цей ринок. Бо нам потрібно в першу чергу захищати споживача. Якщо звісно споживач хоче отримувати якісну послугу, а не обривати телефонними дзвінками технічну підтримку операторів.

Також я можу прогнозувати, що дуже, дуже маленькі оператори, скоріше за все зникнуть з цього ринку, бо звісно витримати таке фінансове навантаження, неможливо. Або як варіант, перейти на оплату за інтернет по трафіку. Тобто є Інтернет платять, немає, не платять. Але я думаю тарифи можуть бути космічними. Тож ситуація зараз - це вікно можливостей: або перебудувати свої мережі маючи гроші, але розуміючи наслідки, а комусь можливо вкласти гроші в інші проєкти.

Жодним чином не закликаю до якихось дій, підтримую суто користувачів, та стою на боці користувачів, операторам бажаю витримати цю історію. Енергетики, та зв’язківці це саме зараз ті напрямки, які держава повинна підтримувати максимально.

На фото набір яким я користуюсь для того, щоб живити свою оселю. Суто освітлення.

Останнім часом багато моїх знайомих звернулись до мене з одним питанням, що роботи коли вимикають електроживлення, а комунікація (телефонний дзвінок, доступ до мережі Інтернет, тощо) потрібне.
Спробую пояснити, що робити та куди бігти.

Якщо ви мешкаєте у багатоповерховому будинку, та маєте дротове (зазвичай мідний кабель Ethernet) підключення до мережі Інтернет через обладнання оператора, на якому зникає електроживлення, або якщо у оператора доступ до вашого модема побудовано за принципом гірлянда (це коли поки до вас дійде інтернет у цьому ланцюжку наявне понад одного пристрою (комутатор)) від центрального або кореневого вузла оператора, де також зникло електроживлення, зрозуміло, що ви не зможете отримати доступ до мережі Інтернет.

На жаль під час масового відключення електроживлення вимикаються цілі райони міста, або невеличкі міста, та села повністю, тому операторам вкрай важко у таких умовах утримувати свої мережі працюючими. Особливо ті мережі які побудовані на мідному кабельному Ethernet, та за принципом гірлянда, (від будинку до будинку) весь ланцюжок мережі.

Краща ситуація, якщо ви мешкаєте у будинку або населеному пункту де оператор застосував більш сучасну технологію, це мережі на оптичних дротах за технологією #PoN/gPoN. Тоді дійсно вам достатньо придбати до свого модема невеличкий power bank та підключити до нього свій модем #OnU (назва модема який працює на оптичній мережі).

У сьогоденних умовах, жоден оператор, без модернізації своїх кабельних мереж не зможе забезпечити безперешкодний зв'язок.
Також нагадаю, вам як користувачу потрібно заживати обладнання яке знаходиться у вас вдома (модем, роутер) #powerbank.

Мобільні оператори та цифровий зв'язок #LTE, #3G. На жаль не вихід, бо коли ми маємо відключення електроживлення таких масштабів, через деякий час вимикаються соти та вузли мобільних операторів (акумулятори не встигають через короткі проміжки наявності електроживлення заряджатись) час роботи мереж мобільних операторів у таких регіонах також значно зменшився, встановити генератори на кожній базовій станції, просто неможливо. Це окрема тематика модернізації, таких мереж, використання не над високих смуг (800-900 Мгц, та відкат до суто голосових технологій 2G). Про це може якось окремим меседжем.

Будь який побутовий мобільний #LTE роутер на підвіконні вашої оселі може трохи покращити вашу ситуацію (за умови, що у вас поверх понад четвертий, а поруч є райони міста де не відключено електроживлення, ви їх бачите з вікна), та працюють мобільні вежі операторів.
Але якщо ми кажемо десь про села, де відбувається повний #blackout, то взагалі втрачається будь який мобільний зв'язок.
До речі раджу придбати #SIM картки всіх трьох операторів, та перевірити роботу. Можуть бути випадки коли у вас світиться позначка LTE а інтернету не має. Це свідчить про те, що десь "розвалилась" трансмісія (проміжна точка оператора) вимкнулась через відсутність електроживлення.  

Тепер про приємне.

Дякуючи свого часу Мінцифрі Міністерство цифрової трансформації України, Україна має досить непогане покриття оптичними мережами приватного сектору, сел та невеличких міст.

