IT@WAR. ІТ-служби на війні. Держпродспоживслужба

Як і обіцялось, сьогодні ми поговоримо відразу про декілька аспектів безпеки країни, за які відповідає Держпродспоживслужба – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС). Це лонгрід, але його важливо прочитати увесь. Без вступної частини, без розуміння функцій Служби, неможливо зрозуміти масштаб проблем та завдань, що стоять перед її ІТ-службою та перед її керівником.

До війни ДПСС охоплювала близько 800 юридичних осіб, а у її структурі 25 головних управлінь. Чисельність працівників – близько 30 тисяч людей. Служба була створена у 2014 шляхом об'єднання кількох державних органів. До лютого 2022 вона перебувала у підпорядкуванні Мінекономіки, а потім була передана Кабміну. Одне з ключових завдань ДПСС – запровадження національної системи контролю за безпекою харчових продуктів, яка відповідає системі ЄС та базується на важливому принципі забезпечення контролю «від лану до столу». Контроль відбувається на основі ризик-орієнтованого підходу, що стартує на рівні початкового виробництва.

Анатолій Вовнюк прийшов у ДПСС у грудні 2020 року на посаду CDTO, а з 16 лютого, після відставки попереднього керівника, став тимчасово виконуючим обов'язки голови ДПСС. До речі, перші два тижні війни Анатолій керував службою, перебуваючи у своєму будинку в Лютежі, в безпосередній близькості до зони бойових дій. Вибратися вдалося лише 8 березня.

Отже, за що відповідає ДПСС?

Перший напрямок – фітосанітарній. Україна – значущий гравець на ринку аграрної продукції: у деяких країнах частка України може становити до 80% їх імпорту продовольства (наприклад, зерно), а в багатьох ми є постачальником продовольства №1 – це стосується насамперед постачання пшениці, кукурудзи, ячменю та олії. Багато країн вимагають від нас регулярного обстеження поля з того моменту, як його засіяли весь період вегетації до збору врожаю, перевезення та відвантаження. А стандарти кожної країни-імпортера різні, в силу різних кліматичних та інших особливостей. Тому наші інспектори без перебільшення «ходять ніжками» по полях, роблять виміри, контролюють наявність шкідників чи конкретних бур'янів, чим і як поле удобрюється тощо. Потім все це надходить у підсумковий фітосанітарний сертифікат, який супроводжує вантажі продовольства, що прямують до певної країни. Тобто, ДПСС – це третя сторона, яка підтверджує безпеку та відповідність експортованого продовольства стандартам тієї країни, куди воно відправляється.

Так само ДПСС контролює продукцію рослинного походження, що ввозиться на територію України, на предмет відповідності фітосанітарним правилам України. Простіше кажучи, ДПСС стежить за тим, щоб ця продукція була безпечною та відповідала чинним законодавчим нормам.

Друга функція ДПСС – ветеринарія, тобто, все, що пов'язане з експортом та імпортом тварин та вирощуванням тварин в Україні: від домашніх кішок до величезних свинарських комплексів на 300-350 тис голів, або птахофабрик, які щодня споживають десятки тон корму. Наше завдання – забезпечити харчову безпеку на всіх етапах виробництва, насамперед захист тварин від хвороб (пташиний грип, африканська чума свиней та ін.). Наприклад, ще буквально рік тому при виникненні пташиного грипу на одній із наших фабрик той же Сінгапур повністю закривав імпорт птиці з України. Тобто, якщо в одному селі виявлено пташиний грип і хоп – Сінгапур як країна-імпортер для нас перестає існувати. У цьому напрямку ми провели величезну роботу і довели усьому світу, що заходи щодо безпеки нашого виробництва досить ефективні, щоб перейти на зонування. І зараз, не дай Боже, щось виникло в Н-ському районі, то експорт буде зупинено лише з птахофабрик цього району, а решта продовжить роботу. Те саме стосується нашого імпорту – ми також перевіряємо, щоб і в Україну нічого небезпечного не завезли.

Як за напрямом фітосанітарії, так і за напрямом ветеринарії, ДПСС сприяє міжнародній діяльності та погоджує умови та сертифікати на експорт продукції з України та на ввезення продукції до нашої країни.

