Ларрі Еллісон: архітектор інформаційної епохи та майстер корпоративних війн

У пантеоні титанів Кремнієвої долини постать Лоуренса Джозефа «Ларрі» Еллісона стоїть окремо. Він не розробляв ОС для масового використання, не створював гаджети, що змінили побут мільярдів, і не будував соціальні мережі, що об’єднали світ. Його імперія, Oracle, збудована на невидимому, але всюдисущому фундаменті сучасної цивілізації - обробці даних.

У вересні 2025 року, на свій 81 рік, Еллісон досягнув вершини, яку багато вважали недосяжною: він став найбагатшою людиною планети, випередивши Ілона Маска завдяки історичному зростанню акцій Oracle на понад 40% за один день. Протягом своєї кар’єри Еллісон неодноразово з’являвся у списках Forbes та інших рейтингів, а його статки традиційно корелювали з великими корпоративними угодами та рухом акцій Oracle.

Його історія - це не класична казка про «американську мрію». Це жорстока, драматична сага про амбіції, інтелект, безжальність та нестримне бажання перемагати. Це шлях аутсайдера з непростим дитинством, який тричі кидав університет, але завдяки гострому розуму та вмінню бачити майбутнє став архітектором інформаційної епохи. Це розповідь про злети, що межували з божевіллям, та падіння, що загрожували повним крахом. Це історія Ларрі Еллісона - засновника Oracle, завойовника, провидця і, можливо, останнього справжнього «пірата» Кремнієвої долини.

Молодість бунтаря: від Чикаго до Каліфорнії

Життя Ларрі Еллісона почалося 17 серпня 1944 року в Бронксі, Нью-Йорк, з таємниці та відмови. Його мати, 19-річна незаміжня іммігрантка Флоренс Спеллман, не могла утримувати дитину. Коли Ларрі у віці дев’яти місяців захворів на пневмонію, вона прийняла важке рішення - віддати його на виховання своїй тітці та дядькові, Лілліану та Луїсу Еллісонам, які мешкали в Чикаго.

Всиновлений хлопчик про своє справжнє походження дізнався лише у підлітковому віці. Цей факт викликав у нього глибоке відчуття «самотності проти світу», яке стало психологічним двигуном його амбіцій. Він прагнув довести свою значущість не лише прийомному батькові, а й собі самому. Ім’я свого біологічного батька - італо-американського пілота ВПС США - він так ніколи і не взнав. Цей факт завжди мучив його, і навіть ставши мільярдером, він ніколи не припиняв пошуків свого справжнього батька. Він довго зберігав цікавість до свого походження і, за свідченнями знайомих, цей особистий пошук додав гостроти його амбіціям і прагненню бути «сам собі творцем».

Цей ранній досвід покинутості наклав глибокий відбиток на його характер. Особливо складними були стосунки з прийомним батьком. Луїс Еллісон, скромний державний службовець російського походження, який взяв прізвище «Еллісон» на честь острова Елліс, куди прибув до США, був людиною старих поглядів. Він не розумів і не приймав свого амбітного, гострого на язик та незалежного сина. Він постійно повторював Ларрі, що той «ніколи нічого в житті не досягне». Ця фраза стала для юного Еллісона не прокляттям, а викликом. Все його подальше життя можна розглядати як відчайдушну спробу довести батькові, і всьому світу, що він помилявся.

На противагу батькові, прийомна мати Лілліан оточила Ларрі теплом та любов’ю, підтримуючи його захоплення. Уже в юності він захоплювався моделюванням літаків і мріяв про небо, годинами збираючи моделі та читаючи про авіаційні технології - пристрасть, яка згодом переросла в колекцію справжніх військових літаків і ліцензію пілота. У школі він був здібним, але не надто старанним учнем. Його справжньою пристрастю були математика та точні науки. Він виявляв блискучі здібності, але його бунтівна натура часто заважала йому слідувати правилам.

