Пара тижнів з OpenClaw

Я, звичайно, піддався модній тенденції та завів собі OpenClaw – фреймворк, що складається з персонального агента і великої кількості обв'язок навколо. Не можу сказати, що використовую його на повну потужність, але все ж спостереження вже можна оформляти.

У мене є достатня кількість не дуже активної техніки Apple, куди можна було б поставити OpenClaw. Ну, знаєте, як народ раптом почав масово купувати базову версію mac mini спеціально для бота. Але я все ж не став цього робити. Я не бачу особливих проблем з безпекою, але й особливих причин розгортати бота саме так теж не помітно. Хіба що чималу кількість скілів, які йдуть в комплекті з ботом, рекомендується ставити через Homebrew. Ну так зовсім не обов'язково дотримуватися цих рекомендацій, бінарники скрізь бінарники.

За два тижні використання я знайшов тільки одну проблему, яка б вирішувалася використанням macos. Якщо хочеться, щоб бот працював зі сховищем Obsidian, то це сховище не повинно знаходитися в iCloud, як у мене і було. Втім, я переніс поки сховище на Cloudflare R2 з досить щедрим безплатним планом – подивимося, що буде.

Бот у мене працює на окремому VPS – йому цілком достатньо пари гігабайт пам'яті. Але я виділив 4 VCPU і 8 Gb пам'яті. Розробники зараз переймаються проблемами безпеки. Тому він трохи лається на те, що сервер слухає загальну мережу (lan). Але це безпечно – він закритий від зовнішнього світу Cloudflare Access, а за ним стоїть Cloudflare Zero Trust, так що пробитися до нього зовсім непросто. Довелося трохи повозитися з такою конфігурацією – за замовчуванням передбачається або ssh-тунель до хосту, або використання tailscale, але моє рішення мені подобається набагато більше мінімумом локальних налаштувань.

Технічно бот не дуже відрізняється від Claude Code або будь-якого іншого бота. Тим більше, що розробники рекомендують використовувати саме Claude Opus як основну модель. Так, у нього є додаткові файли, типу SOUL.md, де описується його поведінка, але це скоріше антропоцентризм. Оскільки Custom Instructions у вебінтерфейсі чатбота або CLAUDE.md працюють точно так само. Принципова відмінність тільки одна – бот має всі права на ці самі файли й налаштований ці права використовувати. Тому ви можете нічого особливо не конфігурувати – просто сказати боту, що ви від нього хочете, сказати, що для цього використовувати, і він сам собі напише скіл або інструкції для цього і запише, як і коли їх треба викликати.

Скажу страшне – можна йому навіть API ключі прямо в чаті повідомити, він їх запише і почне використовувати. У цьому місці десь повинні заплакати параноїки, які впевнені, що цю секретну інформацію ніколи не можна повідомляти агенту. Нехай плачуть, а якщо вам важливо забезпечити чистоту і прозорість, згенеруйте окремі ключі до потрібних API спеціально для агента – зможете контролювати й за потреби відкликати ключ.

Отже, ця легкість – коли бот не запитує дозволів і в ідеалі ви бачите тільки його відповіді в месенджері, – і породжує відчуття магії. Ви формулюєте йому завдання, він щось робить якийсь час – і завдання виконано. Причому ви не знаєте, як саме.

Я кілька разів розповідав найдивовижніший приклад. У мене досить розлога статистика в Apple Health. І мені давно хотілося її об'єднати з іншими даними про здоров'я і щоб все це міг аналізувати AI. Але в Apple Health немає відкритого API, є тільки експорт даних (лаяти Apple тут не варто – в health tech це практично стандартна поведінка вендора, у того ж Garmin все ще гірше). У мене не було особливої надії, але я сформулював завдання – як би мені повідомити боту такі дані. Приблизно за наступні 10 хвилин бот з'ясував, що є спосіб налагодити експорт – за допомогою платної програми для смартфона, але $5 я якось зміг витратити, – повідомив, що зараз підготує, що треба, і сказав «Я тут написав невеликий сервер, налаштуй цю програму ось так і налаштуй регулярний експорт на телефоні».

Мене вразила навіть не швидкість, а те, що я не давав йому жодних інструкцій і деталей на кшталт «напишімо сервер для приймання даних», все рішення розроблено ботом. Я тільки потім пішов подивитися, як це взагалі виглядає фізично – виявився скрипт на Typescript, який слухає собі порт і зберігає дані в базу. Втім, про базу я йому сказав наступного дня, щоб не плодити купу файлів.

І так поступово я почав переносити в цей бот якісь рутинні операції. Наприклад, я регулярно читаю наукові статті та дослідження і зберігаю їх у спеціальній програмі. Але статті, як правило, об'ємні та, щоб швидко зрозуміти їх зміст, я вважаю за краще закинути PDF в LLM і попросити виклад. Це означає, що мені треба PDF носити руками, задавати один і той же промпт – очевидно, що потрібна автоматизація.

Спочатку я хотів побудувати сценарій в n8n – у мене є власний інстанс для цього і це виглядає логічно, оскільки у n8n є маса готових автоматизацій, не треба нічого писати. На жаль, практично завжди ці жорсткі рамки готових операцій не дають досягти потрібного результату. Я спочатку довго лаявся з AI – що Claude, що Gemini, – які наполегливо робили workflow, що складаються з двох типів вузлів (HTTP request і Code), після чого просто дав завдання боту. Ми в результаті більше часу розв'язували проблему доступу до мережевого сховища статей (виявилося, що я в незапам'ятні часи сам забанив автономну систему всього хостингу на акаунті Cloudflare), ніж він писав всю логіку і тестував. В результаті, щоранку він перевіряє, чи немає свіжих статей для обробки, і кладе мені підсумок у теку Obsidian.

У підсумку в бота переїхала вся дрібна автоматизація, навіть та, яка, ймовірно, легко робиться сценаріями на n8n – я довше буду відкривати інтерфейс і придумувати схему (або навіть чатитися з Claude/Gemini у вебінтерфейсі), ніж давати команду боту в Telegram.

Ні, це не ідеальне рішення і не обманюйте себе захопленням. У боті не розв'язана проблема пам'яті – теоретично, там є відразу кілька механізмів її організації й X рясніє статтями «Ми вирішили проблему пам'яті в OpenClaw», але це брехня – ось тільки кілька годин тому бот сказав «Мені треба перезапустити gateway, щоб застосувати нову навичку» і через хвилину продовжив «Так, я перевірив, що ми сьогодні зробили, чим далі хочеш зайнятися?». Тобто про те, чим він займався безпосередньо перед рестартом за власною ініціативою, у нього взагалі ніякої інформації не залишилося.

Можна сказати йому «Запиши й запам'ятай», звичайно. Він навіть з власної ініціативи запропонує створити окремий файл – і зробить, і почне туди записувати якісь пункти. Але після наступного збою з'ясується, що файл існує, але про те, що в нього треба дивитися, не сказано в AGENTS.md. А потім я зацікавився, а що ж він постійно щось забуває – і виявилося, що є прекрасний memory search, тобто шикарний гібридний пошук по всій історії всіх чатів (саме після однієї зі статей з рекомендаціями й налаштований), але інструкції шукати там у нього теж немає.

Зрештою, ви розумієте, що треба сісти й вручну розібратися з тим, що він пам'ятає і чому не пам'ятає, і не факт, що це теж допоможе повністю – недетермінованість моделей теж ніхто не скасовував. Але зайнятися все ж треба буде.

Саме з цієї причини я не ставлю перед цим ботом великі завдання і з подивом дивлюся на людей, які там розгортають складні системи розробки. Я все ж не настільки без комплексів і точно не хочу втрачати контроль над процесом.

Попри це, на роль персонального помічника такий бот цілком підходить. Подивимося, куди це далі піде.

Пара тижнів з OpenClaw