Третій блок функцій – санітарно-епідеміологічний. Пам'ятаєте, раніше були СЕС – зараз їхня функція у нас. Це контроль за всім, що може загрожувати здоров'ю громадян: якість води та повітря, промислові викиди, радіоактивне забруднення, спалахи хвороб. Все це ми контролюємо та проводимо превентивні заходи. Джерела потенційної загрози – будь-які підприємства, робота яких може впливати на людей, наприклад, ТЕЦ, АЕС, або водоканал, який зобов'язаний забезпечувати відповідну підготовку води. Ось наші профільні інспектори займаються контролем всього цього.

Четверта функція ДПСС – харчова безпека. Зокрема, для підприємств харчової промисловості, продовольчих магазинів, закладів громадського харчування потрібне дотримання стандартів HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point), якій контролює ризики при виробництві харчових продуктів. По суті, ми не відповідаємо за смак, але ми відповідаємо за те, щоб, якщо ви це з'їсте - ви не отруїлися. Якщо ж виникає інцидент, значить, швидше за все, при приготуванні або виробництві було порушено регламент і тоді ми проводимо розслідування – для виявлення причини перевіряється весь технологічний ланцюжок, дотримання норм персоналом та інше. Через тиждень після початку воєнних дій, у тих областях, де відзначався наплив біженців, ми буквально щодня фіксували по кілька спалахів харчових отруєнь та шлунково-кишкових захворювань. Після того, як у всі центри приймання та розподілу біженців були направлені наші інспектори та посилено контроль харчової безпеки та побутової гігієни, кількість інцидентів пішла на спад (часто це пов'язано з неналежними приготуваннями їжі в домашніх умовах).

Наступний блок функцій (п'ятий) – робота зі споживачами. Тут кілька напрямків – захист прав споживача (при купівлі товарів та послуг), робота ЖКГ (скарги людей та контроль якості послуг, особливо там, де колективні договори), і т.п. Ми намагаємося в межах своїх повноважень захистити споживача та забезпечувати відповідальність порушників.

Контроль цін – шоста функція. Це було менш важливо до COVID-19, але під час епідемії, коли ціни полізли вгору, функціонал було розширено, з'явилися завдання моніторингу та декларування. Тобто, коли підприємства самі декларують ціни, що встановлюються ними, з обмеженим переліком товарів першої необхідності (борошно, хліб, сіль, цукор, гречка, соняшникова олія і т. д., включаючи не преміальні сорти палива). Ми моніторимо відповідність декларованих постачальниками цін та реальних цін у роздріб та у нас у моніторингу понад 7,5 млн записів на рік. У разі недотримання законних обмежень є штрафні санкції, які ми маємо право застосовувати до порушників. Але ми розуміємо, що тут важливо не перегинати ціпок, щоб ми не перетворювалися з органу, який займається профілактикою, на каральний.

Ринковий нагляд – сьома функція. Тобто, коли ти щось купуєш, ту ж праску чи інше, можна було б спокійно прочитати, що на ній написано, щоб у маркуванні була стандартна інформація про товар та його суттєві властивості – і це стосується як харчової, так і не харчової продукції.

Ще є блок роботи з туризмом, метрологія та контроль реклами. І, нарешті, ми ведемо реєстри зернових складів та сільгосптехніки, а також реєстр усіх дозволів щодо безпеки – ветеринарія плюс харчова безпека.

ДПСС і війна

На воєнний період ДПСС має свої мобілізаційні приписи. Відразу після приступу до виконання обов'язків голови служби, буквально за кілька днів до початку вторгнення, я поставив завдання всім обласним штабам актуалізувати моброзпорядження. У певному сенсі це спрацювало, тому що ми оновили всю контактну інформацію, перевірили зв'язок з обласними адміністраціями, з усіма військовими штабами, уточнили плани та обов'язки всіх посадових осіб на час воєнного стану тощо. Це було необхідно, тому що в умовах воєнного стану («особливого періоду») на службу лягають два важливі завдання.

Перша – харчова безпека. Харчова промисловість, виробництво повинні працювати, адже без хліба, м'яса та овочів країна довго не протягне. Відповідно, ми повинні забезпечити здоров'я сільськогосподарських тварин, отже, ветеринари повинні проводити обов'язкові обстеження та вакцинацію згідно з графіком.

Друга - це забезпечення санепідемобстановки в країні. Скрізь, навіть там, де перебувають біженці, або там, де не дотримуються санітарних норм, не мають виникати епідемії. Ми продовжуємо контролювати якість води – навіть на окупованих та оточених територіях. Так, наші люди там працюють, прямо зараз і зведення у мене як у військових: "втрат немає, поранених немає" або "втрати - один убитий, двоє поранені".

Крім цього, як і при COVID-19, важливим виявився моніторинг цін. Зростання цін намагаємось контролювати різними засобами, насамперед переконанням, але тут важливо не переборщити. Наприклад, якщо підприємець виїхав до Чернігова торгувати на ринку, то нонсенс змушувати його знижувати ціни. Він проїхав зону бойових дій та визначає ціну, враховуючи свої ризики. Тому дякую, що він за таких умов привіз товар – можливо, комусь це врятує життя.

ІТ служба в ДПСС

Як і попередні роки, наш ІТ бюджет на цей рік близький до нуля. На щастя, була невелика допомога від європейців, за рахунок якої ми одержали хоч якісь сервери (але ж вони три роки до нас їхали). До речі, на 30 тис персоналу спеціалістів із профільним ІТ досвідом всього 8 осіб. Тож з погляду співвідношення ІТ/Користувачи з нами не зрівняється жодне комерційне підприємство!

Чим займається ІТ у ДПСС? По-перше, це деякі автоматизовані реєстри – реєстр тварин, реєстр складських документів на зерно, а також автоматизована система фітосанітарної служби (ФІС), яку минулого року запустили за допомогою європейців. Взагалі, її впровадженню був сильний опір з усіх боків, бо вона реально нівелює корупцію, робить усі процеси прозорими та контрольованими.

Є ще система ветеринарних документів, яку одне із підприємств служби самостійно розробило та впровадило. У ній усі документи пов'язані з QR-кодами і є можливість відстежувати їхній рух в онлайн-режимі.

Наша система документообігу Мегаполіс – це одне з найбільших упроваджень у країні, у нас працює у ній майже 9 тис. співробітників.

Далі – система обробки звернень споживачів, яку ми запустили наприкінці минулого року, і зараз у ній працюють усі регіони України. Вона повністю на Open Source, впроваджена силами двох аналітиків плюс одна людина на підтримці. У ній вже понад 4 тис. тис користувачів та обробляється 5-7 тис звернень на місяць.

ІТ і війна

Насамперед коли почалася війна та виникла загроза оточення Києва, ми вирішили перемістити київський ЦОД у безпечніше місце. У результаті силами трьох наших айтішників за два дні ми згорнули обладнання та за три дні перевезли та розгорнули його на новому майданчику. Так, довелося тимчасово зупинити сервіси, але ми знаємо, що таке business continuity і минулого року спеціально його тестували. Це сталося після того, як у нас упав Мегаполіс (пам’ятаєте затоплений сервер?) і нам не дали грошей на відновлення. Можна сказати, що таким чином фактично підштовхнули нас до активного тестування ручних процесів і завдяки цьому зараз ми можемо нормально працювати за відсутності будь-якої автоматизованої системи. Трохи довше та складніше, але процеси працюють. Головне, щоб функціонувала електронна пошта.

Хоча війна, звичайно, змінила пріоритети та виявилося, що продовольча безпека держави виходить на перший план. Як тільки нас включили до продовольчого штабу, ми зрозуміли, що необхідно цим питанням займатися системно та масштабно.

З початком війни багато компаній та волонтерів стали займатися гуманітаркою. Це дуже важливо, але, по-перше, гуманітарна допомога не може покрити всі потреби, по-друге, вона не розв'язує проблему зайнятості людей і біженців, по-третє, не вирішує питання відновлення економіки, і четверте – не дає відповіді на питання "що буде завтра" з погляду продовольчої безпеки країни.

Тому ДПСС виступила з ініціативою створити Національну платформу продовольчої безпеки (https://bit.ly/3KP3ArE). З одного боку, ми як ДПСС, маємо дані про всіх виробників харчової промисловості, починаючи від агрофірм і закінчуючи тими, хто годує людей, тобто ми розуміємо весь ланцюжок. Друге – наші інспектори мають знання та розуміння того, які підприємства працюють, що і в якому обсязі випускають. І третє – ми присутні у всіх регіонах країни, ми є у кожному районному центрі.

В результаті впровадження платформи ми зможемо скласти продовольчий баланс країни, який складатиметься зі співвідношення прогнозів споживання (у будь-якої військової адміністрації є алгоритми розрахунку необхідних обсягів продовольства для забезпечення населення) та пропозиції. Це дасть нам розуміння дефіциту та надмірності виробництва й дозволить визначити, що можна експортувати, а що необхідно імпортувати. За потребою – залежно від того, чи короткострокова вона чи довгострокова, тобто має ситуативний чи системний характер – можливо буде приймати рішення: або ми цю потребу закриваємо шляхом імпортозаміщення, тобто починаємо відкривати нові підприємства, або, розуміючи, що ця потреба короткострокова, закриваємо її за рахунок імпорту.

Таку платформу ми вже запустили й за перші 10 днів роботи на ній зареєструвалося понад 1500 підприємств. Вже реалізовано функціонал угод, а наступний запланований крок – публічна оферта. Платформа буде інтегрована із Прозорро та іншими майданчиками.

Система виконана на базі рішення Creatio від Terrasoft Ukraine, причому компанія безплатно надала і ліцензії (дякую Katerina Kostereva), і забезпечила первинне налаштування (спасибі Banza). З урахуванням того, що в Україні переробних підприємств харчової промисловості близько 15 тис., а всього підприємств харчопрому зареєстровано 195 тис., то, за нашими оцінками, при повному запуску платформа має витримувати одночасну роботу 20-25 тис. користувачів. Плануємо запустити й мобільний додаток.

Також я дуже вдячний Microsoft - вони безплатно надали нам хмару, і зараз ми мігруємо весь наш ЦОД в Azure. Плюс безплатні ліцензії на Office 365. До речі, за рахунок того, що ми маємо Office 365, нас жодна фішингова атака так і не пробила – ми просто цих листів не отримували.

Поточні потреби в ІТ

З того, що нам потрібне – це дуже прості речі. Це звичайні планшети для інспекторів (до 8 тис), щоб вони могли працювати віддалено, а не лише коли приходять на робоче місце. Це підтримка інформаційних систем. Наприклад, у нас просто немає грошей (не виділено), щоб заплатити за той же ФІС, за підтримку системи збору даних з усіх лабораторних систем (а це майже 500 лабораторій). Щоправда, сьогодні всі ці речі відходять на другий план, бо головний фокус змістився на Платформу продовольчої безпеки. Коли вона запрацює повноцінно, то частину реєстрів ми зможемо перенести до неї.

Звичайно, із запуском платформи гостро постає питання безпеки. Адже, як тільки ти починаєш щось централізувати, ризики злому різко зростають. Реєстри треба захищати і насамперед від фальсифікації. Наразі ми просто закрили до них зовнішній доступ, тому що вони містять інформацію, за якою можна судити про важливість того чи іншого підприємства для країни загалом – тобто потенційно вони можуть бути цілями для ударів ворога. Тому я зараз із задоволенням на волонтерських засадах взяв би в свою команду сек'юріті офіцера, щоб він допоміг вибудувати процеси кібербезпеки.

Взагалі, я скажу, що війна – це не лише руйнація бізнесів та процесів. Це ще й переосмислення поточних процесів та їх необхідності, все зайве та непотрібне знімається та відвалюється. У цьому плані війна точно змінить усі державні служби. Як мінімум, що стосується ДПСС – я думаю, що відбудеться переорієнтація функцій із контролюючих на функції консультації та підтримку реального сектору економіки. І це вже працює.

Слава Україні!
#IT_and_WAR_in_Ukraine

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365