AI-агенти розширюють поверхню атак швидше за захист

Корпоративні AI-агенти переходять із розряду експериментів у повсякденний інструмент бізнесу, але політики безпеки не встигають за їхнім поширенням. Опитування понад 1500 фахівців з ІТ- та кібербезпеки показує, що головною проблемою стають уже не самі великі мовні моделі, а автономні AI-системи з доступом до корпоративних даних і бізнес-процесів.

Якщо ще рік тому основна увага служб інформаційної безпеки була прикута до ChatGPT, Microsoft Copilot та інших генеративних моделей, то у 2026 році центр ризиків зміщується. Тепер найбільше занепокоєння викликають AI-агенти, які не лише генерують текст, а й можуть самостійно взаємодіяти з корпоративними системами, виконувати бізнес-процеси, працювати з внутрішніми даними та приймати рішення в межах наданих повноважень.

Саме це є головним висновком дослідження State of AI Cybersecurity 2026, підготовленого Darktrace на основі опитування понад 1500 керівників і фахівців із кібербезпеки в різних країнах. 92% респондентів заявили, що стурбовані впливом AI-агентів на безпеку організацій. Для порівняння, щодо сторонніх великих мовних моделей високий рівень занепокоєння висловили лише 44% опитаних.

Причина зміни пріоритетів полягає у характері самих AI-агентів. Якщо генеративна модель здебільшого відповідає на запити користувача, то агент здатний отримувати доступ до корпоративних застосунків, виконувати послідовність дій, взаємодіяти з іншими сервісами та автоматизувати робочі процеси. Відповідно, компрометація такого інструмента або його некоректне налаштування створює зовсім інший масштаб ризиків, ніж звичайний чат-бот.

Результати дослідження показують, що впровадження AI у компаніях відбувається швидше, ніж розвиток механізмів управління його безпекою. Darktrace зазначає, що генеративний AI та агентні системи вже стали частиною повсякденних робочих процесів, а традиційні підходи до інформаційної безпеки не розраховані на контроль автономних систем, які можуть працювати з конфіденційними даними або виконувати дії від імені користувачів.

Ще одна тенденція полягає в тому, що AI одночасно ускладнює роботу захисників і стає одним із головних інструментів захисту. За даними дослідження, 87% респондентів вважають, що AI збільшує кількість або складність кіберзагроз, які доводиться обробляти службам безпеки. Одночасно 96% погоджуються, що використання AI покращує можливості захисту, насамперед завдяки швидшому аналізу інцидентів, автоматизації рутинних операцій та ефективнішому виявленню нових атак.

AI вже став звичайною складовою корпоративних засобів кіберзахисту. Генеративні моделі використовуються у 77% стеків інформаційної безпеки, причому дедалі частіше поряд із класичним машинним навчанням застосовуються агентні системи. Водночас автори дослідження звертають увагу, що рівень довіри до таких рішень поки що не відповідає темпам їхнього впровадження. Багато організацій ще не мають достатнього досвіду оцінювання того, які саме функції доцільно автоматизувати, а де необхідно залишати контроль за людиною.

Якщо раніше політики безпеки були орієнтовані переважно на користувачів, сервери та застосунки, то тепер окремим об'єктом контролю стають AI-системи. Постає необхідність відстежувати, які агенти працюють в організації, до яких даних вони мають доступ, які дії можуть виконувати автоматично та як контролюється їхня поведінка.

Чим більше автономних AI-агентів інтегрується у внутрішні процеси, тим важливішими стають інвентаризація таких систем, аудит їхніх повноважень і постійний моніторинг їхньої активності. Саме ці питання, а не лише захист великих мовних моделей, дедалі більше визначають порядок денний корпоративної кібербезпеки. Таким чином наразі головний виклик полягає вже не у використанні AI як інструмента, а в безпечному управлінні автономними AI-системами, що дедалі глибше інтегруються в бізнес-процеси.