Враження від iPhone 14 Pro

Якщо чесно, я не дуже хотів писати цей огляд, і тому в мене це зайняло стільки часу. Але майже одразу після покупки я пообіцяв читачам розповісти свої враження. Власне я і саму цю модель не дуже хотів купувати, ще під час презентації сказав, що новий iPhone щось ніяк не захопив мене, на відміну від Apple Watch Ultra. Тому я не рвався купувати iPhone, і пропустив час початку передзамовлень. Але потім я глянув на наявність пристроїв, побачив, що новий iPhone все ще можна було забрати на день початку продажів. Водночас за трейд-ін Apple обіцяла прийнятну суму ($600), і я вирішив, що можна махнути.

Після деяких метань у виборі кольору я зупинився на баклажанному iPhone з обсягом пам'яті 128 ГБ (при використанні хмари особливої необхідності купувати більше не бачу). Колір, до речі, досить прикольний і зовсім не такий, як на промо-фотографіях. На iPhone 14 Pro я переїжджав з 13 Pro, переїзд шляхом підключення двох телефонів безпосередньо з переливанням даних з одного пристрою на інший. Нудьга? Так, мабуть – але й оновлення iPhone останні кілька років приблизно так само можна схарактеризувати. Я зараз читаю книгу про Apple, що описує «життя» в Apple після відходу Джобса, і там багато розповідається про Айва, якому набридло нескінченно займатися черговими лініями нового корпусу. От і я так почуваюся. Розповідати характеристики немає сенсу, тому одразу перейду до того, що сподобалося, а що не дуже.

Динамічний острів справив подвійне враження. З одного боку, у вічі він впадає трохи більше, ніж статичний півострів (будучи відокремленим від краю екрана, цей чорний отвір більш помітний зі світлим контентом на екрані). А з іншого боку, те, як Apple обіграла цей елемент телефону в операційній системі, гідно максимальної поваги. Це та сама «смачність» і сильна сторона Apple, яка захоплює і приносить задоволення від використання пристрою. Вся ця анімація, коли з цієї «чорної пігулки» гарною анімацією виростають інші об'єкти – віконце автентифікації Face ID, навігаційні підказки, музичний плеєр – вище за всілякі похвали. Найшикарніше розв'язання банальної проблеми, буквально той шматочок магії Apple, якої останнім часом так не вистачає. Іноді просто хочеться дивитися, як ці анімації відбуваються, справді кайф. Як і виріз на екрані в iPhone X, це, напевно, почнуть копіювати конкуренти, і у них, звичайно ж, це буде гірше.

Від завжди активного дисплея iPhone теж відчуття неоднозначні. Apple спробувала зробити його краще, ніж у конкурентів, у яких часто на екран виводиться лише ключова інформація та повідомлення. Тому для екранів використовувала підхід як Apple Watch, коли екран сильно затемнюється, і різко знижується частота оновлень зображення (один кадр в секунду замість звичайних 60). У результаті «засірений» екран з фоновою картинкою виглядає дещо дивно, і мутнувато – краще б була опція бачити тільки дату-час і ці мікровіджети, які з'явилися в iOS 16. Але в цілому я все одно вітаю рух у напрямку Always-on, тому що, як і з Apple Watch, ці мляві чорні прямокутники екранів навколо викликають тільки зневіру та смуток. Теоретично, з виходом 16.2 ми отримаємо додаткові фішки на екрані, і тоді стане ще веселіше та актуальніше з таким екраном.

Як і щороку, телефон знову покращив систему камер, цього разу навіть з 48 Мп. Перше, що відразу помітно – те, що суттєво змінилася фокусна відстань, і телефон перемикається в макро із надширокою камерою при наближенні об'єктів до камери. Чесно кажучи, підбішує, оскільки в макро кадри не такі якісні, як у випадку з основною камерою, навіть попри всі покращення обчислювальної фотографії цього року. Та й взагалі, для людини, яка клацає кадри рідною програмою в автоматичному режимі, і найчастіше переглядає фото на тому ж телефоні, може здатися, що особливо нічого в камері не змінилося. Усі огляди говорять про те, що треба знімати в ProRAW, потім редагувати зображення, потім думати, що робити з файлами розміром 50-70 Мб. Фотографи та любителі працювати з RAW оцінять, а ось більшість споживачів лише знизає плечима. Але! Є один важливий момент, який проявляється навіть при зніманні в автоматичному режимі зі збереженням HEIC. Рівень деталізації зображень набагато вищий, ніж раніше – достатньо зазумити на фотографії на якийсь об'єкт, і відразу помічаєш, що нова камера збирає набагато більше деталей при зніманні (або домальовує – з цими нейронками ніколи не знаєш).

Трьохкратний телефото-об'єктив залишився той же. Зате повернулася опція знімання у 2х, що приємно, бо це набагато ближче до того, як люди бачать об'єкти. Надширока камера отримала новий сенсор, тому є відчуття, що знімки в ситуаціях з низькою освітленістю стали кращими. Передня камера теж суттєво покращилася, тому любителі селфі оцінять. Все ще не з'явилося підтримки знімання відео в 8К, але я особисто жодного разу з цього приводу не страждав – я на телефон зазвичай все одно знімаю в 1080р, а режим Action я навіть не спробував поки що, але особливої необхідності за наявності GoPro у мене і не було.

Швидкість роботи… Серйозно, ми вже знаходимося в такому становищі, що навіть якщо Apple там раптово щось покращить на 50%, то це буде, я думаю, малопомітно. Програми запускаються швидко, все інше працює швидко, куди вже швидше, з усіма цими А16, LPDDR5 пам'яттю, 4 нм процесами тощо. Це я до того, що хоч і кажуть, що А16 – це просто розігнаний А15, але я вже не знаю, як можна ці покращення на практиці побачити, окрім результатів синтетичних тестів. Не конвертувати ж відео на iPhone, насправді.

На час роботи від акумулятора я й в iPhone 13 Pro не скаржився. Але тут, кажуть, і цього стало більше. Не помітив якось особливої різниці, але це завжди активний дисплей – так що, напевно, якщо його відключити, то якийсь додатковий час роботи додасться.

Супутниковий SOS а) ще не викотили, б) я сподіваюся ніколи не спробувати, і в) я взагалі зазвичай не перебуваю в тих місцях, де немає зв'язку і потрібно зв'язатися із супутником. Навіть більшість національних парків у США непогано вкриті зв'язком у районі основних трейлів, а я вже надто старий експериментувати з дивними маршрутами.

Перехід на eSIM мене особливо не схвилював. Основне питання, яке в цьому процесі виникло – чи викидати стару SIM-картку? «А що як знадобиться?» Сам процес переїзду з телефону з SIM-картою на новий iPhone, у якому тільки eSIM, дуже простий і безболісний: додає лише один крок у процесі налаштування, де погоджуєшся перенести номер та завести eSIM. Для тих, хто багато подорожує, мабуть, відсутність підтримки фізичної карти може викликати якийсь дискомфорт. Але я в останніх поїздках купував такі ж eSIM для інтернету. Теоретично, якщо щось трапиться з телефоном, то швидко вийняти картку і встромити її в інший телефон вже не вийде, але розв'язуватимемо проблеми в міру їх надходження.

Чи задоволений я переходом з 13 Pro на 14 Pro? Чи змінилося моє сприйняття нової моделі на більш позитивне після півтора місяця використання? Apple завдяки Тіму Куку продовжує бути відмінно змащеною машиною з друкування грошей за допомогою iPhone, і, вочевидь, обраний компанією темп інновацій компанію та користувачів влаштовує. Телефони щороку купує меншість, а  цикл заміни у більшості користувачів розтягнувся нині на 3-4 роки. Ось там, напевно, і задоволення більше з таким розривом, а якщо у вас 13 Pro, то апгрейдитися на 14 Pro зовсім необов'язково.

P.S. Тепер залишилося знайти сили написати про Apple Watch Ultra.

Враження від iPhone 14 Pro

Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI