Як глобальний AI-бум та дефіцит пам’яті змінюють український ринок серверів?

За оцінками провідних гравців, обсяг українського ринку серверів за рік майже не змінився. Але всередині нього відбуваються помітні зміни. Окремі конфігурації подорожчали в рази, бізнес відкладає модернізацію, а стрімкий розвиток AI посилює дефіцит компонентів. Як це змінює попит і структуру ринку – читайте в нашому матеріалі.

Олег Залєсний

керівник напрямку серверів та систем збереження даних в Hewlett Packard Enterprise operated by Sophela

За моїми оцінками, сьогодні український ринок серверів без урахування систем зберігання даних становить приблизно 35-40 млн дол. у цінах кінцевого замовника. Якщо говорити про HPE, то, на мою думку, наша частка зберігається на рівні близько 25-30%. Водночас варто зауважити, що це дуже приблизні цифри, адже наразі значна частина закупівель фінансується міжнародними фондами або здійснюється в межах міждержавної допомоги, тому точно оцінити обсяг ринку досить складно. До того ж часом обладнання замовляється в одному році, а фактично надходить або вводиться в експлуатацію вже в іншому.

Якщо говорити про динаміку, то я не бачу ані помітного зростання, ані падіння. Порівняно з попереднім роком обсяг ринку якщо і змінився, то на 5-10% – фактично в межах похибки оцінювання.

Головним фактором для українського ринку залишається війна. Вона суттєво змінила структуру попиту. Державний сектор займає більшу половину ринку ніж комерційний, та державний сектор продовжує впевнено зростати. Це пов'язано з модернізацією державних інформаційних систем, посиленням кіберзахисту, розвитком критичної інфраструктури та реалізацією проєктів, які були відкладені на початку війни. Водночас великі банки, оператори зв'язку, ритейл та інші корпоративні замовники залишаються важливими споживачами серверної інфраструктури.

Ще одна тенденція, яку ми спостерігаємо, – поступова міграція малого та частини середнього бізнесу до хмарних сервісів. Коли йдеться про українських хмарних провайдерів, це не змінює загальний попит на серверне обладнання, оскільки саме вони надалі закуповують сервери. Але коли компанії переходять до міжнародних провайдерів, таких як AWS чи Google, відповідне обладнання встановлюється вже за межами України. У такому разі ці закупівлі не працюють на розвиток українського серверного ринку.

Водночас дедалі більший вплив мають глобальні фактори. Насамперед це стрімке зростання попиту на інфраструктуру для штучного інтелекту та машинного навчання. Саме воно стало однією з головних причин дефіциту оперативної пам'яті у світі, який досі не подолано. Для серверного ринку це призводить до подорожчання компонентів, збільшення строків постачання та необхідність перебудовувати виробничі й логістичні процеси. Більшість корпоративних серверів виготовляється під конкретні проєкти, тому виробники не мають значних запасів пам'яті чи процесорів, і ця проблема однаково стосується практично всіх вендорів.

Подорожчання оперативної пам'яті вже суттєво вплинуло на рішення замовників. Ми бачимо приклади, коли сервер із великим обсягом пам'яті подорожчав чи не втричі. Через це багато компаній відкладають модернізацію або скорочують обсяги закупівель.

Втім в цій ситуації я не сказав би, що замовники масово переходять на менш продуктивні сервери чи процесори. Усе залежить від конкретних бізнес-завдань. Якщо нова інфраструктура критично необхідна для роботи бізнесу, її купують навіть попри суттєве зростання вартості.

Додатково на ринок впливають подорожчання SSD-накопичувачів і різке зростання вартості ліцензій VMware. Багато компаній уже замислюються над переходом на альтернативні платформи віртуалізації, а це неминуче впливатиме на структуру ІТ-бюджетів і підходи до розвитку серверної інфраструктури.

Попит на AI-ready Infrastructure в Україні, безумовно, зростає. Практично кожна велика організація сьогодні оцінює можливості використання штучного інтелекту для автоматизації процесів, підвищення ефективності або створення нових сервісів. Тому потреба у високопродуктивних обчислювальних ресурсах лише збільшуватиметься, а разом із нею зростатиме і попит на відповідні серверні рішення.

Загалом я вважаю, що найближчим часом саме AI, дефіцит ключових компонентів, трансформація ринку віртуалізації та безпекова ситуація в Україні визначатимуть подальший розвиток серверного ринку.

Андрій Тищенко

керуючий компанії Entry

За відсутності достовірної ринкової аналітики можу коментувати лише власні показники. За рік валовий дохід Entry від реалізації серверів зріс удвічі. Водночас це не привід для оптимізму: як і в усьому світі, зростання зумовлене насамперед подорожчанням основних серверних компонентів. На жаль, підвищення цін стримало значну частину потенційних покупців, навіть попри об’єктивну потребу в оновленні серверної інфраструктури. Такий стан справ складно назвати органічним. Ми всі – жертви непроханого лиха і вимушені спонсори глобального розвитку штучного інтелекту.

Серед замовників нових серверів майже не стало представників малого та середнього бізнесу – вони або тягнуть лямку на старому обладнанні, або купують вживане. Якщо до кастомних серверів можна застосувати поняття «середній чек», то він сильно виріс. У тому числі за рахунок графічних прискорювачів серверів під штучний інтелект. Тенденції на ринку визначає не світова мода, а зростання цін та дефіцит компонентів. Як поінформований оптиміст кажу всім: «буде гірше».

Цінова пожежа перекинулася з оперативної та флеш-пам'яті на інші компоненти – центральні та графічні процесори, ємні жорсткі диски, RAID-контролери та мережеві адаптери. Звісно, це вплинуло на попит. Щодо AI-орієнтованих проєктів, там, де ініціатором виступає приватний бізнес, впровадження відбуваються. Закупівлі GPU-серверів в інтересах держслужб, навчальних закладів, наукових установ здебільшого закінчуються нічим – неквапливість проведення тендерів на тлі зростання цін зриває будь-які наміри.

Щодо тенденцій, все як у світі: випереджальне зростання GPU-центричних обчислень, стійке збільшення частки AMD, зростання популярності односокетних серверів. Кусючі ціни трохи пригальмували перехід масових серверів на NVMe, але тренд вже не спинити.

Колеги традиційно очікують на активізацію держзакупівель у другій половині року. На щастя, це задоволення здебільшого обходить нас стороною. Не перестаю повторювати: бюджетування, довгострокове планування, тендерна активність – усі вони приречені за часів непередбачуваного зростання цін на все. Не варто витрачати сили на спроби вгадати майбутнє. Ми працюємо на коротких грошах у невідкладних проєктах із замовниками, які прагнуть результативності, тут і зараз.

Ольга Шиян

менеджер по роботі з партнерами напрямку серверних рішень Lenovo

За нашими оцінками, упродовж останнього року український серверний ринок демонстрував помірне зростання як у кількісному, так і в грошовому вираженні. Основними чинниками стали реалізація відкладеного попиту, модернізація критичної ІТ‑інфраструктури та розвиток хмарних і гібридних моделей. При цьому ринок залишався чутливим до строків постачання та бюджетних обмежень, тому значна частина проєктів реалізовувалася поетапно.

У цьому контексті бізнес Lenovo в Україні в напрямку ISG показав значне зростання, зокрема завдяки реалізації довготривалих інфраструктурних проєктів і можливості швидкого постачання типових серверних конфігурацій.

У короткостроковій перспективі ринок залишатиметься помірно зростаючим, але нерівномірним. Суттєвим фактором впливу вже зараз є дефіцит компонентів, який безпосередньо впливає на можливість реалізації проєктів.

Серед ключових тенденцій – перехід до гібридних ІТ-архітектур, підвищена увага до енергоефективності та автоматизації, а також інтерес до стандартизованих і масштабованих рішень. Саме тому одним із наших стратегічних фокусів є розвиток напрямку гіперконвергентної інфраструктури (HCI) та комплексних рішень для побудови сучасних дата-центрів.

Прискорення впровадження AI на глобальному рівні природно призводить до дефіциту окремих компонентів і зростання їх вартості, насамперед оперативної пам’яті та прискорювачів. Це системний виклик для всієї галузі, а не короткострокове явище.

В Україні ми бачимо, що зростання цін змушує замовників більш зважено підходити до конфігурацій: оптимізувати ресурси, чіткіше сегментувати навантаження та частіше впроваджувати AI-ready інфраструктуру як поетапну інвестицію, а не як миттєвий перехід до повномасштабного AI.

Завдяки масштабам бізнесу, операційній ефективності та мультиджерельній стратегії постачання наша компанія зберігає можливість стабільного виконання проєктів навіть у періоди підвищеного тиску на ланцюги постачання.

Структура попиту поступово зміщується у бік універсальних серверних платформ, які можуть використовуватися для широкого спектра задач – від віртуалізації до контейнерних середовищ і аналітики.

Найбільший інтерес викликають рішення для приватних і гібридних хмар, системи з підвищеною щільністю обчислень, а також інфраструктурні платформи «під ключ» з інтегрованим програмним забезпеченням.

Зі свого боку ми фокусуємося не лише на постачанні серверного обладнання, а й на комплексному закритті потреб замовника – зокрема через OEM-рішення для резервного копіювання, а також через більш активне впровадження HCI-платформ.

Клієнтська база стала більш прагматичною та обережною у витратах. Значний вплив мала ситуація з бюджетуванням у державному секторі: проєкти, сформовані раніше, у багатьох випадках стикаються з проблемою невідповідності актуальним цінам, що призводить до певної стагнації.

Водночас активність зберігають фінансовий сектор, телеком-оператори, великі корпоративні замовники та сервіс-провайдери. Також поступово повертається інтерес з боку середнього бізнесу, який раніше відкладав інфраструктурні інвестиції.