| 0 |
|
Згідно з черговим щорічним звітом Microsoft Digital Defense Report, за останній рік понад 52% кібератак із відомими мотивами зумовлені вимаганням і програмами-вимагачами, тоді як на кібершпигунство припадає 4%. Сучасні кіберзлочинці переважно користуються вразливостями систем задля фінансової вигоди. У 80% випадків метою нападників є викрадення даних.
Щодня Microsoft обробляє понад 100 трлн сигналів систем безпеки, блокує приблизно 4,5 млн нових спроб атак шкідливого ПЗ, аналізує 38 млн випадків виявлення ризиків для облікових записів користувачів та сканує 5 млрд електронних листів на наявність шкідливих програм і фішингових загроз. Така масштабна аналітика дозволяє компанії створювати системи раннього попередження, які реагують на загрози за секунди, а не за години. Проте жодна організація не здатна протистояти сучасним викликам самотужки – лише спільна оборона може забезпечити колективну стійкість.
AI наразі є водночас засобом атаки й головною лінією захисту. Алгоритми машинного навчання тепер здатні виявляти аномалії в режимі реального часу, прогнозувати розвиток атак і автоматично локалізувати заражені системи. Водночас моделі AI й самі все частіше стають ціллю для нових видів зловживань – таких як маніпуляції запитами (prompt injection), отруєння даних і викрадення моделей. З огляду на це Microsoft закликає світову спільноту обережно впроваджувати штучний інтелект, дотримуючись етичних і безпекових принципів.
Головними рушіями змін у сфері кібербезпеки є цифрова трансформація та штучний інтелект. Ми живемо в епоху, коли кібератаки перетворилися з технічної проблеми бізнесу на загрозу економічній стабільності, суспільній безпеці та геополітичному балансу. Тому, на думку дослідників, лише інновації, стійкість і партнерство можуть гарантувати безпечне цифрове майбутнє, а кіберзахист став стратегічним завданням для керівників компаній та урядів.
Кібербезпека має стати невіддільною частиною корпоративного управління, а керівники повинні володіти реальними показниками ризиків – від покриття багатофакторною автентифікацією до швидкості реагування на інциденти. Головною точкою входу для атак залишається ідентичність користувачів. Тому впровадження захисту від фішингу та сучасної багатофакторної аутентифікації (MFA) – найефективніший шлях зменшити ризики. Втім фахівці підкреслюють, що безпека залежить не лише від технологій, а й від культури: потрібне навчання персоналу, участь усіх підрозділів і налагоджена співпраця з партнерами та конкурентами.
Більшість атак сьогодні спрямовані не на злам систем, а на використання легітимних облікових даних. Шкідливі програми-«інфостилери» збирають паролі, токени доступу та cookie-файли, які потім продаються на чорному ринку. Так формується підпільна економіка «доступу», де кіберзлочинці купують готовий вхід у корпоративні мережі. Розслідування Microsoft показали, що 80% інцидентів супроводжувалися крадіжкою даних, а не лише шифруванням файлів. Усе частіше фіксуються атаки з використанням багатоступеневих ланцюгів – поєднання соціальної інженерії, фішингу, експлуатації вразливостей і прихованого використання легальних хмарних інструментів.
Глобально найчастіше страждають США, Велика Британія, Ізраїль та Німеччина. Серед галузей під найбільшим ризиком – державний сектор, ІТ-компанії, наукові та академічні установи.
Спостерігається активізація державних акторів: Китай продовжує масштабні кампанії кіберрозвідки, Росія зосереджена на атаках проти України та союзників, а Північна Корея використовує кібершахрайство для фінансування свого режиму.
Генеративні технології дали зловмисникам змогу створювати переконливі фішингові повідомлення, діпфейки, підроблені документи та синтетичні особистості. Це спричинило зростання масштабів соціальної інженерії – від схем ClickFix, коли користувач сам запускає шкідливий код, до масових атак із використанням штучних акаунтів і ботів.
Хмарні середовища стали головною мішенню атак. За рік Microsoft зафіксувала зростання спроб знищення або шифрування даних у хмарі на 87%, а понад 40% випадків програм-вимагачів тепер мають гібридний характер, коли атакуються одночасно локальні й хмарні ресурси. Зловмисники активно експлуатують вбудовані інструменти адміністрування, що дозволяє їм діяти непомітно. Це потребує нових підходів до моніторингу, ідентифікації та сегментації доступів.
Окремий розділ звіту присвячено квантовим технологіям. Вони потенційно відкривають великі економічні можливості, але водночас становлять загрозу нинішнім криптографічним стандартам. Поява квантових комп’ютерів, здатних зламувати традиційне шифрування, може підірвати основу цифрової безпеки. Тому Microsoft запустила програму Quantum Safe, що впроваджує постквантову криптографію у свої продукти та готує перехід на нові алгоритми до 2030 року. Квантова безпека розглядається як стратегічний пріоритет не лише для компаній, а й для держав.
Звіт завершується закликом до глобальної координації. Microsoft підтримує ініціативи з гармонізації законодавства, зокрема Європейський акт про кіберстійкість, і співпрацює з урядами, щоб посилити спільну оборону критичної інфраструктури. 2025 року корпорація разом з партнерами здійснила кілька великих операцій із ліквідації злочинних інфраструктур. Наймасштабнішою стала операція проти мережі Lumma Stealer, яка вражала сотні тисяч пристроїв у понад двадцяти країнах. Завдяки співпраці з правоохоронними органами вдалося зупинити розповсюдження цього інфостилера і зменшити тривалість дії командних серверів майже на 70%. Також було знешкоджено групу Storm-2139, яка зловживала штучним інтелектом для створення шкідливого контенту.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
