IT Infrastructure, Cloud & Security Summit 2026. Частина І

IT Infrastructure, Cloud & Security Summit 2026 зібрала інтеграторів, вендорів і директорів з інформаційної безпеки. Основний лейтмотив конференції - кіберзахист перестав бути питанням «купити фаєрвол» і перетворився на питання швидкості, автоматизації та довіри до систем, які вже частково думають самі за себе.

Основну частину конференції відкрила доповідь фахівців компанії ADEON - дистриб'ютора рішень з кібербезпеки, відомого передусім своїм партнерством з ESET в Україні. Але говорили спікери зовсім не про антивіруси.

Керівник команди технічного супроводження ADEON Нікіта Веселков представив рішення Excalibur - систему управління привілейованим доступом, яку сам доповідач одразу застеріг не плутати з класичним PAM (Privileged Access Management). «Excalibur - це той самий камінь, який тримає меч, тільки достойному дає доступ до нього. Але знову-таки, ні каменя, ні меча там нема», - пожартував він, пояснюючи логіку рішення: доступ до цільових систем отримують лише ті адміністратори, кому він дійсно потрібен, а решта - обмежені.

Головна відмінність від класичного PAM, за словами Веселкова, у самій філософії. Стандартне рішення захищає користувача на шляху до окремих об'єктів у мережі. Excalibur натомість ізолює всю інфраструктуру цілком, залишаючи для людини звичний робочий процес - вона підключається через браузер, а обробка запиту відбувається через стрімінг, без прямого контакту з цільовою системою. Ключова перевага такого підходу - відсутність агентів: розгортання займає не дні, а лічені години, оскільки потрібно налаштувати лише сервер і правила доступу.

Автентифікація в Excalibur телефоноцентрична - смартфон адміністратора виступає другим і третім фактором підтвердження. Вбудований ML-модуль постійно аналізує поведінку користувача і здатен обірвати з'єднання просто на льоту: якщо система бачить, що людина намагається ввести SQL-ін'єкцію у поле логіна на вебінтерфейсі мережевого обладнання, команда на сервер просто не піде.

Показовим став приклад стійкості рішення. «У нас був випадок, коли один з адмінів видалив базу, тестуючи стійкість у продакшені - ми відновилися з вбудованого бекапу. Адмін сказав: “Мені тепер рішення подобається”», - розповів Веселков. Компрометація системи, за його словами, можлива лише через компрометацію самої людини, тому передбачена можливість додаткової валідації - від двох до чотирьох (а за потреби й більше) підтверджуючих сторін для доступу до критичних систем.

Excalibur ліцензується за кількістю адміністраторів, а не кінцевих пристроїв. Це означає, що для організації з 20 000 одиниць техніки та лише двома ІТ-спеціалістами знадобляться всього дві ліцензії. Підтримуються RDP, SSH, VNC, бази даних і вебінтерфейси, а сама система здатна замінити частину функцій VPN, MFA та WAF.

Естафету прийняв колега Веселкова, головний спеціаліст ADEON із супроводу партнерів Рубен Кандалян, який розповів про DLP-рішення Safetica. Головна теза його виступу - сучасний захист даних більше не може ґрунтуватися лише на статичних політиках. «Захист інформації має враховувати не тільки політики безпеки, а ще й контекст роботи співробітників. Майбутнє DLP - це адаптивні рішення, які в режимі реального часу можуть зрозуміти контекст роботи та спрогнозувати наміри тих чи інших співробітників», - наголосив доповідач.

Safetica відстежує повний життєвий цикл файлу - від створення до відправлення поштою чи месенджером - і однаково впевнено працює як з локальною інфраструктурою, так і з хмарним Microsoft 365. Контекстний захист системи побудований на трьох компонентах. На розумній класифікації даних - система постійно навчається й самостійно категоризує інформацію. На аналізі ризиків - моніторинг того, хто, що і куди переміщує. Та на адаптивній безпеці - блокуванні загроз у реальному часі з динамічним налаштуванням порогів ризику. За словами доповідача, це дозволяє команді безпеки отримувати сповіщення лише тоді, коли дійсно потрібне втручання, а не тонути в потоці однакових алертів.

Ймовірно один з найдискусійніших виступів дня належав технічному директору компанії «ЕС ЕН ТІ Україна» Сергію Боброву, який розповідав про причинно-наслідкові зв'язки аварій та експертні системи моніторингу. Він одразу закликав аудиторію до діалогу - і, судячи з реакції залу, тема справді зачепила.

Рубен Кандалян розповів про DLP-рішення Safetica

Бобров нагадав просту, але часто ігноровану істину: проблема, яку не бачать, не зникає сама - вона розвивається далі. Для повноцінного моніторингу інфраструктури, за його словами, потрібно тримати в полі зору п'ять шарів. А саме - системи зберігання даних, інфраструктурне програмне забезпечення (вебсервери, корпоративну шину). Далі - локальну мережу як «скелет» усієї системи, фаєрволи й балансувальники навантаження. І, нарешті, робоче місце й канали зв'язку самого клієнта.

