Нобелівську премію з фізики було присуджено Джону Кларку (John Clarke), Мішелю А. Деворе (Michel H. Devoret) та Джону М. Мартінісу (John M. Martinis) за їхню роботу над квантовою механікою, яка прокладає шлях до нового покоління дуже потужних комп'ютерів.
Як повідомляє Reuters, фонд Novo Nordisk та Державний кредитний фонд Данії оголосили про спільні інвестиції у створення, як вони стверджують, найпотужнішого у світі квантового комп'ютера.
Ендрю Барто (Andrew Barto) та Річард Саттон (Richard Sutton) виграли премію A.M.Тюрінга за 2024 р. за розробку ключових технологій, що забезпечують розвиток сучасного ШІ, включаючи нещодавні прориви у великих моделях міркування (Large Reasoning Models - LRM).
DeepSeek, відносно невідомий китайський стартап, сколихнув Силіконову долину нещодавнім випуском передових моделей АІ. Розроблені з надзвичайною ефективністю та запропоновані як ресурси з відкритим кодом, ці моделі кидають виклик домінуванню визнаних гравців, таких як OpenAI, Google і Meta.
З квантовими комп’ютерами були зв’язані надії, що вони вплинуть на такі галузі, як фінанси, відкриття ліків та логістика. Особливо високимі ці очікування були у фізиці та хімії, де явища квантової механіки проявляються найбільш яскраво.
Дослідники з Google Quantum AI та їх колеги розробили квантовий процесор із частотою помилок, яка поступово зменшується зі збільшенням кількості кубітів.
Нова робота передбачає можливість створювати фракціоновані електрони, відомі як неабелеві еніони (від анг. any), без магнітного поля, відкриваючи нові можливості для фундаментальних досліджень і майбутніх застосувань.