| 0 |
|
Дослідницька група Корейського інституту передових технологій (KAIST) оголосила про створення революційного обчислювального обладнання, здатного миттєво вирішувати складні комбінаторні задачі, на розрахунок яких звичайним комп'ютерам знадобилися б тисячі років.
Нова розробка базується на принципах осциляторної машини Ізинга (oscillatory Ising machine) - спеціалізованого комп'ютера, де замість стандартних бітів використовуються елементи, що коливаються. Головна сенсація полягає в тому, що систему вдалося реалізувати повністю на базі наявних кремнієвих напівпровідникових процесів (CMOS).
Професор Ян Кю Чой (Yang-Kyu Choi), один із керівників проєкту, порівнює цей прорив із «третьою хвилею» розвитку напівпровідників. Якщо перша хвиля перетворила транзистор на перемикач, а друга - на підсилювач, то робота KAIST демонструє третю фундаментальну функцію транзистора: осцилятор.
«Оскільки мініатюризація транзисторів наближається до своїх фізичних меж, нам потрібна зміна парадигми. Ми довели, що майбутнє напівпровідників лежить у реалізації нових функцій, а не лише у зменшенні розмірів», - зазначив професор Чой.
Традиційні комп'ютери витрачають колосальний час, перебираючи мільярди варіантів у пошуках оптимального. Осциляторна машина Ізинга працює інакше: вона використовує групу осциляторів, які обмінюються сигналами та синхронізують свої ритми. Система природним чином прагне до найбільш стабільного стану, який і є оптимальним рішенням задачі.
Серед ключових вдосконалень KAIST слід зазначити стабільність. Використання стандартних кремнієвих транзисторів дозволило точно контролювати частоту осциляторів, що раніше було головною перешкодою.
Оскільки технологія використовує стандартний CMOS-процес, її можна масово виробляти на наявних напівпровідникових заводах без додаткових інвестицій у переобладнання.
Новий підхід дозволяє створювати складні зв'язки між елементами, що дає змогу розв'язувати задачі з багатьма перемінними вагами.
Дослідники вже успішно протестували систему на класичній задачі комбінаторної оптимізації (Max-Cut). У реальному світі ця технологія здатна радикально прискорити логістику (миттєвий розрахунок найскладніших маршрутів доставлення); фінанси (формування ідеальних інвестиційних портфелів у реальному часі); проєктування чипів (автоматизацію розміщення мільярдів елементів на кристалі); телекомунікації (миттєву оптимізацію мережевого трафіку).
Результати дослідження були опубліковані у науковому журналі Science Advances. Очікується, що доступність технології для масового виробництва призведе до швидкої комерціалізації та появи спеціалізованих AI-прискорювачів нового покоління вже найближчими роками.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