Після школи він вступив до Іллінойського університету в Урбана-Шампейн. На другому курсі, після смерті прийомної матері, яка була для нього найближчою людиною, він покинув навчання. Наступного року він спробував знову, вступивши до Чиказького університету, де вперше зіткнувся з комп’ютерним програмуванням. Цей досвід став одкровенням. Світ логіки, структур та алгоритмів захопив його. Але й тут він протримався лише один семестр. Академічна рутина та формальні вимоги були для нього нестерпними. Еллісон прагнув не дипломів, а реальних знань та свободи. Він волів працювати над реальними проблемами - і ця практична орієнтація незабаром перекинулася у підприємницьку жилку, яка сформувала його подальшу кар’єру.

У 1966 році, у віці 22 років, з кількома сотнями доларів у кишені, Ларрі Еллісон сів у свій старий автомобіль і поїхав на захід, у Каліфорнію. Ще в Чикаго він спробував свої сили в невеликому бізнесі з продажу комп’ютерного обладнання, але невдача лише підштовхнула його до пошуку нових можливостей. Це була втеча від минулого, від батьківського нерозуміння, від нудьги академічного життя. Він їхав назустріч сонцю, свободі та зароджуваній комп’ютерній революції, ще не знаючи, що саме йому судилося стати одним з її головних архітекторів.

Народження Oracle: ідея на мільярди доларів

Каліфорнія 1970-х була плавильним котлом ідей та технологій. Еллісон, не маючи диплома, але володіючи неабиякими здібностями до програмування та математики, швидко знайшов своє місце. Він переходив з однієї роботи на іншу, працюючи в таких компаніях, як Amdahl та Ampex. У Ampex він працював під керівництвом Боба Майнера, інженера, який став його партнером і наставником, навчивши дисципліни в управлінні проєктами. Саме в Ampex він отримав свій перший серйозний проєкт - розробку масштабної бази даних для ЦРУ. Кодова назва цього проєкту була «Oracle». Співпраця з урядовими замовниками дала ранній імпульс: репутація Oracle як надійного партнера для критичних систем сформувалася ще до масового комерційного успіху.

Ключовий момент, що змінив усе, стався в 1977 році. Еллісон натрапив на наукову статтю доктора Едгара «Теда» Кодда з дослідницького центру IBM під назвою «A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks» («Реляційна модель даних для великих банків даних спільного доступу»). Кодд пропонував революційний підхід до зберігання та обробки інформації.

Еллісон миттєво усвідомив потенціал цієї ідеї. Він побачив те, чого не помітили гіганти індустрії, включно з самою IBM, яка не поспішала комерціалізувати власну розробку. Разом із двома колегами - Бобом Майнером та Едом Оутсом - він заснував компанію Software Development Laboratories (SDL) з початковим капіталом лише у 2000 доларів.

Перший контракт від ЦРУ був критично важливим, але справжнім проривом стала угода з базою ВПС США Райт-Паттерсон. Військові шукали систему для управління великими обсягами даних на мейнфреймах IBM та міні-комп’ютерах DEC VAX. Еллісон, не маючи готового продукту для обох платформ, пообіцяв, що їхнє програмне забезпечення буде працювати на них. Це був класичний приклад його тактики «commit and ship».

Команда SDL працювала вдень і вночі, щоб написати код мовою С, яка була портативною і дозволяла запускати Oracle на різних операційних системах. Ця стратегія багатоплатформеності стала ключовою перевагою Oracle на десятиліття вперед, адже клієнти не були прив’язані до одного виробника «заліза». Портативність коду дала важливу конкурентну перевагу: підприємства могли вибирати обладнання, а не бути його заручниками.

У 1979 році вони випустили комерційну версію Oracle V2. Назва V2 (Version 2) була чисто маркетинговим ходом - першої версії ніколи не існувало, але Еллісон вважав, що клієнти з більшою довірою поставляться до продукту, який нібито вже пройшов одну ітерацію. Це була перша у світі комерційна реляційна база даних, що використовувала SQL. Вони випередили IBM на два роки.