Проблема більшості компаній - у моновендорних і монотехнологічних системах моніторингу, які не дають повної картини. Рішення, на думку доповідача, - побудова комплексної системи зі своєю CMDB (базою даних про конфігурацію інфраструктури), яка консолідує дані з APM/NPM-рішень і формує синтетичні події для адміністратора замість розрізнених логів.

Окремо Бобров розібрав класичний інструмент пошуку першопричини - діаграму Ісікави, або «риб'ячу кістку», розроблену ще в середині минулого століття. Вона добре працює для лінійних зв'язків, але, за словами спікера, у гетерогенній сучасній інфраструктурі з десятками взаємопов'язаних систем ця модель уже не встигає за складністю. Класичний підхід до пошуку першопричини лягає на плечі експертної команди - адміністраторів баз даних, мереж і так далі - та обходиться дорого: середній час відновлення (MTTR), за наведеними даними, коливається від 3 до 10-12 годин простою для великого бізнесу.

У якості рішення пропонується агентський штучний інтелект, який працює лише локально (on-premise). «Ви навряд чи захочете, щоб ваші дані оброблялися моделлю Copilot або OpenAI, не розуміючи, де вони та що з ними роблять. Оператори AI не дають гарантій, що дані не використають для тренування їхніх моделей», - пояснив Бобров вибір на користь закритої архітектури. Модель, натренована на власній 33-річній базі інцидентів компанії, будує граф взаємозв'язків і ітераційно перевіряє гіпотези, поки не досягне достатнього рівня впевненості - а якщо їй бракує даних, вона сама запитує додатковий доступ.

Наведена статистика вражає: перше визначення проблеми - з вірогідністю понад 80%, визначення домену (наприклад, «це мережа») - понад 95%, а середній час аналізу на локальних GPU - 193 секунди замість 10-12 годин ручної роботи.

Сергій Бобров: «SNT пропонує агентський штучний інтелект, який працює виключно локально»

Виступ «Останній рубіж оборони: як перетворити резервні копії з мішені на гарантію відновлення бізнесу» від команди Modus X - Степана Пастернака та Дениса Гарькавого - було присвячено темі резервного копіювання.

Денис Гарькавий розібрав анатомію сучасних кібератак і виділив три ключові патерни: захоплення контролю над засобами безпеки (у тому числі бекапами) з подальшим шифруванням даних, пряму компрометацію самих резервних копій та перехоплення управління інфраструктурою через компрометацію Active Directory. Мета цих дій одна - зробити відновлення даних після атаки технічно неможливим.

Далі спікер згадав дещо, що явно змусило зал прислухатися уважніше. «Скажіть, будь ласка, хто чув про проєкт Mythos від Anthropic?» - запитав він. За його словами, проєкт стосувався застосування штучного інтелекту в кібербезпеці й показав, що сучасний AI вже здатен самостійно виявляти вразливості, будувати план атаки, моделювати його виконання й робити висновки щодо цільових систем. Через визнання потенційної небезпеки для галузі проєкт не вийшов у публічний доступ і тестувався обмеженим колом великих компаній - Microsoft, Amazon, Google, Apple.

Далі доповідач перейшов до цифр, які значно легше перевірити. Майже 38% кібератак сьогодні відбуваються із застосуванням штучного інтелекту, а середня вартість однієї години простою через атаку оцінюється у 540 тис. дол. За українською статистикою - близько 4 тисяч кіберінцидентів щороку, а кількість атак зросла на 69%. «Поки ми з вами тут розмовляємо, вже одну компанію ламають. Прямо зараз», - додав Гарькавий.

Степан Пастернак продовжив доповідь темою п'яти кроків до кіберстійкості за методологією, вбудованою в продукти компанії Cohesity (утвореної торік злиттям Veritas і Cohesity). Перший крок - захист усього масиву корпоративних даних, а не вибіркових його частин. Далі - перенесення копій у власне кіберсховище (Cyber Vault), де завдяки функціям DataLock і FortKnox бекапи стають незмінними навіть у разі втрати ключів шифрування. Третій крок - проактивне сканування копій на наявність шкідливого ПЗ безпосередньо в бекапах, ще до того, як загроза встигне вплинути на живу інфраструктуру. Четвертий - регулярне відпрацювання сценаріїв відновлення. П'ятий - виявлення того, які саме дані було викрадено під час інциденту, через екосистему DSPM (Data Security Posture Management).

Завершив блок Денис Гарькавий розповіддю про інтеграцію системи бекапу в загальну екосистему безпеки: виявлення аномальної поведінки резервних копій, зв'язок із SIEM та Threat Intelligence, а також наявність окремого Digital Vault і Clean Room - ізольованого середовища, де можна безпечно розслідувати інцидент і відновитися «з чистого листа». Компанія, за його словами, підтримує власний SOC для понад 60 компаній групи.

Виступ Євгена Дерев'янка, директора з розвитку компанії ST&T, був присвячений уразливостям Active Directory. Починаючи доповідь, він зазначив, що понад 90% компаній у світі використовують AD, а кількість записів у ньому по всьому світу перевищує мільярд. За даними MITRE, атаки на AD - одна з пріоритетних цілей хакерів.

Денис Гарькавий розповів про інтеграцію системи бекапу в загальну екосистему безпеки

Далі доповідач запропонував залу подумати над простим питанням: скільки людей у компанії мають доступ до фінансів чи бухгалтерії - і скільки натомість мають адміністративний доступ до самого AD, тобто опосередкований доступ практично до всього, включно з CRM та іншими чутливими системами. Різниця, за словами Дерев'янка, зазвичай виявляється разючою, і саме тут ховається головна вразливість.

Причина накопичення ризиків - застарілі групи доступу, створені під конкретний проєкт і забуті після його завершення, ситуативно делеговані права, які ніхто не відкликав, і улюблений принцип «якщо працює - не чіпай». Додає ризиків і людський фактор - облікові записи-«привиди» та старі паролі, які під час аудитів досі трапляються записаними на папірцях під клавіатурою.

Типовий сценарій компрометації AD, за словами спікера, починається з банального фішингу - не обов'язково відразу на обліковий запис адміністратора. Зловмисник може роками непомітно рухатися мережею через «chain hop» - послідовні стрибки від однієї скомпрометованої обліковки до іншої, поступово нарощуючи привілеї. Середній час виявлення такого зловмисника в інфраструктурі - близько 40 днів, а іноді й кілька місяців

Рішення, яке пропонує ST&T, - регулярний аудит AD із фокусом не лише на видимі об'єкти й політики, а й на приховані «Attack Path» - шляхи ескалації привілеїв і небезпечні зв'язки між обліковими записами, які на поверхні непомітні. «Active Directory - це як айсберг: ви бачите лише маленьку частину зверху, а основна загроза прихована знизу», - підсумував Євген Дерев'янко. Він згадав приклад однієї з топових українських компаній, яка була впевнена у відповідності найкращим світовим практикам, але виявила серйозні прогалини просто під час аудиторської зустрічі.

Завершимо першу частину репортажу виступом, який трохи розрядив атмосферу після серії тривожних кейсів про кібератаки, - доповідь операційного директора компанії UCloud Сергія Колесниченка про автоматизацію роботи з голосовими даними.

Виступаючий підкреслив, що UCloud 15 років переводить бізнеси в хмару, а точкою розвороту в бік штучного інтелекту, за його словами, стало зростання попиту клієнтів на оренду GPU-потужностей. Перший продукт, який компанія побудувала на цій хвилі, - сервіс розпізнавання мовлення Speech-to-Text для кол-центрів. Логіка проста: керівники традиційно прослуховують не більше 5% дзвінків, намагаючись оцінити якість роботи операторів, тоді як розпізнавання мовлення дозволяє охопити 100% розмов. Оскільки прочитати сотні транскриптів на день фізично неможливо, наступним кроком стала автоматична генерація короткого змісту (Summary) кожного дзвінка - а потім і «Summary на Summary», тобто аналітичної карти звернень за тривалий період.

Сергій Колесниченко: «Після донавчання моделі на власних дата-сетах точність розпізнавання української мови - на рівні 95%»

Окремим викликом стала специфіка української мови в реальних розмовах. Сергій Колесниченко акцентував на тому, що насправді доводиться розпізнавати системі: літературну українську, регіональні суржики (одеський, сумський, закарпатський, буковинський), так звану «болотяну мову» - північно-харківський діалект або російську, якою, за його словами, досі звертається багато клієнтів. А до цього ще також вузьку галузеву лексику, яку зовнішні мовні моделі часто не розуміють узагалі. Після донавчання моделі на власних дата-сетах точність розпізнавання української мови досягла вже рівня 95%.

Логічним наступним кроком став зворотний процес - впровадження технології Text-to-Speech. Компанія оцифрувала голос однієї зі своїх співробітниць та зробила його офіційним для автоматичних дзвінків клієнтам. Поєднавши розпізнавання, синтез мовлення і велику мовну модель з підключеним векторним сховищем документації компанії, Ucloud створила голосового асистента Cloudia, здатного відповідати на типові запити першої лінії підтримки - від адреси офісу до цін на послуги.

У наступній частині репортажу - про гібридну архітектуру мережевої безпеки від Check Point та Modus X, рішення Kingston Technology для захисту даних, досвід кіберзахисту критичної інфраструктури під час війни, а також про FinOps в епоху штучного інтелекту та кейс Райффайзен Банку.

Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI