Близько 7 тис. осіб становить потреба у керівниках з кіберзахисту державних органів

3 декабрь, 2025 - 10:25

Згідно з Законом №4336-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інфраструктури» в органах державної влади утворюються підрозділи з кіберзахисту та призначаються керівники з кіберзахисту. Такі фахівці здійснюватимуть керівництво, координацію та контроль щодо питань кіберзахисту у своїх установах. Наразі за оцінками потреба в таких спеціалістах складає близько 7 тисяч осіб.

Нагадаємо, що раніше Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 26 листопада 2025 року №1516, яка встановлює єдину, прозору процедуру відбору та погодження кандидатів на посади керівників з кіберзахисту в органах державної влади. Це важливий крок в посиленні кіберстійкості державних інформаційних ресурсів.

Новий порядок, затверджений постановою, регламентує весь процес призначення – від кваліфікаційних вимог до кандидатів до механізмів їх перевірки та погодження. Документ чітко розмежовує повноваження та встановлює незалежність керівника з кіберзахисту. Зокрема, посада керівника з кіберзахисту не може поєднуватися з посадою особи, відповідальної за цифровий розвиток та трансформацію (CDTO).

Це забезпечує уникнення конфлікту інтересів між швидкістю впровадження інновацій та необхідністю забезпечення безпеки. Крім того, керівнику з кіберзахисту безпосередньо підпорядковується підрозділ з кіберзахисту органу, що закріплює його управлінський статус.

Порядок встановлює високі професійні стандарти для претендентів на посаду. Кандидат повинен мати: вищу освіту у сферах інформаційних технологій (пріоритетно – «Кібербезпека та захист інформації»), інженерії або публічного управління; досвід або стаж роботи у сфері кібербезпеки, інформаційної безпеки або ІТ не менше трьох років; необхідні професійні компетентності для ефективного виконання обов’язків.

Ключовим нововведенням також є запровадження двоетапної процедури погодження: кандидат має отримати схвалення не лише від адміністрації Держспецзв’язку, що оцінює його професійну компетентність, а й пройти перевірку Служби безпеки України, яка аналізує можливі ризики для національної безпеки.