Сервери HPE 11-ого покоління отримали процесори AMD EPYC Gen5

Компанія HPE провела вебінар, присвячений оновленню лінійки серверів ProLiant DL3x5 Gen11 платформами з підтримкою нових процесорів AMD EPYC Turin.

Презентацію провів Олександр Головченко, продукт-менеджер із серверних систем HPE. Він нагадав, що в розглянутих системах HPE ProLiant, DL325, DL345, DL365 та DL385 11-го покоління можуть використовуватися не тільки процесори AMD, а й Intel Xeon, NVIDIA Gracehopper, Ampere Altra і Altra Max. А це наочно підтверджує, що виробник активно розвиває свою лінійку, впроваджуючи нові процесори, пам'ять та інші опції.

Перераховані вище платформи є універсальними, що дають змогу обробляти широкий спектр різноманітних завдань від традиційних інфраструктурних, як-от контролер домену, до файлових серверів. Раніше в них застосовувалися процесори AMD EPYC Gen4 (кодова назва Genua) з пам'яттю 4800 МТ/с, а тепер і EPYC Gen5 (відомі також під назвою Turin), відповідно, з пам'яттю на 6000 МТ/с.

На цей час компанія Hewlett Packard Enterprise планує продовжити продаж систем з процесорами Genua десь до середини-початку 2026 року. Тоді як ті самі сервери 11-го покоління з процесорами сімейства Turin планується продавати до 2028 року. Але треба зауважити, що зміни на ринку, вихід нових процесорів, зміни архітектури так чи інакше можуть привезти до того, що сервери з процесорами Genua перестануть продаватися вже наприкінці 25-го року. І, відповідно, так само можуть не дотягнути навіть до 2027 р., а не те що до 2028 р., й сервери з процесорами Turin.

Олександр Головченко докладно розповів про зміни в процесорах AMD EPYC Gen5 порівняно з EPYC Gen4, але спочатку зупинився на ситуації в сегменті серверних процесорів, де частка AMD доволі впевнено зростає. Так за даними Mercury Research, наразі вона становить 24% у штучному обчисленні, і 34% за виторгом. Для порівняння, у 2018 році ці показники становили 1% і 2%, відповідно.  
 
Наразі компанія AMD не повідомляє про плани подальшого розвитку своїх серверних платформ. На думку експертів, випуск наступного покоління процесорів EPYC навряд чи варто очікувати у 2025 році. Тому найближчим часом має продовжитися розвиток AMD EPYC Gen5.  

Тепер що стосується технічних аспектів. Під час переходу з AMD EPYC Gen4 на EPYC Gen5 збереглася сумісність із сокетом, що дає змогу використовувати нові чіпи в тих самих серверних платформах, які були випущені під EPYC Gen4. Але в разі модернізації, перед встановленням нового процесора необхідно оновити прошивку BIOS.

Різниця між процесорами не дуже велика, тому що використовується один і той самий сокет, фактично один і той самий контролер вводу-виводу, хоча піднялася швидкість контролеру пам'яті на 25% з 4800 до 6000 мегатранзакцій на секунду.

І, так, збільшилася кількість ядер. Це вдалося зробити шляхом зменшення техпроцесу виготовлення блоків з обчислювальними ядрами. В одну архітектуру Gen5 компанія HPE змогла вписатися однією назвою, не розділяючи саме назви на Zen 5 і Zen 5C, але різниця в тому, що для Zen 5 - це до 16 блоків процесорних ядер, відповідно це 128 ядер максимально та 256 потоків, і загалом до 512 МБ кеша третього рівня.

Для Zen 5C використовується інший техпроцес, в результаті туди вдалося укласти тих самих ядер, але трошки з меншою частотою, вийшло менший об'єм кеша 384 МБ на процесор, зате більша кількість таких ядер — до 192. Є зміни в самих ядерних блоках, тут є тепер додаткові функції, термопакет збільшено до 500 Вт, та є збільшення частоти пам'яті контролера, пам'яті вбудованої в цей процесор.

Давайте ще раз подивимося на технічні характеристики процесору загалом. Це до 128 ядер Zen-5, або 195 ядер Zen-5С: це ті самі ядра, на відміну від процесорів Intel, які в Xeon 6 використовують Performance ядра і Effective ядра, відповідно це 6500-6700i процесори, а інші будуть мати назву 6700-6900p. Тут це ядра ті самі, просто виконані в різному техпроцесі, і відповідно в них трохи відрізняється швидкість ядер і кількість кеша третього рівня.

