| 0 |
|
SpaceX щойно вивела на орбіту перший у світі комерційний супутник із ядерним джерелом живлення.
Ракета Falcon 9 успішно стартувала з бази Космічних сил Ванденберг у Каліфорнії в межах місії Transporter-17. Загалом вона везла 81 корисне навантаження, але головною зіркою цього «космічного вантажу» став кубсат BOHR (Betavoltaic Orbital High-Reliability), створений флоридською компанією City Labs.
Коли ми чуємо про ядерну енергію в космосі, то зазвичай згадуємо легендарні зонди Voyager від NASA, які живляться від тепла плутонієвих ядер. Але у випадку з BOHR технологія інша і набагато витонченіша.
На борту супутника встановлено фірмове мікроджерело живлення NanoTritium. Воно використовує бета-частинки, що виділяються під час радіоактивного розпаду тритію, і за допомогою напівпровідника перетворює їх напряму на електрику.
«Це історичний крок для комерційної ядерної енергетики в космосі», - заявив генеральний директор City Labs Пітер Кабауі (Peter Cabauy).
Правда, є важливий нюанс: сам по собі тритієвий елемент ще не живить увесь супутник, для загальних операцій кубсат все ще покладається на сонячні панелі. BOHR - це «першопроходець», чиє головне завдання - протестувати стабільність цієї технології в реальних умовах космосу.
Головний плюс такої батарейки - повна незалежність від сонця. Це відкриває шлях для створення апаратів, здатних роками працювати в місцях, де панує вічна темрява. Наприклад, у кратерах на полюсах Місяця.
Саме Південний полюс Місяця зараз є головною мішенню для майбутніх висадок астронавтів місії NASA Artemis через величезні запаси водяного льоду. NASA вже активно виділяє кошти на розробку ядерних реакторів для майбутніх місячних баз, і в City Labs вважають, що їхня технологія в перспективі зможе масштабуватися до таких серйозних завдань.
Компанія запевняє, що її рішення безпечно. Тритій випромінює дуже низький рівень радіації. Їхні системи спроєктовані так, щоб їх можна було безпечно транспортувати, обслуговувати та інтегрувати у звичайні комерційні ракети без ризику для екології чи персоналу.
До речі, розробка фінансувалася в межах контракту з Міністерством оборони США. Крім того, це перша місія з ядерним компонентом, яка отримала «зелене світло» на запуск від Федерального управління цивільної авіації США (FAA) за спрощеною процедурою. Вона базується на президентському меморандумі №20 про національну безпеку, підписаному Трампом ще у 2019 році, який мав на меті реформувати правила запуску ядерних матеріалів у космос.
У City Labs сподіваються, що успіх місії BOHR доведе, що компактний комерційний «мирний атом» уже готовий до повсякденного використання як у військових, так і в приватних космічних програмах.
Цікаво, чи замінять такі батарейки звичні сонячні панелі на супутниках майбутнього?
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI
| 0 |
|
