Атаки на «Яндекс» – наслідки

Мене вже кілька разів запитували та просили прокоментувати наслідки атаки на датацентр «Яндекса» в Сасово, тож коротко підсумую. Перш за все – для самого «Яндекса» наслідки поки що обмежені. Так, датацентр у Сасово чималий: на початку 2014 року заявлялося про 12 МВт, зараз, найімовірніше, більше, але навряд чи перевищує 20. Це не найбільший датацентр – два датацентри у Володимирі мають потужність по 40 МВт, у Калузі – до 63, хоча це проєктна потужність. Для орієнтира – це приблизно стільки ж, скільки в OVH у Європі.

Найбільшим дата-центром «Яндекса» був Мянцяля, але він перейшов до Nebius, зараз його реальна потужність становить 75 МВт, хоча проєкт передбачає 310 МВт. Але «Яндекс» уже кілька десятиліть працює не лише на одному майданчику; ще на початку 2010-х кількість технологічних майданчиків (логічно, що це і є окремі датацентри з окремим живленням та лініями зв’язку), на яких працювали сервіси, перевищувала десяток.

Причому після низки аварій, коли й з незалежних від компанії причин сервіси серйозно погіршували роботу або взагалі ставали недоступними (приблизно наприкінці 2000-х), департамент експлуатації серйозно підійшов до цього питання, і була розроблена чітка концепція надійності – ключові сервіси (пошук, пошта, потім карти тощо) повинні безболісно для користувача переживати втрату двох датацентрів, комерційні (Директ, Маркет) – одного, інфраструктурні могли обмежено погіршувати роботу при втраті одного датацентру (наприклад, звіти для клієнтів Директу можна сформувати навіть із запізненням на пару годин). Регулярно проводилися навчання – вимикали (відключали мережу) один із ДЦ і перевіряли, що у вас у сервісі зламалося, хоча цього не мало статися.

З іншого боку, нинішні великі датацентри типу «Володимир» (1 і 2), «Сасово», «Калуга» та «Митищі» насправді набагато якісніші та дешевші в експлуатації з безлічі причин. Це й нижчі місцеві платежі (не Москва), і наявність майданчиків із підведеною потужністю, а ДЦ у Володимирі взагалі побудовані за кілька сотень метрів від найбільшої підстанції 750/500 кВ у Європі, через яку в енергосистему росії подається електроенергія, вироблена на Жигулівській ГЕС, Калінінській АЕС та Костромській ГРЕС. Компанія відкрито заявляла, що закриває майданчики в Москві, де електроенергія дорога й дефіцитна, і, ймовірно, зосередила основні сервіси у перелічених вище ДЦ. Ще один ДЦ – перший самостійний – був в Івантєєвці під Москвою, але він, мабуть, закритий. Ще один будується в Можайську і планується до запуску наступного року. Все це наведено для того, щоб було зрозуміло – потужностей у «Яндекса» достатньо, і втрата одного ДЦ помітна, але сервіси продовжують працювати.

Втім, є одна істотна втрата – за деякими даними, саме в Сасово було розгорнуто два з трьох кластерів Яндекса, що складалися з кількох тисяч A100 – саме на них працював Yandex.GPT. Тут у мене виникає дивне відчуття, оскільки водночас я читаю, як Nebius надає послуги з доступу до GB300 NVL72. Ось хто не живе – це клієнти. Володимир, Сасово, Калуга та Митищі – це 4 майданчики сервісу «Яндекс.Cloud», який надає послуги хмарного хостингу. Гіперскейлер, тобто аналог AWS, Google Cloud і Microsoft Azure. Сервіси «Яндекса», що розміщені в цих самих датацентрах, резервуються, а ось для будь-якого клієнта хмари резервування означає підтримку декількох екземплярів у різних регіонах сервісу (або в різних сервісах, але це не зовсім стосується росії). Це дорого й проблематично. Саме тому зникнення датацентру так позначилося на сайтах, які, здавалося б, ніяк не пов’язані з «Яндексом» – у них там були віртуальні машини, зберігалися дані чи що завгодно ще.

Мене запитали: «Адже українські датацентри теж атакують, що, вам краще?». Насправді нам нелегко, але взагалі-то так, краще. У мене є клієнт із сайтом у «Мірохості» та кількома доменами на imena.ua. Жоден із них не відчув втрати датацентру «Мірохоста» – сервіс давно запустив резервні майданчики в Європі й спокійно переніс туди багатьох клієнтів. А багато хто просто давно розміщений у Європі – часто це дешевше й швидше. Що заважає зробити те саме російським сервісам (ну, крім «Яндекса» та тих, що підпадають під санкції)?

Насамперед – закони. У росії діє закон, згідно з яким персональні дані громадян рф можна зберігати лише на території рф. Ім’я, прізвище, адреса електронної пошти чи телефон – закон стосується вас. Саме за цим законом у росії 10 років тому заблокували LinkedIn. Саме тому варіанти міграції даних клієнтів Cloud або сервісів «Яндекса» на майданчики в інші країни – наприклад, у Казахстан, де є два майданчики «Яндекс.Cloud» – теж не підходять. Навіть не кажучи про те, що зв’язок між рф і Казахстаном, м’яко кажучи, недостатній для нормальної роботи сервісів для російської аудиторії.

Що буде далі? Це залежатиме від масштабів атак на датацентри. Вони дуже вразливі до повітряних ударів і, скажемо прямо, не проєктувалися з урахуванням такого. Щобільше, якщо після удару по НПЗ він просто перестає працювати на кілька тижнів або місяців, проводять ремонт, замінюють обладнання та запускають знову, то з датацентром гірше – пожежа означає втрату даних, знищення серверів та величезної кількості іншого обладнання, включаючи оптику. Зараз «Яндекс» повідомляє, що, найімовірніше, не зможе відновити датацентр у Сасово. Кількість серверів там можна оцінити в 30-40 тис. І датацентр доведеться просто будувати заново. Минулого разу це зайняло два роки. Атаки на інші датацентри призведуть до більш масштабних збоїв, а тікати особливо нікуди.

Багато говорять про те, що треба б атакувати й такі місця, як М9 – головну точку обміну трафіком MSK-IX. Але тут не варто надто сподіватися – по-перше, це Москва з усіма ешелонами ППО, по-друге, майданчиків біля М9 тільки в Москві кілька, до неї ж належать і регіональні IX – коротко кажучи, саме з тих самих причин, через які атаки на українські датацентри не зруйнують зв’язність інтернету тут, атаки на російські IX не зруйнують інтернет там. Напрошується іронічний висновок, що предмет гордості росіян у сфері технологій – великі інтернет-компанії – тепер стануть вразливим місцем. В Україні з нашою децентралізацією просто немає однієї-двох таких компаній, у яких би зосередилися всі цифрові сервіси, і навіть атаки на явних лідерів не руйнують життя людей.

Атаки на «Яндекс» – наслідки

Як безпечно перейти до системного та керованого використання ChatGPT Business