Що додалося, так це повноцінний AVX 512, не два хопи по 512 біт, а обробляється повністю 512-бітний блок. Підвищується TDP до 500 Ватт на парі моделей процесорів, й частота максимальна також може досягати 5 ГГц.

Компанія AMD вказує частоту 6000 мегатранзакцій на секунду. Тобто модулі пам'яті, попри те, що вони мають маркування DDR5 6400, будуть працювати на 6000.
Це зафіксована стабільна робоча частота. Компанія HPE експлуатувала лабораторні зразки серверних систем з модулями пам'яті 6400 і впевнилася, що така робота можлива. Але і компанія AMD, і компанія HPE вказують на те, що це для окремих системних плат, окремих ревізій, окремих фізичних компонентів.

Тобто не будь-яка система може працювати на 6400, тому офіційно зафіксована частота на сьогодні 6000. Це не тільки для HPE, це загалом від компанії AMD. Хоча сам процесор принципово в особливих умовах міг би працювати і на 6400.

Додалось також шифрування лінії PCI-e, це дуже важливо для того, щоб кожна віртуальна машина, що працює на своєму віртуальному ядрі, могла спілкуватися з окремим PCI-e пристоем по шифрованій лінії, яку не можна було б атакувати з іншої віртуальної машини чи з хоста. Також на сьогоднішній день компанія HPE має підтримку CXL 2.0 як технології, а не як продукта. Тобто поки що в QuickSpecs в портфелі немає продуктів, саме CXL, які компанія HPE продавала би.

Тепер що до двох типів компонування Zen 5 і Zen 5C. Вони відрізняються лише процесорними ядрами. Модуль вводу-виводу в них один і той самий: це 12 каналів пам'яті, це контролери PCIe 5, це Infinity Fabric для з'єднання інших компонентів як от  ядер та процесорів, підтримка SATA, підтримка CXL, і AMD Secure Processor, який забезпечує підвищений рівень безпеки роботи внутрішніх компонентів. Сам I/O-модуль не змінився з попереднього покоління. Він використовує такий самий 6 нм техпроцес.

А що стосується ядер, тут зміни є. Техпроцесори стали більш тонкими. Це 4 нм для ZEN 5 і 3 нм для ZEN 5C. Знов таки компанія AMD швидше освоює більш тонкі техпроцесори, що дозволяє поставити кількість ядер до 128 і 192 відповідно.

Далі це кількість таких модулів. Це може бути 16 для ZEN 5 і 12 для ZEN 5C. Але кожен з цих модулів може приймати більше ядер в ZEN 5C. І це дозволяє встановити більшу кількість ядер на процесор до 192 штук.

Слід додати, що якщо в процесорі небагато ядер, то він отримує більше кеша третього рівня на ядро, у порівнянні з таким, у якого багато ядер. Кеш другого рівня у всіх однаковий: 1 мегабайт на ядро за будь-яку кількість ядер.

Але якщо кількість ядер невисока, то кеш третього рівня розділяється між ними і його виходить дуже багато у порівнянні з багато ядерними процесорами. Але плюс малоядерних чіпів – це те, що модуль з ядерами отримує більшу пропускну спроможність між самою пластиною, іншими пластинами і системою вводу-виводу.

Оскільки використовує по дві лінії GMI, внутрішній інтерконект, у порівнянні з процесором, де більша кількість ядер, там лише один лінк. Тобто, знов-таки, якщо ми беремо малоядерний процесор, це 16 ядер або 32 ядра з великою частотою, то отримуємо реально дуже велику продуктивність окремого ядра. І за рахунок частоти, і за рахунок кеш-пам'яті третього рівня, яка більша у розрахунку на кожне ядро. Та ще більша пропускна спроможність між окремими ядрами між собою, з другим процесором, якщо двопроцесорна система, і з системою вводу-виводу.

Що стосується PCI-Express, в документах ми зустрічається дві цифри: це 128 ліній PCI-Express Gen5 або 160 ліній PCI-Express Gen5. Взагалі-то, обидві правильні.

Сам процесор, як в однопроцесорній конфігурації, ті, які мають літеру P наприкінці, так і звичайні процесори, що розраховані на одну або двопроцесорну конфігурацію, мають 128 ліній PCI-Express. А саме це 8 x 16 контролерів, по 4 на північ і на південь. Це те, що є вбудованим. З них 64 північних лінії можуть бути використані як PCI-Express, як NVMe для підключення високошвидкісних дисків або для CXL. З інших ліній 32 можуть бути використані як для PCI-Express або NVMe, так і для SATA.

Нагадаємо, в платформі AMD є вбудований контролер SATA. І саме через це вона дуже часто отримує перевагу перед Intel, коли замовник робить вибір саме за рахунок того, що є вбудований дуже швидкісний контролер в самому процесорі, а не в чипсеті.

І додатково 32 лінії, які можуть працювати як PCI-Express або NVMe. Різниця між 160 і 128 – це додаткові 32 лінії, які використовуються для інтерконекту між процесорами в двопроцесорній системі. Причому 24 лінії вже розведені по материнській платі, та ще додатково 8 ліній є окремим інтерконектом.

Тобто якщо подивитися на вільні PCI-Express лінії, то є 128 і на однопроцесорну систему, і 256 ліній, два по 128, на двопроцесорну систему. Важливою особливістю саме процесорів AMD є біфуркація, а саме можливість розділення одного лінка x16 від контролеру PCI-Express на різну кількість і різної ширини різноманітних девайсів, які можна підключити до цього лінку x16. Це можуть бути x8, x4, x2, x1, в тому числі і SATA. Тут знову така перевага перед Intel, де менш гнучка біфуркація лінії PCI-Express.

Що стосується пам'яті EPYC Gen5. Інтегрований контролер пам'яті на модулі IOD такий самий, як і в попередньому четвертому поколінні, лише він умовно розігнаний до швидкості 6400 МГц, і відповідно надає можливість працювати модулям з вищою швидкістю, з більшою пропускною правоможністю. Все інше майже не відрізняється від систем попереднього покоління.

Було багато запитань при підготовці AMD до випуску цих процесорів. Чи буде компанія підтримувати новомодні модулі MCR-DIMM або MR-DIMM, які заявлені в підтримці Intel Xeon 6? Відповідь була ні, компанія AMD чекає, коли буде офіційно прийнята специфікація нових модулів пам'яті, вони будуть затверджені, стануть індустріальним стандартом, і тоді AMD буде їх використовувати. Скоріше за все, вже в наступному поколінні процесорів, які вийдуть за деякий час — за рік, може півтора.

Що стосується RAS Features, то компанія AMD зробила багато кроків на цьому шляху, і процесор має дуже багатий набір різноманітних додаткових властивостей, які дозволяють використовувати процесори AMD, в тому числі і в критичних інфраструктурах для баз даних, для систем віртуалізації.

Слід зазначити, що серед процесорів AMD EPYC п'ятого покоління, які випускаються на ринок в 2024-2025 році деякі не будуть підтримуватися в наявної лінійці серверів усіх виробників. Це наприклад топова модель AMD EPYC 9965 на 192 ядра, так саме, як і AMD EPYC 9755. Тобто ті сервери, які були розроблені під четверте покоління, їх підсистеми охолодження і особливо – живлення, розраховано лише під процесори потужністю 400-420 Вт, не 500 Вт. Тому, якщо хтось з виробників каже, що він буде пропонувати такі процесори з своїми серверами, це означає, що це абсолютно нові сервери, які розроблені спеціально для того, щоб працювати з 500-ватними процесорами. Сервери HPDL-325, HPDL-345, HPDL-365 не будуть працювати з цими двома моделями процесорів, тобто 500-ватними. Всі інші моделі підтримуються.

Було зазначено, нові процесори AMD EPYC Gen5 будуть виходити на ринок двома хвилями. Так от перша хвиля 2024 року – це лише п'ять моделей. Серед них будуть моделі для одно-двопроцесорних систем або для однопроцесорних. Моделі 9355, 9555 і 9655, в тому числі з літерою P – це саме ті, які будуть використовуватися лише в серверах DL325 і DL345, тобто в однопроцесорних конфігураціях. А також модель 9135 і 9575F. Самі ці процесори зараз можна замовити і отримати з фабрики, але всі інші процесори можна зконфігурувати, отримати на них ціну і відповідно забюджетувати, для того, щоб розмістити замовлення наприкінці цього року, чи на початку наступного.

Що стосується модулів пам'яті для нового покоління процесорів, доступний повний їх набір від 16 до 256 гігабайтів. Це модулі DDR5-6400, але в звичайних серверах ці модулі будуть працювати на частоті 6000 МГц. Всі модулі для всіх серверів доступні з 10 жовтня, окрім 256 гігабайтів, які будуть доступні вже навесні 2025 року. Що до вартості модулів пам'яті, ми повинні розуміти, що продуктивність нових модулів вище на 25%, тому й вартість також повинна бути вища, але вища вона не набагато, лише на 8%.

Відповідно, коли замовник вибирає між тим, щоб взяти вже наявний варіант з процесорами 4-го покоління і пам'ять DDR5-4800, він не набагато втрачає в продуктивності – 25%, якщо йому такої максимальної продуктивності не потрібно. Але все ж таки, якщо він хоче отримати максимально доступну, то йому краще брати пам'ять DDR5-6400, яка трошечки дорожча, але набагато більше дає продуктивності.

Олександр Головченко коротко презентував чотири моделі серверів з підтримкою нових процесорів. Модель DLL 325 11-го покоління висотою 1U з одним процесором може бути оснащена до 160 ядер, а це - 320 потоків. Зовсім недавно для того, щоб отримати 320 віртуальних процесорів, треба було брати дуже дорогий двопроцесорний або не дуже дорогий 4-процесорний сервер. Зараз один процесор в маленькому однопроцесорному сервері повністю може надати такі можливості.

Слід зауважити, що тут є 12 каналів пам'яті, а не 24 або 32, якщо порівнювати з 2- або 4-процесорними системами. Але якщо 160 ядер і недорогі півтора терабайта ОЗП або взагалі дешеві 768 гігабайтів достатньо, то це відмінний варіант. На платформі підтримуються топові процесори до 160 ядер, тобто до 400 Ватт.

Модель DL345 однопроцесорна, але 2-юнітова, і в неї перевага перед попередньою саме те, що це дуже ефективна, енергоефективна система. Попри те, що тут використовуються ті самі компоненти, процесори, пам'ять і інше, але за рахунок більшого розміру, сюди можна поставити вентилятори більшого розміру, тобто більш ефективний повітряний потік і, відповідно, також і тепловідвод від самих процесорів за рахунок радіаторів.

Модель DL365 — це двопроцесорна система в 1U-комплектації, також без обмежень по процесорах, та без обмежень по пам'яті. Вона забезпечує максимальну продуктивність з підтримкою 12 терабайтів ОЗП. Така система — це обчислювальний модуль з підтримкою великої кількості різноманітних дисків, адаптерів і таке інше.

Система DL385 11-го покоління може працювати як з процесорами 4-го, так і з процесорами тепер вже 5-го покоління, до 160 ядер, з розміщенням до 12 ТБ ОЗП.

Олександр Головченко також нагадав про системи керування серверами. Так вбудована HPE iLO доступна з ліцензією Advanced. А за необхідність повноцінного корпоративного керування рекомендовано використовувати OneView з ліцензією Advanced. І там, і там можна використовувати пробний період.

Є також новий інструмент HPE GreenLake for Compute Ops Management, його рекомендовано у випадках, якщо це стосується інтеграції з OneView, тобто Compute Ops Management for OneView. Це хмарний інструмент, розташований на сайті HPE,  працює з серверами, об'єднуючи їх в одну систему для моніторингу керування і інтеграції з системою підтримки HPE, яка працює там саме на сайті HPE.

Єдина проблема на сьогоднішній день – це підписка для українських замовників. Тобто якщо замовник український, але сервери розташовані десь в європейських країнах, це вже можна використовувати, це відомо на прикладі українських замовників, чиє обладнання розташоване в Литві, в Словаччині, в Польщі, в Чехії, де це працює. В Польщі поки що не працює, так само як і в Україні. Але такий дозвіл очікується буквально за місяця на місяць, і тоді це буде інструмент, який об'єднує все, що було у HPE, наприклад, HP InfoSight.

З приводу підтримки операційних систем серверами DL325, DL45, DL65, DL85 з процесорами Genua слід зазначити, що їх перелік присутній у HP QuickSpec. А от якщо купується сервер саме з новим процесором п'ятого покоління, то на сьогоднішній день валідацію пройшла лише операційна система HP Microsoft Windows Server 2019, 2022 і також в процесі Windows Server 2025. Всі інші системи, а саме VMware, RedHat та SUSE, можуть бути сертифіковані найближчим часом. Очікується, що до весни 2025 року буде забезпечена підтримка усіх основних операційних систем, а для окремих моделей по окремому запиту також і для Citrix з Oracle.

Про DCIM у забезпеченні успішної роботи ІТ-директора