Євангеліє від Еллісона: бізнес як війна

Якщо Стів Джобс був митцем і проповідником, а Білл Гейтс - прагматиком і стратегом, то Ларрі Еллісон завжди був і залишається воїном. Його підхід до бізнесу можна описати цитатою, яку часто приписують Чингісхану і яку любив повторювати сам Еллісон: «Недостатньо того, що я переміг. Всі інші повинні програти». Він часто цитував «Мистецтво війни» Сунь-Цзи на нарадах і роздавав примірники книги своїм топ-менеджерам, застосовуючи принципи стародавньої стратегії в сучасних технологічних війнах.

Головним двигуном росту Oracle стала неперевершена і безжальна армія продавців. Еллісон створив культуру, де результат був єдиним мірилом успіху. Це породило сумнозвісну практику Oracle, відому як «commit and ship», яку ми вже згадували. Продавці часто обіцяли клієнтам функції, яких ще не існувало в програмному забезпеченні, змушуючи інженерів працювати в авральному режимі. Ця культура продажів і швидких релізів давала стрімке зростання, але часом призводила до внутрішніх криз і юридичних неприємностей.

Еллісон перетворив конкуренцію на особисту вендету. Він публічно висміював суперників, вказуючи на недоліки їхніх продуктів, і не гребував жодними методами для перемоги. У 1990-х він звинуватив конкурента Sybase у крадіжці коду Oracle, розпочавши війну, яка серйозно підірвала репутацію конкурента, хоча доказів було недостатньо. Особливе місце в його «пантеоні ворогів» займав Білл Гейтс та Microsoft. У розпал антимонопольної справи проти Microsoft у 1990-х роках, Еллісон навіть найняв приватних детективів, щоб ті рилися у смітті організацій, які, на його думку, таємно фінансувалися Microsoft. Ще однією гучною ворожнечею стала сварка з Марком Беніоффом, засновником Salesforce і його колишнім протеже. Еллісон звинуватив його в копіюванні хмарної стратегії Oracle, що переросло в публічну і навіть особисту конфронтацію. Еллісон часто посилався на стародавні трактати про війну - він щиро вивчав Сунь-Цзи і застосовував цю ментальність у переговорах, поглинаннях і судових баталіях.

Цікаво, що Еллісон свого часу був відомий своєю традицією носити японський одяг на публічних виступах, особливо кімоно, що відображало його захоплення японською культурою та філософією самураїв, яку він часто застосовує у бізнесі. Він також вважав, що конкуренція на ринку технологій подібна до військової стратегії, де швидкість та непередбачуваність є ключовими для перемоги.

На межі прірви і назад: падіння та тріумфи

Шлях Oracle, як і її засновника, не був встелений лише перемогами. Агресивна тактика та прагнення до зростання за будь-яку ціну ледь не призвели компанію до катастрофи.

Наприкінці 1980-х Oracle була улюбленцем Волл-стріт. Але за блискучим фасадом ховалася небезпечна практика: компанія записувала у дохід вартість угод ще до того, як клієнти повністю за них розраховувалися. Коли на початку 1990 року економіка сповільнилася, ця бульбашка луснула. Компанія вперше в історії повідомила про збитки, її акції обвалилися на 80%. Oracle опинилася на межі банкрутства. Ця криза стала болючим, але важливим уроком. Компанія не просто вижила, а стала сильнішою та мудрішою.

Відновивши фінансову міць, Еллісон обрав нову стратегію зростання - агресивні поглинання. Найгучнішою угодою стало вороже поглинання компанії PeopleSoft у 2004 році. За цим послідували інші гігантські придбання: Siebel Systems, BEA Systems, і, нарешті, Sun Microsystems у 2010 році.

Купівля Sun за 7,4 млрд дол. була майже шедевром стратегічним. На перший погляд, це був дивний крок - купувати компанію, що виробляє «залізо», яке стрімко втрачало ринок. Але Еллісон грав у довгу гру. Sun Microsystems була скарбницею фундаментальних технологій:

Java: Найпопулярніша на той час мова програмування. Контроль над Java дав Oracle величезний вплив на мільйони розробників у всьому світі. Це також стало підставою для багаторічної судової війни з Google через використання Java в Android. Ця юридична епопея - суперечка з Google щодо Java API - переросла у багаторічний процес, який дійшов до Верховного суду США, показавши, що технологічні війни часто вирішуються в залах суду.

