Підводні дата-центри дозволять заощаджувати 90%

Компанія Subsea Cloud заявила про плани створення ЦОДів, які розмістяться під водою, що дозволить досягти значної економії на їх створенні, розгортанні та обслуговуванні.

Вже до кінця поточного року має бути введений в комерційну експлуатацію перший підводний модуль, який отримав назву Julis Verne Pod. Він буде розміщений у районі Порт Анжелс на північно-західному тихоокеанському узбережжі США. Ключовою перевагою цього рішення Максі Рейнольдс (Maxie Reynolds), засновник Subsea Cloud, вважає його економічність. У разі розміщення серверного майданчика на суші, потрібне дороге відведення землі, будівництво будівлі та охолодження. Тоді як при заглибленні модуля у прибережній зоні всі ці витрати не потрібні. Та й вартість проведення комунікаційних каналів для підводного майданчика набагато менша: за оцінкою Рейнолдса, встановлення та прокладання підводного кабелю займає близько 18 хвилин і коштує близько 1700 євро за кожну милю кабелю, тоді як на суші це займе близько 14 днів і коштуватиме близько 165 тис. євро за милю.

В результаті, за підрахунками Subsea Cloud, питома вартість 1 МВт потужності її підводних майданчиків має обійтися на 90% дешевше, ніж у наземних дата-центрах.

Subsea Cloud – не перший проєкт із розміщення серверів під водою. У зв'язку з цим не можна не згадати реалізований Microsoft у 2018-2020 рр. проєкт Natick. Тоді досліджувалася насамперед надійність роботи серверів. І висновки виявилися багатообіцяльними, оскільки з 855 серверів, поміщених в модуль, що занурюється, за два роки вийшло з ладу вісім. А за статистикою, у звичайних ЦОДах їх було б близько 64.

Але у Subsea Cloud вирішили розвинути ідею пасивного охолодження серверів. Занурюваний модуль буде заповнений не азотом, як це було в Natick, а діелектричною рідиною. В цей час вже відпрацьовано технологію іммерсійного охолодження серверів, яка буде реалізована у рішенні Subsea Cloud. Це покликане не тільки покращити відведення тепла, а й суттєво спростить конструкцію корпусу модуля. Річ у тому, що завдяки заповненню рідиною він не повинен витримувати зовнішній тиск, тому що він буде зрівнюватися.

Хоча в назві компанії Subsea Cloud використано слово «хмара», вона не збирається надавати хмарні послуги, конкуруючи з гіперскейлерами. Свій бізнес вона пов'язує лише з послугами хостингу. У зв'язку з цим повідомляється, що за запитом замовника, який розмістив своє обладнання в модулі, воно може бути досить оперативно вилучено для заміни або обслуговування. Для цього потрібно від 4 до 16 годин.

Перший модуль, названий на честь Жюля Верна, має бути поміщений на відносно невеликій глибині на ділянці шельфу. При розмірах корпусу близько 6 метрів він повинен вмістити до 800 серверів у 16 ​​шафах. З берегом його пов'язуватимуть канали енергопостачання та комунікацій із пропускною спроможністю 100 Гбіт/с.

Ще однією важливою перевагою свого проєкту в Subsea Cloud відзначають менший рівень затримок, оскільки модулі, що занурюються, розташовуються недалеко від густонаселених районів. А близько 40% населення Землі знаходиться вздовж 100-кілометрової прибережної смуги. Тому така близькість, за оцінками Subsea Cloud, дасть змогу зменшити затримки чи не на 98%.

У планах Subsea Cloud також глибше розміщення своїх модулів. Так заявлено, що слідом за “Jules Verne Pod” підуть Njord01 у Мексиканській затоці та Manannan у Північному морі. Вони будуть занурені на 200-250 метрів. Перевагою такого розміщення стане підвищена фізична безпека. Спуститись на такі глибини можна лише на батискафах з посиленою конструкцією або з використанням автономних плавучих засобів. Але вони не відрізняються скритністю.

А в перспективі, до 2026 року, Subsea Cloud планує використати лише відновлювані джерела енергії, щоб покращити ефективність своїх рішень.

Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI