`

СПЕЦИАЛЬНЫЕ
ПАРТНЕРЫ
ПРОЕКТА

Архив номеров

Как изменилось финансирование ИТ-направления в вашей организации?

Best CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Александр Юрчак

Навіщо потрібен професійний аналіз та бенчмарк ІТ-галузі

+33
голоса

Оголосивши в Хартії 4.0 ІТ-галузь, як явного лідера українського руху «Індустрія 4.0 в Україні», ми водночас застерегли, що «лідерство апелює до відповідальності — ІТ мають демонструвати не тільки технологічну перевагу, але й достатні інтеграційні та комунікаційні здатності, щоб реально об’єднувати різних учасників руху, причетних до промисловості». В цьому контексті, питання бенчмарк — розуміння кращих практик, переваг та здобутків ІТ для інших секторів надзвичайно важливі. Якщо вже повторювати в чомусь шлях ІТ іншим секторам, то з повним розумінням, чого ІТ-шники досягли, в чому кращі, а де — навпаки, більше піару, ніж реальних здобутків.

В чому проблеми розуміння ІТ

Головна проблема нашого розуміння в тому, що сама ІТ галузь дає мало професійної аналітичної інформації про те, що ж з нею відбувається. Цілком можливо, що вона існує, але на фоні масового піару в ЗМІ — часто не професійного та поверхневого, вона просто губиться. Як результат, пересічний спеціаліст з хай-тек, але не з ІКТ ринку розуміє тільки те, що ІТ галузь — це «гарні зарплати, суцільні стартапи, й тотальний ріст». Але, наприклад, про те, що реально >90% виробництва ІТ припадає на експорт, і що власне відбувається з внутрішнім ринком — і по сегментам, — дуже мало хто говорить та пояснює. Про це можна почути хіба що на самих ІТ-конференціях, — однак хто на них ходить з інших хай-тек ринків? Між тим, точок дотику все більше.

Цікаві й показові декілька дискусій, що відбулись в групах АППАУ в соц. мережах в кінці минулого року.

Перший випадок з Львівської конференції для ВНЗ, де ми були приємно вражені здобутками місцевого ІТ-кластеру в заснуванні нових навчальних курсів ІоТ. Й ми піарили це в контексті того, що «бачите як ІТ ефективно працюють з ВНЗ, спільнотами та скільки вони вкладають в розвиток й на рівні власних об’єднань». Цей меседж був важливим для нас на фоні того, що наші гравці ринку пром. АСУ є дуже інертними для подібних починань. Опоненти прийшли з самих рядів ІТ, заявляючи, що левова частка зусиль асоціацій припадає на лобіювання власних комерційних інтересів — а не розвитку ринку. Й навіть якщо ІТ інвестують в ВНЗ, то тільки для того, щоб мати дешеву, кваліфіковану роб. силу, яка далі експортується на захід. Ні про який внутрішній ринок мова не йде. Щоб отримати аргументи з перших вуст, я запрошував до дискусії знайомого директора асоціації ІТ й декілька провідних фахівців — але жодної реакції.

Інша гостра дискусія мала технічний характер й розглядала надійність застосування хмарних рішень в системах диспетчеризації та управління енергоефективністю в роботі водоканалів. Розглядаючи в деталях рекламу, фінансовану Microsoft, спеціалісти задались питанням, що власне має на увазі місцевий інтегратор, коли декларує про 80% економії електроенергії — за рахунок чого? — специфічних ІТ рішень, алгоритмів, чи можливо він застосовує ті ж частотні перетворювачі, які традиційно дають найбільший вклад на низовому рівні? Жодної відповіді не прозвучало ні від інтегратора, ні від представників їх ІТ-вендора, які неодноразово запрошувались до дискусії в контексті розмов про рівень хмарних рішень.

Я також досить близько й давно спостерігаю за рухом чисельних рухів ІоТ, інкубаторів стартапів, кластерів тощо — але сказати при цьому, хто з них та яке має відношення до внутрішніх ринків, й особливо в industrial applications — дуже важко. Люди живуть в своєму світі й не так вже легко йдуть на контакт. А з того, що видно на сайтах чи навіть конференціях зрозуміло, що на 90% все це не має жодного відношення ні до промисловості, ні до енергетики.

Отже, якщо підсумувати, то розуміння, що ж пропонує ІТ-галузь для потреб місцевих, промислових хай-тек спільнот мало як на рівні концентрованої, якісної аналітичної інформації, так й на рівні дискусій та прямих контактів між спеціалістами. Цей висновок закріпився в мене також при роботі в Digital Agenda Ukraine — насправді, дуже мало фахівців є причетними та розуміють стан та потреби промислових секторів внутрішнього ринку України.

Навіщо цей бенчмарк нам — спільноті АСУ ТП та іншим хай-тек секторам

Насправді, це питання є надзвичайно важливим для стимулювання та прискорення розвитку всіх хай-тек ринків в Україні. В силу обставин, автор цих рядків сам є учасником ІТ-ринку в сегменті CRM/Marketing Automation та інших діджитал інструментів для В2В ринків. Тому різницю між підходами розробників — інтеграторів — вендорів я бачу з різних сторін і в різних аспектах. Якщо коротко, то головна теза щодо відмінностей полягає в тому, що ІТ, на відміну від інших, українських хай-тек давно є глобалізованим. Тобто, якщо ми візьмемо сектор українського АСУ ТП чи скажімо машинобудування й порівняємо з аналогічними десь в Чехії, чи далі — в Італії, то ми побачимо чисельні відмінності на багатьох рівнях. Простіше кажучи, ми значно відстаємо — як технологічно, так і по ряду бізнес-практик. Ситуація з ІТ набагато краща — і саме тому, що вони давно розглядають себе в глобальному, світовому масштабі й конкурують на західних ринках.

Відповідно та якщо розглядати перспективи росту інших хай-тек — а подібні виклики тут гостро постали ще в 2014 році, — то професійний бенчмаркинговий аналіз має дуже велике значення для інших українських хай-тек ринків. Загалом мова йде про порівняння та кращі практики в таких областях як — розробки та інновації, залучення інвестицій, розвиток стартапів, експортні програми, маркетинг, просвіта та освіта ринку, моделі компетенцій, гармонізація зі світовими стандартами, створення навчальних продуктів, тощо. Ми самі в АППАУ робили подібний аналіз в минулому році, ставлячи ІТ як приклад для наших гравців. Але очевидно, що він є поверхневим (просто рівень статті) й не претендує на особливі інсайти. В рази краще було мати такий ґрунтовний, справжній аналіз від самих представників ІТ.

І нам — гравцям ринку промислових систем управління, але також чисельним розробникам — виробникам електронних систем та приладів, машинобудівникам, технологічним та інжиніринговим компаніям, проектувальним і т.п. (всі ми відносимо себе до хай-тек, позаяк всі ми відносимось до STEM) — подібний аналіз не просто цікавий, а критично важливий, щоб ставити власні цілі та планку по розвитку. Оскільки, більшість цих гравців наразі також глобалізується і всім зрозуміло, що з переважним фокусом на ринку РФ в минулому потрібно закінчувати.

І вже в контексті руху 4.0, який ми очолили в Україні — нам потрібно набагато глибше розуміння про потенціал, реальні здобутки, та конкретних носіїв компетенцій та досвіду в Україні в таких областях як

  • Промисловий інтернет речей (IIoT)

  • Аналітика великих даних, предиктивні моделі, тощо

  • Горизонтальна цифровізація (інтеграція по горизонталі) з виробничими системами АСУ

  • Аспекти кібер-безпеки та інші подібні технології що призначені для промислових застосувань.

По всім цим речам потрібно робити просвіту та освіту ринку, адже наразі всього цього для нашого внутрішнього ринку й перш за все кінцевих споживачів, надзвичайно мало. Але ж попит формується саме там.

Виклики ІТ — зацикленість на собі, неадекватність, явні перекоси в стратегіях, пустий піар

Отже, ми неодноразово про це говорили на конференціях та спільних нарадах за участю ІТ-гравців. По великому рахунку, ми значно просунулись в розумінні, відносинах та стосунках за минулий рік. Але, якщо відверто, я не можу сказати, що реакція ІТ-сектору є 100% адекватною нашим очікуванням

  • Як і раніше, ми бачимо в рази більше піару, ніж конкретної роботи по вказаним вище напрямкам просування нових технологій на український ринок

  • Немає ще жодного агентства чи асоціації, які хоча б якось відреагували на наші заклики щодо глибшого аналізу ІТ-секторів — й особливо, щодо промислових застосувань

  • Немає ніякої активної роботи в координаційному центрі «Індустрія 4.0 в Україні»

