| +22 голоса |
|
Одне з найпоширеніших запитань, яке я отримував після публікації фото з MacBook Neo - «навіщо»? Ті, хто знає мене, в курсі: я – користувач з серйозними вимогами, а мій поточний ноутбук – MacBook Pro 2021 із процесором M1 Max і 32 ГБ оперативної пам’яті. Тому MacBook Neo в моїх руках справді може викликати подібне запитання. Але перш ніж заглиблюватися в деталі, хочу зауважити: цілком зрозуміло, що багато людей забувають про існування інших категорій користувачів, і далеко не всім потрібна топова Pro-машина.
Так, мій MacBook Pro, можливо, і був флагманом п’ять років тому, проте він і досі чудово справляється з обробкою фото чи монтажем відео у Final Cut. Але потім я запустив тест Geekbench на обох машинах - і уявіть мій шок від побачених цифр. Мій нинішній 16-дюймовий MacBook Pro з M1 Max і 32 ГБ RAM набрав 2446 в одноядерному тесті та 12839 у багатоядерному. MacBook Neo з торішнім чипом A18 Pro і 8 ГБ RAM видав 3544 в одноядерному тесті та 9810 у багатоядерному. Мій MacBook Pro п’ять років тому коштував десь $3500. І $600–700 за Neo мене вражають - хоча я розумію, що чисті CPU-тести не відображають повну картину продуктивності (про це нижче). Але ці цифри чітко дають зрозуміти: не варто відмахуватися від MacBook Neo лише тому, що він дешевий і всередині - чип від iPhone.
Чутки про цю модель ходили, близько року, з рік, і я залишався скептиком. Ще місяць тому на Amazon можна було купити MacBook Air на M2 за $650-700, тож ідея про «дешевий за мірками Apple» ноутбук звучала сумнівно. Був і суто профільний аспект: я працюю у сфері віртуалізації на Mac, і чутки про iPhone-чіп змушували мене сумніватися, чи взагалі працюватиме віртуалізація на такому ноутбуці (спойлер: працює, і напрочуд непогано). Я намагався скласти якусь картину – і не міг, аж поки не відбулася реальна презентація MacBook Neo. Тепер все стало на свої місця.
Формфактор
З погляду формфактора MacBook Neo нагадує мені MacBook Pro епохи Intel - у мене досі є 13-дюймова машина з Touch Bar (RIP). Схожий алюмінієвий корпус і екран без вирізу, але з широкими рамками навколо дисплея, тільки підсилюють це порівняння. Я сподівався на щось ближче до 12-дюймового MacBook. Але очевидно, що заходи зі здешевлення не можуть забезпечити тут ультрапортативність. Проте в будь-якому разі це суцільний алюмінієвий корпус, дизайн якого кричить «Apple», і Neo загалом відчувається дорожчим за PC-конкурентів у цьому ціновому діапазоні.
12-дюймовий MacBook, MacBook Neo, 13-дюймовий MacBook Pro 2018 року, M4 14-дюймовий MacBook Pro, і M1 16-дюймовий MacBook Pro
Фізичні розміри та формфактор MacBook Neo здаються саме правильними для доступного масового ноутбука - не надто маленький (як 12-дюймовий MacBook) і не надто великий (як 15/16-дюймовий MacBook Air або Pro). Він трохи менший за 14-дюймовий MacBook Pro і вдало поєднує розмір із вагою. Я читав, що його легко розбирати й ремонтувати – що дуже добре, коли ноутбук потрапляє в руки дітей, які неодмінно щось зламають.
Дисплей
Дисплей Neo на нагороди не претендує, але це пристойний 13-дюймовий екран із дещо дивною роздільною здатністю 2408x1506 пікселів і достатньою максимальною яскравістю 500 нітів. Екран без вирізу для камери, з ширшою рамкою, заокругленими кутами зверху та прямими знизу. Передбачувано: про охоплення DCI-P3 можна забути, але для цільової аудиторії це буде цілком непоганий екран. І оскільки ми вже говоримо про екрани - MacBook Neo підтримує лише один зовнішній дисплей у 4K із частотою до 60 Гц. Впевнений, що цільова аудиторія й не думатиме про кілька зовнішніх моніторів. Ще одне обмеження виведення зображення: на тому 4K-дисплеї Neo дасть або 1080p у Retina-режимі, або нативний 4K (де все мікроскопічне), або якісь ненативні розмиті варіанти.
