Уперше в історії людства перетнувши позначку капіталізації в 4 трильйони доларів, NVIDIA продовжує переможну ходу, утримуючи понад 90% корпоративного ринку графічних процесорів. Сьогодні великі мисливці за штучним інтелектом скуповують десятками тисяч старші прискорювачі й змагаються між собою за те, хто збудує найпотужніший дата-центр нового покоління. Менші гравці вирішують більш приземлені, локальні завдання. Хіба що мріють часу від часу про щось величне - на кшталт створення української національної великої мовної моделі (LLM) - на рівні розмов, формування концепцій, пошуку партнерів (грантів).
NVIDIA збирає жнива з усіх. Продуктові матриці компанія формує та оцінює на власний розсуд (коли ти монополіст, ціни визначає не ринок, а власне уявлення про структуру та еластичність попиту). Наприклад, сімейство RTX PRO 6000 Blackwell базується на тому ж графічному процесорі, що й споживчий родич GeForce RTX 5090, але коштує втричі дорожче, $10 тис. проти $3 тис. Відмінності - не такі великі: додаткові 64 ГБ відеопам'яті обходяться виробнику приблизно в $200. Проте специфічні форм-фактори та триразова різниця в ціні чітко розмежовують «розваги» та «бізнес». Свято штучного інтелекту починається з продажу вхідних квитків.
Життєздатність будь-якого технологічного буму визначається економічною залученістю мас. За часів першого, «геймерського» злету NVIDIA, кінцеві споживачі охоче купували ігрові відеокарти – та не створювали при цьому фінансових мультиплікаторів. «Майнерський» злет зробив графічні процесори засобами виробництва. Але, навіть набувши промислового масштабу, ця діяльність залишилася монопродуктовою. Нинішній, третій злет NVIDIA на хвилі бурхливого розвитку АІ залучає широкий фронт потенційних вигодонабувачів. Його практичні застосування охоплюють майже всі сфери життя: відеоаналітику, безпілотний транспорт, долання мовних бар’єрів, програмування, проектування, медицину, війну.
Невідомо, чи станеться повернення ентузіастами інвестицій в АІ. Наразі NVIDIA багатіє, заробляють постачальники серверів, інженерної інфраструктури дата-центрів, електроенергії. Все не обмежується лише технологіями, готовими рішеннями. Поки одні чекають, коли «бульбашка лусне» і скаржаться на «звірячий оскал монополізму», інші докладають зусиль для пошуку себе в нових реаліях. Здатність змінюватися стає головним ресурсом на ринку праці, переділ якого відбувається на наших очах.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI