Роздуми про технологічний AI суверенітет
23 июнь, 2026 - 16:25Sergey PetrenkoЄвропейські «мислителі» – лапки відображають і іронію, і спробу передати англійське «thinktankers» – запропонували футуристично-апокаліптичний сценарій, що ілюструє помилки Європи у розвитку штучного інтелекту.
Розповідь ведеться через вигаданих персонажів – французьку співробітницю Єврокомісії (DG Trade) Каролін Дюбуа та німецького засновника AI-компанії Крістіана Фогта, який переїхав до Кремнієвої долини. До середини 2026 року описані події ґрунтуються на реальних трендах, а далі починається спекулятивна частина з вигаданими компаніями Atlas (провідна американська), Helios (європейська) та Zimo (китайська).
Матеріал відстежує події від початку 2025 року: виходу китайської моделі DeepSeek R1, на яку в Брюсселі покладали надії щодо можливості «наздогнати» американців за низькою ціною, та подальшого AI Action Summit у Парижі (лютий 2025 року), де Урсула фон дер Ляєн анонсувала фонд InvestAI на 200 млрд євро (включно з 20 млрд на «гігафабрики»). Тут постійно протиставляються європейська риторика та реальні інвестиції американських компаній (понад 400 млрд дол. у 2025 році), зі згадкою про антиєвропейську промову віцепрезидента США Джей Ді Венса, зростання Anthropic, випуск GPT-5, проєкту Claude Mythos та ініціативи Project Glasswing з кібербезпеки, до якої Європу не допустили.
У спекулятивній частині (2026-2031) сценарій описує ланцюг криз: американський указ про «національну перевірку» frontier-моделей, хвилю програмного забезпечення-вимагача після публікації компанією Zimo потужної моделі, провал європейської ініціативи Frontier AI, державні інвестиції Франції в Helios (вигадана компанія) (15 млрд євро за 17% акцій). Ключовими стають обмеження США щодо доступу до обчислювальних ресурсів (правило FISR із поділом країн на три «рівні», де більша частина Європи потрапляє до Tier 2), тиск Вашингтона на ASML (єдиного виробника EUV-літографії) та скупка європейських автовиробників для виробництва роботів. Економіка Європи стагнує (зростання 1,6% проти 3,8% у США), наростають боргові кризи у Франції, Італії, Іспанії та Греції, китайські «кредитні лінії» та розпад єдності ЄС.
Кульмінація – березень 2031 року: США вимагають контролю над ASML, пропонуючи грошові трансферти громадянам ЄС (близько 100 євро на рік), але погрожуючи переведенням Європи до Tier 3. Китай висуває зустрічні погрози щодо рідкісноземельних металів і роботів. Європейська делегація веде переговори у Вашингтоні, де американська сторона таємно використовує AI-модель, яка зібрала компромат на учасників. В епілозі (червень 2034 року) Каролін, яка плаче, покинула Єврокомісію та переїхала до Нью-Мексико, дає інтерв’ю AI-проєкту Крістіана «Inheritance», де перелічує, що Європа могла зробити інакше – розбудувати обчислювальні потужності «як країна у стані війни», створити «спеціальні обчислювальні зони», коаліцію середніх держав, провести реформи ринку праці за данською моделлю «flexicurity».
Загалом, рецепти у «мислителів» прості – розстелити червону доріжку для американських гіперскейлерів, скоротити терміни узгодження з двох років до трьох місяців, відмовитися від «євростек»-пуризму (а точніше, від спроб розвивати технологічний суверенітет), послабити застосування DSA (яке названо «політично вмотивованим»).
Щоправда, якщо почати копати глибше, виявиться, що багато прикладів домінування американських компаній поки що не реалізувалися – контракт на 300 млрд дол. між Oracle та OpenAI тихо зник з радарів, контракт між Nvidia та OpenAI на 100 млрд розвалився, будівництво нових датацентрів відбувається з величезними труднощами та опором з боку практично всіх місцевих верств суспільства. До того ж стає незрозумілою логіка авторів – якщо до 2031 року Європа буде змушена здатися на милість політики США, то, виходить, пропонується просто зробити це на п’ять років раніше?