Що має подумати неупереджений спостерігач порталу Prozorro, відкриваючи типові умови випадкового тендеру? Мабуть, що за право постачати товари та послуги б'ються численні шахраї, а завдання майданчика – захистити права сумлінних закупників та постачальників.

Цитую допис користувача фейсбуку Паоло Люм'єре:

«Ви готові надавати послуги в чесній і проззорій конкуренції? Ну тоді готуйтесь, що для участі в тендерах вам доведеться надати наступні довідки й документи:

• Витяг з ЄДР юр.осіб;
• Витяг з реєстру платників ПДВ;
• Довiдка про вiдсутнiсть заборгованостi по обов'язкових платежах;
• Довiдка про вiдсутнiсть рiшень щодо банкрутства;
• Довідка про невідкриття ліквідаційної процедури (Пункт 8 частини 1 Статті 17 Закону)
• Довiдка про вiдсутнiсть рiшень щодо лiквiдацiї АО припиненні госп. діяльності;
• Довiдка про не перебування під слідством;
• Довiдка про наявнiсть досвiду виконання аналогічних договорів;
• Згода на підписання Договору;
• Лист-згода з істотними умовами Договору;
• Довiдка про вiдповiднiсть вимогам ПКМУ №187;
• Загальнi вiдомостi про учасника;
• Калькуляцiя робіт/послуг (в АВК);
• КомпЛАЄнс анкета;
• Реєстр з переліком документів;
• Статут підприємства;
• Технічне завдання;
• Довідка про відкриті рахунки;
• Баланс(Звіт про фінансовий стан) за 9 місяців;
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців;
• Звіт про рух грошових коштів за рік (прямим методом);
• Довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації;
• Довідка про наявність обладнання і матеріально-технічної бази;
• Договір оренди нежитлових приміщень;
• Додаток 5_Критерії та методика оцінки тендерних пропозицій;
• Витяг з протоколу Наглядової Ради на призначення керівника;
• Копія наказу на призначення керівника;
• Витяг з протоколу Наглядової Ради на продовження повноважень керівника;
• Протокол Засідання Наглядової Ради;
• Інформаційна довідка з ЄДР на керівника підприємства щодо осіб, які вчинили корупційні, або пов'язані з корупцією правопорушення;
• Довідка з МВС на керівника підприємства про відсутність наявності притягнення до кримінальної відповідальності;
• Довідка про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі через невиконання зобов'язань за раніше укладеним договором (частини 2 Статті 17 закону);
• Довідка про відсутність підстав згідно з ЄДР для відмови в участі у процедурі закупівлі (Пункт 9 частини 1 Статті 17 закону);
• Довідка про відсутність притягнення до відповідальності за вчинені правопорушення (Пункт 12 частини 1 статті 17 Закону.)(це – використання дитячої праці, будь-які форми работоргівлі. педофілії й сексуального насильства і т.д. і т.п);
• Довідка про відсутність корупційних правопорушень уповноваженої посадової особи (директора)(Пункт 13 частини 1 Статті 17 Закону) (Що вже під час проведення процедури закупівлі директора не було притягнуто);
• Довідка про відсутність корупційних правопорушень службової (посадової) особи (директора) (Пункт 6 частини 1 Статті 17 Закону) (ЩО в минулому не був засуджений за шахрайство, хабарництво, відмивання коштів, що не має незнятої чи непогашеної судимості);
• Відгуки, рекомендації, калькуляції, копії раніше виконаних аналогічних договорів, акти виконання робіт.
• Лист-Гарантія;
• Копії Ліцензій;
• Довідка про господарську діяльність і МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ;
• Довідка про кінцевих бенефіціарів;
• Копія паспорта керівника».

Кінець цитати, але цьому списку немає кінця. Prozorro, навчальний посібник бюрократа, щодня додає в скарбничку нові приклади знущання над здоровим глуздом. Питань до технічних вимог щодо суті закупівель теж багато. Але вони бліднуть на тлі кваліфікаційних. Захоплива гра в імітацію.

Давно кажу: за переважною більшістю тендерів стоїть або умисел, або дурість.

Немає жодних ілюзій щодо великих вигодонабувачів від сидіння на потоках. «Розпорядники чужого» («Немає ніяких державних грошей, є кошти платників податків») давно навчились користуватись Prozorro для легалізації оборудок, вміло розставляючи кваліфікаційні капкани для чужинців.