Де оператори вже будували свої мережі за технологією PoN або #FTTH. Таким чином, абоненту достатньо резервувати (підключити до powerbanku) суто своє абонентське обладнання. Свій центральний вузол, оператор буде довго тримати на генераторах, або акумуляторах (тим паче я чув що прем’єр повідомив що знімуться мита з генераторів),  свого часу все таж Мінцифра надала генератори у ті райони де не було електроживлення.

Друга непогана новина, деякі оператори, вже почали процес глибинної модернізації у великих містах, паралельно розбудовувати у багатоповерхівках мережі за технологією PoN. Це досить дороге задоволення, та кропітка робота, але цей процес почався, і це чудово.
Тому, якщо ви мешкаєте десь у будинку де вже є оператор який надає послугу на базі технології PoN не вагайтесь та підключайтесь, зв'язок я думаю, більш потрібний, чим коли його не має.

Третя непогана новина, ми маємо оператора/операторів, які надають доступ за технологією #aDSL, це коли до вашого дротового телефону, паралельно підключено модем. Тому також, раджу звернути на такого оператора увагу, якщо вам потрібен зв'язок. До речі якщо ви не відмовились від вашого дротового телефону, то раджу не відмовлятись. Бо під час вимкнення мобільних операторів, цей телефон буде у вас працювати значно довше, а можливо на цей номер оператор зможе ще зробити вам Інтернет.

Тепер для операторів.

Якщо ви не почнете вже проводити глибинну модернізацію  своїх мереж та переводити їх на нові технології, ви втратите якусь частину своїх клієнтів які перейдуть до операторів які вже це почали робити модернізацію.

А поки ви будуєте оптичну мережу, бажано всі будинкові комутатори заживити від акумуляторів, принаймні виграєте деякий час, але мережу все одно треба модернізувати.
Знадобиться багато персоналу, а це робочі місця.

Профільні асоціації, агов де ви? Треба вже звертатись до уряду Кабінет Міністрів України, щодо мита на кабелі, на акумулятори, тощо, ви ж на те і профільні. Писати на МО Міністерство оборони України щодо бронювання ваших співробітників, бо інакше такі роботи виконати буде просто неможливо.

Трохи про супутник та автономію.

Так #старлінк це дуже непогано, але для цього його треба мати. Так старлінк вирішить усі ваші питання про які я вище писав, за умови, що він працює, та у вас є чим його заживити, та вистачає грошей (абонплата висока).

Що на фото, це частина мого досвіду підключення до мереж мобільних операторів. Підсилювач радіочастотного сигналу (ретранслятор), та цифровий модем. Це рішення можуть бути корисними, у разі умов які я вище писав (працюючі мережі мобільних операторів). Жодного разу я не зміг отримати швидкість більше 1 Мбіт (умови підключення до базових станцій в іншому районі які вже були перевантажені), але цього вистачало для роботи месенджерів, та навіть дзвінків у Whatsup.

Досить непомітно для 90% громадян пройшла подія, коли досить величезна кількість інформаційних систем, які до цього розміщувались у дата центрах українських компаній на території нашої страни, переїхали закордон.

Нещодавно AMAZON опубликовала матеріал, де мова йде про те, як відповідна AWS допомагає захистити частини критичної інформаційної інфраструктури, банків, земельного кадастрового реєстру, систем де відбувається обробка персональних даних громадян України тощо. Як технічно відбувалось перенесення фізично (серверів) обладнання до іншої країни, про навчальні платформи та все що з цим пов’язано.

Незважаючи на національне законодавство, але враховуючи військовий стан, та війну, володільцями відповідних установ було прийнято рішення, для унеможливлення втрати ОКІІ.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», виконавчою владою було прийнято ряд нормативно-правових актів щодо питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану.

