Китайський АІ: що необхідно знати

Китайський АІ входить у нову фазу — масштабування, глобальна конкуренція та технологічна незалежність. Розвиток штучного інтелекту в країні вже не просто національна програма, а фактор впливу на весь світовий технологічний ландшафт. 

 

Одним із найбільш показових прикладів цього стала модель DeepSeek-R1 з відкритим вихідним кодом. Вона отримала понад 2 мільйони завантажень за перший місяць, а її ефективність приголомшила навіть критиків — у 3–5 разів менше обчислювальних ресурсів, ніж у ChatGPT. 

 

Реакція ринку була миттєвою: капіталізація Nvidia тимчасово впала на 600 мільярдів доларів. 

 

Ще одна знакова подія — поява моделі Qwen 2.5 від Alibaba, яка посіла третє місце у глобальному рейтингу Hugging Face, одразу після Anthropic Claude 3 Opus і GPT-4 Turbo. Усе це свідчить: Китай більше не наздоганяє — він формує нові стандарти.

 

Цей шлях Китаю почався не вчора. Ще у 1970-х роках, за часів науково-технічної перебудови Ден Сяопіна, інтелектуальна праця була визнана рушієм розвитку. Але справжній прорив стався після ухвалення державної програми "AI 2030", яка поставила чітку мету: зробити Китай лідером у сфері штучного інтелекту. Відтоді країна стабільно посідає перше місце у світі за кількістю наукових публікацій з АІ. А у 2024 році отримала понад 70% усіх нових патентів у галузі глибинного навчання. На сьогодні в КНР функціонує понад 30 великих AI-компаній, а кількість стартапів перевищила 6000.

 

Рушіями цього прориву стали три ключові фактори. 

 

По-перше, це потужна державна підтримка — уряд офіційно визнав АІ пріоритетом національного масштабу та інвестує понад 150 мільярдів юанів до 2025 року. 

 

По-друге, американські санкції, які обмежили поставки чипів Nvidia, змусили Китай активізувати локальні розробки — Huawei, Loongson та Alibaba вже представили власні процесори, здатні обробляти великі мовні моделі. 

 

І нарешті, третій фактор — внутрішній ринок із понад мільярдом користувачів. Це безпрецедентна перевага, що дозволяє тестувати та масштабувати АІ-рішення у реальних умовах на великій вибірці даних.

 

Китайські гравці зараз задають тон у багатьох напрямках. 

 

Alibaba активно розвиває свої AI-продукти: мовна модель Qwen 2.5-Max навчалась на понад 20 трильйонах токенів і базується на архітектурі Mix-of-Experts, що забезпечує масштабовану продуктивність. Інша модель, QwQ-32B, має 32 мільярди параметрів і демонструє результати, порівнянні з GPT-4 у низці завдань. Компанія також оголосила про інвестиції у розмірі 53 мільярди доларів до 2028 року у хмарні сервіси та штучний інтелект.

 

Tencent інтегрувала свою модель Hunyuan у понад 200 продуктів, зокрема такі популярні сервіси, як WeChat, QQ та Tencent Docs. Новітня версія Hunyuan Turbo S демонструє час відповіді менше однієї секунди, що встановлює новий стандарт продуктивності для корпоративних систем. Крім того, у WeChat запущено пошуковик AI Search, що використовує модель DeepSeek.

 

Baidu утримує позиції завдяки Ernie Bot, яким щодня користуються понад 3 мільйони людей. Наступне покоління — Ernie 5 — перебуває в розробці та буде підтримувати мультимодальність: роботу з текстом, відео й аудіо. Компанія також лідирує у сфері хмарних рішень з глибокою інтеграцією АІ в державний сектор.

 

У ByteDance найбільш популярним продуктом став чат-бот Doubao, що отримав масове поширення в Китаї. Його нова версія, Doubao 1.5-Pro, підтримує персоналізовану взаємодію та обробку до 50 документів одночасно. До 2026 року компанія планує завершити розробку власних AI-чипів для подальшої незалежності від зовнішніх постачальників.

 

DeepSeek є найбільшим open-source проєктом у сфері штучного інтелекту в Китаї. Понад 500 компаній уже використовують модель DeepSeek R1 у продакшені, а версії з інтерфейсами англійською, іспанською та арабською мовами готуються до виходу на міжнародний ринок.

 

SenseTime просуває мультимодальну модель SenseNova 5.5, здатну працювати в режимі реального часу та генерувати відео-аватари. Компанія стала лідером рейтингу SuperCLUE 2025 серед китайських моделей, а також представила інструмент Code Raccoon — конкурента GitHub Copilot для генерації коду.

 

iFlytek розробила SparkDesk 4, який підтримує 74 мови та демонструє високу точність навіть у шумному середовищі. У співпраці з Huawei також запущено платформу OceanStor AI Storage, яка забезпечує обчислення для моделей із понад трильйоном параметрів — зокрема через інфраструктуру Feixing №1.

 

Нарешті, стартап Moonshot привернув увагу моделлю Kimi 1.5, яка поєднує мультимодальність, логіку й можливість обробки файлів. Компанія вже отримала мільярд доларів інвестицій лише за 2024 рік, а відкритий вихідний код став запорукою її швидкої глобалізації.

 

Однак розвиток китайського АІ має й темний бік. У країні діє жорстка цензура — державні моделі фільтрують теми на кшталт протестів на площі Тяньаньмень, Тайваню чи Тибету. Уся індустрія функціонує під контролем держави, а доступ до деяких сервісів жорстко регламентується. США, Тайвань, Австралія й Італія вже ввели обмеження на використання китайських AI-сервісів, побоюючись кіберзагроз і витоку даних.

 

Попри це, економічний ефект від генеративного АІ вражає. За прогнозами Goldman Sachs, до 2026 року він додаватиме 0,2–0,3% до щорічного зростання ВВП Китаю, а до 2030 року технології охоплять понад 40% економіки країни. Уже сьогодні Китай випередив Євросоюз і Британію за кількістю мовних моделей, а його стартапи активно виходять на ринки країн Глобального Півдня — зокрема Бразилії, Індонезії, Кенії та Саудівської Аравії, просуваючи власну модель “АІ-поясу і шляху”.

 

Загалом, китайський АІ вже не доганяє західні технології — він формує альтернативну систему. Стратегічне планування, великі інвестиції, масштаб і готовність ризикувати дають Пекіну шанс вибороти місце у новому технологічному світопорядку. Поки США та Європа обережно регулюють, Китай рухається швидко, масово і прагматично — і це вже приносить відчутні результати.