Автоматизація процесів завжди була в фокусі бізнесу, а в останні роки з розвитком АІ цей напрямок значно активізувався. Один з помітних гравців цього сегменту на нашому ринку - компанія IBA. Сьогодні у нас в гостях Сергій Байбара, директор компанії IBA Ukraine. Традиційно інтерв'ю ми розпочали з питання про те, як наш співрозмовник починав шлях в ІТ.
В ІТ я потрапив випадково, бо під час вступу до військового училища не дуже питали - чим саме ти хочеш займатися. Але, завдяки хорошій шкільній підготовці та й удачі, я потрапив у групу математиків. Це було у КВІРТУ, йшов 1986 рік. І перша моя курсова робота була на Fortran і важила вона кілька кіло у перфокартах. Навчалися ми тоді на мейнфреймах і починали, зрозуміло, з асемблера та PL1. Але школу це дало дуже добру. Далі моя кар'єра вже складалася у збройних силах на тих самих системах EC, але вже на реальних завданнях. Через п'ять років після війська я повернувся в Обчислювальний Центр училища, де писав системи прийняття рішень мовою Pascal. Потім у 1993 році перейшов в Управління Міністерства оборони і там займався розгортанням локальних мереж, першими підключенням до Інтернету, навчанням персоналу тощо. Через кілька років за спеціальною програмою майже на пів року я потрапив до Канади на Центральну Королівську військово-навчальну базу. Зізнаюся, проведенні там пів року дуже сильно вплинули на моє сприйняття світу і я прийняв рішення якось радикально змінити своє життя — таким чином я опинився в компанії S&T. І якраз потрапив у момент її перетворення на повноцінного системного інтегратора. До того S&T займалася іншим - була ексклюзивним представником HP в Україні. Тепер же довелося будувати системного інтегратора фактично з нуля, чим я активно і займався - згодом став директором з продажу. Це був дуже цікавий період та досвід. Але наприкінці 2000 року на мене вийшли представники SAS Institute і після шестигодинної співбесіди запропонували очолити київський офіс компанії, якого, до речі, ще не було і який довелося створювати. На той момент це була найбільша приватна софтверна компанія у світі, а можливо й досі залишається такою. Але тоді SAS Institute концентрувалася в нашому регіоні винятково на найбільшому ринку і до України просто не доходили руки, відповідно не доходили й потрібні ресурси, хоча було проведено величезну підготовчу роботу для старту багатьох проєктів. Через кілька років роботи у SAS я звідти пішов і став партнером в приватній компанії, яка розробляла програмне забезпечення для IP-телефонії. Ми на базі open source створювали системи soft switching, коли це не було модно і популярно. Причому, наш soft switch був пов'язаний із білінгом і рішення продавалося в 35 країнах - від Вірменії до Бангладеш. Десь у 2011-му році структура телеком ринку почала змінюватися, а попит на наше рішення - падати. У той момент мені зробили пропозицію з київського офісу IBA і я зайняв посаду директора з продажу.
На той момент IBA на українському ринку системної інтеграції була маловідома.
Але IBA - не зовсім системний інтегратор. На той момент компанію можна було б охарактеризувати, як аутсорсера, який пропонував окремі рішення і сервіси, зокрема й системним інтеграторам.
А як, взагалі, компанія IBA починала свій розвиток?
Цього року компанії виповниться 31 рік. А починалася вона як спільне підприємство з IBM. Тут варто зазначити, що Блакитний гігант рідко з ким створює joint-ventures. Але тоді була особлива історія і ситуація. Минуло кілька років, як розвалився Радянський Союз. За часів СРСР саме в Мінську збирали EC ЕОМ, які були сумісні, а простіше кажучи повністю скопійовані з IBM System/360 та System/370. І очевидно, що в інститутах були досить кваліфіковані кадри, які в рамках цього спільного підприємства виконували різні завдання в рамках проєктів IBM практично по всьому світу. Років через сім після запуску IBA в IBM почався черговий процес реструктуризації і було вирішено позбутися непрофільних активів. Засновники IBA викупили в американського партнера його частку і компанія стала незалежною, але продовжила розвивати бізнес, пов'язаний із системами IBM, на глобальному ринку. Паралельно з цим у IBA з'явилася SAP-практика і низка інших напрямків. В Україні, до речі, один із перших проєктів нашої компанії - впровадження документообігу на базі Lotus в UMC, ще до того, як вона стала МТС (а зараз це Vodafone Україна).
Тобто IBA з самого спочатку працювала на різних ринках?
Так, зона бізнесу не була ніколи обмежена однією країною. З IBM працювали відразу на глобальних ринках. Наприклад, понад двадцять років тому був один дуже масштабний проєкт впровадження рішення на базі мейнфремів у Standard Bank, найбільшому банку в Африці, який входив до двадцятки світових фінансових організацій. І у IBA в Йоганнесбурзі працює і зараз офіс та потужна команда фахівців обслуговують цього клієнта.
У 1999 році було відкрито офіс у Чехії, на базі якого потім послідовно утворилася IBA Group, яка стала керуючою компанією бізнеса, що активно зростає останні 10 років по всьому світу. При цьому розвиток йде з акцентом на Європу - тільки за останні роки було відкрито представництва в Литві, Польщі, Хорватії, Грузії. До речі, зараз наш найбільший центр розробки знаходиться в Польщі.
А скільки зараз у компанії працює людей?
Перш ніж я назву цифру, тут варто розуміти, що ми інженерна компанія. Так, у нас серед іншого є і підрозділ з розробки апаратного забезпечення. Що ж до кількості персоналу, то зараз в IBA по всьому світу працює близько 2000 осіб. Ще кілька років тому було близько 3000. Це при тому, що ми зростаємо в деяких регіонах, але частину бізнесу довелося ізолювати від групи.
Мова про росію?
З квітня 2022 у нас більше немає офісу у рф. Найм співробітників в Білорусі заморожений, невелика кількість фахівців, які залишилися в цій локації, не задіяні у проектах IBA Group. Використовуємо ресурси з європейських та американських філій компанії.
А скільки всього офісів компанії по світу?
Загалом у компанії 16 представництв, а клієнти в більш ніж 50 країнах. І при цьому вже понад 2000 реалізованих і поточних проєктів.
Проєкти здебільшого пов'язані з впровадженням рішень IBM?
Не тільки. Впроваджень рішень IBM, безумовно, багато і ми пропонуємо практично весь спектр рішень цього виробника - від ПЗ до мейнфреймів і WatsonX. Але, взагалі, компанія підтримує і розвиває широкий спектр технологій від різних вендорів, технологій, які можуть дати відповіді на найрізноманітніші виклики бізнесу. Ми пропонуємо й аутсорс, коли наші фахівці беруть участь у командах розробки клієнтів. В нашому портфелі також величезний набір різних сервісів - кілька десятків напрямків. Ну, і крім цього, у нас є власні продукти - Goods Checker, EasyRPA, tapXphone. Також варто відзначити нашу платформу для гібридної хмари на базі open source. Це рішення дає клієнту необхідний рівень гнучкості та безпеки з можливістю відповідати локальним нормативним документам і при цьому компанія може продовжувати використовувати вже наявну хмару, скажімо, Azure або AWS.
Але ж ви не пропонуєте хмари Microsoft і Amazon безпосередньо?
Ми сервісна компанія. Якщо для проєкту необхідний продаж певної ліцензії або платформи, то ми забезпечуємо це з усією інтеграцією. Але безпосередньо і направлено хмари від Microsoft, Amazon чи Google не пропонуємо. Так само, як і не нав'язуємо якихось певних технологій, через тиск з боку вендора або просто, щоб бути на хвилі якогось хайпу.
Щодо хайпу - давайте трошки поговоримо про АІ.
Я персонально розглядаю впровадження АІ-рішень зараз, як справді революційний етап - на кшталт появи свого часу персонального комп'ютера, інтернету чи мобільного зв'язку. І у випадку з АІ ми теж не помітимо це одразу у вигляді якихось радикальних змін, але згодом стане ясно, наскільки це визначальний етап.
А який вплив розвитку АІ на сегмент ІТ?
Можу як приклад навести наше рішення Goods Checker для мерчендайзингу. Там АІ використовується для розпізнавання об'єктів, тобто товару, і це відкриває абсолютно нові сценарії з подальшим опрацюванням даних і прийняттям рішень.
Але image recognition вже використовується десятки років.
Так, використовується. Але все це були кастомні рішення. Однак тепер сучасний розвиток АІ виводить все на новий рівень, дає змогу знизити ціну і зробити більш доступним для клієнтів.
Якщо повернутися до нашого продукту Goods Checker, то за допомогою АІ ми можемо не тільки провести розпізнавання всіх товарів, але ще й за запитом клієнта зробити різні рендери певного SKU.
Або інший приклад - наша система EasyRPA. Вона не тільки дає змогу витягувати необхідну інформацію з даних різних форматів і проводити класифікацію документів, а й може донавчати систему на нових подіях. Або, скажімо, ми можемо генерувати за допомогою АІ документи, щоб не порушувати GDPR, для навчання системи клієнта.
Інший приклад, iDocIT, це такий AI Powered Chat, який дозволяє створювати чатбот на базі наявної документації компанії та надавати її для клієнтів чи співробітників. Таким чином, формується база знань з конкретної галузі, необхідної для замовника. Наприклад, нормативні документи тощо.
Виходить АІ виконує начебто таку чорнову роботу?
Не тільки. Тут важливо зрозуміти, що йдеться не тільки про примітивні якісь операції. Виникають можливості, яких раніше просто не було. Скажімо, ви мали фахівця, який за десятки років накопичив величезний досвід і міг відповідати на виникаючи запитання в певній галузі. Тепер ви отримуєте можливість створити систему, яка забезпечить вас такою самою опцією, але без прив'язки до якоїсь конкретної персони, плюс усе це робитиме в десятки, а може, в сотні разів швидше, та ще й точніше.
