Під час конференції для розробників Microsoft Build 2022 анонсовано Project Volterra – створений спільно з Qualcomm мінікомп'ютер на базі архітектури ARM, а також Visual Studio 2022 з нативною підтримкою Arm64.
Перший настільний комп'ютер Microsoft на базі ARM випускатиметься у вигляді комплекту розробника. Це невеликий ПК у стилі Mac mini, який покликаний допомогти розробникам створювати додатки, що використовують можливості штучного інтелекту за допомогою вбудованого нейронного процесора (NPU) Qualcomm.
Продукт розробляється вже близько року командою Surface у партнерстві з Qualcomm та стане першим комплектом для розробників Windows на ARM. Ціна та точна інформація про доступність Project Volterra поки не оголошені.
За деякими відомостями, готовий продукт планувалося представити на Build 2022. Однак, очевидно, цьому завадила глобальна проблема з нестачею електронних компонентів. Очікується, що постачання Project Volterra почнеться трохи згодом цього літа.
Тому детальні специфікації пристрою також поки не оголошені. Однак відомо, що Project Volterra буде оснащений флагманським процесором від Qualcomm, мабуть, модифікованим Snapdragon 8cx Gen3.
Крім того, продукт має вбудований блок нейронної обробки, покликаний допомогти розробникам використовувати у своїх додатках можливості ШІ – такі, як розмиття фону, покращення чіткісті голосу та багато іншого. Перенесення цих функцій на виділений NPU дозволить розвантажити центральний процесор та допоможе прискорити роботу.
Також відомо, що всередині комп’ютера є вентилятор, який забезпечить охолодження SoC. Можливість примусового охолодження дозволить Microsoft у разі потреби вичавлювати більше потужності з процесора.
Відомо також, що пристрій оснащений трьома портами USB-A, мініпортом DisplayPort та роз'ємом Ethernet на задній панелі пристрою, а також двома портами USB-C на лівій стороні.
Комп'ютер буде поставлятися з попередньо встановленою Windows 11. З огляду на призначення пристрою, мабуть, йдеться про Windows 11 Pro.
Microsoft каже, що дизайн Project Volterra дозволяє стекувати кілька пристроїв один на одного, що корисно для розробників, яким може знадобитися кілька запущених тестів одночасно, або для розміщення серверної стійки.
Сам пристрій виконаний із чорного переробленого пластику, схожого на матеріал миші Microsoft Ocean Plastic.
Також розробникам буде доступний набір інструментів з нативною підтримкою архітектури ARM, таких як: Visual Studio 2022, Visual Studio Code, Visual C++, Modern .NET 6 і Java, Classic .NET Framework, Windows Terminal, Windows Subsystem for Linux та Windows Subsystem for Android. Попередня версія Visual Studio 2022 очікується протягом найближчих тижнів, а фінальний реліз має відбутися до кінця року одночасно з підтримкою Arm64 .NET.
В рамках чергової щорічної конференції для розробників Microsoft Build 2022 відбувся анонс хмарного сервісу Dev Box. Заснована на технологіях Azure Virtual Desktop, нова служба призначена для створення віртуальних ПК з Windows та всім необхідним для розробки програмним забезпеченням.
Команди розробників зможуть заздалегідь налаштувати Dev Box для конкретних проєктів та завдань, щоб мати можливість за необхідності за лічені хвилини отримувати середовище, готове для створення та запуску їх додатків. Водночас ІТ-адміністратори отримають уніфіковане управління, безпеку та відповідність вимогам, використовуючи Windows 365 для інтеграції Dev Box з Intune та Microsoft Endpoint Manager.
Під'єднатися до сервісу Microsoft Dev Box можна буде через браузер будь-якого пристрою на різних платформах. Крім того, віртуальні машини підтримують будь-яку IDE, SDK або інструменти, що працюють поверх Windows.
Dev Box насамперед адресований розробникам, які реалізують проєкти, що мають конфлікти ПЗ та залежності, через які суттєво ускладнюється обслуговування робочих станцій. Рішення підійде як розробникам настільних ПК та мобільних пристроїв, так і IoT-розробникам. Своєю чергою кросплатформні програми можна створити за допомогою Windows Subsystem for Linux.
Розробники зможуть створювати та видаляти не один Dev Box або навіть розпаралелювати завдання на кілька віртуальних машин. Спеціалісти, що працюють над застарілими програмами, зможуть підтримувати Dev Box для старіших версій програм, щоб оперативно створити середовище, здатне відтворювати та діагностувати критичні проблеми у замовників в міру їх появи.
Наразі служба Microsoft Dev Box доступна в закритій попередній версії, а протягом найближчих кількох місяців буде запущена як загальнодоступна попередня версія. Охочі взяти участь у тестуванні Dev Box можуть реєструватися на вебсайті Microsoft. http://aka.ms/devbox-signup
Google нарешті відкрила свій кампус Bay View для співробітників майже через 10 років після того, як у 2013 р. оголосила про свої початкові плани щодо нової штаб-квартири.
Це перший кампус Google, який компанія розробила сама, і він має дуже не звичний дизайн. Одна з перших речей, що впадає в око – це його дах, який здалеку виглядає як луска дракона.
Цей дизайн «шкіри дракона» насправді складається з 90 тис. сріблястих сонячних панелей, здатних генерувати майже сім мегаватів енергії, або до 40% потреби в енергії нових офісів. Вітряні електростанції поблизу також забезпечуватимуть енергію, необхідну для роботи повністю електричного штабу, який має дві кухні, оснащені електричним обладнанням замість газу. Крім того, у кампусі є автоматизовані штори, які забезпечують багато природного освітлення протягом дня, і система вентиляції, яка на 100% використовує зовнішнє повітря.
У новому кампусі також знаходиться найбільша геотермальна установка в Північній Америці, яка допоможе обігрівати та охолоджувати кампус без використання викопного палива. Це навіть зменшує кількість води, що використовується для охолодження, на 90%. Геотермальна система використовує помпи для поглинання тепла з землі взимку і для передачі тепла зовні влітку.
Google лише нещодавно почав переводити своїх працівників на гібридний графік роботи, за яким вони будуть працювати в його офісах кілька разів на тиждень. Природне освітлення, зелень і широкі відкриті простори в Bay View HQ можуть допомогти людям, які останні два роки працювали вдома, полегшити перехід в офісний режим.
Загальна площа нового кампуса, що знаходиться поруч із «Дослідницьким центром Еймса НАСА» (NASA Ames Exploration Center), становить 102,2 тис. м2. Він включає дві офісні будівлі, центр для проведення заходів на 1000 осіб та житло для 240 тимчасових співробітників.
Асоціація IT Ukraine, що об’єднує багатьох гравців вітчизняного ринку IT-аутсорсингу, у партнерстві з українськими ІТ-кластерами 13 міст, провеладослідження стану справ в цьому сегменті.
Стрімке зростання індустрії більше ніж на 50% протягом 2019-2021 років продовжувалось до самої війни й, згідно з даними НБУ, в лютому 2022 р. досягло найвищого за всю історію українського ринку ІТ-аутсорсингу щомісячного показника експорту – 839 млн дол., що на 43% більше за аналогічний період 2021 р.
За підсумками 2021 р. галузь забезпечувала 37% в експорті комп’ютерних послуг та 6,8 млрд дол. надходжень до економіки України, сплатила податків та зборів на 23,5 млрд грн. На початок 2022 р. в індустрії працювали 285 тис. ІТ-спеціалістів.
Протягом I кварталу ІТ-індустрія забезпечила рекордних 2 млрд дол. експортних надходжень в умовах війни. Обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%. У березні українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп'ютерних послуг (522 млн дол.) та довела свій запас міцності в умовах нестабільності та підвищених ризиків.
За даними дослідження, до лав ЗСУ пішли у середньому 3% ІТ-спеціалістів. При цьому, цифри змінюються в залежності від масштабів компанії. Суттєво збільшився показник залученості спеціалістів в урядових проєктах та кібервійську – до 9% по індустрії.
За два з половиною місяці війни IT-індустрії вдалося не лише зберегти свою операційну діяльність, але й активно підтримувати ЗСУ та державу. За весь цей час, компанії-учасниці дослідження перерахували 806 млн грн на благодійні фонди та різні гуманітарні цілі. На постійній основі закуповується військова техніка, спорядження, одяг, технічне оснащення та інші необхідні для наших захисників речі. Так, компаніями, які взяли участь у дослідженні, було закуплено та передано на потреби ЗСУ 11102 бронежилетів, 6574 шоломів, 140 автівок, 700 турникетів, 136 дронів, 3756 ноутбуків та планшетів, 834 рацій та засобів зв'язку, 332 приладів нічного бачення, 255 тепловізорів, 812 військових аптечок тощо.
В умовах війни більшість компаній зберегли клієнтів і контракти попри всі ризики, заявлені клієнтами, як невиконання проєктів через війну, мобілізацію ключових інженерів, нестабільність в країні, фізичну безпеку даних, кіберзагрози, відсутність інтернету, неможливість працювати з розробниками, які знаходяться на території активних військових дій.
Загалом, 52% компаній зберегли 100% своїх контрактів, 32% компаній – 90-99% контрактів. Лише 16% компаній втратили 10% і більше своїх контрактів.
Прогнози на 2022 р.
За даними дослідження, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році. 41% компаній прогнозує збереження наявних обсягів на рівні 50-100%. Лише 3% компаній очікують падіння обсягів на 50% і більше.
Найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ чол. (32%), у компаніях 200-1200 чол. ця цифра становить – 24%, у компаніях до 200 чол. – всього 14%. Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалія, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова, Хорватія.
При цьому, нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ чол.) та 64% компаній 200-1200 чол. Натомість 75% компаній до 200 чол. не планують розширюватися. Серед потенційних країн відкриття офісів: Польща, Румунія, Іспанія, Болгарія, Португалія, Хорватія та Велика Британія. Компанії очікують, що після закінчення війни за кордон вийдуть до 18-25% співробітників.
У відповідь на прохання українського уряду SpaceX Ілона Маска, відправила тисячі тарілок Starlink. Протягом місяця кількість завантажень з України програми Starlink, яка використовується для підключення комп’ютерів і телефонів до пристрою, а отже, до сигналів супутникового Інтернету зросла з нуля до 215 тис.
Як пише The Economist, 215 тис. – це 58% від загальної кількості у світі.
Супутниковий Інтернет існує протягом десятиліть. Під час буму доткомів кілька компаній спробували комерціалізувати це і розвалилися. Як правило, такий зв'язок повільний та дорогий, тому в основному використовується як резервний канал, чи варіант коли немає нічого кращого. Starlink є спробою змінити перебіг подій. Здійснюючи польоти тисяч супутників на низьких орбітах, а не кількох на високих, він може запропонувати швидші з’єднання. До вторгнення росії Ілон Маск мав намір надати Інтернет людям, які живуть у сільській місцевості, до якої не можна дістатися кабелями та вежами стільникового зв’язку. Але війна стала черговим полігоном.
За даними Apptopia, сервіс Starlink має приблизно 150 000 активних щоденних користувачів в Україні. ВСУ використовують його для збору розвідувальних даних та відстеження цілей для ударів безпілотників. З допомогою сервісу відновлюють зв'язок в деокупованних районах, забезпечують необхідною інформацією лікарні в оточених містах, контролюють важливі системи енергетичної мережі та ще роблять багато важливого. Проте зв’язок найслабший на сході України, де зараз йдуть запеклі бої – там орбітальні супутники знаходяться далі всього від своїх наземних станцій.
Треба додати, що 21 квітня SpaceX вивела на орбіту ще 53 супутники.
Starlink став дуже важливим елементом спротиву російської агресії та маємо надію – елементом нашої перемоги над ворогом якомога скоріше.
За оцінкою експертів та даними «Національного банку України», галузь інформаційних технологій в Україні щорічно генерує близько 7 млрд дол. доходів від сервісних ІТ-компаній, щонайменше десяти так званих «єдинорогів» та сотень IT-продуктових та стартап-компаній, разом із венчурними фондами.
Сервісні ІТ-компанії представлені на світових ринках, а українськими ІТ-продуктами користуються сотні тисяч людей по всьому світу. Водночас венчурні фонди продовжують інвестувати в українські стартапи, а сервісні ІТ-компанії, в той самий час, продовжують активно залучати нових клієнтів з усіх куточків нашої планети.
За інформацію експертів ІТ-спільноти, загальна структура українського ІТ-бізнесу послуг складається з команд, які працюють під наглядом клієнта або надають конкретні послуги клієнтам, які в абсолютній більшості випадків походять з-за кордону. У рамках цього підходу більшість продуктів інтелектуальної власності та результатів роботи зберігаються на об’єктах замовника, а члени команд в Україні отримують відповідні права доступу для виконання замовлення. Такий процес підлягає ретельному моніторингу та відповідним правилам і нормам інформаційної безпеки.
Беручи до уваги значну територіальну протяжність України, багато спеціалістів переїхали до відносно безпечних західних областей України, зокрема до Закарпаття, аби продовжити свою діяльність. Українські компанії, що надають ІТ-послуги, зазвичай не володіють критичною інфраструктурою та не зберігають конфіденційні чи приватні дані клієнтів. Відповідно, за будь-якого розвитку подій на території України клієнти таких компаній не несуть бізнес-ризиків втрати своїх даних або недоступності своїх сервісів. Критичні корпоративні ІТ-сервіси українських компаній, як правило, розміщуються у хмарних сховищах аби можливо було здійснювати роботу віддалено.
Такий підхід став галузевим стандартом під час пандемії коронавірусної хвороби Covid-19, який означає, що внутрішні мережі будуються на основі мережевого підходу з нульовою довірою, тобто незалежно від того, де знаходяться співробітники, вони мають необхідний безпечний доступ. Ринковим стандартом для української ІТ-індустрії наразі є готовий набір дій «планування безперервності бізнесу» (широковідомий як business continuity planning або BCP), який передбачає такі заходи безперервності як: генератори електроенергії, пристрої безперебійного живлення, маршрутизатори Starlink для альтернативного підключення до мережі інтернет тощо.
Хоча ризики, пов’язані з безпекою кінцевого обладнання (комп'ютерів, лептопів, мобільних телефонів тощо) працівників ІТ-компаній в Україні зросли, вони можуть бути адекватно компенсовані стандартами інформаційної безпеки та механізмами, що впроваджуються згідно з ними, наприклад, шифрування жорстких дисків, шифрування мережевого трафіку, сильні парольні політики та політики блокування облікових записів тощо. Відповідно, ризики витоку конфіденційних даних клієнтів через втрату контролю над кінцевим обладнанням в Україні не є критично високими.
Стандарти, за якими зазвичай сертифіковані ІТ-компанії, – це ISO27001 та SOC2. Усі ці кроки є одними з основних напрямків українських ІТ-компаній і є частиною планів BCP, які вони здійснюють.
Попри амбітну державну програму вартістю 1,4 трлн дол. з розвитку хмарної інфраструктури в Китаї, профільний підрозділ Alibaba стрімко втрачає ринкові позиції, через тиск з боку держави на материнську компанію, що триває.
Багато років Alibaba Group Holding, китайський гігант електронної комерції, якого нерідко порівнюють з Amazon.com, стрімко розвивав свій бізнес у різних напрямках і навіть мав шанси перевершити американського конкурента. У 2020 р. його ринкова оцінка Alibaba перевищила 850 млрд дол.
Проте все змінилося після виступу в Шанхаї співзасновника компанії Джек Ма, у якому він критикував регулюючі органи країни. Уряд Китаю швидко добився скасування запланованого первинного публічного розміщення акцій фінансової дочірньої компанії Alibaba, а потім наклав на її бізнес електронної комерції штраф у розмірі 2,8 млрд дол. за порушення антимонопольного законодавства. Потім виник конфлікт із питань кібербезпеки. Не кажучи вже про тиск, що помітно посилився, з боку держави на технологічних гігантів. В результаті, ринкова вартість Alibaba впала на 70%.
Також аналітики звертають увагу на позиції AliCloud – хмарного підрозділу Alibaba, що похитнулися. Хмарні обчислення є життєво важливою частиною бізнесу Amazon, оскільки приносять дохід, що дозволяє підтримувати бізнес електронної комерції та фінансувати нові ініціативи. Схоже завдання покладалося і на AliCloud, яка з урахуванням хмароцентричних тенденцій могла в перспективі взагалі стати ключовим бізнесом Alibaba. За деякими даними, минулого року навіть розглядалася можливість виділення хмарного бізнесу з потенційною ринковою оцінкою 100 млрд дол.
Тим часом на цих далекосяжних планах може поставити хрест втручання китайського уряду, який прийняв нову стратегію «цифрового уряду» вартістю 1,4 млрд дол. щодо перенесення інфраструктури державних установ та підприємств у хмари. При цьому питання безпеки даних у хмарі набули стратегічного значення для держави й відповідно пріоритет набувають державні платформи або лояльні до уряду компанії, а не приватні фірми.
В результаті бізнес AliCloud показав найменше за останні п'ять років зростання. У той час, як хмарні провайдери, які мають тісніші стосунки з урядом, такі як Huawei Technologies та China Telecom, почуваються чудово. За оцінками Canalys, частка AliCloud у сегменті послуг хмарної інфраструктури скоротилася з 46% у 2019 р. до 37% минулого року. За цей же період Huawei подвоїла свою частку.
При цьому китайський ринок хмарних обчислень є другим за величиною у світі після США та швидко зростає. Витрати на хмарні технології в країні збільшилися до 27,4 млрд дол. у 2021 р. проти 19 млрд дол. роком раніше. За прогнозами, до 2026 р. він може досягти 85 млрд дол.
На початку війни всі українці одразу ж зіткнулися з величезним чергами в магазинах, аптеках та на автозаправках. Майже скрізь швидко зникли найбільш ходові товари та спостерігалось підвищення цін. Це було пов’язано як з ажіотажним попитом, так і з порушенням великої кількості логістичних ланцюгів. Для контролю ситуації та розв'язання проблем що з'являються за лічені тижні була створена «Національна платформа продовольчої безпеки», що базується на сучасних інформаційних технологіях.
Офіційна презентація системи відбулася 1 квітня, але фактично вона була запущена в роботу ще у середині березня. Як повідомив у своєму виступі Анатолій Вовнюк, т.в.о. «Держпродспоживслужби», для розв'язання нагальних проблем забезпечення українців харчовими продуктами, ліками, товарами першої необхідності тощо, та узгодження дій усіх залучених сторін уряд створив «Координаційну раду з питань продовольчої безпеки», до якої серед інших увійшла також «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».
Проаналізувавши ситуацію, фахівці зрозуміли, що в умовах вкрай обмежених ресурсів одним із головних викликів стало створення інструменту для підтримання чіткого балансу попиту та пропозиції на ринку. Тому було прийняте рішення про створення платформи для постійного моніторингу ситуації, виявлення трендів та ліквідації вузьких місць.
Систему було реалізовано на базі технічних та технологічних рішень компаній Terrasoft, Microsoft та Banza, за підтримки партнерів, та запущено в роботу в гранично стислі терміни. Причому, у ході реалізації проєкту не було використано жодної гривні з держбюджету. Базою для платформи стало програмне рішення Creatio, яке компанія Terrasoft Ukraine надала безплатно. Налаштування на волонтерських засадах за лічені дні здійснила компанія Banza, партнер Terrasoft.
Вже за два тижні в системі було зареєстровано понад 1500 учасників. У планах «Держпродспоживслужби» – залучити до неї всіх гравців харчового ринку: від агрофірм та продовольчих підприємств до кінцевих точок продажу. Платформа об'єднує зусилля виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій та військових адміністрацій для стимулювання української економіки та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.
Платформа надає доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій різних товарів та дозоляє значно спростити пошук ринку збуту для продукції вітчизняних виробників й комунікацію з покупцем чи постачальником без зайвих посередників. Серед опцій платформи продовольчої безпеки є також замовлення послуг транспортування. Ця система допомагає фахівцям «Держпродспоживслужби» запобігати дефіциту критично важливих продуктів та утримувати ціни на них. Вона дає можливість чітко бачити на які напрямки необхідно докласти зусилля з точки зору розвитку внутрішнього виробництва, а що потрібно поставити в перелік критичного імпорту.
Зі свого боку Тарас Висоцький, перший заступник міністра «Аграрної політики та продовольства» додав, що по суті ця платформа є інструментом реалізації продовольчої безпеки, основне завдання якої полягає у забезпеченні наявності безпечної продукції, щоб вона була фізично доступна споживачам, та щоб вони могли собі її дозволити. В деяких випадках держава просто викуповує у виробників чи постачальників базові харчі та безплатно роздає їх населенню, що їх потребує.
Оскільки морські порти України зараз заблоковані, залишається тільки залізниця та автотранспорт. Щоб зменшити вплив вартості логістики на ціну продукції, уряд зробив ряд дій – в тому числі були знижені податки на пальне, заброньовані водії вантажівок, скасовані штрафи за перевищення ваги на вісь тощо. Це дозволило знизити ціни на частину продукції. На жаль, це поки що не стосується регіонів, які заблоковано, але в цілому спостерігається покращення ситуації. На останок додамо, що за словами Анатолія Вовнюка, наша країна стала чи не першою у світі, де для реалізації державної політики у сфері продуктової безпеки використовується таке сучасне технологічне рішення.
GlobalLogic дослідила потенціал вітчизняної ІТ-індустрії (мається на увазі ІТ-ауторсинг) в умовах війни. У компанії вважають, що в сучасних умовах ця галузь залишається однією з небагатьох, здатних підтримувати економіку України валютними надходженнями. Так, за «позитивного сценарію» експерти МВФ у 2022 році прогнозують падіння ВВП України на 10% до попереднього року і зменшення виробництва на 25-30% через зупинку ключових галузей промисловості. В той самий час за позитивного сценарію українське ІТ здатне майже повністю відновити свою роботу та принести понад 20 млрд грн податків.
За результатами 2021 року ІТ-індустрія посідає друге місце в структурі українського експорту послуг з часткою у 37%.
За минулий рік галузь принесла понад 6,8 млрд дол. експортних надходжень в економіку країни. Враховуючи ризики для ключових галузей українського експорту через війну (аграрний сектор та металургія), цього року роль ІТ в економіці та відновленні держави буде ще більшою.
Наразі українські ІТ-компанії говорять про значну підтримку міжнародних клієнтів та відновлення продуктивності на рівні 80-90% від довоєнного – це дозволяє сподіватися збереження показників минулого року попри повномасштабну війну на території України. Головна причина стійкості галузі – мобільність ІТ-спеціалістів, незалежність від виробничих потужностей, які в інших галузях тимчасово недоступні або суттєво постраждали внаслідок воєнних дій.
Чи буде передувати йому подальший вибуховий ріст – залежить від багатьох чинників (тривалість війни, її вплив на людський капітал, інфраструктуру, довіру міжнародних клієнтів тощо). Але, очевидно, що кожен долар, який індустрія приносить в економіку країни, наразі стає ще важливішим.
Лише за перші 10 днів війни ІТ-компанії України зібрали та скерували понад 710 млн грн на потреби військових, гуманітарні проєкти, підтримку державного бюджету тощо.
ІТ-компанії ще за пандемії призвичаїлися до віртуальних робочих місць і онлайн-процесів, тож навіть у таких нестабільних умовах здатні бути ефективними. GlobalLogic, яка входить до трійки найбільших в Україні, повідомляє, що 100% клієнтів готові продовжувати співпрацю з компанією. Наразі продуктивність команди складає майже 90% у порівнянні з довоєнним періодом. Це дає підстави говорити про поступове відновлення бізнесу навіть за таких складних умов. У компанії підкреслюють важливість персонального внеску та відданості кожного інженера, які продовжують виконувати робочі задачі у надскладних воєнних умовах.
«Ключовий внесок ІТ-компаній в перемогу України лежить в економічній площині та з кожним роком збільшується. Так, за минулий рік ІТ-компанії перерахували майже на 40% більше податків і наростили експорт. Зараз, коли економіка котиться у прірву, ІТ здатне полегшити це падіння, підтримати Україну у найважчі часи нашої історії та прискорити відновлення після перемоги, – прокоментував Андрій Яворський, старший віцепрезидент GlobalLogic. – При цьому, зараз українське ІТ нарощує м’язи та має ще кращі перспективи. Війна сколихнула всю світову економіку та призвела до ізоляції ринку рф. Як наслідок, найближчим часом спостерігатиметься сплеск попиту на інженерів і ІТ-ринок закипить. ІТ-індустрія зможе пришвидшити відновлення вітчизняної економіки. Внесок у перемогу робить кожен. Віримо, що вона вже зовсім скоро».
Згідно опитування асоціації IT Ukraine, з перших днів війни майже 2% ІТ-фахівців галузі, які мали військовий досвід, долучились до лав ЗСУ. В деяких невеликих компаніях із колективом до 200 осіб, до армії приєднались 20% фахівців.
ІТ-спеціалісти активно долучаються до боротьби в інформаційному просторі, в сфері кібербезпеки держави та підтримці об’єктів критичної інфраструктури задіяні 5% фахівців галузі. При цьому є компанії, де майже 100% фахівців працюють у кібер-військах.
Продовжують робити свою справу більше 85% ІТ-фахівців.
ІТ-компаніям вдалось досить швидко адаптуватись до нових умов роботи, тому що більшість мали антикризові бізнес-плани. Ще до початку війни певна частина фахівців була релокована із східних областей. Зараз більше 70% ІТ-фахівців працюють у безпечних регіонах України, інші 16%, переважно жінки, працюють за кордоном.
Переважна більшість компаній повністю відновили та продовжують свою роботу, від 50 до 80% спеціалістів залучені до виконання проектів клієнтів. Завдяки цьому, галузь залишається фінансово стабільною, адже 77% компаній у більшій мірі зберегли майже всіх клієнтів та обсяги своїх контрактів.
Участь опитуванні взяли 30 ІТ-компаній, що є членами IT Ukraine. Загалом в цих компаніях працюють 34 тис. ІТ-спеціалістів. Це порівняно невелика частка від загальної кількості фахівців на ринку (285 тис за підсумками 2021 р.). Але і вони роблять свій внесок у майбутню перемогу України. 100% опитаних компаній продовжують сплачувати податки і спрямовують значні фінансові та людські ресурси на підтримку армії та гуманітарні цілі.
