Священна корова IBM під загрозою

Fortran, Pascal, Ada – закінчи рядок. Правильно, COBOL.

Якщо ти не олдскул, навряд чи ти взагалі знаєш, що це мови програмування. І навіть якщо знаєш, для тебе може стати відкриттям, що ці мастодонти не просто живі, а й досі активно використовуються. Фортран – ядерна фізика й аерокосмос. Паскаль – медичні прилади та індустріальні контролери. Ада – залізниця і космос. Кобол – банки та платіжні системи.

Саме останній і став «винуватцем урочистостей» обвалу акцій IBM на 13 відсотків у понеділок. Тому що Anthropic заявила, що її Claude тепер може допомагати в модернізації мільйонів рядків Кобола, «відображаючи залежності між ними, документуючи робочі процеси та виявляючи ризики, на пошук яких аналітикам знадобилися б місяці» (цитата з пресрелізу).

«Піпець – приплили». Це теж цитата, тільки не з пресрелізу, а з голови якогось віцепрезидента IBM. Підтвердженням цієї внутрішньої цитати стало найбільше за останні 25 років падіння акцій компанії за один день. Чому так різко? Тому що Кобол – дійна корова Блакитного гіганта. Мастодонт комп’ютерної техніки, користуючись майже монопольним становищем у 70–80-х роках минулого століття, продавав компаніям свої рішення, написані цією мовою програмування.

Чому саме COBOL? IBM обрала його ще наприкінці 1950-х як мову, заточену не під науку, а під гроші – бухгалтерію, розрахунки, транзакції, звіти. З читабельним, майже людським синтаксисом (наприклад, реальний рядок коду: ADD AMOUNT TO TOTAL GIVING BALANCE), переносимістю між поколіннями мейнфреймів і мінімальним ризиком помилок.

Участь IBM у стандартизації Кобола перетворила мову на де-факто галузевий стандарт, а саму компанію – на головного постачальника заліза, компіляторів, підтримки та експертизи. Мільйони рядків коду спокійно пережили зміну технологій і кадрів, прив’язавши банки, страхові та платіжні системи до екосистеми компанії: складність і «нерухомість» колись написаних рішень стали гарантією безперервного фінансового потоку.

Повторімо слідом за віцепрезидентом: «Піпець – приплили». Anthropic зазіхнула не на саму корову, а на стійло, яке десятиліттями зводили навколо священної тварини. До цього модернізація таких систем трималася на дефіциті людей, які «розуміють код», на місяцях аналізу залежностей і на ризику зламати щось вартістю в мільярди доларів. Саме за це IBM брала премію. Тепер з’являється інструмент, який за години робить те, що раніше вимагало команд консультантів і місяців роботи. Під загрозою опиняється не технологія, а сама бізнес-модель.

Хто наступний у черзі, спрогнозувати неважко. Oracle з його ERP і базами даних, де кастомізація десятиліттями продавалася як «непідйомна складність». SAP і його ABAP-світ, у якому міграція завжди звучала як загроза бізнесу, а отже як привід для багаторічних контрактів. Далі Accenture, DXC Technology, Atos, чий хліб – вручну розбирати чужий legacy і продавати це як унікальне знання. Навіть NCR Corporation з банкоматами та платіжною інфраструктурою може починати сушити сухарі заздалегідь. Бізнес цих компаній – те саме «стійло»: залежності та заклинання про ризик зламати щось важливе.

Не знаю, хто саме такий розумний в Anthropic і хто там думає не про те, як вставити рекламу в результат запиту, а про те, як дістатися до найзакритіших і найприбутковіших годівниць сучасного корпоративного світу. Але два тижні тому вони стерли 285 мільярдів доларів ринкової вартості за допомогою одного текстового файла з промптами для юридичного аналізу. У п’ятницю, за допомогою Claude Code Security, обвалили ринок кібербезпеки на 7–8 відсотків. А тепер – дісталися й до COBOL.

Як колишній програміст скажу: оце вже справді схоже на зростання реальної продуктивності праці.