Є роздратування від того, що їх прийоми та практики поглинають ринок як ракова пухлина. Дрібні клерки точно так само обкладають себе папірцями – щоб продемонструвати свою значущість і водночас зняти з себе відповідальність за прийняття рішень. Тому що некомпетентні та не усвідомлюють меж своєї некомпетентності (ефект Даннінга-Крюгера).

Ринок здорової людини побудований на створенні цінностей, порівняльну корисність яких дає експертиза. Прописане державою законодавство ніяк не заохочує залучення експертизи. Але спонукає державні установи, комунальні підприємства, а за ними і приватні компанії до спотворення ідеї конкуренції. Карго-культ в закупівлях марширує містами та селами.

Що залишається?

Дивитися на життя філософськи. Відточувати «бритви» (у філософії – принципи, що дозволяють виключити або «зголити» малоймовірні пояснення для різних феноменів). Експертиза привчається жити в шпарині між лезом Оккама («Сутності не повинні примножуватися») та лезом Генлона («Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю»).

На оздоровлення державних iнститутIв надії немає. Побажаємо ж якнайшвидшого прогорання приватним компаніям, які переймають управлінську культуру держплану, маскуючи власне безсилля процедурами та регуляціями.

Метрики успішності кожен собі вибирає сам. Справа не в тому, що саме переслідується: впізнаваність, максимізація виручки, зростання прибутку чи все одразу.

З просуванням масових товарів (йогурти, пральні засоби, смартфони, ПК) все зрозуміло: викладай опис на вітрину (у себе, у hotline.ua, на торговельному майданчику), купуй рекламні площі, просувай у соцмережах.

Якщо погано просувається – знижуй ціни, влаштовуй вікторини із призами, візьми в найми SMM-щика – нехай опікується воронками продажів та заганяє споживачів у стійло.

Із серверами все зовсім не так. Сервери – штучний товар. Завдання у всіх різні, вимоги різні, оточення та обставини різні, вже не кажучи про бюджети.

Як бути?

Правило 1

Лікар ніколи не обговорює з пацієнтом порівняльні властивості таблеток, лікар допитує пацієнта про його скарги.

Поки немає постановки завдання (яка проблема, які додатки, які навантаження), ні про який сервер не може бути й мови.

Правило 2

Якщо лікар не може за розповіддю пацієнта скласти анамнез, він відправляє його здати аналізи та пройти діагностику.

У серверах це рівносильно моніторингу поведінки додатків на наявних серверах замовника або постановці тестів, що моделюють.

Правило 3

Теоретично можна собі уявити ситуацію, коли пацієнт просить лікаря показати йому весь список таблеток та перелік процедур, які той може прописати – щоб обрати самому. На практиці такого не буває: у комерційній поліклініці заздалегідь візьмуть гроші за консультацію, а у державній пошлють, не церемонячись. У серверній справі саме таке вважається нормою: покупець розповідає постачальнику, що і як робити. Гнати якомога далі.

Правило 4

Багатьом постачальникам зручно вважати себе універсальними супермаркетами. У медичній аналогії – аптеками: полиці завалені ліками, провізори не питають покупців, навіщо їм миш'як.

На відміну від ліків, сервери нікого не вбивають. Але й не допомагають – якщо купувати їх «в аптеці». Пішов лікуватися в аптеку – сам винен.

Правило 5

Ім'я виробника таблеток, назва самих таблеток не означає нічого. Хоче пацієнт виграти у лотерею чи зіграти у ящик – його справа. Лікарі зазвичай цураються самолікувальників.

Якщо тобі дорога репутація відповідального постачальника серверів, слухай замовників, але роби як слід. Гарна робота себе завжди прогодує.

Коротше, головне в продажу серверів – це репутація. Не обсяг угод, не частка ринку, не грамота вендора.

Завойовується довго і тяжко, руйнується швидко.

Ви знайшли оголошення про відкритий серверний тендер. Або навіть вас запросили до серверного тендеру. Не відволікайтеся, це чуже весілля.

Якщо ви там і потрібні – то тільки для масовки, імітації змагання. Бо державні та комунальні підприємства (а інші зараз не оголошують тендери) під час війни почали жирувати ще дужче. І їм не потрібні випадкові їдці.

Пресслужба НБУ: Українські банки у січні-лютому заробили 21,5 млрд грн (понад пів мільярда доларів!!), що більш як УДВІЧІ(!!) перевищує показники довоєнних січня-лютого торік.

• ВВП – впало на 30,5%;
• Безробіття – зросло до 30%;
• Інфляція – збільшилася до 26,6%;
• Кредитування реального сектора немає взагалі, бо ставка рефінансування – 25%;
• Але банки збільшили свої прибутки порівняно з довоєнними місяцями у 2,2 раза.

