| 0 |
|
Міністерство економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції офіційно оголосило про запуск третьої фази масштабної державної програми фінансування інновацій - ініціативи Tibi.
Як повідомляє Reuters, міністр Ролан Лескюр (Roland Lescure) під час проведення 10-ї міжнародної технологічної конференції VivaTech у Парижі, уряду вдалося залучити додаткові 13 мільярдів євро (близько 14,89 мільярдів доларів) від провідних інституційних інвесторів. Метою нового етапу є збільшення обсягу фінансового пулу до 15 мільярдів євро до кінця 2030 року. Таким чином, сукупний обсяг капіталу, мобілізованого в межах цієї ініціативи з моменту її заснування у 2020 році, досягне майже 31 мільярда євро. Для порівняння, під час першої фази (2020–2022 роки) було зібрано 6,4 мільярда євро, а друга фаза перевищила початковий план, залучивши близько 9 мільярдів євро.
Принциповою особливістю третього етапу є зміна інвестиційних пріоритетів на користь складних інженерних та наукових проєктів. Щонайменше 50% усіх капіталовкладень третьої фази Tibi будуть спрямовані у сектор глибоких технологій (deeptech), включно з розробками у сферах квантових обчислень, біотехнологій, штучного інтелекту, кібербезпеки, відновлюваної енергетики, а також проєктів «Нового космосу» (New Space). Важливим сигналом для ринку стало розширення кола учасників: до ініціативи, яка наразі налічує близько 160 сертифікованих фондів, вперше приєдналися великі гравці з традиційних секторів економіки та стратегічних галузей. Серед нових інституційних інвесторів задекларовано компанію взаємного страхування Carac, національного залізничного оператора SNCF, паризьку транспортну групу RATP, супутникового оператора Eutelsat, а також оборонні консорціуми Naval Group та MBDA. Останнє підкреслює зростання інтересу держави до технологій подвійного призначення, які мають посилити військово-промисловий потенціал країни.
Механізм ініціативи Tibi не передбачає прямих державних інвестицій чи бюджетних витрат. Програма функціонує як модель «фонду фондів», де держава виступає модератором, заохочуючи приватні та державні структури підписувати добровільну хартію та спрямовувати частину своїх портфелів у схвалені урядом венчурні фонди. Головне стратегічне завдання уряду Франції - фінансова підтримка місцевих технологічних компаній на етапі масштабування, стимулювання проведення первинних публічних розміщень акцій на європейських біржах і збереження інтелектуальної власності всередині регіону. Окрім того, третя фаза набуває чітко вираженого пан'європейського масштабу: залучені кошти розподілятимуться через великі міжнародні фонди, здатні самостійно очолювати масштабні раунди фінансування європейських стартапів, подвоюючи фінансову незалежність регіону від капіталу з США чи Китаю.
Запуск третьої фази ініціативи Tibi фіксує перехід Франції до агресивного захисту свого технологічного та фінансового суверенітету. Протягом тривалого часу європейська стартап-екосистема страждала від так званого «дефіциту пізніх стадій»: європейські інноваційні компанії успішно залучали перші інвестиції, але на етапах великого масштабування, коли були потрібні раунди від 70 до 100 мільйонів євро, вони критично залежали від американських чи азійських венчурних фондів. Це часто призводило до «відтоку мізків», коли успішні європейські проєкти змінювали юрисдикцію або виходили на біржі в Нью-Йорку, а не в Парижі чи Франкфурті. Створення потужного внутрішнього пулу капіталу має перервати цей тренд.
Приєднання до ініціативи транспортних гігантів SNCF і RATP, супутникової компанії Eutelsat та лідерів оборонного сектору Naval Group і MBDA свідчить про те, що Франція більше не розглядає технологічний сектор як ізольовану комп'ютерну галузь. Урядова стратегія полягає в інтеграції інновацій у базову інфраструктуру та оборонний щит держави. Напрям deeptech і розробки у сфері штучного інтелекту вимагають величезних капіталовкладень і мають тривалий період окупності, що відлякує класичних венчурних інвесторів, які очікують на швидкі прибутки. У цьому контексті консервативні інституційні інвестори та державні монополії є ідеальними довгостроковими партнерами, здатними фінансувати фундаментальну науку.
Окремої уваги заслуговує масштабування французького досвіду на європейський рівень. Модель ініціативи Tibi виявилася настільки ефективною завдяки своїй «м'якій» регуляторній природі: вона майже нічого не коштує французькому бюджету, але за допомогою урядових стимулів змушує приватний капітал працювати на стратегічні інтереси держави. Франція вже успішно експортувала цю концепцію до Німеччини, де за аналогічним принципом було створено Німецький фонд зростання (Wachstumsfonds Deutschland). Як зазначав ідейний натхненник програми, економіст Філіп Тібі (Philippe Tibi), для повноцінної конкуренції зі США та Китаєм європейським інституційним інвесторам необхідно спрямувати щонайменше 1% своїх сукупних активів (близько 150 мільярдів євро) у венчурний капітал. Поточне розширення програми є практичним кроком до створення єдиного європейського контуру фінансування критичних технологій.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