8 березня 2022 р. Правління Національного Банку України прийняло Постанову №42 «Про використання банками хмарних послуг в умовах воєнного стану в Україні». Відповідно до цієї Постанови з метою забезпечення банками оброблення та зберігання інформації про банківські операції, а також захисту персональних даних клієнтів банків в умовах воєнного стану Правління Національного банку України постановило, в тому числі на період дії воєнного стану та протягом двох років після скасування воєнного стану:

1) банки України мають право здійснювати оброблення та зберігання персональних даних клієнтів, а також інформації, що містить банківську таємницю (у тому числі оброблення інформації про банківські операції, щоденне ведення бази даних про вкладників та формування файлів D, Z, M, N архіву бази даних про вкладників згідно з нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо), із використанням хмарних сервісів, що надаються з використанням обладнання, яке розташовано в державах - учасницях Європейського Союзу, Європейського співтовариства, Великій Британії, Сполучених Штатах Америки або Канаді.

Але, хочу звернути увагу, на державний банк, та про заяву одного з його керівників. За словами керівника відділу інформаційних технологій ПриватБанку Маріуша Качмарека, причиною цього кроку було «обмежити нашу залежність від обладнання, розташованого в різних регіонах України, від знищення під час війни». Але коли війна закінчиться, Качмарек не бачить причин повертатися. «Ми маємо намір продовжувати працювати в цьому режимі й надалі», — сказав він.

Тобто ОКІІ були повністью перенесені за кордон, замість створення там  резерву.

12 березня 2022 р. була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», відповідно до якої, на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів:

2) створювати додаткові резервні копії державних інформаційних ресурсів та публічних електронних реєстрів з дотриманням установлених для таких ресурсів вимог щодо цілісності, конфіденційності та доступності;

3) зберігати резервні копії державних інформаційних ресурсів та публічних електронних реєстрів у зашифрованому вигляді, зокрема за межами України, на хмарних ресурсах та/або окремих фізичних носіях, та/або в ізольованому сегменті центрів обробки даних з дотриманням установлених для таких ресурсів вимог щодо цілісності, конфіденційності та доступності.

Тепер трохи про безпеку. Звісно перенесення (резервування) інформаційних систем, на мій погляд нормальна практика, але підкреслюю резервування. До речі, те чого так багато часу хотіли найбільші світові хмарні сервіси таки здійснилось, критично важливі інформаційні об’єкти, які обробляють персональні данні громадян виїхали з країни. Враховуючи те, що ми рухаємось до ЄС, сподіваюсь це вплине на нашу як найшвидшу інтеграцію, принаймні ми вже почали інвестувати в їх економіку. Та впровадження безпекових стандартів ISO.
Але при цьому звісно є питання щодо збереження, та розширення зовнішніх світових каналів зв’язку для операторів (постачальників електронних коммунікацій).

Якщо раніше користувач навчальних, мультимедійних або банківських платформ працював в середині цифрової інфраструктури національних операторів (і це був трафік, який у більший частині маршрутизувався через національні точки обміну трафіком), та коштувало це операторам невелички грошей, то тепер користувач працює з тими ж платформами через світові канали зв’язку, а це до речі валютна складова.

Оператори купують світовий трафік саме за валюту, тож можемо спрогнозувати що об’єми такого трафіку значно можуть збільшитись, що призведе до додаткових фінансових навантажень на операторів зв’язку які постачають Інтернет до України. Тобто, якщо відбулось саме перенесення, а не резервування інформаційних ресурсів, то, на мій погляд, це може вплинути надалі на доступ та якість роботи з цими інформаційними ресурсами з території України, а можливо і вартість.

Тепер трохи про гроші, інформація не валідована, збиралась з різних інформаційних відкритих майданчиків. Ніхто не писав та не казав, що це буде коштувати тим самим інформаційним національним платформам. Наприклад один з банків за розміщення відповідної платформи сплатив компанії не резиденту України приблизно 3 млн доларів, за один з місяців, що правда потім отримал знижку приблизно 50%. Якщо порахувати річні контракти то вийде досить пристойна сума грошей.

Трохи проаналізував вартість розміщення інформ ресурсів таких розмірів на майданчиках MS Azure, GCP, OVH, можливо спрогнозувати розміри витрати, які наші компанії можуть сплатити закордонним постачальникам хмарних послуг, можу описати одним терміном, “циклопічні”!

До того ж, відтік інформаційних платформ з території України, які раніше розміщувались у національних хмарних операторів, до кінця 2022 року призведе до практичного повної руйнації цього напрямку, як бізнес сегмента. А це компанії які сплачують податки саме на території України.

От же це питання з одного боку безпеки та ризиків, з іншого економіки нашої країни.