Те, що коштом ПДФО із зарплат військових різко зросли місцеві бюджети, призвело до передбачуваних наслідків – на додаток до державних настали райські часи для містечкових паразитів.

До чого тут сервери? Ні до чого.

Паразитам все одно на чому відмивати гроші. Можуть і на серверах – які все частіше купуються в якості меблів.

• Більшість прозорих тендерів – це змова;
• За тендерними заявками немає реальних завдань, розуміння навантажень;
• Пристойним людям робити в тендерах нема чого;
• Гроші пахнуть. Деякі смердять.

Кажуть, продавати сервери початкового рівня заважають три причини:

• Переїзд потенційних замовників у хмару;
• Конкуренція з боку вторинного ринку серверів;
• Звичка використовувати ПК як сервер.

Хмара

Можливо, компаніям с 5-10 невибагливими користувачами власний сервер не потрібен. Інші (особливо ті, хто хоче працювати продуктивно та вміє рахувати окупність вкладень) знають: у хмарі дорого. За рік-півтора ти виплачуєш оператору вартість сервера з ПЗ. Через півтора року у тебе на руках нічого (в хмарній моделі) або повноцінний сервер, який слугуватиме ще багато років (бо він твій).

Вторинка

Чомусь нікому не спадає на думку порівнювати одягові магазини секонд-хенду зі звичайними маркетами. Продавців мереж електроніки не шантажують цінами OLX. Авторинок та автосалони не дуже й конкурують за гаманець покупця. Бо справа не тільки в грошах. На вторинному ринку ти вибираєш з обмеженого кола наявного, сам повинен оцінити стан покупки, ризики, вартість ремонту. На первинному – купуєш точно, що потрібно тобі й твоїм завданням. Нове та продуктивне.

ПК як сервер

Невігластво користувачів (природно для цієї цільової групи) ще не привід їм потурати та брати до уваги їхній домашній користувальницький досвід. Сервер та гейм-станція з різних світів.

Сервер – виріб на серверних компонентах, з пам'яттю ECC, серверними мережевими картами та засобами віддаленого керування. Коли різницю між сервером та побутовим ПК не розуміє покупець – йому можна пробачити, пояснення допоможуть. Якщо байдуже постачальнику – він займається не своєю справою. Знову ж таки, навіть не в ціні справа (різниця невелика), а в підміні понять.

Війна – не час для технологічних проривів та прогнозів. Для виживання бізнесу потрібні не новинки, а виважені дії за обставинами.

Після десяти місяців поведінка користувачів залишається ситуативною, хоча імпульсивних рішень поменшало. Так, спочатку, окрім вимушеної еміграції працівників, поширився масовий транзит ІТ-інфраструктури підприємств у «далекі хмари», європейські дата-центри. Не все те, що логічно для великих банків, держустанов, постачальників енергії та ритейлерів національного масштабу, виправдане для всіх. Хто залишився, розумно оцінює ризики прильотів, знеструмлення, втрати зв'язку. Зрозуміло, що катастрофи регіонального масштабу незворотні в короткому горизонті й заберуть місяці на відновлення основної діяльності – незалежно від рівня цифровізації бізнесу та того, де зберігаються твої дані. Локальні проблеми усуваються швидко, але і вони вимикають бізнес одночасно по всьому ланцюжку «клієнт – провайдер доступу до даних – сервісна хмара». У чому тоді сенс ІТ-еміграції? Навпаки, дата-центри по сусідству дають переваги мережевої зв'язності, низьких затримок доступу до даних, менших операційних витрат. Холодні резервні копії даних у далекому закордонні – добре та правильно, але годує бізнес продуктивна операційна діяльність. Аж до крамольної думки про автономність ядра серверної інфраструктури від будь-яких хмар і сторонніх провайдерів.

Доцільність залишається основним мотивом оновлення серверного парку. Не до смаківщини. «Кому як подобається. Хто любить попа, а хто – попадю чи попову дочку» (або, як варіант, свинячий хрящик) – прислів'я з минулого. Не варто слухати маркетологів, які закликають до нематеріального: сили бренду, віри у сервісні контракти, сухість та комфорт. Мати преференції – право будь-якого покупця під час вибору серверів. Але справа постачальника – нагадати йому головну якість сервера: відповідати завданням. Якщо сервер не підходить під твої додатки, він може називатися як завгодно – хоч Dell, хоч Dolce&Gabbana. Не варто йти на поводу у замовників, які приходять із готовими специфікаціями серверів – невідомо, хто і з якою метою їх писав. Не варто копіювати чужі розрахунки та підбирати «аналоги» – вторинна копія поганого розрахунку віддаляє цілі. Не треба вгадувати, що замовник мав на увазі. Варто завжди його запитувати: яке програмне забезпечення буде працювати з даними, скільки користувачів, які обсяги зберігання, про мережеве та серверне оточення, обмеження. Запитують не для того, щоб засумніватися у кваліфікації покупця або вивідати у нього секрети, а щоб зайвий раз утвердитись у коректному визначенні завдання, уникнути помилок. Всім на користь. Сервер – не статусний товар (як автомобіль, костюм чи часи). Тим більше зараз. Це – інструмент. Якщо він не підходить для конкретної роботи, то йому гріш ціна. Хоч би як він називався.

Щодо технологічних тенденцій, то у 2023-му році світ серверів стане різноманітнішим. Багаторічну гегемонію пари Intel/AMD розбавлять постачальники ARM-серверів під HPC/AI. Посилиться дрейф у бік обчислень на графічних процесорах. Слідом за недавньою прем'єрою AMD Genoa чекаємо на вихід серверів Intel Xeon 4-го покоління Sapphire Rapids. Висока щільність фізичних ядер в одному CPU зміцнить позиції односокетних серверів.

За всім цим гнатися необов'язково. Поки є платформи та процесори колишніх поколінь, можна купувати їх – відповідно до цілей і коштів. Будемо живі – на узбіччі прогресу не залишимось. Але й не переплачуватимемо за технологічний ентузіазм зі своєї кишені.

Термін «самовтілюване пророцтво» (self-fulfilling prophecy) набув популярності завдяки статтям американського соціолога Роберта Мертона. Він писав, що пророцтва - як уявлення про можливе майбутнє - безпосередньо впливають на це майбутнє, тому що люди починають діяти відповідно до своїх очікувань і тим самим вони реалізують пророцтво.

Сила самовтілюваних пророцтв в тому, що вони здатні створювати замкнене коло думок та поведінки. Людина вірить у щось та починає приймати рішення відповідно до переконань. Її поведінка змінюється, впливаючи на думку оточуючих. Потім вже ставлення сторонніх людей зміцнює первісні переконання людини про себе, інших чи про світ.

Всьому передує слово. Коли в 2014 Ліза Су обійняла посаду CEO в AMD, її найважливішi рішення стосувалися того, чого не робити: «Уся справа в тому, щоб зосередитися на ДНК компанії, зробити її якомога кращою з точки зору того, що ми можемо вивести на ринок». AMD поставила на високопродуктивну обчислювальну архітектуру, включаючи потужні комп’ютерні процесори та графічні чіпи для ігор, штучного інтелекту, суперобчислень та інших передових технологій.

Перше покоління серверних процесорів EPYC з‘явилося за три роки, в 2017. Протягом 2018 року AMD вдалося захопити 2 відсотки ринку серверів x86. В кінці 2019-го Рут Коттер, віце-президент AMD з маркетингу вразила зухвалістю: «Наша мета з часом повернутися до історичного рівня, який становив 26% [пік поширеності Opteron-серверів в 2006]. Але перш ніж мати довіру до такої бажаної цілі, нам потрібно спершу досягти двозначної частки. Отже, наша ціль — досягти 10% частки до другого кварталу 2020 року». Як ми тепер знаємо, в четвертому кварталі 2021 частка AMD в серверах досягла  18.3%. За станом на серпень 2022 аналітики Уолл-стріт, які мають доступ до даних Gartner, IDC і Mercury Research, вважали, що AMD суттєво перевищила показник 25 відсотків продажів серверів усіх розмірів і типів. Отже, EPYC нарешті перевершив Opteron.

Зіграло все: концентрація розробників, багатоядерність та мультичіповий дизайн, аутсорсинг виробництва (TSMC, наразі за техпроцесом 5 нм), визнання лідерами ринку серверів та «хмарочосами».

Кажете, «не передбачить, не вгадать, як слово наше відізветься»? В 2019 віце-президент Dell Роберт Хормут звернув на себе увагу впевненістю в односокетному майбутньому серверів - однієї з ключових стратегій AMD. Вже два роки як він віце-президент AMD з рішень для дата-центрів.

Щодо односокетності, то процесор EPYC другого (Rome) та третього (Milan) поколінь містить до 64 ядер, четвертого (Genoa) - до 96 ядер. Наступного року чекаємо на Bergamo з 128 ядрами. З таким ядерним потенціалом до односокетного майбутнього палицею кинути.