Промптинг - це операційна дрібниця?

Покажіть мені промпти вашої команди. І я скажу, як у вас ставлять задачі.

 

У нас час від часу проходять внутрішні мітапи про використання AI в робочих задачах. Є ексель-таблиця, куди кожен записує, якими лайфхаками готовий поділитися і що хоче спитати. Ще рік-два тому більшість команди користувалась чатом як бібліотекою в кишені: постав питання - отримаєш якусь відповідь.

 

На одному з мітапів ми зійшлися на іншій формулі: AI - це дуже розумний і дуже завзятий джун.

 

А джуну не ставлять задачу в двох словах. Йому пишуть ТЗ: що зробити, які обмеження, які едж-кейси і що прямо заборонено. Чим детальніша постановка, тим менше часу йде на рев'ю і виправлення. За моєю оцінкою - інтуїтивною, без секундоміра - детальна постановка скорочує час «прийомки» результату в 3–5 разів.

 

Тепер - управлінська частина. Промпт - це те саме ТЗ, тільки написане без багатосторінкового корпоративного шаблону. Людина, яка пише AI «зроби гарну презентацію», так само ставить задачі підрядникам і підлеглим. Раніше це коштувало тижня переробок і зіпсованих стосунків, тепер - видно за дві хвилини в історії чату.

 

Ви можете сказати, що промптинг - це операційна дрібниця. Із синтаксисом погоджусь: формати, структури, магічні фрази - справді операційка, вона змінюється з кожною моделлю. Управлінське тут інше: чи вміє людина декомпозувати задачу і сформулювати критерії готового результату. Це вміння не застаріває.

 

Важлива межа: ТЗ потрібне, коли хочеш отримати готовий результат або проект рішення. Якщо мета - додаткова інформація для роздумів, режим бібліотеки в кишені цілком доречний.

 

Класичний аудит культури делегування - справа довга і недешева: опитування, інтерв'ю, 360-огляди. І люди в них зазвичай кажуть те, що прийнято казати. Швидший спосіб уже є у вас в компанії: історія чатів менеджерів з AI. Відкрийте і подивіться, як вони ставлять задачі.