Код незалежності

Фактично народжена війною конференція Своє ІТ, що має на меті познайомити користувачів з розмаїттям ділового програмного забезпечення української розробники, для заміни продуктів, пов’язаних з країною-агресором, активно розвивається та цього року за підтримки партнерів пішла в регіони.

Третій національний шоурум українського софту Своє.ІТ, організатором якого є хмарний провайдер GigaCloud, а генеральними партнерами виступили асоціація IT Ukraine та UKRSIBBANK, цього року вперше проходив у трьох містах – Ужгороді, Івано-Франківську та Києві. Участь в столичному заході, що проходив у «Мистецькоому Арсеналі», взяли 56 компаній та понад 2500 відвідувачів.

Відкривала програму за традицією панельна дискусія «Ворожий софт. Як держава та суспільство протистоять ворогу і знаходять рішення». Загрози, що несе використання українськими підприємствами та установами програмного забезпечення російського походження, окреслила Марта Кіндрись з асоціації IT Ukraine. Російське ПЗ становить загрозу національній та кібербезпеці, підвищує для бізнесу ризики витоку персональних даних та фінансових втрат. А ще, таким чином організації фактично спонсорують країну-агресора. В той час, як на світовій арені Україна просить про підтримку та введення дедалі жорсткіших санкцій. За деякими оцінками, лише державними компаніями на закупівлю ворожого ПЗ з 2017 року витрачено понад мільярд гривень. Щонайменше 70% компаній надалі використовують принаймні один продукт російського походження. А загалом на ринку присутні більш як 40 подібних рішень.

Як зазначив представник Держспецзв'язку Ігор Стельник, перші санкції щодо російського софту РНБО ввело ще 2016 року. Але вони не мали відчутного ефекту. В тому числі через мімікрування таких продуктів під вітчизняні та європейські бренди. Тому нещодавно було прийнято законопроєкт №11290, який зобов'язує державні органи використовувати лише ПЗ, що не входить до реєстру забороненого. У створенні критеріїв для формування реєстру спікер закликав брати активну участь представників індустрії та громадськості.

На економічний складник заміни облікових систем звернув увагу Андрій Фесенко, з Наукової асоціації кібербезпеки. Оскільки окрім власне вартості впровадження нового IT-продукту, ще й в умовах війни, чималу проблему становить також необхідність перенавчання всіх користувачів. Тому держава, на його думку, окрім заборон має також впроваджувати гнучку економічну політику щодо підтримки цього переходу, підтримки українських розробників та створення якісного вітчизняного продукту. На його переконання, тільки взаємодія держави та бізнесу дозволить вийти на новий якісний рівень.

Масштаб проблеми окреслив Андрій Безгубенко, президент компанії E-Consulting. За його словами, російський софт не обмежується горезвісною бухгалтерською системою 1С. Водії можуть використовувати російські мапи, хтось софт для керування електричним шлагбаумом, портал для запису в перукарню, конструктори сайтів, інтернет-магазинів тощо. Тому проявити свідомість та зайнятися самоочищенням від всього російського має кожен громадянин.

З іншого боку, на переконання спікера, примусом тут нічого не досягти. Тому що підприємництво, по своїй суті, це змагання за маржу. І держава має створити для бізнесу стимули витрачати гроші на заміну російського ПЗ, а не на власне виживання та розвиток. Держава та бізнес мають спільно працювати над створенням відповідною екосистеми з розробки, впровадження, підтримки, навчання користувачів тощо. Коли умовно формат 1С фактично є стандартом для банків, податкової та інших структур, відмова від цього декількох компаній проблему не вирішить. Необхідна довгострокова стратегія розвитку українських продуктових компаній.

До колаборації заради спільного майбутнього закликав і Євгеній Горбачов, технічний директор компанії Modus-X. Держава має не просто обмежувати, а шукати плани виходу з цієї ситуації, пропонувати зміни, бути активним учасником процесу. Для цього потрібна політична воля, програми підтримки стратегічно важливих ініціатив. Держава могла б, наприклад, підтримати перспективні стартапи, зробити для них дотаційні програми, допомогти знайти фінансування для розвитку якісного вітчизняного продукту. На думку спікера, якщо держава наважиться стати пайовим учасником в бізнесах, які будуть визначені як пріоритетні для заміни, це стане гарантією успіху для всіх.

Презентацію з промовистою назвою «Enterprise-ready, чого очікують міжнародні клієнти від IT-продуктів з України» представив Сергій Загорулько, заступник голови правління та директор з питань інформаційних технологій UKRSIBBANK, що входить до десятки найбільших банків України. Фінансова установа обслуговує понад 2,6 млн клієнтів, має більш як 200 відділень у 65 населених пунктах, близько 700 банкоматів та приблизно 4200 співробітників. Фактично йшлося про те, чого очікують від постачальників програмного забезпечення великі міжнародні компанії. І це дуже релевантний досвід, оскільки вже майже 20 років «Укрсиббанк» входить до складу однієї з найбільших у світі фінансових груп BNP Paribas. Ця структура присутня у 64 країнах та має у штаті 178 тис. співробітників. Тому по суті це типові вимоги потенційного європейського клієнта з корпоративного сектора.

Тож, щоб стати постачальником великої компанії необхідно відповідати щонайменше трьом умовам. Перше, ваш продукт має вирішувати якусь реальну задачу клієнта та допомагати генерувати додану вартість. Друге, він повинен відповідати численним галузевим стандартам та внутрішнім технічним вимогам компанії клієнта. І, нарешті, третє – постачальнику треба мати фахову і збалансовану команду. Тобто замовник має бути впевнений, що постачальник зможе забезпечити в осяжній перспективі підтримку й розвиток продукту і це не залежить від одного чи декількох ключових співробітників.

Більшу частину презентації спікер присвятив досить детальному розбору стандартів, яких дотримуються великі міжнародні структури та відповідності яким вимагають від постачальників. Широке коло питань – від корпоративної архітектури та кібербезпеки, до ризик-менеджменту. Модульність, масштабованість, широкі можливості інтеграції, відмовостійкість, забезпечення безперервності роботи тощо. Дуже насичена інформаційно доповідь, з відеозаписом якої охочі можуть ознайомитися за посиланням.

Попри розвиток цифрових технологій близько 60% процесів в компаніях досі базується на паперовому документообігу – такі оцінки навів Євгеній Горбачов, CTO MODUS X, powered by DTEK. Більш як половину свого часу HR-фахівці витрачають на адміністративну рутину, згідно Delloite. Своєю чергою працівники марнують щонайменше 2-4 години робочого часу на тиждень на HR-завдання, за даними Forrester.

Через архаїчні складні процеси співробітники випадають з інформаційного поля компанії. Працівники без стаціонарного робочого місця позбавлені швидкого доступу до корпоративних сервісів та процесів. Це призводить до зниження ефективності та лояльності. Ба більше, молодь, що звикла до використання цифрових сервісів, може або просто не погодитись працювати в такій компанії, або піти після випробувального періоду, коли побачить, що умови праці не комфортні.

Чим більше компанія – тим дужча проблема. Наприклад, в групі компаній DTEK штат перевищує 60 тис. співробітників. За деякими підрахунками у великій компанії на оформлення різноманітних заяв, довідок, відпусток тощо витрачається щонайменше 1500 грн на рік та чимало дорогоцінного часу.

Для розв’язання цієї проблеми в компанії й було створено корпоративну платформу DEEP HR (Digital Experience Efficiency Platform), що перетворює рутину на прозору, зручну та ефективну взаємодію між людьми, процесами та системами. Вона автоматизує рутинні процеси, зменшує адміністративні витрати та покращує користувацький досвід взаємодії між співробітником та компанією.

DEEP HR складається з основного модуля, який через інтеграційну шину взаємодіє зі всією корпоративною екосистемою – обліковими системами, HR, ITSM, CRM, ERP тощо, а також набору спеціалізованих модулів – як от Навчання та онбординг, HR-сервіси, Сервіс наказів, Комунікація та взаємодія, Управлянні віддаленим персоналом, Оцінка діяльності, IT-сервіси, PR-сервіси тощо. І все це доступно безпосередньо у смартфоні.

Рішення пройшло чималий шлях розвитку та багато років працює у DTEK. Зараз це вже консистентний, готовий продукт, який можна використовувати в будь-якій компанії. За словами спікера, система розташовується у хмарі та зокрема відповідає сучасним стандартам кібербезпеки. Що знову ж таки доведено власним досвідом.

Розвитку міських цифрових сервісів столиці та зокрема новому проєкту «Портал послуг» присвятила презентацію Вікторія Іцкович, директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Вона зазначила, що знайомі багатьом містянам сервіси на кшталт «Київ цифровий» – це лише верхівка айсберга, під якою криється масштабна IT-інфраструктура, розвитком якої опікується IT-департамент. Це зокрема система відео спостереження, що об’єднує 12 тисяч камер, міська інтернет-мережа, датчики якості повітря та багато іншого.

Повертаючись до «Київ цифровий» – в січні 2021 року його запускали як транспортний застосунок з можливістю оплати проїзду, паркування, штрафів тощо. З початком повномасштабного вторгнення він вимушено отримав чимало додаткових можливостей – повідомлення про повітряні тривоги, мапи укриттів та відкритих аптек, графіки відключення світла тощо. На сьогодні ним користуються 3,4 млн городян – майже все доросле населення столиці. В застосунку зареєстровано 1,29 млн транспортних карток, 1,08 млн авто тощо.

Втім місто надає також дуже багато послуг, які потрібні не кожен день, але забирають чимало часу на відвідування різноманітних установ, стояння в чергах, збір пакета документів і т.ін. Щоб спростити отримання різноманітних довідок, дозволів, пільг, компенсацій і т.п. цього року почав працювати міський «Портал послуг», де наразі представлені 54 послуги й це тільки початок. Вони адресовані представникам малого бізнесу, ветеранам, користувачам освітніх послуг, малозахищеним верствам населення та іншим категоріям громадян.

Цікаво, що в процесі, за фінансування Bloomberg Philanthropies та допомоги компанії Public Digital, що створювала концепцію цифровізації державних послуг Великобританії, було напрацьовано нові підходи для створення послуг в місті. Це дозволяє визначати найнеобхідніші для громади послуги та запускати їх в першу чергу. Зробити сервіс зручним, не допустити цифрову дискримінацію людей – непроста задача. Втім дорога долається кроками.

Загалом конференція Своє ІТ 2025 в Києві запропонувала до уваги відвідувачів з півсотні виступів та панельних дискусій, на трьох сценах. Охочі, хто не зміг, або не встиг послухати ту чи іншу презентацію, має змогу подивитися їх у записі. Організатори ж планують продовжити рух в регіони, та у співпраці з місцевими ІТ-кластерами знайомити місцеві бізнеси з українськими рішеннями.

Kingston повертається у «вищу лігу» серверних NVMe SSD