Про капітальні та операційні витрати

Іноді я розважаюсь і запитую замовників серверів на прозорих тендерних майданчиках, чому специфікації їхніх “технічних завдань” такі дивні? Найчастіше організатори відмовчуються. Буває, підключають до розпитувань “інженерів”. Якщо відповідають, то стримано: “дякуюємо за звернення, бо так треба”.

Усі підприємці несуть капітальні та операційні витрати. У капітальні входить разове придбання необоротних активів, в операційні – повсякденні витрати бізнесу. Купівля серверів та безстрокових ліцензій на програмне забезпечення відноситься до капітальних, оплата розхідників, оренди, праці персоналу – до операційних. До операційних витрат потрапляє утримання cпівробітників, зайнятих підготовкою тендерної документації, вичитуванням договорів, перевіркою сертифікатів, моніторингом ринкових пропозицій – діяльністю, продуктивність якої аршином загальним не виміряти.

Скажімо, на державному забезпеченні перебуває 55 тисяч інспекторів. Їхня “ефективність” будується на показниках, які вони приписують собі самі (тероризуючи бізнес). Навпаки, будь-який власник приватного підприємства знає природу своїх доходів та витрат: що (хто) саме тягне бізнес на дно, а що (хто) – до зірок. Мало вирішити, купувати сервери у володіння чи орендувати послуги у хмарі. Недостатньо проводити тендери з метою економії. Треба завжди зіставляти гіпотетичну економію з адміністративними витратами на її досягнення.

Зазвичай, знайти і триматися пристойних радникiв/постачальників дешевше, ніж годувати своїм коштом загони галапасів.

Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI