Клітини мозку керують новими дата-центрами в Сінгапурі та Мельбурні

Як повідомляє Bloomberg, біотехнологічний стартап Cortical Labs працює над двома невеликими центрами обробки даних, що функціонують на базі клітин людського мозку. Компанія розміщує вирощені в лабораторії нейрони на кремнієвих підкладках у межах експерименту, який у майбутньому може кинути виклик чипам від таких гігантів, як Nvidia.

Австралійський стартап вже представив свій перший біологічний дата-центр у Мельбурні та наразі будує ще один у Сінгапурі спільно з партнером DayOne Data Centers. Замість звичних стійок із серверами на базі стандартних процесорів, у цих приміщеннях розмістять біологічні комп’ютери, відомі як юніти CL1, робота яких забезпечується живими нейронами.

Хоча до реальної конкуренції з масовими технологіями можуть минути десятиліття, цей проєкт підкреслює пошук вченими нових рішень для проблем, спричинених потребою AI в обчислювальних потужностях, що зростає. Стрімка розбудова дата-центрів по всій планеті призвела до екологічних занепокоєнь через їхнє колосальне енергоспоживання та витрати води.

Наразі обчислювальна потужність систем Cortical Labs є скромною, але прогрес очевидний. Одним із ранніх досягнень було навчання клітин мозку грі в примітивну аркаду Pong. Минулого місяця компанія заявила, що навчила їх грати у значно складніший шутер Doom.

Суть технології полягає у тому, що нейрони вирощують зі стовбурових клітин (отриманих шляхом перетворення клітин людської крові). Клітини розміщуються на чипі, який надсилає та приймає електричні сигнали, фіксуючи реакції нейронів. Програмне забезпечення інтерпретує ці реакції як обчислювальний вихід (output).

Крім здатності мозку до складної обробки даних, використання біології має ще одну критичну перевагу: нейрони споживають мізерну кількість енергії. У той час як AI провокує різкий стрибок попиту на електрику в усьому світі, біокомп’ютери Cortical Labs споживають лише малу частку того, що потрібно звичайним процесорам.

Засновник і гендиректор стартапу Хон Венг Чонг (Hon Weng Chong) зазначив, що кожен юніт CL1 споживає менше енергії, ніж звичайний кишеньковий калькулятор.

Об’єкт у Мельбурні вміщуватиме 120 одиниць CL1. Сінгапурський проєкт, який стартує на базі Школи медицини Національного університету Сінгапуру, планує поетапно розгорнути до 1000 таких юнітів.