`

СПЕЦИАЛЬНЫЕ
ПАРТНЕРЫ
ПРОЕКТА

Архив номеров

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМЕРТЬ, або як цифровізація без системної трансформації бізнес процесів може призвести до колапсу?

+44
голоса

Уявіть, що ви успішний фермер та вам потрібно отримати пакет дозвільних документів на експорт вашого урожаю до Китаю, наприклад. Або ви пішли до ресторану і, не дай бог, з’їли щось не те, і вам потрібно щоб хтось захистив ваші права. Або у вашому будинку відсутнє гаряче водопостачання і при цьому виставили рахунки... у всіх цих випадках ви звернетесь до одного і того самого державного органу — «Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», або «Держпродспоживслужба», чи ДПСС якщо зовсім коротко.

Всіма цими і не тільки цими питаннями опікується цей державний орган, від якісної роботи якого залежить весь експорт та імпорт продуктів харчування, безпечність того, що ми з Вами купуємо та споживаємо. Крім того, під час карантину, починаючи з 2020 р. структура була зобов’язана перевіряти ринки, магазини, кафе, навчально-виховні заклади, громадський транспорт та об’єкти критичної інфраструктури на дотримання протиепідемічних правил.

 

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМЕРТЬ, або як цифровізація без системної трансформації бізнес процесів може призвести до колапсу?

Здавалося б, враховуючи важливість роботи служби, її забезпеченість має знаходитися на високому рівні.

Реальність трішки інша — при штаті служби близько 27 тис. працівників, бюджет трохи більший за 5 млрд грн. Що з абсолютних цифр — наче і багато, але це всього близько 15 тис. грн. в місяць на працівника на все — на податки, заробітну платню, техніку, оплату комунальних послуг, закупівлю техніки, вакцин і так далі... На 25 обласних та чотири міжрегіональних головних управління, 572 ветеринарні лікарні, 166 лабораторій, 13 підприємств — загалом більше 700 юридичних осіб.

Тобто в реальності — це м’яко кажучи небагато... А що стосується інформаційних технологій — взагалі можна сказати «голі і босі».

Наразі трішки більше про ІТ та чому стаття називається саме так.

До останнього часу лише близько 10% послуг ДПСС були доступні в електронному форматі. Тож для виправлення ситуації у жовтні 2020 р. було створене «Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації», та відкрита позиція CDTO (Chief Digital Transformation Officer) на рівні Заступника Голови ДПСС, яку у в кінці 2020 р. очолив Анатолій Вовнюк. До цього призначення він відповідав за цифрову трансформацію в «Укртелекомі» та НАК «Нафтогаз України», а ще раніше обіймав посаду директора з інформаційних технологій в компаніях «Альфа-Банк», «Укрсиббанк», «Піреус Банк», «Укрексімбанк» та ін. У 2010 р. став переможцем конкурсу BEST CIO.

Виходячи з поточного стану справ у «Держпродспоживслужбі», головними його пріоритетами на посаді відповідального за цифрову трансформацію структури стали: максимальна автоматизація та діджиталізація послуг, що надаються бізнесу та населенню, спрощення взаємодії бізнесу з міжнародними ринками, підвищення якості послуг для підприємців та громадян, ефективності внутрішніх процесів та збільшення доходів для бюджету.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМЕРТЬ, або як цифровізація без системної трансформації бізнес процесів може призвести до колапсу?

Згідно результатів оцінки, в ДПСС використовується більше 9500 персональних комп’ютерів. З яких більше половини старші восьми років, а близько 8% — взагалі непрацездатні. Більш як на 85% пристроїв відсутнє ліцензійне програмне забезпечення, а серед наявного 90% придбано у складі комп’ютерів або отримано на баланс від інших державних органів.

Якщо говорити за прикладні системи, то навіть мови немає щодо якоїсь централізованої інтегрованої системи управління діяльністю ДПСС як єдиною структурою. Відсутні стандартизовані системи обліку, управління майном, персоналом, звітністю, аналітикою тощо. Будь яка інформація з регіонів отримується за результатами розсилки запитів через «Укрпошту» чи систему документообігу, і навіть у електронному вигляді в 90% випадків поширюється у вигляді сканованих PDF-файлів. Наявне ПЗ розроблено без урахування можливостей інтеграції, що призводить до втрат часу та достовірності даних внаслідок помилок. Більшість реєстрів не інтегровані та не функціонують, так як потрібно.

Єдина централізована система — система документообігу «Мегаполіс» — була впроваджена з мінімальним об’ємом функціональності і технічно працювала (бо наразі вже не працює) без будь-якого нормального резервування. Кошти на технічне оснащення навіть для неї системно не виділялись.

Критично не вистачає ІТ-персоналу. Лише приблизно третина працівників, що задіяні в обслуговуванні комп’ютерної техніки та ПЗ, є кваліфікованими спеціалістами. Ще 15% виконують цю роботу за сумісництвом. Деякі установи взагалі не мають IT-спеціалістів (поширено, наприклад, серед районних державних лікарень ветеринарної медицини). Загалом не закриті більше 59% вакансій (що і не дивно, так як середня зарплата в ІТ становить близько 9-12 тис. грн. з урахуванням премій). На штат близько 30 тис. співробітників є тільки близько 50 позицій, які зв’язані з ІТ, але більшість з них — це звичайна підтримка ПК та заміна картриджів в принтерах.

Станом на середину 2021 р. рівень фінансування на побудову та підтримку ІТ-інфраструктури складає 1% від оціночного рівня. Наразі центральний апарат, наприклад, не може придбати персональний комп’ютер, який дорожчий за 7200 грн, але і на дешевший коштів нема. Близько 30% персоналу працюють на власній техніці. В регіонах ситуація трішки краща — у них є доходи (так званий спецфонд), але такі вирази як: домен, єдина пошта, управління контентом, бізнес-аналітика — це з розряду фантастики.

Але — дорогу осилить той, хто йде. Тож, незважаючи не відсутність фінансування, у ДПСС намагаються робити все можливе. Наприклад за допомогою волонтерів був реалізований чат-бот прийому звернень; реалізована інтеграція з державною системою «Дія» та електронна реєстрація потужностей операторів ринку; успішно виконані роботи по зміні ветеринарних сертифікатів у зв’язку з змінами законодавства ЄС та Brexit. Введено в пілотну експлуатацію першу фазу підсистеми оцінки якості сирого молока. Системою вже користуються 16 областей. Йде впровадження систем єдиного фітосанітарного контролю (PHIS) та систем для фітолабораторій (LIMS) — 17 областей вже працюють з ними.

«Окремо хотів би зупинитись на співпраці з Мінцифрою, — каже Анатолій Вовнюк. — У нас мають вийти реально круті проекти, такі як інтегрована платформа реєстрів та мегакрутий проект зі створення національної системи маркування продукції, що дозволить надати можливість якісного захисту наших споживачів та відкриє додаткові можливості для зростання експортного потенціалу бізнесу».

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМЕРТЬ, або як цифровізація без системної трансформації бізнес процесів може призвести до колапсу?

Згідно з поставленими цілями до кінця цього року «Держпродспоживслужба» має надавати в електронному форматі половину послуг, а вже за два роки — 95%.

Для досягнення цієї мети — наразі реалізація одного із самих важливих проектів для ДПСС — платформи по прийому та опрацюванню звернень споживачів (а їх більше чим 30 тис. на рік), що дозволить значною мірою підвищити продуктивність роботи інспекторів, швидкість реакції ДПСС на запити споживачів та дасть можливість подальшої інтеграції з різноманітними каналами та засобами подачі звернень (сайти, Telegram-боти, електронна пошта, мобільний додаток тощо). Реалізація йде повністю силами спеціалісті ДПСС з використанням Open Source Low Code ПЗ.

«Вже у вересні ми стартуємо пілотний проект з одним регіоном, а до кінця року будемо намагатись всі регіони приєднати до платформи. Якщо буде фінансування, то в наступному році ми розширимо можливості та впровадимо функціонал управління роботою інспекторів (так званий Field Force Management). Платформу буде інтегровано до системи управління перевірками, будуть автоматизовані акти перевірок, підприємства отримають можливість в режимі реального часу узгоджувати результати перевірок, чи подавати коментарі. Реалізація цих функцій призведе до максимальної прозорості роботи служби та зменшить корупційні складові», — розповідає пан Вовнюк.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМЕРТЬ, або як цифровізація без системної-трансформації бізнес процесів може призвести до колапсу?

Анатолій Вовнюк: «Вже у вересні ми стартуємо пілотний проект з одним регіоном, а до кінця року будемо намагатись всі регіони приєднати до платформи»

Також зусилля будуть направлені на трансформацію внутрішніх процесів ДПСС, побудову централізованої (або чітко систематизованої та стандартизованої) системи управління бізнес-процесами, інтеграцію адмінпослуг та сертифікатів з «Дія»; інтеграцію з міжнародними системами та партнерами для спрощення експортно-імпортних операцій; підвищення операційної ефективності роботи служби за рахунок централізації процесів та технічного забезпечення.

Звичайно — не потрібно забувати і про підвищення рівня інформаційної безпеки, так як чим більше сервісів у «цифрі» тим більші ризики.

«А зараз ми сподіваємось на те, що зможемо побороти цю скелю та отримати необхідне фінансування. Досвід показує, що без системного підходу, регулярного фінансування ІТ-інфраструктури, трансформації та автоматизації внутрішніх бізнес-процесів, можливості набору професіоналів, реалізація тільки «хайпових» або точкових проектів врешті принесе шкоди більше чим користі. Маємо надію на краще! І все буде ДПСС», — резюмує Анатолій Вовнюк, CDTO «Держпродспоживслужби».

Вы можете подписаться на нашу страницу в LinkedIn!

+44
голоса

Напечатать Отправить другу

Читайте также

Якщо так, як це нині відбувається у сфері будівництва, то краще не треба...

 
 

  •  Home  •  Рынок  •  ИТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Сети  •  Безопасность  •  Наука  •  IoT