`

СПЕЦІАЛЬНІ
ПАРТНЕРИ
ПРОЕКТУ

Чи використовує ваша компанія ChatGPT в роботі?

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Александр Пацай

Асоціальний експеримент

–11
голос

З 9 лютого я проводжу над собою жорстокий експеримент – намагаюся не користуватися соціальними медіа (можливо, навіть не вперше). Я перестав заглядати у ФБ, я припинив читати та писати в Mastodont, і лише кілька разів заглянув у Bluesky. (Конкретно у Bluesky в мене сформувалася дуже американсько-орієнтована стрічка, і я пішов туди почитати жарти про Супербоул, який стався 11 лютого). У Хвіттер я й так давно вже не ходжу, думаю зрозуміло чому.

Складно сказати, з чого це все почалося, або чому так сталося. Оскільки я не просто старий, а навіть суперстар, то всякими соціальними мережами я користувався дуже давно (MySpace, кхе-кхе, Orkut там, ось ці всякі LinkedIn з далекого 2003 року, ЖЖ тощо), ну і далі ФБ, Твіттер з 2007 року. Ніколи не мав якоїсь єдиної «стратегії» щодо використання соціальних мереж, довільно постив куди на думку спадало, хоча приблизно з 2010 року Твіттер був, напевно, основним одержувачем мого контенту. Але з приходом Маска я зрозумів, що більше не хочу брати участь у цьому цирку, і мігрував у Мастодонт. Також я відчуваю досить сильне відторгнення до алгоритмічних стрічок, які непередбачено підсовують мені контент, який їм здається правильним для мене. Щоправда, випадкові фоточки собак та машин, які можна подивитися в Інстаграмі, загалом влаштовували.

Але їдучи у відпустку, я вирішив, що було б непогано провести соціальний детокс. Це, так би мовити, обмежена версія «цифрового детоксу» – повної відмови від інтернету (корисних сервісів, додатків та новин). В сучасному цифровому світі це все-таки дуже тяжко і навіть не корисно. А ось соціальні мережі та медіа обмежити цілком можна. Зовсім відмовитися від них, напевно, також можливо, але в мене це не є метою. Як мінімум, треба звикнути мінімізувати свій час у них. Тисячі продуктових менеджерів працюють над тим, щоб засмоктувати користувачів у соцмережі та утримувати їх там якнайдовше, і іноді я ловлю себе на тому, що це у них виходить. В навколишньому світі багато інших більш прекрасних речей, ніж втикання в екран і нескінченний думскролінг, тому я хочу продовжити чинити опір всіляким growth hacks соціальних проєктів (термін «мережа» в соціальних ресурсах вже давно втратила свій початковий зміст).

Комунікаційна частина таких ресурсів (месенджери) – те, що змушує мене таки залишити лазівку і не дає повністю попрощатися з цими ресурсами. Підтримувати контакти з різними людьми, які так чи інакше залишили якийсь слід у моєму житті, все ж таки треба. Хоча з неодноразовими переїздами між країнами за останні 20 років такі зв'язки підтримувати дуже важко, і рвуться вони, на жаль, дуже легко. Але ефект від цього обмеженого детоксу я, як мені здається, спостерігаю вже зараз: настрій і сон покращилися, волосся стало м'яким і шовковистим… Хоча кого я обманюю, яке у мене там уже волосся. Але якщо серйозно, то позитивний ефект від зниження часу, що проводиться у соціальних медіа, справді є, і це зазначають навіть психологи. Часу на різні корисні та приємні активності у мене точно побільшало.

Не приховую, що зробити це не так просто. І сила звички, і автоматичний рефлекс чимось заповнити паузу, дають про себе знати. Та й по людях, звичайно, теж трохи сумую: у твіттер я не заходив давно – і досі іноді хочеться. Але, знову ж таки, корисне тренування сили волі. Я поки що добре відчуваю і той момент, що більшість інформації, яку я отримував через соціальні медіа, не так для мене важлива, а точніше навіть зовсім не потрібна. Навіщо витрачати на неї час? Я поки що не вирішив точно, але, думаю, що залишу собі ліміт у півгодини-годину на тиждень на «пробіжку» за тими соціальними проєктами, в які я ще готовий іноді заходити (Mastodont, FB, Threads, Bluesky). Фото в Інстаграм я, напевно, теж не перестану постити, треба ж десь собачку і котів документувати. А якщо мені щось захочеться сказати, то для цього я, мабуть, використовуватиму насамперед блог – якщо вже домен і хостинг є, то навіщо їм простоювати? Знову ж таки, мій контент там належить тільки мені, а якщо хтось захоче його читати чи підписатися через RSS, то жодних алгоритмів, лише хронологічна стрічка! Для зв'язку зі мною, як і раніше, працюють усі стандартні інструменти, крім, хіба що, DM у Хвіттері – і в MySpace, мабуть, теж не пишіть. Ну, загалом, за психічне здоров'я!

Асоціальний експеримент

Новостворені Сили Безпілотних Систем потребують 140 ноутбуків, триває збір

–11
голос

Напечатать Отправить другу

Читайте также

 

Ukraine

 

  •  Home  •  Ринок  •  IТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Мережі  •  Безпека  •  Наука  •  IoT