Solaris: Надзвичайно надійна та масштабована операційна система, ідеальна для роботи з базами даних Oracle.

Серверне обладнання (SPARC): Еллісон вважав, що, оптимізувавши програмне забезпечення Oracle для роботи на власному «залізі», він зможе створити «інтегровані системи» (engineered systems) на кшталт Exadata, які будуть значно продуктивнішими за рішення конкурентів. Exadata, запущена в 2008 році, стала першим у світі апаратно-програмним комплексом, оптимізованим для аналітики великих даних, заклавши фундамент для сучасних хмарних дата-центрів Oracle.

Це поглинання перетворило Oracle з чисто софтверної компанії на інтегрованого постачальника повного стеку технологій - від процесора до додатків, що було критично важливо для майбутньої боротьби за хмарний ринок.

Провидець і невдаха: ідея, що випередила час

Попри свою репутацію безжального бізнесмена, Еллісон завжди був і залишається насамперед технологом. Ще в 1995 році він передбачив, що інтернет стане «інформаційною супермагістраллю», де дані будуть доступні з будь-якої точки світу, і інвестував у мережеві технології задовго до Amazon чи Google. Наприкінці 1990-х, коли світ був одержимий персональними комп’ютерами, Еллісон розвивав ідею мережевих комп’ютерів (Network Computer, NC).

За задумом NC мав бути простим, дешевим пристроєм (ціною нижче 500 дол.) без жорсткого диска, який завантажував би операційну систему, а всі додатки з центрального сервера через мережу. Еллісон стверджував, що PC - це надто складні, дорогі та погано керовані пристрої. Його NC, натомість, пропонував централізоване адміністрування та вищу безпеку.

По суті, Еллісон передбачив сучасні хмарні технології, «тонкі клієнти» та системи на зразок Chromebook. Він побачив майбутнє, але недооцінив сьогодення. Інтернет-канали того часу були надто повільними, а ціни на повноцінні ПК стрімко падали. Ідея не змогла конкурувати з потужною екосистемою Windows і зрештою провалилася. Проте цей досвід сформував його майбутнє бачення хмарної інфраструктури, де централізовані, потужні сервери надають послуги простим клієнтським пристроям. Втім, сама ідея «тонких клієнтів» повернулася через два десятиліття у вигляді хмарних сервісів і пристроїв - концепція, до якої Еллісон торував шлях задовго до її масового впровадження.

Еллісон був таким переконаним противником ПК, що на багатьох корпоративних презентаціях демонстративно розбивав комп’ютери молотком, щоб показати їх недосконалість порівняно з мережевими рішеннями. Він вірив, що майбутнє за обчисленнями, які знаходяться «в мережі», а не на кінцевому пристрої, що було дійсно революційним поглядом на той час. Хоча деякі епізоди (на кшталт демонстративного ламання ПК) мають ореол легенди, вони підкреслювали риторичну відданість Еллісона своїм ідеям.

Життя в стилі «більше»: яхти, острови та інвестиції

Ларрі Еллісон ніколи не приховував свого багатства і не прагнув до аскетизму. Його стиль життя - це гімн надмірності та втілення найсміливіших мрій.

Одним з найвідоміших його маєтків є грандіозна садиба у Вудсайді, (шт. Каліфорнія), збудована в стилі японського імператорського палацу XVI століття. Будівництво тривало понад 10 років і коштувало близько 200 млн дол. Маєток включає 10 будівель, власне озеро та чайний будиночок, копію того, що стоїть у Кіото. Еллісон, близький друг Стіва Джобса, часто проводив із ним час у Вудсайді, обговорюючи ідеї, і навіть пропонував купити Apple у 1985 році, щоб повернути Джобса на посаду CEO. Вудсайдська садиба - лише одна з його екстравагантних інвестицій; колекції мистецтва, японські сади та приватні бібліотеки стали частиною його public persona.

Апогеєм його пристрасті до нерухомості стала покупка у 2012 році 98% гавайського острова Ланаї за 300 млн дол. Купівля Ланаї була не просто іміджевою покупкою: Еллісон інвестував у розвиток інфраструктури острова, курортів і місцевої економіки, намагаючись перетворити його на приклад розвитку з елементами сталості (за своєю концепцією). А у 2022 році він придбав найдорожчу житлову нерухомість в історії Флориди - маєток у Маналапані за 173 млн дол.

Найбільшою ж пристрастю Еллісона, окрім бізнесу, є вітрильний спорт. Він заснував команду Oracle Team USA і після кількох спроб здобув Кубок Америки у 2010 році, а потім здійснив один з найнеймовірніших камбеків в історії спорту, захистивши титул у 2013 році. Його яхта «Rising Sun» довжиною 138 метрів була одним із найбільших приватних суден у світі.

Крім того, Еллісон володіє власним аеропортом на острові Ланаї та парком з понад 40 військових літаків часів Другої світової війни, включаючи рідкісні моделі, які він особисто пілотує. Він є ліцензованим пілотом і часто сам керує своїми літаками, демонструючи таку ж безстрашність у повітрі, як і в бізнесі. Окрім авіації, Еллісон - завзятий тенісист і власник турніру Indian Wells (BNP Paribas Open), одного з найпрестижніших у світі, у модернізацію якого він вклав мільйони. Колекція літаків, спортивні досягнення та інтерес до бойових мистецтв формують образ людини, яка поєднує технічний геній із прагненням до фізичної та ментальної витривалості.

Еллісон відомий своїм інвестиційним чуттям. Він був одним з перших інвесторів у Salesforce, а також є близьким другом Ілона Маска. Ще у 2018 році купив 15 млн акцій та увійшов до ради директорів компанії Tesla. А його зв’язок із Zoom є особливим. У 2020 році, коли ця компанія зазнала шаленого зростання під час COVID і зіткнулася з проблемами безпеки, значну частину її інфраструктури було перенесено на хмарну платформу Oracle (OCI). Для Ларрі Еллісона це була величезна маркетингова перемога, яку він використав у своїй боротьбі з Amazon, доводячи надійність та ефективність своєї хмари.

Його філантропічна діяльність довгий час залишалася в тіні, проте він підписав «Клятву дарування» (Giving Pledge). Однак його благодійність часто критикують за вибірковість: наприклад, у 2006 році він скасував пожертву Гарварду на 115 млн дол. через відставку свого друга Ларрі Саммерса, що викликало скандал в академічних колах. Ще у 1997 році Еллісон заснував Ellison Medical Foundation, яка фінансувала дослідження старіння й інші біомедичні проєкти; упродовж років він виділяв значні кошти на медичні дослідження та освіту. Його основний фокус - медичні дослідження, зокрема вивчення процесів старіння. У 2025 році він інвестував 23 млн дол. в Imagene AI та Senseonics, компанії, що розробляють AI-моделі для точної медицини та імплантовані датчики для моніторингу глюкози, підкреслюючи його віру в потенціал технологій для вирішення глобальних проблем.

Хмарні війни та АІ-революція: останній бій титана

На початку 2010-х Oracle проспала найважливішу технологічну революцію з часів інтернету - хмарні обчислення. Іронічно, той самий Еллісон, який у 2008 році назвав хмарні обчислення «повним нісенітним», змушений був кардинально переосмислити свою стратегію, коли стало очевидно, що майбутнє за хмарою.

У 2014 році він залишив посаду CEO і став CTO, щоб особисто очолити технологічну трансформацію компанії. Його головним ворогом стала компанія Amazon Web Services (AWS). Для Еллісона це протистояння стало особистим. Його стратегія боротьби з AWS складається з кількох напрямків:

Технологічна перевага: Еллісон позиціонує хмару Oracle (OCI) як «хмару другого покоління», спроектовану для корпоративних завдань, на противагу AWS, яку він називає застарілою «хмарою першого покоління».

Фокус на Autonomous Database: Головна «зброя» Oracle у хмарі - це Автономна база даних, яка використовує АІ для самокерування. Еллісон постійно наголошує, що AWS не має нічого подібного.

Публічна критика та агресивний маркетинг: Еллісон перетворив свої виступи на театр одного актора, де він висміює технології та ціноутворення AWS, звинувачуючи конкурента у завищенні цін та приховуванні реальної вартості послуг. У відповідь Oracle вела і публічну, і судову боротьбу за кожен сегмент ринку - від ліцензій до облачних контрактів.

Але справжнім переломним моментом стало входження Oracle у світ штучного інтелекту. Еллісон особисто співпрацює з Дженсеном Хуангом, CEO Nvidia, для оптимізації дата-центрів Oracle під AI-обчислення, включаючи спеціалізовані чіпи для Autonomous Database. У вересні 2025 року компанія оголосила про укладання угоди з OpenAI вартістю 300 млрд дол. на п’ять років - найбільший технологічний контракт в історії. Ця угода передбачає, що OpenAI буде використовувати хмарну інфраструктуру Oracle для навчання та роботи своїх АІ-моделей, включаючи майбутні версії GPT.

Революційний момент: Ця угода не просто змінила фінансове положення Oracle - вона кардинально змінила сприйняття компанії інвесторами. За один день акції Oracle зросли на понад 40%, а статки Еллісона збільшилися на 101 млрд дол., зробивши його найбагатшою людиною світу з активами понад 393 млрд дол.

Розуміючи, що для перемоги у хмарній війні потрібні не лише технології, а й домінування у ключових ринках, Oracle зробила своє найбільше придбання в історії. У 2022 році за 28,3 млрд дол. була куплена компанія Cerner, один з найбільших у світі постачальників медичних інформаційних систем. Мета цього поглинання - створити єдину базу даних історії хвороб, що може не лише трансформувати галузь охорони здоров’я, але й стати потужним драйвером для зростання хмарного бізнесу Oracle. Слід також нагадати, що у 2016 році Oracle також придбала NetSuite, посилюючи позиції в сегменті хмарного ПО для бізнесу - логічна ланка в стратегії зростання корпоративного та хмарного портфелів.

Особисте життя: п’ять шлюбів та спадщина

Особисте життя Еллісона було не менш турбулентним, ніж його бізнес-кар’єра. Він одружувався п’ять разів:

Адда Квінн (1967-1974) - його перше кохання з університетських часів.

Ненсі Вілер Дженкінс (1977-1978) - короткий, але бурхливий шлюб.

Барбара Бутс (1983-1986) - з нею у нього народилися двоє дітей: Девід та Меган.

Мелані Крафт (2003-2010) - письменниця, їхній шлюб був найдовшим.

Ніккі Лауда (справжнє ім’я Аліко Накамура) - японська модель, з якою він був одружений з 2010 по 2013 рік.

Цікаво, що попри величезне багатство, Еллісон не планує залишати своїм дітям значну спадщину. Він неодноразово заявляв, що діти повинні «заробляти власні гроші», і планує віддати більшість свого багатства на благодійність. При цьому його діти знайшли власні шляхи: Меган стала відомою кінопродюсеркою (Annapurna Pictures), а Девід - успішним продюсером і підприємцем у кіноіндустрії, тож родина Еллісонів має вплив і в технологіях, і в Голлівуді. Їхні успіхи в кіно, включаючи номінації на Оскар за продюсування таких фільмів, як «Zero Dark Thirty» і «Top Gun: Maverick», підкреслюють культурний вплив родини.

Еллісон також відомий своїми незвичайними хобі. Крім пілотування військових літаків, він захоплюється бойовими мистецтвами, володіє чорним поясом з карате та практикує медитацію. Він вірить, що дисципліна та зосередженість, отримані від бойових мистецтв і медитації, допомагають йому залишатися гострим і конкурентоспроможним у бізнесі.

Проєкт Stargate та майбутнє АІ

Недавнім великим проєктом Еллісона став «Stargate» - амбітна ініціатива зі створення найпотужнішої в світі інфраструктури для штучного інтелекту. Разом з Семом Альтманом з OpenAI та за підтримки американського уряду, Oracle побудує мережу суперкомп’ютерних центрів, здатних обробляти надзвичайно складні АІ-завдання.

Масштаби проєкту вражають. Stargate передбачає інвестиції понад 500 млрд дол. протягом наступних п’яти років та створення обчислювальних потужностей, еквівалентних мільйонам сучасних процесорів. Еллісон активно просуває ідею технологічного домінування США над Китаєм, заявивши на CloudWorld 2025: «Китай не зможе наздогнати нас у AI, якщо ми не зупинимося». Це має зробити США безперечним лідером у сфері АІ та забезпечити технологічну перевагу над Китаєм. Проєкти типу Stargate логічно випливають із довготривалої стратегії Еллісона: контроль над інфраструктурою завжди був для нього способом здобути стратегічну перевагу.

Еллісон також активно просуває ідею використання АІ для нагляду, що викликає дискусії про приватність та етику. На конференції у 2025 році він заявив, що штучний інтелект може бути використаний для моніторингу поліції та громадян з метою покращення безпеки, що викликало жваві дебати серед експертів з технологій та правозахисників. Amnesty International висловила занепокоєння щодо відсутності прозорості в урядових AI-проєктах, підтримуваних Oracle, попереджаючи про ризики масового нагляду. Ця позиція підкреслює його прагматичний, але часом контроверсійний підхід до впровадження нових технологій.

Філософія успіху на 393 млрд дол.

Еллісон неодноразово формулював свою філософію успіху, яка базується на кількох принципах:

«Краще просити пробачення, ніж дозволу» - цей принцип він застосовував протягом усієї кар’єри, часто йдучи на ризик заради великих можливостей.

«Я не хочу бути найкращим у тому, що я роблю. Я хочу бути єдиним» - ця цитата відображає його прагнення до абсолютного домінування.

«Смерть конкурентів важливіша за власний успіх» - безжальний підхід до конкуренції, який зробив його одним з найбільш боязких суперників у технологічній індустрії.

«Технології повинні служити людині, а не навпаки» - попри свою репутацію безжального бізнесмена, Еллісон завжди вбачав у технологіях інструмент для покращення людського життя.

Попри цинічні формули, колишні співробітники згадують, що він неодноразово коригував курс компанії, визнаючи помилки й оперативно змінюючи стратегії, коли це було необхідно для виживання та росту. Його легендарні мотиваційні промови створювали в Oracle культуру, схожу на «культ особистості», де співробітники працювали на межі можливостей, але отримували щедрі винагороди за успіхи.

Сьогодні, у свої 81 рік, маючи статки понад 393 млрд дол. (на 10 вересня) та титул найбагатшої людини світу, Еллісон не збирається сповільнюватися. Він активно займається біохакінгом і співпрацює з ученими, які досліджують генетику довголіття, прагнучи продовжити своє життя. Його останні інвестиції в АІ, медичні технології та космічні проєкти показують, що він і надалі прагне змінювати світ. Його невпинна енергія та віра у власні сили залишаються рушійною силою Oracle.

Шлях нашого героя - це втілення сили волі, гострого інтелекту та майже тваринного інстинкту до боротьби. Він побудував свою імперію на невидимій інфраструктурі світу, і сьогодні практично кожна фінансова транзакція, бронювання авіаквитків чи онлайн-покупка так чи інакше торкається технологій Oracle. Еллісон надихав персонажів у поп-культурі, зокрема образ Тоні Старка, чий харизматичний і ексцентричний стиль частково відображає його власну натуру. Еллісон залишає по собі не лише код і сервери, а й культурний код Кремнієвої долини - там, де амбіція часто грає важливішу роль, ніж правила.

Ларрі Еллісон - постать, безумовно, суперечлива. Для одних він - безжальний монополіст, що знищував конкурентів. Для інших - геніальний візіонер, який побачив майбутнє. Але ніхто не може заперечити його вплив на світ технологій та здатність перетворювати амбіції на мільярди доларів. І саме в цій подвійності - тигель гіганта: людина, що одночасно будувала інфраструктуру майбутнього і випробовувала межі правил, залишаючи після себе складну, багатошарову спадщину.