
Учасники серверного ринку помітили, що з ринкових пропозицій зникла серверна пам’ять. Цілком. По процесорах, накопичувачах та серверній периферії ще є якійсь вибір, можна підлаштуватися. Без DRAM серверів не буває.
Замовляти у вендорів зібрані сервери – довго (кілька місяців), дорого (в буквальному сенсі, не знаєш, по якій ціні Dell чи Supermicro тобі відвантажить сервер на момент готовності). Це мало б мобілізувати замовників: підштовхнути їх до рішучих дій, менше фантазувати, скоріше приставати на наявні пропозиції.
Не підштовхує.
Cправа у виродженні вітчізняного ринку серверів. Колись його формували приватні компанії, які у конкурентному, незарегульованому середовищі є носієм інновацій, ефективної праці, зацікавленості у результаті. Те, що вважається ринком у нас, здебільшого представлено закупівлями за кошти державного бюджету. Привілейованим утриманцям байдуже, що і за якою ціною купується. Чужі гроші витрачати легко.
Мікросхеми DRAM та NAND використовуються всюди – у якості основної оперативної пам’яті, у твердотільних накопичувачах і навіть HDD, на графічних прискорювачах та RAID-контролерах. Ланцюгова реакція дефіцитів вже стала реальністю.
Надалі буде гірше. Пораду діяти швидко почують тільки ті, хто живе і заробляє власним розумом, а результати реінвестує в засоби виробництва. Кажуть, «дух капіталізму» створила протестантська етика праці, ощадливості та дисципліни. Країні для початку вистачило би духу самураїв. Класичний японський трактат «Хагакуре» нагадує: важливі рішення слід приймати швидко, спираючись на інтуїцію та рішучість: «Краще діяти швидко і помилитися, ніж роздумувати і не зробити нічого».
Дійте.