USB-порти
І якщо вже про обмеження - хочу нагадати, що MacBook Neo має два порти USB-C, але лише один із них (той, що далі від користувача, якщо я правильно пам’ятаю) є швидкісним. Другий порт - це звичайний USB 2.0 на 480 Мбіт/с без виведення відео. Все це - наслідок використання чипа iPhone, який підтримує лише один порт на 10 Гбіт/с. Щоб користувачі не плутали ці порти, Apple розробила систему сповіщень у macOS, яка підказує, куди що підключати. Тримати кількох розробників, тестувальників та технічних авторів для такої функції - недешево, але, мабуть, дешевше, ніж зробити обидва порти швидкими, особливо якщо Apple розраховує на великий успіх цієї машини. Порти, до речі, ніяк не позначені, тож користувачі дізнаються про цю різницю виключно зі сповіщень macOS - особисто мені це здається дещо дикуватим. Заряджання, принаймні, можливе через обидва порти. Думаю, в наступній версії Neo це виправлять, але поки що обмеження треба мати на увазі.
MagSafe у MacBook Neo немає - очевидний захід зі здешевлення, хоча якщо цільова аудиторія - діти, студенти чи люди поважного віку, саме вони найбільш схильні перечіпатися через кабель заряджання. Neo комплектується невеликим зарядним пристроєм на 20 Вт, але інші USB-C зарядки теж підходять (а потужніші заряджають швидше). Час автономної роботи Neo - нормальний, мабуть. Спеціальних тестів я не проводив, але Apple обіцяє 11 годин вебсерфінгу, і я б сказав, що при стандартному навантаженні реально можна очікувати десь 8–9 годин.
Touch ID
MacBook Neo також не має Touch ID у найдешевшій версії ($599 для звичайних покупців або $499 для освіти). Щоб отримати Touch ID, потрібна дорожча модель за $699, хоча вона також має 512 ГБ сховища замість 256 ГБ. Можна, звісно, розблокувати Mac і застосунки за допомогою Apple Watch, але тут швидко усвідомлюєш, що найдешевший новий Apple Watch коштує майже половину ($249) від нового MacBook Neo. Тож версія з Touch ID - однозначно вигідніший вибір, і ті 512 ГБ сховища дуже знадобляться. У мене Mac mini з 256 ГБ - і я постійно хвилююся через вільне місце. (Ні, серйозно, замисліться: мікрокомп’ютер на зап’ясті коштує дорожче за ноутбук, якщо ви дивитеся на Apple Watch Ultra 3).
Клавіатура
Я провів деякий час за клавіатурою MacBook Neo, порівнюючи її з моїм особистим M1 MacBook Pro та робочим M4 MacBook Pro. Хід клавіш здається дуже схожим, якщо не ідентичним, але загальне відчуття трохи інше. Я знаю, що Apple використовує той самий ножичний механізм, але мені здалося (або примарилося), що супротив клавіш на MacBook Neo трохи вищий. Можливо, це пов’язано з різним пластиковим покриттям - загалом клавіатура нормальна.
Але відсутня одна важлива функція - підсвітка клавіатури. Я бачив онлайн купу аргументів на кшталт «просто збільште яскравість екрана, щоб він освітлював клавіатуру» - я спробував у темній кімнаті, і цього явно недостатньо. Так, всі повинні вміти друкувати наосліп. Але всі також мали б бути добрими. І де ж ми бачили й те, і інше? Підсвітка клавіатури, мабуть, та функція, якої мені найбільше бракувало б у MacBook Neo.
Тачпад
А ось тачпад - інший! Після багатьох років Force Touch тачпадів у ноутбуках, де кліки симулюються тактильним зворотним зв’язком, Apple знову повернулася до тачпада з фізичним механізмом. Тачпади Apple вже багато років - найкращі у своєму класі завдяки поєднанню заліза й програмного забезпечення від одного виробника. (Якось я встановив ChromeOS Flex на один зі старих MacBook Pro - і поведінка тачпада там була просто жахливою, Google там геть напартачив). Force Touch у тачпадах використовується вже щонайменше 10 років, і хоча спочатку це було трохи незвично - ми звикли. Тому цей новий «фізичний» тачпад тепер відчувається дивно - коли повертаєшся назад після «програмних» тачпадів. До речі, цей тачпад також має глибший хід.
Цей фізичний тачпад у MacBook Neo загалом відчувається добре і дуже близько до Force Touch, але механічні кліки однозначно гучніші. Але що важливіше - із відсутністю програмних кліків та тактильного зворотного зв’язку зникають такі функції, як Lookup через сильніше натискання на тачпад. Apple пропонує торкатися трьома пальцями для пошуку даних, але переважна більшість типових користувачів MacBook Neo цього, найімовірніше, навіть не помітить. Дуже хороший тачпад - просто без тактильного відгуку. Ще одна жертва оптимізації витрат.
Вбудована камера на 1080p - нормальна, як і бічні динаміки: вони явно поступаються насиченістю та басами динамікам останніх MacBook Pro, але ми ж говоримо про ноутбук за $600. Кому потрібен кращий звук - може сміливо докупити навушники AirPods Max за $550 до свого $600 ноутбука.
Потужність
Яке воно в користуванні? Я згадував результати Geekbench на початку й також зазначав, що вони не обов’язково відображають реальне використання. Так, MacBook Neo, мабуть, буде швидшим за M1 у «коротких» діях - запуск застосунку або відкриття файлу, бо продуктивні ядра A18 перевершують ядра M1. Але чипи iPhone гірше тримають тривале стабільне навантаження: системи управління чипом починають знижувати його продуктивність через кілька секунд, щоб уникнути перегріву (вентилятора в MacBook Neo немає). Що це означає на практиці? Такі процеси, як ігри або експорт відео, ймовірно, виявляться повільнішими, ніж у ноутбуках із M-серією чипів. Конвертація хвилинного відео в HandBrake зайняла 62 секунди на M1 MacBook Pro, але 1 хвилину 59 секунд на MacBook Neo (з тими самими налаштуваннями). Я спостерігав, як середня швидкість конвертації поступово падала - спочатку до 40 fps, потім до 31 fps, поки чип намагався залишатися в межах дозволеного енергоспоживання. Цілком зрозуміла поведінка для смартфона, де автономність - пріоритет, але в ноутбуці, який може довго стояти підключеним до розетки, це відчутне обмеження. Якщо ви розглядаєте купівлю MacBook Neo тому, що він доступний і показує непогані результати в Geekbench - подумайте ще раз.
Пам’ять
І ще - 8 ГБ оперативної пам’яті. Якщо хтось каже «performing under pressure», і ви думаєте не про пісню Queen, а про той графік в Activity Monitor, що показує, скільки пам’яті використовують запущені застосунки - MacBook Neo точно не для вас. І хоча більшість «звичайних» програм працюють нормально, я не певен, як довго це триватиме і як довго Apple буде готова оптимізувати macOS та свої додатки для нормальної роботи на 8 ГБ. Але, мабуть, Apple знає своїх користувачів MacBook Neo краще за мене (принаймні, хотілося б у це вірити!). Тому думаю, Apple розуміє, що ці користувачі рідко будуть експортувати відео або виконувати тривалі обчислення. (Хоча ігри цілком можливі). І для них короткі сплески продуктивності при відкритті застосунку, редагуванні документа чи фото - абсолютно нормальна робота. Пошта, веб, медіа - без проблем. Але так само це може робити й iPad!
А це породжує цікаве питання: чи становить MacBook Neo загрозу для iPad? iPad Air стартує від $599 - та сама ціна, що й MacBook Neo, а звичайний iPad - від $349. Але якщо додати Magic Keyboard із тачпадом, виходять практично ті самі $598. І з macOS MacBook Neo вміє значно більше, ніж iPad (вибачте, iPad, я вас люблю, але тут навіть не змагання). Але, можливо, Apple не проти того, щоб MacBook Neo «з’їдав» продажі iPad. Стів Джобс, серед іншого, казав: «Якщо ти не канібалізуєш себе, це зробить хтось інший». І Apple, можливо, цілком влаштовує передати початковий ринок MacBook Neo, залишивши iPad Air або Pro для більш просунутої аудиторії. До того ж батьки, які купують дешеві iPad, щоб зайняти дітей, нікуди не подінуться.
Підсумок
З огляду на все сказане, я все одно вважаю MacBook Neo дуже вигідним для тих, кому потрібно час від часу щось робити на комп’ютері без надмірного навантаження на процесор або пам’ять (а таких людей - мабуть, сотні мільйонів). Перший Mac для когось, хто відкрив для себе Apple через iPhone, або Mac для шкіл та університетів. Я легко міг би уявити це як комп’ютер для своєї мами - хоча їй не потрібна портативність, тому дешевший, але потужніший Mac mini на M4 підійде краще в її випадку.
Думаючи про MacBook Neo, про те, на що він здатний і для кого підходить, я згадав iMac 1998 року - комп’ютер, який врятував Apple. За ціною $1299 (понад $2500 у 2026-му з урахуванням інфляції) він не був ні найпотужнішим, ні найдешевшим комп’ютером на ринку - у нього не вистачало популярних тоді портів і дисковода. Але він був зрозумілим для звичайних людей, простим у налаштуванні та використанні - і зрештою змінив парадигму комп’ютерів для масового споживача. Можливо, я оптиміст, але відчуваю, що MacBook Neo має потенціал зробити те саме - не лише для покоління, яке виросло зі смартфонами, а й для всіх інших. Стів Джобс схвалив би.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| +22 голоса |
|