Окремо важливо зазначити про явний «перекіс» в мас-медіа, що ІТ-шники зараз створили відносно SmartAgro, який до певної міри відображає хибні стратегії ІТ. Перекіс полягає в тому, що об’єми та перспективи цифровізації сільського господарства значно перебільшені, в той час як можливості в харчовій та переробній — а також в інших промислових секторах повністю ігноруються. Зрозуміло, що SmartAgro — це новий й дійсно перспективний сегмент хай-тек, його потрібно розвивати, й просто чудово, що наш ІТ-сектор реагує першим. Але ще раз — з огляду на обсяги ринку, створення робочих місць, впливу на інші, суміжні сектори, залучення існуючого ресурсу тощо — це (по нашим даним) не має ніякого порівняння з іншими — й саме промисловими секторами. Крім того, масовий піар в цьому напрямку посилює збентеження та несприйняття в інших професійних спільнотах — симбіоз повністю аграрної держави, куди ми все більше скочуємось та ІТ виглядає дуже дивно й, мабуть, у світі побідних аналогів немає.

Перелік подібних неадекватностей можна продовжувати. Тому я знову повторю — «ІТ живуть в своєму світі». Хоча зміни на краще є. Скажу тільки про потужний меседж, що прозвучав від куратора групи Digital Agenda Ukraine Валерія Фіщука з Cisco — «ІКТ — не самоціль, а засіб (інструмент, технології...) — які потрібні для цифровізації всієї економіки країни». Тобто, головний споживач та кінцева мета — це сама українська економіка, всі галузі, — а не самодостатня, зациклена сама на собі сфера ІКТ. Для нас цей меседж надзвичайно важливий, оскільки він ясно говорить, що потрібно розглядати та фокусуватись на внутрішньому ринку — а не тільки на зовнішніх. Важливо, щоб його почула вся ІТ-галузь.

Заклики та пропозиції АППАУ

Головний наш заклик — менше піару, більше роботи по спільним проектам та напрямкам, що вже розроблені і в русі «Індустрія 4.0», і в Digital Agenda Ukraine. Зокрема, ми маємо для гравців ІТ-індустрії 2 конкретні пропозиції

1. Включайтесь в програму «ІТ-фікації» промислових секторів. Тут ми маємо 2 міні-проекти

a. Клуб i-Control — консолідація спільноти технічних експертів, що має головною місією виробляти-закріплювати кращі практики та стандарти промислових АСУ-ІТ й просувати сучасні технології 4.0 на експертному рівні.

b. Маркетинговий комітет руху 4.0 —є продовженням i-Control для широких мас та бізнес-спільнот, він об’єднує маркетинг директорів та менеджерів, але також його завдання в координації різних конференцій та просвітніх заходів.

Обидві ініціативи є елементами проекту «ІТ-фікації хай-тек секторів», що зафіксований в напрямку Smart Factory/Індустрія 4.0 в Digital Agenda Ukraine. В повному обсязі цей проект для потребує фінансування. Щодо i-Control та маркетингу — ми вже можемо самостійно розгортати цю діяльність силами об’єднаних асоціацій та кластерів.

2. Зробіть (все-ж) професійний бенчмарк — повторюсь, але подібна аналітика відразу слугуватиме для десятків промислових та інших асоціацій, й реально поставить планку куди та як мають рухатись інші учасники хай-тек ринків в Україні. Зі свого боку, АППАУ готова залучитись до розробки ТЗ та критеріїв такого бенчмаркингового аналізу. Й ми чомусь переконані, що зрештою такий аналіз буде корисним для розвитку самої ІТ-галузі — по нашим спостереженням, чимало учасників ІТ-ринку давно вже плутаються в тому «ху і ху» і що відбувається в Україні.

Як резюме всього вищесказаного. ІТ має унікальний досвід в багатьох речах і, як і раніше, я переконаний що це є справжній драйвер української економіки й краще уособлення того, що всі ми називаємо головним активом країни — мова про наш людський капітал. Успіхи ІТ- беззаперечні і це є гордість України. Водночас, розриви між ІТ та іншими секторами наростають й до певної міри, ІТ все більше самоізолюється. Для того, щоб ІТ очолив лідерство по всім українським хай-тек інтеграційні та комунікаційні процеси мають бути більш осмисленими, стратегічними та сфокусованими на ключових секторах української економіки.

+33
голоса

Напечатать Отправить другу

Читайте также

Не решив проблем с судами, законодательством, налогами - обсуждать нечего в принципе.

 
 
IDC
Реклама

  •  Home  •  Рынок  •  ИТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Сети  •  Безопасность  •  Наука  •  IoT