На чому робити сервер потокового мовлення

Виробництво відеоконтенту перестало бути долею студій та телеканалів. Смартфон породив новий клас споживачів відео та дав можливість кожному побути творцем. Справа за малим – змонтувати знятий матеріал та організувати мовлення, що адаптується під пристрої перегляду. Це робота медіасервера – отримати відеопотік та стиснути його для відповідності можливостям цільового пристрою. Транскодування відео є досить ресурсомістким завданням.

Найекономічніший варіант апаратного транскодера відео – прискорювач Quick Sync в інтегрованому графічному ядрі процесорів Intel (iGPU). У домашніх умовах медіасервером може служити будь-який ПК на Intel Core. Перехід до комерційних трансляцій переносить активність та обладнання на майданчики провайдерів. До платформи такого медіасервера вимоги інші:

• Форм-фактор. Потрібен стійковий формат, бажано 1U.
• IPMI. Віддалене керування живленням, можливість віддалено переглядати консоль і при необхідності встановлювати заново ПЗ – обов'язкова властивість сучасних серверів
• Пам'ять із корекцією помилок ECC. Ще один must have для сервера
• Відмовостійкість живлення. Важлива для безперервності сервісу.

У списку процесорів Intel із Quick Sync є Celeron, Pentium, Core, частина процесорів Xeon W та частина Xeon E – ті, що з літерою G у назві. Пам'ять ECC підтримують всі процесори Xeon E, Xeon W і частина процесорів Intel Core ^12th Gen (але лише в парі з платами на чіпсеті W680).

Проблема знайти материнську плату з IPMI і iGPU, що активуються одночасно. У таких платах відео штатно виводиться на порт VGA із сервісного процесора BMC (наприклад, ASPEED AST2xxx). BIOS плат з BMC блокує активацію iGPU і тільки виробник плати може дозволити його прокидання операційній системі та додаткам. Наявність BMC на серверних материнських платах стала нормою. Проблему вирішують материнські плати з кількома незалежними відеовиходами та підтримкою мультимоніторних конфігурацій у BIOS.

Основний процесорний кандидат - Intel Xeon E. З десяти номіналів останньої лінійки Xeon E 2300 графічне ядро iGPU з підтримкою Quick Sync є у шести.

Приклад компактного рішення 1U, що відповідає вимогам сталого мовлення - ASUS RS300-E11-RS4 :

• Intel Xeon E від 4-ядерного 2324G до 8-ядерного 2388G
• До 128ГБ пам'яті DDR4-3200
• M.2 під завантажувальний SSD та чотири відсіки під диски гарячої заміни 3.5”/2.5”
• Два слоти PCIe 4.0 під карти розширення
• Відмовостійкий блок живлення
• Два порти Intel I210AT Gigabit Ethernet
• Сервісний процесор ASMB10-iKVM на контролері ASPEED AST2600 для віддаленого керування, з портом VGA
• Незалежний порт HDMI під відео із CPU (iGPU) для виведення графіки.

Вибір процесора, пам'яті, накопичувачів визначається передбачуваним навантаженням та рекомендаціями розробників ПЗ мовлення. Яке саме вибрати – вирішувати організатору трансляцій. У будь-якому випадку продуктивність залежить від багатьох параметрів: частоти процесора і пам'яті, кількості і бітрейту потоків відео, що транскодуються, ємність накопичувачів - від обсягу контенту зберігання.

Щоб скористатися Quick Sync, активуємо iGPU в BIOS:

Тепер обидва графічні ядра активні: вбудоване в BMC і вбудоване в CPU (iGPU):

Якщо на сервері з'явиться третє графічне ядро, на дискретній відеокарті, ОС побачить і його. Більшість програм дозволяє розподіляти навантаження між CPU та GPU.

Вибір апаратної бази сервера – перший, але важливий крок у створенні потокового мовлення. Домашній стример може обійтися без віддаленого керування, стійкового виконання та відмовостійкості сервера. Комерційні трансляції мають бути продуктивними та безперервними. 
Становище зобов'язує.