`

СПЕЦІАЛЬНІ
ПАРТНЕРИ
ПРОЕКТУ

Чи використовує ваша компанія ChatGPT в роботі?

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Війна як каталізатор змін в IT

+22
голоса

Хмарний провайдер UCloud організував зустріч у форматі публічного інтерв’ю з Андрієм Гончаренко, IT-директором провідної аптечної мережі «Аптека низьких цін» та переможцем конкурсу BEST CIO 2023 в номінації «Охорона здоров'я». Темою розмови став розвиток IT-інфраструктури в умовах повномасштабної війни та технології, що допомагають долати виклики сучасності.

Компанія «Аптека-Магнолія» з офісом в Запоріжжі з 2000 року розвиває аптечну мережу АНЦ (до 2013 року – «Аптека низьких цін»). Також їй належать торгівельні марки «Аптека Копійка» та «Аптека Шара». Станом на кінець 2023 року мережа налічувала 1100 аптек у 138 містах України, а штат перевищив 7 тис. співробітників. Холдинг «Аптека-Магнолія», частиною якого є «Аптека АНЦ», минулого року за оцінками експертів очолив український рейтинг за товарообігом медичних виробів.

Війна як каталізатор змін в IT

Андрій Гончаренко: У нас був детальний план міграції. Але народився він не за одну ніч і навіть не за тиждень. Кожний крок багато разів модернізувався, ми все довго проговорювали. Ми розуміли, що ворог вже дуже близько до міста і ствольну артилерію чутно постійно. Але ми не мали права на помилку. Тому ми трохи гаяли час, щоб цей план був добре зроблений

Щоб задовольняти попит, забезпечувати конкурентні ціни та високий рівень обслуговування в сучасному світі вже недостатньо галузевої експертизи, на думку Андрія Гончаренко, потрібно будувати технологічну компанію. Наразі окрім мережі традиційних аптек, клієнти АНЦ можуть замовити необхідні препарати через інтернет, в мобільному додатку, в месенджерах, та навіть сплатити за покупку криптовалютою. Компанія прагне бути ближчою до покупця та зручною. Зокрема вона першою в Україні, за її даними, запровадила «Лікомати АНЦ» – автоматизовані системи видачі замовлень без черги до провізора. Також АНЦ активно співпрацює з медичними та страховими компаніями, популярними прайс-агрегаторами (tabletki.ua, liki.ua) та службами доставки («Укрпошта», «Нова Пошта», Glovo тощо). Все це також потребує інтеграції та постійної взаємодії з різноманітними IT-системами. Власне над цим і працює CIO АНЦ разом зі своєю командою вже понад 20 років.

Як і для багатьох інших підприємств своєрідною підготовкою до прийдешніх змін для АНЦ стала епідемія коронавірусу Covid та пов’язані з нею обмеження. Це зокрема змусило швидко опанувати інструменти дистанційної взаємодії та віддаленої роботи.

Як вже згадувалося, компанія має понад тисячу аптек по всій Україні, які керуються з центрального офісу в Запоріжжі, декілька технічних майданчиків (ЦОДів), а також співпрацює з чисельними партнерами, що потребує інтеграції IT-систем та обміну даними. Втім IT-інфраструктура АНЦ еволюціонувала поступово, слідом за розвитком бізнесу та його потреб, а також географічною експансією. Тому до останнього моменту вона залишалася досить традиційною. Хмарні сервіси використовувалися лише для окремих задач – як от, наприклад, для організації дистанційної взаємодії співробітників, роботи майданчика електронної комерції, зберігання деяких резервних копій тощо.

Але з початком повномасштабного вторгнення навесні 2022 року ворог доволі швидко просувався на багатьох напрямках, зокрема в бік Запоріжжя, і, за словами Андрія Гончаренко, з першими вибухами постало руба питання фізичної безпеки IT-інфраструктури та збереження бізнесу. Тому одразу ж було прийняте рішення мігрувати основний ЦОД у хмару десь за кордоном. Втім зробити це з різних причин виявилося не так просто і тому навіть за підтримки досвідченого партнера в особі UCloud весь процес зайняв понад місяць.

«На початку війни ми втратили близько 20% наших аптек. Але потім компенсували їх кількість з лишком, – згадує Андрій Гончаренко. – І хмара також допомогла в цьому. Масштабуватися з хмарами набагато простіше».

Зараз більшість аптек АНЦ певний час можуть працювати автономно. За відсутності електрики – на генераторах. Всі торгівельні точки з’єднані в одну велику комп’ютерну мережу, де здійснюється обмін даними та побудовані необхідні процеси. Обмін відбувається в асинхронному режимі.

Оскільки мережа АНЦ працює по всій території України, компанія співпрацює з багатьма провайдерами ШПД – від великих на кшталт Укртелекому, Київстару та Datagroup, до маленьких локальних – в залежності де що доступне. Також, звичайно, використовується мобільний інтернет від трійки операторів. В будь-якому випадку застосовується VPN, багатофакторна авторизація тощо.

За спогадами Андрія Гончаренко, перше, що було зроблено з початком вторгнення – бекапи «48 годин на добу». До процесу створення резервних копій були залучені практично всі співробітники IT-департаменту, оскільки в перші дні навантаження на провайдерів було шалене і щось кудись передати було майже неможливо.

Паралельно потрібно було незважаючи ні на що підтримувати роботу аптечної мережі з усіма супутніми проблемами того періоду – паніка, черги, нестача товару. Доводилося фактично вибудовувати нову логістику товару – від виробників, через дистриб’юторів до аптек.

Тому головною особливістю процесу міграції стало те, що, з одного боку, все треба було зробити якнайшвидше, а з іншого – безшовно, без будь-якого помітного впливу на бізнес. Так, щоб ніхто з працівників мережі, окрім айтівців звичайно, під час роботи не відчував взагалі ніякого впливу міграції в хмару на свою повсякденну роботу.

Компанія вже мала певний досвід використання хмарних сервісів Google та Microsoft. Але з різних міркувань, в тому числі враховуючи індивідуальний підхід до потреб клієнта, багатий досвід та якісний технічний супровід, основний ЦОД вирішили мігрувати у закордонну хмару UCloud.

«Для мене єдиний критерій вибору хмарного провайдера – його досвід. Провайдер із загартованою командую розуміє ціну помилок та знає що і як зробити краще», – каже CIO АНЦ.

З урахуванням масштабу міграції прорахувати геть всі можливі нюанси було просто нереально. Тому все відбувалося поступово. Звісно, спочатку команда IT-департаменту спільно з фахівцями UCloud розробила детальний покроковий план. Важливою вимогою при цьому була можливість в будь-який момент зупинити процес та відкотитися на крок назад, щоб не нашкодити бізнесу. Фактично робота над міграцією здійснювалася з вечора до ранку – в той час, коли аптеки не працювали. І якщо за цей проміжок часу щось не вдавалося зробити як годиться, все повертали то попереднього стану та вдень міркували над можливими варіантами рішення.

Головною проблемою в процесі міграції став певний «зоопарк» в IT-інфраструктурі, що склався історично. По ходу розвитку компанії кожна задача вирішувалася найбільш прийнятним на той час чином. В результаті накопичилося чимало різноманітного обладнання та програм, які цілком справлялися зі своєю роботою, але в сучасній хмарі створювали проблеми сумісності. Тому міграція неминуче супроводжувалася кропітким процесом поступового оновлення та оптимізації всіх систем та сервісів. Щось довелося переналаштовувати або заміняти сучаснішими аналогами, від чогось взагалі відмовитися. Втім зрештою це дозволило компанії стати сильніше. Завдяки хмарі тепер АНЦ може швидше та гнучкіше реагувати на всі зміни та виклики сучасності.

«В будь-якому випадку міграція в хмару – це зміни, це виклик, це дуже непросто, але це необхідно. І зрештою це зробило нас сильнішими», – вважає Андрій Гончаренко.

Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора

+22
голоса

Напечатать Отправить другу

Читайте также

 

Ukraine

 

  •  Home  •  Ринок  •  IТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Мережі  •  Безпека  •  Наука  •  IoT