«Мистецтво» прописувати тендерні завдання

У лобістів Dell з’явився новий фаворит тендерних перегонів - Dell BOSS-N1, окремий RAID-контролер для завантажування з дзеркала двох M.2 NVMe. З функцією гарячої заміни та вбудованим світлодіодом для індикації. Кажуть, походження цього пристрою напряму пов’язано з впливом VMware. Може й так, але питання залишаються:

∙ Завантажувати сервер саме з NVMe некритично. Дзеркало SATA SSD справляється не гірше;

∙ Апаратний SAS/SATA RAID коштує дешевше, для SATA SSD не потрібні ніякі додаткові пристрої, всі носії можуть бути зручно розташовані у фронтальному кошику сервера;

∙ Якщо відстоювати завантаження з NVMe, чому б не розглянути U.2 у якості носіїв? Вони встановлюються у фронтальний кошик, міняються на гарячу, є індикація;

∙ Замість окремого контролера Dell BOSS-N1 в серверах можна використовувати копійчаний ключ VROC. Він підтримується усіма (!) серверами Intel Xeon («погана новина»), драйвери VROC під Windows, Linux, VMware ESXi є;

∙ На відміну від контролера, VROC взагалі не займає місця, не ламається і не є потенційною точкою відмови;

∙ Зазвичай, окрім Dell BOSS-N1 у серверах фігурує ще якій небудь PERC H755 під дані. Два окремих RAID-контролера у одному сервері як вершина творчої думки;

Проблема насправді не в Dell, а в тому, що другорядні опції вендора, призначені для спеціальних випадків, стають засобом відсіювання конкурентів, набуваючи риси «серверного стандарту» в усіх без винятку серверах.

Це не стандарт. Це «гра в імітацію».