Українські аграрії називають РЕБ головним викликом точного землеробства

Робота засобів радіоелектронної боротьби та перебої з GPS стали головною перешкодою для розвитку точного землеробства в Україні. Це підтвердили 89% учасників дослідження «Цифрове Агро України 2026», яке Aggeek проводить третій рік поспіль. Опитування охопило господарства, що обробляють майже 7% сільськогосподарських земель країни.

Для більшості сучасних агротехнологій стабільний супутниковий сигнал є базовою умовою роботи. Від нього залежать системи автоматичного водіння, RTK-навігація, диференційоване внесення добрив, картографування полів і частина цифрових сервісів управління технікою. Через вплив РЕБ аграрії стикаються зі збоями навігації, втратою точності виконання польових операцій і необхідністю переходити на резервні сценарії роботи.

Попри це цифровізація агросектору продовжується. Дослідження показує, що українські господарства не відмовляються від технологій точного землеробства, а адаптують їх до умов війни. Одним із ключових трендів стало зростання попиту на рішення, які дозволяють працювати за нестабільного GPS-сигналу або швидко відновлювати навігацію після втрати позиціювання.

Результати опитування також свідчать, що виклики цифровізації дедалі менше пов’язані із готовністю бізнесу інвестувати в технології. Якщо раніше основними бар’єрами були вартість обладнання або дефіцит компетенцій, то тепер критичним фактором стала стійкість цифрової інфраструктури до зовнішнього впливу. Поряд із точністю та автоматизацією дедалі більшого значення набувають відмовостійкість, альтернативні джерела навігації та програмні механізми компенсації втрати сигналу.

Таким чином, війна змінює не лише умови використання цифрових технологій в агросекторі, а й вимоги до їхньої архітектури. Надійність роботи в середовищі з постійними перешкодами стає такою ж важливою характеристикою продукту, як його функціональність або точність.