Тобто впровадження АІ через якийсь час призведе до того, що з часом будуть просто пластами зникати певні фахові напрямки та професії. В результаті, люди залишатимуться без роботи і це відбуватиметься так швидко, що вони не встигатимуть, умовно кажучи, перекваліфікуватися.
Думаю, все буде не так апокаліптично. Однозначно деякі види робіт на себе візьме АІ. Але все це навряд чи станеться от прямо зразу, це займе час. Крім того, все одно буде потрібен контроль, визначення завдання тощо. Тобто робота для людей залишиться однозначно, але вона видозміниться. Людям багатьох спеціальностей доведеться навчитися взаємодіяти у своїй роботі з численними "розумними" помічниками.
А чим АІ відрізняється від автоматизації процесів, про яку вже говорять десятки років?
У рамках автоматизації робиться те, що було чітко сформульовано людиною за жорстким алгоритмом. АІ буде частину з цих завдань виконувати сам, приймаючи самостійно рішення в певні моменти.
Використання АІ потребує значних обчислювальних ресурсів. До речі, а які ресурси ви використовуєте для своїх сервісів, що базуються на АІ?
Перш за все, у нас у Празі є ЦОД, який працює на нашій платформі, що базується на open source. Цей центр обробки даних має всі необхідні для ЄС сертифікати. І до речі, ми проводили порівняння - якби той самий ресурс ми брали, наприклад, в AWS, довелося б витрачати на півтора мільйона доларів на рік більше.
Це до питання про дешевизну публічних хмар?
Це якраз наочний приклад того, як гібридна хмара дає змогу скоротити витрати і спростити міграцію в обидва боки за необхідністю. І у нас зараз за кордоном багато проєктів саме на міграцію на землю з хмар. Для цього є необхідна експертиза і ресурси. Наприклад, у нас є окремі фахівці, які готують дані для міграції в хмари і назад. Це дуже непростий процес.
Тут ще важливо зазначити, що ми не є конкурентами різним системним інтеграторам. Ми можемо працювати, як прайм-контрактор, так і як субконтрактор. Глобально ми працюємо з великою четвіркою консалтингу і пропонуємо сервісний підхід.
Якщо коротко зупиниться на роботі з даними.
За 30 років розвитку ми дійсно напрацювали величезний досвід по роботі з даними. Починаючи від ETL і закінчуючи датамайнінгом. Часи побудови DWH вже в основному минули, можна сказати. А ось data lake зараз дуже затребувані, оскільки вони дають змогу зберігати неструктуровану і навіть сиру інформацію, на підставі якої робиться глибокий аналіз. І зараз це має дуже великий попит.
А які в цьому напрямку можна відзначити ще тенденції?
Клієнти останнім часом дуже часто запитують рішення на open source. Це, мабуть, основний тренд.
Але при цьому ж є компанії, які використовують легасі-рішення 20 або навіть 30 річної давності.
Так, безумовно. І в Україні є такі структури. Для них ми спеціально пропонуємо послугу Enterprise Modernization Service. У її рамках ми пропонуємо перенесення нехай і працюючих, але застарілих систем на сучасні платформи. І це насправді велика проблема для корпоративного бізнесу і непросте завдання в реалізації. Але ми таке робимо і у нас є десятки успішних проєктів. Найчастіше компанії тягнуть до останнього, а потім, коли все руйнується, відновлення вже може обійтися в рази дорожче. На жаль, український ринок не виключення з цього.
А як у компанії розвивається бізнес в Україні зараз і взагалі після 24 лютого 2022 р.?
Це питання, відповідь на яке і складна, і проста одночасно. Ми живемо і дихаємо разом з країною. Замовлення у 2022 р., як і у всіх на ринку, у нас впали майже до нуля. Але було багато волонтерських проєктів, важливих консультацій тощо. Крім того, київський офіс долучився до виконання замовлень з-за кордону, наприклад, було кілька проєктів на Близькому сході. Але з середини минулого року ситуація почала стабілізуватися, пішли запити. Зокрема великий інтерес є до наших систем Goods Checker з боку роздрібної торгівлі, а також ми бачимо зацікавленість у розробках на базі EasyRPA для автоматизації процесів різного рівня. Тут необхідно підкреслити, що в рамках підтримки українського бізнесу ми пропонуємо свої продукти без оплати ліцензії і надаємо всю необхідну підтримку.
Хотів би зазначити, що дедалі більше українських компаній усвідомлюють, що за допомогою сучасних ІТ вони можуть зробити свій бізнес гнучкішим, технологічнішим і, що найважливіше, стійкішим до різних кризових ситуацій. Причому цікаво, що в більшості запити йдуть з боку компаній середнього розміру. І ми готові вирішувати завдання, що виникають перед компаніями різного розміру. Наші інженери та розробники знаходяться в різних країнах Європи і ми можемо створювати комбіновані команди залежно від потреб замовників. Одна з головних місій IBA Ukraine принести на український ринок експертизу найвищого світового рівня і що вкрай важливе - зробити її доступною компаніям будь-якого масштабу.
Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора